Ухвала

від 30.01.2018 по справі 461/10630/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

30.01.2018 Київ К/9901/4649/18 461/10630/15-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

під час розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління комунальної власності Львівської міської ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання протиправними та скасування рішень, ухвал, наказів,

встановив:

ОСОБА_2 11 грудня 2017 року подала заяву про перегляд і скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року, якою цей суд скасував постанову Галицького районного суду м. Львова від 13 лютого 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від

13 червня 2017 року і закрив провадження у справі.

Оспорене рішення просить переглянути відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статей 19, 55 Конституції України, статей 11, 16, 186 Цивільного кодексу України, статей 2, 5, 12, 152 Земельного кодексу України, статей 10, 25, 26, 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні , та норм процесуального права, що вирішують питання встановлення юрисдикції адміністративних судів.

На думку заявниці, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України 25 жовтня 2012 року, від 8 жовтня 2013 року, 13 серпня 2014 року, 22 червня 2016 року, 31 січня, 30 березня, 20 квітня 2017 року (справи №№ К-17706/10, К/800/3187/13 (К/800/264/13), К/9991/26454/12 К/9991/27355/12), К/800/27617/14, К/800/20343/14, К/800/22768/15, К/800/22512/15 відповідно).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VІІІ).

Відповідно до підпунктів 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII Верховний Суд України розпорядженням від 11 січня 2018 року № 17/0/19-18 заяву ОСОБА_2 передав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

За підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України (далі - Суд) судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за схожих предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Суд раніше неодноразово висловлював правову позицію у спорах щодо визначення встановленої законом юрисдикції адміністративних судів. Зокрема, у постанові від 13 вересня 2017 року (справа № 21-2465а16). Суд зазначив, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Висновок Вищого адміністративного суду України щодо застосування зазначених у заяві норм матеріального права, викладений в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, не суперечить правовому висновку, висловленому Судом.

У заяві про перегляд не наведено суджень і аргументів про наявність підстав, які давали право касаційному суду відступити від правової позиції, викладеної у висновках Суду.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від

03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ухвалив:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду справи за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління комунальної власності Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень, ухвал, наказів.

Суддя-доповідач: М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко