Рішення

від 23.01.2018 по справі 904/8978/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2018 Справа № 904/8978/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Хавіна О.С.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Коском плюс", м. Київ

Відповідача-2 Приватне підприємство "Київантікор", м. Київ

про визнання договору недійсним

Представники:

Від Позивача: ОСОБА_1, довіреність № 148 від 08.12.2017 р., представник

Від Відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.09.2017 р., представник

Від Відповідача-2: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" та Відповідача-2 Приватне підприємство "Київантікор", в якому просить господарський суд:

- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №291216-1 від 29.12.2016 року укладений між ТОВ "Коском плюс" (ідентифікаційний код 41044201) та Приватним підприємством «Київантікор» (ідентифікаційний код 24088206).

- стягнути з Відповідачів на користь позивача судовий збір сплачений за подання даної позовної заяви.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що договір про відступлення прав вимоги №291216-1 від 29.12.2016 року укладений між ТОВ "Коском плюс" та Приватним підприємством "Київантікор" є недійсним, оскільки первісного зобов'язання, яке згодом було передано ТОВ "Коском плюс" не існувало.

01.12.2017р. представник Відповідача-1 подав до справи відзив на позовну заяву (арк.с. 96-102), в якому вказує про те, що за оспорюваним договором про відступлення прав вимоги Відповідачу було передано право вимоги за борговими зобов'язаннями Позивача за договорами поставки, які є недійсними та підтвердженими сторонами договорів поставки. До того ж, оскаржуваний договір є наступним за Договором цесії №4/2014 від 09.07.2014, укладеним між ТОВ "Група "ОСОБА_3 безпеки" та ТОВ "Київантікор". Цей договір є недійсним та сторонами договору і Позивачем не оскаржувався. Посилання Позивача як на преюдицію на вирок суду є неспроможними, оскільки цей вирок стосується фізичної особи, яка була службовою особою ТОВ "Група "ОСОБА_3 безпеки", однак ці особи не є особами, що беруть участь у цій справі. Також, доводи позовної заяви спростовуються рішеннями адміністративних судів у справі №804/5390/16 за позовом ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. 21.06.2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд залишив в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року у справи №804/5390/16. Ці рішення є преюдиційними відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України та не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено отримання Позивачем товару, а також його використання у власний господарській діяльності. З урахуванням досліджених судом первинних документів та обставини (безпосереднє використання придбаних товарів в господарській діяльності позивача), які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності ПрАТ "ДТРЗ".

До справи 08.12.2017р. від Жовтневого районного суду м.Дніпро надійшов супровідний лист з копією вироку Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06.04.2015р. у справі №201/5115/15к (провадження №1кп/201/233/2015; кримінальне провадження №32015040000000036) та копією вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.07.2015р. у справі №201/5115/15-к (провадження №11-кп/774/1171/15; кримінальне провадження №32015040000000036) (арк.с. 140-145).

14.12.17р. Позивач подав пояснення до позовної заяви з урахуванням відзиву на позов (арк.с. 159-162).

Представник Позивача 14.12.2017р. подав заяву про залучення в якості Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія "ОСОБА_3 України" (арк.с. 171-173).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.17р. відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про залучення Третьої особи.

10.01.18р. Позивач подав пояснення в обґрунтування позовних вимог на вимогу суду (арк.с. 198-200).

До пояснень Позивач подав (арк.с. 201-225):

копію позовної заяви ТОВ "Коском Плюс" (у справі №904/6726/17);

копію розрахунку заборгованості як додаток до позовної заяви ТОВ "Коском Плюс" (у справі №904/6726/17);

копії товарно-транспортних накладних.

На виконання ухвали суду від 27.12.17р. від Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10.01.18р. надійшли матеріали справи №804/5390/16 позовом ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління ДФС.

Відповідач-2 в останнє судове засідання не з'явився, заперечень проти позову до справи не подав, згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу Відповідача поштовою установою повернуто до суду з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення (арк.с. 88-90, 227-230). Сповіщення Відповідача про слухання справи також підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача-2.

В судовому засіданні 23.01.18р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3 безпеки"(далі-Постачальник) укладено договір поставки №13039 від 27.03.13р. (арк.с. 23-26), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Замовника товар, відповідно до Специфікації, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Найменування товару - запасні частини до тепловоза ТЄМ2. Виробник: Чехія (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

12.03.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3 безпеки" (далі-Постачальник) укладено договір поставки №13040Т (арк.с. 30-33), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Замовника товар, відповідно до Специфікацій №№1, 2, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Найменування товару - секції холодильника 7317.100 тепловоза ЧМЕ-3. Виробник: Україна, ПАТ "БМЗ" (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

Також 11.03.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3 безпеки" (далі-Постачальник) укладено договір поставки №13035Т (арк.с. 44-46), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Замовника товар, відповідно до Специфікації, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Найменування товару - запасні частини до тепловоза ЧМЕ-3, дизеля К6S310DR Виробник: Чехія, Україна (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

Зазначені договори не визнавалися недійсними у судовому порядку, не заявлено про їхню нікчемність, тому в силу ст. 215 ЦК України є правомірними.

Матеріали справи свідчать про те, що реальність господарських операцій за цими договорами була предметом дослідження в адміністративній справі №804/5390/16 Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (арк.с.103-109).

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016р. по зазначеній справі встановлені такі в факти.

До податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2013 року було внесені відомості про операції з придбання Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" товарно-матеріальних цінностей у квітні 2013 року від ТОВ «Група «ОСОБА_3 безпеки» на суму 592033,26 грн. у т.ч. ПДВ 118406,65 грн.; у травні 2013 року від ТОВ «Група «ОСОБА_3 безпеки» на суму 392146,72 грн. у т.ч. ПДВ 78429,34 грн.; у червні 2013 року від ТОВ «Група «ОСОБА_3 безпеки» на суму 1226423,61 грн. у т.ч. ПДВ 245284,72 грн.

Також, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Таким чином, судом були відхилені доводи податкового органу про нереальність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" та з іншими підприємствами, зокрема, ТОВ «Група «ОСОБА_3 безпеки» (ЄДРПОУ 34915566).

У листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 №742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (далі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі - Наказ №88).

Відповідно до п.1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, адміністративним судом підлягав дослідженню факт реальності господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" та з іншими підприємствами, зокрема, ТОВ «Група «ОСОБА_3 безпеки» (ЄДРПОУ 34915566) та реальність зміни майнового стану першого.

Враховуючи зазначене вище, адміністративним судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, зокрема, шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до умов договорів №25 від 25.02.2013 р., №26 від 25.02.2013 р., №27 від 25.02.2013 р., №13035т від 11.03.2013 р., №13040 від 12.03.2013 р., №13039 від 27.03.2013р., 13025 від 27.02.2013 р., відвантажено на адресу ПрАТ «ДТРЗ» продукцію на загальну суму 3284711,34 грн. у т.ч. ПДВ 547451,89 грн., що підтверджується відповідними рахунками-фактурами, видатковими накладними. В свою чергу, постачальником надано ПрАТ «ДТРЗ» податкові накладні на загальну суму 3284711,34 грн., у т.ч. ПДВ 547451,89 грн., які було надано до перевірки. Розрахунки між підприємствами проведено в безготівковій формі.

У бухгалтерському обліку сторонами спірні операції по взаємовідносинах відображені наступним чином: по Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та Кт 311 „Поточні розрахунки в національній валюті" відображено сплату грошових коштів. По Дт рахунку та по Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відображено оприбутковані матеріали.

Згідно з «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» в ІС «Податковий блок» на кінець перевірки між контрагентом та ПрАТ «ДТРЗ» відсутні розбіжності (ПК=ПЗ).

Обставини справи свідчать про те, що постанова адміністративного суду переглядалася Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом і залишена без змін.

Отже, господарський суд зазначає, що реальність господарських операцій за договорами №13035т від 11.03.2013 р., №13040 від 12.03.2013 р., №13039 від 27.03.2013р., 13025 від 27.02.2013 р., які були укладені між ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" та ТОВ «Група «ОСОБА_3 безпеки» , є преюдиційним фактом, який, до того ж, був встановлений за ініціативною та безспосередньою участю ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод".

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3 безпеки" (далі-Цедент) та Приватним підприємством "Київантікор" (далі-Цесіонарій) укладено договір цесії №3/2014 (арк.с. 28), відповідно до умов якого Цедент уступає, а Цесіонарій набуває права вимоги виконання зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) перед Цедентом з оплати товару з:

Договір №13039 від 27.03.2013 (РН-0327/01 від 27.03.2013, рахунок 2703 від 27.03.2013) в сумі 26349,00 грн. (тобто предметом договору є уступка/придбання прав вимоги).

Загальна грошова оцінка коштів, що підлягають уступки Цедентом Цесірнарію прав вимоги, по даному договору - 26349,00 грн.

09.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3 безпеки" (далі-Цедент) та Приватним підприємством "Київантікор" (далі-Цесіонарій) укладено договір цесії №4/2014 (арк.с. 34), відповідно до умов якого Цедент уступає, а Цесіонарій набуває права вимоги виконання зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) перед Цедентом з оплати товару з:

Договір №13040Т від 12.03.2013 в сумі 597780,00 (тобто предметом договору є уступка/придбання прав вимоги).

Рахунок Накладна Сума

08041 від 08.04.2013 РН-0408/01 від 08.04.2013 88560,00 грн.

1904 від 19.04.2013 РН-0418/01 від 19.04.2013 44280,00 грн.

2204 від 22.04.2013 РН-0422/01 від 22.04.2013 36900,00 грн.

0606 від 06.06.2013 РН-0606/02 від 06.06.2013 73800,00 грн.

1206 від 12.06.2013 РН-0612/01 від 12.06.2013 140220,00 грн.

1706 від 17.06.2013 РН-0617/01 від 17.06.2013 214020,00 грн.

Загальна грошова оцінка коштів, що підлягають уступки Цедентом Цесірнарію прав вимоги, по даному договору - 597780,00 грн.

29.12.2016 року Приватне підприємство "Київантікор" направив на адресу ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" повідомлення про відступлення права вимоги (арк.с. 22), в якому повідомив, що ТОВ "Київантікор" на підставі Договору про відступлення прав вимоги №291216-1 від 29.12.2016, відступило товариству з обмеженою відповідальністю «КОСКОМ ПЛЮС» право вимоги виконання грошових зобов'язань від ПрАТ «ДТРЗ» за договорами на постачання товару. В результаті здійсненого відступлення права вимоги ТОВ «Коском Плюс» в праві вимагати від ПрАТ «ДТРЗ» виконання зобов'язань за договорами поставки/постачання, на умовах і в обсязі, які встановлені в цих договорах.

09.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3 безпеки" направив на адресу ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" повідомлення про відступлення права вимоги (арк.с. 29), в якому повідомив, що ТОВ "Група "ОСОБА_3 безпеки" уступило право вимоги виконання грошового зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" по договору №13039 від 27.03.2013 (РН-0327/01 від 27.03.2013, рахунок 2703 від 27.03.2013) в сумі 26349,00 грн., укладеному між ТОВ "Група "ОСОБА_3 безпеки" та ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на поставку товару. В результаті здійсненого відступлення права вимоги Приватне підприємство "Київантікор" в праві вимагати від ПрАТ «ДТРЗ» виконання зобов'язань з погашення кредиторської заборгованості за договором №13039 від 27.03.2013 (РН-0327/01 від 27.03.2013, рахунок 2703 від 27.03.2013) в сумі 26349,00 грн. на умовах і в обсязі, які встановлені Договором цесії №3/2014 від 09.07.2014р.

09.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3 безпеки" направив на адресу ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" повідомлення про відступлення права вимоги вих.№100 (арк.с. 35), в якому повідомив, що ТОВ "Група "ОСОБА_3 безпеки" уступило право вимоги виконання грошового зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" по договору №13040Т від 12.03.2013 в сумі 597780,00 грн., укладеному між ТОВ "Група "ОСОБА_3 безпеки" та ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на поставку товару. В результаті здійсненого відступлення права вимоги Приватне підприємство "Київантікор" в праві вимагати від ПрАТ «ДТРЗ» виконання зобов'язань з погашення кредиторської заборгованості за договором №13040Т від 12.03.2013 в сумі 597780,00 грн. на умовах і в обсязі, які встановлені Договором цесії №4/2014 від 09.07.2014р.

09.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3 безпеки" направив на адресу ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" повідомлення про відступлення права вимоги вих.№101 (арк.с. 43), в якому повідомив, що ТОВ "Група "ОСОБА_3 безпеки" уступило право вимоги виконання грошового зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" по договору №13035Т від 11.03.2013 в сумі 1512310,57 грн., укладеному між ТОВ "Група "ОСОБА_3 безпеки" та ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на поставку товару. В результаті здійсненого відступлення права вимоги Приватне підприємство "Київантікор" в праві вимагати від ПрАТ «ДТРЗ» виконання зобов'язань з погашення кредиторської заборгованості за договором №13035Т від 11.03.2013 в сумі 1512310,57 грн. на умовах і в обсязі, які встановлені Договором цесії №5/2014 від 09.07.2014р.

Твердження Позивача про відсутність доказів направлення цих повідомлень на його адресу не є обставиною, яка може довести недійсність договору відступлення права вимоги.

29.12.2016 року між Приватним підприємством "Київантікор" (далі-Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" (далі-Новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги №2912-16 (арк.с. 19), відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Основними договорами згідно переліку у Додатку №1 до цього Договору, укладеними між постачальниками (первісними кредиторами за Основними договорами), які вказані у Графі №2 "найменування первісного кредитора за Основним договором" переліку у Додатку №1 до цього Договору та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) (п. 1.1 Договору).

За цим Договором Новий кредитор безоплатно одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основними договорами. З цього Договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з Основних Договорів в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору (п. 1.2 Договору).

Так, в додатку №1 до Договору №2912-16 від 29.12.2016р. про відступлення права вимоги (арк.с. 20) визначений перелік договорів та постачальників, за якими боржником є ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", а саме

первісний кредитор за Основним договором - товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_3", основний договір - договір постачання №13039 від 27.03.2013р., договір про відступлення прав вимоги №3/2014 від 09.07.2014, сума боргу - 26349,00 грн.;

первісний кредитор за Основним договором - товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_3", основний договір - договір постачання №13040т від 12.03.2013р., договір про відступлення прав вимоги №4/2014 від 09.07.2014, сума боргу - 597 780,00 грн.;

первісний кредитор за Основним договором - товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_3", основний договір - договір постачання №13035т від 11.03.2013р., договір про відступлення прав вимоги №5/2014 від 09.07.2014, сума боргу - 1 512 310.57 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" звернулося з позовом до ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 4 780 668,95 грн. (арк.с. 204-206). Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "Коском плюс" на підставі Договору про відступлення право вимоги № 291216-1 від 29.12.2016 р. отримало від ПП "Київантікор" право вимоги до ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" за переліченими у додатку договорами. ПП"Київантікор" отримало право вимоги до ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" від ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_3". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2017р. було порушено провадження у справі №904/6726/17.

ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" вважає вимоги до нього ТОВ "Коском плюс» необгрунтованими, тому звернувся з позовом, що розглядається, і посилається на вирок суду у кримінальній справі.

Так, Позивач вказує на те, що, виходячи із змісту вказаних вище договорів цесії, позовної заяви ТОВ "Коском Плюс" зі справи №904/6726/17, відступлені права вимоги виникли у ТОВ «ГРУПА «ЛІНІЯ БЕЗПЕКИ» (як первісним кредитором за договорами цесії) до ПрАТ «ДТРЗ» (як боржника) з наступних правочинів:

- договір поставки №13039 від 27.03.2013 року відносно суми боргу - 26 349,00 грн.; поставка, як зазначено в договорі цесії №3/2014, здійснена на підставі видаткової накладної №РН0327/01 від 27.03.2013р. на суму 41349,00грн. та товарно-транспортної накладної №35 від 27.03.2013р.

- договір поставки № 13040г від 12.03.2013 року відносно суми боргу - 597 780,00 грн.; поставка, як зазначено в договорі цесії №4/2014, здійснена на підставі видаткових накладних №РН0408/01 від 08.04.2013р. на суму 88560,00 грн., №РН0419/01 від 19.04.2013р. на суму 44280,00 грн., №РН0422/01 від 22.04.2013р. на суму 36900,00 грн., №РН0606/02 від 06.06.2013р. на суму 73800,00 грн., №РН0612/01 від 12.06.2013р. на суму 140220,00 грн., №РН0617/01 від 17.06.2013р. на суму 214020,00 грн. та товарно-транспортних накладних №47 від 08.04.2013р., №58 від 19.04.2013р., №60 від 22.04.2013р., №81 від 06.06.2013р., №84 від 12.06.2013р., №87 від 17.06.2013р.

договір поставки №13035т від 11.03.2013 року відносно суми боргу - 1 512 310,57 грн.; поставка, як зазначено в договорі цесії №5/2014, здійснена на підставі:

видаткових накладних №РН0405/01 від 05.04.2013р. на суму 191539,20 грн., №РН0417/01 від 17.04.2013р. на суму 15562,80 грн., №РН0424/02 від 24.04.2013р. на суму 1980,00 грн., №РН0528/01 від 28.05.2013р. на суму 161440,56 грн., №РН0527/01 від 27.05.2013р. на суму 81828,00 грн., №РН0527/025 від 27.05.2013р. на суму 126067,68 грн., №РН0603/01 від 03.06.2013р. на суму 94143,36 грн., №РН0604/01 від 04.06.2013р. на суму 56537,99 грн., №РН0606/01 від 06.06.2013р. на суму 20724,00 грн., №РН0612/02 від 12.06.2013р. на суму 33067,08 грн., №РН0621/01 від 21.06.2013р. на суму 196176,48 грн., №РН0621/02 від 21.06.2013р. на суму 161613,60 грн., №РН0626/06 від 26.06.2013р. на суму 57744,62 грн., №РН0626/09 від 26.06.2013р. на суму 31350,00 грн., №РН0626/05 від 26.06.2013р. на суму 53850,00 грн., №РН0626/08 від 26.06.2013р. на суму 53560,32 грн., №РН0626/03 від 26.06.2013р. на суму57847,68 грн., №РН0626/02 від 26.06.2013р. на суму 58604,40 грн., №РН0626/07 від 26.06.2013р. на суму 58672,80 грн. та товарно-транспортних накладних №45 від 05.04.2013р., №55 від 17.04.2013р., №62 від 24.04.2013р., №75 від 28.05.2013р., №73 від 27.05.2013р., №74 від 27.05.2013р., №78 від 03.06.2013р., №79 від 04.06.2013р., №81 від 06.06.2013р., №84 від 12.06.2013р., №91 від 21.06.2013р., №91 від 21.06.2013р., №107 від 26.06.2013р., №107 від 26.06.2013р., №107 від 26.06.2013р., №107 від 26.06.2013р., №106 від 26.06.2013р., №106 від 26.06.2013р., №106 від 26.06.2013р.

В той же час, Позивачем вказується на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпро від 06.04.2015 року по кримінальній справі №201/5115/15к (арк.с. 15-18), яким ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн.

Зокрема, виходячи зі змісту вироку, судом було встановлено, що ОСОБА_5, будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності та будучи відповідальним за організацію і ведення бухгалтерського обліку та звітності підприємства ТОВ «Група «ОСОБА_3» , достовірно знаючи, що ТОВ «Група «ОСОБА_3» на адресу ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (код 00659101) не здійснювало поставку товарів, діючи умисно, у березні - травні 2013 року, в денний час, точну дату встановити не надалося можливим, перебуваючи біля Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на проспекті Гагаріна 26, у м. Дніпропетровськ, з корисливих мотивів, підписала у директора підприємства ТОВ "Група "ОСОБА_3" первинні фінансово- господарській документи по взаємовідносинам ТОВ "Група "ОСОБА_3" з ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (код 00659101). Вищевказані документи, у березні-червні 2013 року, ОСОБА_5 передала біля Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на проспекті Гагаріна 26, у м.Дніпропетровськ невстановленій особі, для подальшого використання в фінансово-господарській діяльності ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (код 00659101), зокрема, наступні первинні документи: накладні №РН-0319/01 від 19.03.2013, №РН-0312/01 від 12.03.2013, №РН- 0318/01 від 18.03.2013, №РН-0327/01 від 27.03.2013, №РН-0320/01 від 20.03.2013, №РН-0311/01 від 11.03.2013; товарно-транспортні накладні - №20 від 11 березня 2013 року, №31 від 20 березня 2013 року, №35 від 27 березня 2013 року, №28 від 18 березня 2013 року, №22 від 12 березня 2013 року, №30 від 19 березня 2013 року, накладні №РН-0424/01 від 24.04.2013. №РН- 0424/02 від 24.04.2013, №РН-0417/01 від 17.04.2013, №РН-0422/01 від 22.04.2013. №РН- 0402/01 від 02.04.2013. №РН-0408/01 від 08.04.2013. №РН-0408/02 від 08.04.2013, №РН- 0419/01 від 19.04.2013, №РН-0405/01 від 05.04.2013. №РН-0401/01 від 01.04.2013, №РН- 0410/01 від 10.04.2013, №РН-0403/01 від 03.04.2013, №РН-0426/01 від 26.04.2013, №РН-0415/01 від 15.04.2013; товарно-транспортні накладні №52 від 15 квітня 2013 року, №64 від 26 квітня 2013 року, №42 від 03 квітня 2013 року. №49 від 10 квітня 2013 року. №40 від 01 квітня 2013 року, №45 від 05 квітня 2013 року, №58 від 19 квітня 2013 року. №47 від 08 квітня 2013 року, №41 від 02 квітня 2013 року. №60 від 22 квітня 2013 року. №55 від 17 квітня 2013 року, №62 від 24 квітня 2013 року, накладні №РН-0527/01 від 27.05.2013, №РН-0527/02 від 27.05.2013, №РН-0527/03 від 27.05.2013, №РН-0528/01 від 28.05.2013; товарно-транспортні накладні №75 від 28 травня 2013 року, №73 від 27 травня 2013 року, №74 від 27 травня 2013 року, накладні №РН-0621/01 від21.06.2013, №РН-0621/02 від 21.06.2013, №РН- 0612/01 від 12.06.2013, №РН-0612/02 від 21.06.2013, №РН-0606/02 від 06.06.2013, №РН-0626/08 від 26.06.2013, №РН-0626/10 від 26.06.2013. №РН-0626/09 від 26.06.2013, №РН-0626/07 від 26.06.2013, №РН-0626/06 від 26.06.2013, №РН-0626/05 від 26.06.2013. №РН-0626/04 від 26.06.2013, №РН-0626/03 від 26.06.2013, №РН-0626/02 від 26.06.2013. №РН-0626/01 від 06.06.2013, №РН-0604/01 від 04.06.2013, №РН-0617/01 від 17.06.2013; товарно-транспортні накладні №79 від 04 червня 2013 року, №81 від 06 червня 2013 року. №84 від 12 червня 2013 року, №87 від 17 червня 2013 року, №91 від 21 червня 2013 року, №78 від 03 червня 2013 року, за фактом поставки товарно-матеріальних цінностей (запчастин до тепловозів) від ТОВ "Група "ОСОБА_3" в адресу ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (код 00659101), в результаті чого вчинила службове підроблення.

Відповідно до зазначеного вироку Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.366 КК України звільнено від відбування призначеного покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році".

З дослідження тексту вироку господарським судом вбачається, що визнання цієї особи винною ґрунтується виключно на визнанні нею своєї вини без дослідженні інших доказів, про що зазначається у вироку з посиланням на ст.349 КПК України. Дана обставина дозволила застосувати до неї амністію і припинити кримінальне переслідування цієї особи.

Крім того, Позивач посилається на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2016 року по справі №203/6882/15-к (арк.с. 149-155), якою встановлено, що голова правління Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровській тепловозоремонтний завод» (далі - ПрАТ «ДТРЗ» ) ОСОБА_6, перебуваючи у період з 01.0.2011 по 19.12.2013, у денний час (більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено) за місцем знаходження ПрАТ «ДТРЗ» у м. Дніпропетровську, вул.Краснозаводська, 7, при здійсненні фінансово-господарської діяльності товариства, будучи службовою особою вказаного підприємства, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що ПрАТ «ДТРЗ» в період часу з 01.09.2011 року по 30.11.2013 року не здійснювало фінансово-господарських операцій, в тому числі з ТОВ «Група «ОСОБА_3» (ЄДРПОУ 34915566), реалізуючи свій злочинний намір, неправомірно використав отримані від неустановлених у ході досудового розслідування осіб первинні бухгалтерські документи оформлені від (окрім інших) ТОВ «Група «ОСОБА_3 безпеки» (ЄДРПОУ 34915566) по вищевказаним взаємовідносинам, надав їх головному бухгалтеру ПрАТ «ДТРЗ» для відображення їх по бухгалтерському та податковому обліках підприємства. Як встановлено в ухвалі, головний бухгалтер, будучи необізнаною щодо злочинних намірів ОСОБА_6, внесла до розділу 2 «Податковий кредит» «Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту» додатків № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість відомості про придбання товарно-матеріальних цінностей, зокрема, але не виключно, від ТОВ «Група «ОСОБА_3» у березні 2013 року на суму 534456,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 103891,26 грн.), в квітні 2013 року на суму 592033,26 грн. (в т.ч. ПДВ - 118406,65 грн.), в травні 2013 року на суму 392146,72 грн. (в т.ч. ПДВ - 78429,34 грн.) та в червні 2013 року на суму 1226423,61 грн. (в т.ч. ПДВ - 245284,72 грн.).

Згідно із зазначеною ухвалою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за клопотанням захисника обвинуваченого та згодою останнього.

Під час розгляду справи господарським судом, на запитання суду представник Позивача пояснив, що за результатами зазначених кримінальних справ за бухгалтерським та податковим обліком зміни підприємством не провадились, вважає, що це не має значення для вирішення спору у господарській справі.

При дослідженні матеріалів справи судом звернуто увагу на копії товарно-транспортних накладних (арк.с. 208-225), які були оформлені під час спірних господарських операцій, вони складені за участю, у тому числі, третьої особи: ТОВ «БК «Сучасні Технології України» , яка з огляду на зміст документів здійснювала безпосереднє автоперевезення товару за спірними господарськими операціями. Зазначені товарно-транспортні накладні оформлені належним чином, мають усі необхідні реквізити відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. Інформація від ТОВ «БК «Сучасні Технології України" щодо непричетності до спірних документів та операцій у справі відсутня.

Зважаючи на встановлені обставини, суд керується таким.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Частинами 4-6 ст.75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст.ст.76-79 ГПК України докази мають бути належними, достовірними, допустимими та достатніми.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись викладеним, а також своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. На думку суду, обставини, які встановлені адміністративним судом за безпосередньою участю Позивача, не можуть спростовуватися лише визнавальними показами посадових осіб підприємств, після чого їх звільнили від кримінальної відповідальності. Господарський суд не може і не піддає сумнівам зазначені судові рішення за кримінальними справами, але за наявності іншої преюдиції та наявності протиріччя між судовими рішеннями, враховує, на підставі яких доказів приймалися відповідні судові рішення та чи повинен був і чи міг Позивач в адміністративній справі знати про реальні обставини його майнового стану, грошових зобов'язань тощо. Так, за участю Позивача в адміністративній справі, за його позовом, судом встановлені факти господарської діяльності Позивача, які наразі не потребують доказування. Суд також приймає до уваги той факт, що постанова суду в адміністративній справі за нововиявленими обставинами не переглядалася і є чинною.

Крім цього, суд погоджується із запереченнями Відповідача-1 і вважає, що Позивач, посилаючись на судові вироки та не змінюючи при цьому облік свого майнового стану та грошових зобов'язань, а також не змінюючи податкові показники за цими операціями, використовує вищезазначені вироки судів як підставу для уникнення від виконання грошових зобов'язань за господарськими операціями, про реальність яких він стверджував та доводив перед іншим судом.

У зв'язку із викладеним, суд в позові відмовляє, а судові витрати у справі покладає на Позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в двадцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляції безпосередньо до апеляційної інстанції .

Повний текст рішення складено - 30.01.18р.

Суддя ОСОБА_7