ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.01.2018 м. Київ К/9901/1055/18 813/2555/13-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмого провадження
касаційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року (суддя - Коваль Р.Й.).
у справі № 813/2555/13-а
за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Ренесанс в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кмити Романа Ігоровича до Відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, Галицький відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові, Львівський міський центр зайнятості, Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання неправомірними дій та скасування реєстраційних дій, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Ренесанс (далі - ПрАТ Страхова компанія Ренесанс ) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кмити Романа Ігоровича 03 квітня 2013 року звернулося до суду з позовом до Відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району при ГУ УМВС України у Львівській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Галицький відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові, Львівський міський центр зайнятості, Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій посадових осіб ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району з приводу зняття з обліку транспортних засобів ПрАТ Страхова компанія Ренесанс та скасування відповідних реєстраційних дій.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року в судовому засіданні залучено до справи власників відчужених транспортних засобів - ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано зняття з обліку ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району при ГУ УМВС України у Львівській області наступних транспортних засобів:
- 31 липня 2009 року транспортного засобу ВАЗ 21093-20, 2006 року випуску, сірий, номер кузова НОМЕР_1;
- 18 листопада 2009 року транспортного засобу Mazda 6, 2.0, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_2;
- 18 листопада 2009 року транспортного засобу Chevrolet Evanda, 2.0, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3;
- 18 листопада 2009 року транспортного засобу Daewoo Lanos D4LM500, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , знято з обліку 18.11.2009 року;
- 22 липня 2009 року транспортного засобу Volkswagen Passat, 2.3, 2006 року випуску, сірий, номер двигуна НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , знято з обліку 22.07.2009 року.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року повернуто апелянту, внаслідок неусунення останнім недоліків апеляційної скарги. Зокрема, скаржником не наведено вагомих причин пропуску строку звернення до суду.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, заявник звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
При цьому, в обґрунтування касаційної скарги, ОСОБА_3, зазначив, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги та не досліджувалося належним чином пояснення та докази, надані апелянтом щодо поважності пропуску та поновлення строку оскарження рішення суду першої інстанції, а також безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку.
Так, заявником стверджувалося, що Львівським апеляційним адміністративним судом не взято до уваги те, що копію рішення суду першої інстанції отримано ним нарочно 30 травня 2014 року, а апеляційну скаргу подано 10 червня 2014 року, тобто в межах строків на апеляційне оскарження.
Також, скаржник покликався на те, що перебуваючи у відрядженні за межами Львова, не отримав копії постанови Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, яка була надіслана на його адресу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3.
15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.
На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, матеріали касаційної скарги ОСОБА_3 передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
Заперечення на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, частиною другою статті 186 КАС України, в редакції до 15 грудня 2017 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено строки апеляційного оскарження. Зокрема, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до частини 1 ст. 103 КАС України, в редакції до 15 грудня 2017 року, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції 22 серпня 2013 року в судовому засіданні проголошено лише вступну і резолютивну частину рішення, за участю заявника.
Повний текст постанови складено 27 серпня 2013 року. Копія даного рішення надіслана на адресу скаржника 28 серпня 2013 року та отримана ним 27 вересня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи приписи наведених норм, строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у ОСОБА_3 розпочався з наступного після отримання її копії, а саме - 28 вересня 2013 року і закінчився 07 жовтня 2013 року - останнього десятого дня строку оскарження.
Апеляційну скаргу заявником подано 10 червня 2014 року, тобто, з пропущенням строку на апеляційне оскарження, визначеного процесуальним законодавством.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23 червня 2014 року апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів неподання документу, що підтверджує сплату судового збору і пропуску строку звернення до суду, без наведення обґрунтованих причин його пропуску та надано тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
У клопотанні ОСОБА_3 про поновлення строку, надісланого на адресу суду апеляційної інстанції 05 серпня 2014 року, вказано наступні підстави пропуску строку:
- перебування заявника у відрядженні з 26 по 28 вересня 2013 року;
- отримання, за заявою від 22 серпня 2013 року, рішення суду першої інстанції нарочно лише 30 травня 2014 року, у зв`язку з перебуванням справи на розгляді в Львівському апеляційному адміністративному суді.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18 серпня 2014 року причини, зазначені заявником визнані неповажними та апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Щодо віднесення причин до категорії поважних , варто зауважити наступне.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що доводи ОСОБА_3 щодо неотримання копії рішення суду апеляційної інстанції від 22 серпня 2013 року, в зв`язку з перебуванням у відрядженні є необґрунтованими. Позаяк вони спростовуються повідомленням про вручення поштового відправлення (а саме - копії постанови суду першої інстанції), що міститься в матеріалах справи (а.с. 229).
Таким чином, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи ОСОБА_3 безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Головуючий суддя Н. А. Данилевич
Судді В. М. Бевзенко
В. М. Шарапа
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2018 |
Оприлюднено | 01.02.2018 |
Номер документу | 71911791 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Данилевич Н.А.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Данилевич Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні