Постанова

від 23.01.2018 по справі 910/15524/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Справа№ 910/15524/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Цибульському Р.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 23.01.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 (повний текст якого складено - 13.11.2017) у справі №910/15524/17 (суддя Головатюк Л.Д.)

За позовом Комунального підприємства "Володимирський ринок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійський сад"

про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та виселення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просив:

- розірвати Договір №29-12/14 від 29.12.2014 про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі, укладений між Комунальним підприємством "Володимирський ринок" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд.115, код ЄДРПОУ 01565129) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" (03150, м. Київ, вул. Антоновича 43/45, оф.16, код ЄДРПОУ 39472620 ).

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" (03150, м. Київ, вул. Антоновича 43/45, оф.16, код ЄДРПОУ 39472620 ) звільнити та передати Комунальному підприємству "Володимирський ринок" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд.115, код ЄДРПОУ 01565129) торговельні місця надані в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" для здійснення торгівлі відповідно до Договору №29-12/14 від 29.12.2014 про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі.

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" (03150, м.Київ, вул.Антоновича 43/45, оф.16, код ЄДРПОУ 39472620) з торговельних місць КП "Володимирський ринок" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд.115, код ЄДРПОУ 01565129), наданих в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" для здійснення торгівлі відповідно до Договору № 29-12/14 від 29.12.2014 про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до наказів позивачем підвищено тарифи на послуги ринку, проте, відповідач продовжував здійснювати оплату наданих послуг за старими тарифами, а з лютого 2017 останній взагалі перестав здійснювати оплату наданих послуг, крім того, відповідач здійснив ремонтно-будівельні роботи без проектно-кошторисної документації, в зв'язку з чим посилаючись на ст. 651 Цивільного кодексу України, позивач просив розірвати договір № 29-12/14 від 29.12.2014 про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі, виселити, зобов'язати звільнити та передати торгівельні місця.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 (повний текст якого складено - 13.11.2017) у справі № 910/15524/17 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що істотне порушення відповідачем умови договору, як не внесення плати за послуги, є достатньою правовою підставою для розірвання договору № 29-12/14 від 29.12.2014 та зобов'язання відповідача звільнити торгівельні місця та виселення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 (повний текст якого складено - 13.11.2017) у справі № 910/15524/17 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Узагальнені доводи доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, апелянт посилався на те, що відповідачем було сплачено на користь позивача значні грошові кошти за укладеним між ними договором і відповідач бажає отримувати від позивача обумовлені договором послуги, а позивач протиправно ухиляється від виконання умов договору. Крім того, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що він дійсно надав відповідачу в користування торгівельні місця та забезпечив відповідачу здійснення торгівлі на таких місцях. Як стверджує скаржник, позивач не надавав передбачені договором послуги відповідачу, відповідача не мав можливості користуватися торгівельним місцем на умовах, визначених договором. Позивач не мав права самостійно, в односторонньому порядку визначати вартість послуг згідно договору, оскільки двосторонньо згода між сторонами досягнута не була. До правовідносин сторін підлягають застосуванню чинні правила торгівлі на ринках у м.Києві, затверджені рішенням Київської міської ради № 732/2894 від 06.07.2017

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 (повний текст якого складено - 13.11.2017) у справі №910/15524/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Гончаров С.А., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 (повний текст якого складено - 13.11.2017) у справі №910/15524/17 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд призначено на 23.01.2018.

19.01.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував. Узагальнені заперечення позивача зводяться до того, що відповідачем з лютого 2017 року взагалі не здійснюється оплата за послуги згідно умов укладеного договору і станом на 01.09.2017 заборгованість відповідача складає 71 100,00 грн. за період з 01.02.2016 по 31.08.2017. Таким чином, відповідачем допущено істотне порушення умов укладеного договору як внесення плати за послуги є достатньою підставою для його розірвання. Наведені обставини стали підставою для надсилання позивачем відповідачу листа від 27.07.2017 № 387 з пропозицією дострокового розірвання договору та звільнення займаних площ. Крім того, позивач зазначав, що згідно з Правилами торгівлі на ринках у м.Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, орган місцевого самоврядування делегував свої повноваження щодо встановлення тарифів на послуги ринку та інші види робіт безпосередньо адміністраціям ринків. Також, позивач вказував на те, що доводи апелянта про те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що він дійсно надав відповідачу в користування торгівельні місця та забезпечив відповідачу здійснення торгівлі на таких місцях спростовуються тим, що відповідачем з моменту укладення договору і до 01.02.2017 сплачувались грошові кошти за використання таких місць. Також, відповідачем не надано і доказів того, що фін фактично був позбавлений можливості використовувати торгівельні місця.

В судовому засіданні 23.01.2018 представник скаржника (відповідача) доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 23.01.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

29.12.2014 між Комунальним підприємством "Володимирський ринок" (надалі - КП "Володимирський ринок", позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" (надалі - ТОВ "Англійський сад", відповідач, замовник) був укладений Договір №29-12/14 про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. за цим Договором, КП "Володимирський ринок" надає ТОВ "Англійський сад" за плату послугу, протягом визначеного в Договорі строку у вигляді надання можливості користування торгівельним місцем на умовах, визначених Договором, та інші послуги для здійснення торгівлі.

Згідно п.2.3. Договору, ТОВ "Англійський сад" зобов'язане здійснювати розрахунки з Ринком один раз на місяць з першого до п'ятого календарного дня місяця в якому будуть надаватися послуги та здійснює 100% авансовий платіж в розмірі, визначеному в п.2.1 Договору.

Пунктом 2.1. сторони, визначили вартість послуг за Договором в розмірі 4 500, 00 грн.

Згідно п. 3.3.1. Договору, відповідач зобов'язаний оплачувати послуги на умовах та в порядку, зазначеному в Договорі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 були прийняті Правила благоустрою м. Києва, додатком до яких є Правила торгівлі на ринках у м. Києві.

Відповідно до п. 3 Правил торгівлі на ринках у м. Києві (надалі - Правила торгівлі) ринок незалежно від форми власності та організаційно-правової форми керується у своїй діяльності законодавством України. Ринки здійснюють господарську діяльність та надають послуги за цінами і тарифами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Відповідно до п. 19 Правил торгівлі тарифи на послуги ринку та інші види робіт, пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку.

Пунктом 8 Правил торгівлі передбачено, що на видному, доступному для огляду місці встановлюється оформлений стенд з розміщенням на ньому копії свідоцтва про реєстрацію ринку як суб'єкта підприємницької діяльності, цих Правил, витягів із Закону України "Про захист прав споживачів", нормативно - правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та відповідальності за несплату ринкового збору, а також ставок ринкового збору, тарифів на послуги та правил їх надання.

Таким чином, вказаними положеннями Правил торгівлі Київська міська рада делегувала свої повноваження щодо встановлення тарифів на послуги ринку та інші види робіт безпосередньо адміністраціям ринків. Тобто, у компетенції адміністрації КП "Володимирський ринок" знаходиться питання встановлення та зміни тарифів на послуги ринку.

Доводи скаржника про те, що до правовідносин сторін підлягають застосуванню чинні правила торгівлі на ринках у м.Києві, затверджені рішенням Київської міської ради № 732/2894 від 06.07.2017 - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки Правила торгівлі на ринках у м. Києві, затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, були чинними на момент укладення договору між сторонами, і втратили свою чинність лише згідно рішення Київської міської ради № 732/2894 від 06.07.2017.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ціна Договору від 29.12.2014 №29-12/14 про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі, укладеного між позивачем та відповідачем, в розмірі 4 500,00 грн. розраховувалась на основі тарифів на послуги по забезпеченню здійснення торгівлі, які були встановлені та затверджені наказом КП "Володимирський ринок" від 29.09.2014 № 76.

КП "Володимирський ринок" 02 лютого 2015 року видано наказ № 11 "Про затвердження тарифів на послуги ринку та інші види робіт, пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства". Згідно вказаного наказу, на основі економічно обгрунтованих показників, було запроваджено нові тарифи на послуги ринку.

Відповідно до вказаного наказу, з розрахунку за один квадратний метр площі торговельного місця, вартість послуг ринку на торговельному майданчику секції з ролетами першою поверху споруди критого ринку, де знаходяться торговельні місця відповідача, становить 330,00 грн. за 1 м2. Враховуючи те, що площа трьох торгівельних місць, які використовує Товариство згідно Договору, становить 30 м2, плата за надання послуг ринку по вказаним торговельним місцям з 02.02.2015 становила 9 900,00 грн.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки т що), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна, ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах встановлених договором або законом.

Враховуючи делеговані від Київської міської ради повноваження КП "Володимирський ринок" встановлювати та змінювати тарифи на послуги ринку, приписи статті 632 ЦК України, КП "Володимирський ринок" обгрунтовано затвердив та ввів в дію нові тарифи на послуги, які ним надавались.

19.04.2016 між позивачем та відповідачем було підписано Додатковий договір до Договору №29-12/14 від 29.12.2014, яким сторони визначили нову ціну Договору в розмірі 9 900,00 грн. Вказана зміна ціни Договору була зумовлена необхідністю приведення його умов у відповідність до тарифів, затверджених КП "Володимирський ринок" наказом від 02.02.2015 №11.

Згідно Наказу КП "Володимирський ринок" № 85 "Про приведення тарифів на послуги ринку та інші види робіт, пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, до економічно обґрунтованого рівня" від 09 серпня 2016 р. та на виконання п.п. 19, 29 Правил торгівлі на ринках у м. Києві (додаток до Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради, від 25.12.2008 №1051/1051), керуючись ч.І ст.44, ч.2 ст.67 Господарського кодексу України, підпунктом 7.3.10 пункту 7.3 Статуту КП "Володимирський ринок" було затверджено Методику розрахунку тарифів на послуги ринку та інші види робіт, пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства КП "Володимирський ринок" та введено в дію з 01.09.2016 р. нові тарифи на послуги ринку та інші види робіт, пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства КП "Володимирський ринок".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що умови Договору №29-12/14 від 29.12.2014, укладеного між КП "Володимирський ринок" та ТОВ "Англійський сад", не приведено у відповідність до тарифів, затверджених наказом позивача від 09.08.2016№ 85, проте, враховуючи підписаний представниками позивача та відповідача Додатковий договір до Договору №29-12/14 від 29.12.2014, яким сторони визначили нову ціну Договору в розмірі 9 900,00 грн., а тому у відповідача з моменту укладення даного договору виник обов'язок сплачувати щомісячні платежі в розмірі 9 900,00 грн.

Як зазначав позивач у позові, і що не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, відповідач з лютого 2017 року взагалі не здійснює оплату КП "Володимирський ринок" за послуги відповідно до Договору № 29-12/14 від 29.12.2014, і саном на 01.09.2017 у ТОВ "Англійський сад" перед КП "Володимирський ринок" виникла заборгованість в розмірі 71 100,00 грн. за період з 01.02.2016 по 31.08.2017 (9 900,00 грн. за лютий -серпень 2017 + 1800,00 грн. заборгованості за попередній період). Доказів оплати даної заборгованості відповідачем не було надано.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивач не надавав передбачені договором послуги відповідачу, відповідач не мав можливості користуватися торгівельним місцем на умовах, визначених договором, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що він дійсно надав відповідачу в користування торгівельні місця та забезпечив відповідачу здійснення торгівлі на таких місцях - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки відповідачем в підтвердження даної обставини не подано належних та допустимих доказів згідно з ст.ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує ту обставину, що відповідачем з моменту укладення договору і до 01.02.2017 сплачувались грошові кошти за використання таких місць, що сторонами не заперечувалось.

Положеннями статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушимо б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невнесення відповідачем позивачу плати за послуги, по договору - є достатньою правовою підставою для розірвання договору № 29-12/14 від 29.12.2014, оскільки невиконання ТОВ "Англійський сад" своїх зобов'язань за Договором щодо сплати грошових коштів за надані послуги (71 100,00 грн. за період з 01.02.2016 по 31.08.2017 (9 900,00 грн. за лютий -серпень 2017 + 1800,00 грн. заборгованості за попередній період) - є істотним порушенням Договору № 29-12/14 від 29.12.2014.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 27.06.2107 № 387 позивач звернувся до відповідача з пропозицією за взаємною згодою достроково розірвати Договір №29-12/14 від 29.12.2014 та звільнити займані торговельні місця. До вказаного листа було додано два примірники Додаткового договору про розірвання Договору №29-12/14 від 29.12.2014. які були підписані та скріплені печаткою зі сторони КП "Володимирський ринок". Проте, жодної відповіді на вказану пропозицію КП "Володимирський ринок" від ТОВ "Англійський сад" так і не отримав.

Згідно з умовами пункту 3.4. Договору, відповідач має право здійснювати за погодженням з позивачем поліпшення торговельного місця, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом встановлення тимчасової торговельної конструкції.

Умовами п. 3.4.2.1. Договору передбачено, що проведення поліпшень, а також вартість таких поліпшень, має бути попередньо погоджена з КП "Володимирський ринок".

30.12.2014 ТОВ "Англійський сад" звернувся із листом до КП "Володимирський ринок" з проханням погодити поліпшення трьох торговельних місць, що розташовані в квітковому павільйоні ринку, шляхом проведення різного виду ремонтних робіт, встановлення відгороджувальної конструкції та обладнання,

Листом від 31.12.2014 КП "Володимирський ринок" повідомив ТОВ "Англійський сад", що погоджує замовнику за договором проведення робіт з поліпшення трьох торговельних робочих місць у квітковому павільйоні КП "Володимирський ринок", шляхом проведення різного роду ремонтних робіт, встановлення відгороджувальної конструкції та обладнання.

На виконання зауважень та пропозицій Аудиторської перевірки діяльності КП "Володимирський ринок" за період 11 півріччя 2014 р. 2016 рік, проведеної за розпорядженням Київського міського голови від 26.01.2016 № 40, адміністрацією КП "Володимирський ринок", 12.04.2016 проведено перевірку діяльності підприємств та підприємців, що здійснюють діяльність на території ринку, в тому числі і відповідача. За результатами перевірки ТОВ "Англійський сад" складено Акт від 12.04.2016.

Відповідно до Акту від 12.04.2016 виявлені істотні порушення умов Договору, протипожежних правил та виконання будівельних робіт та рекомендував відповідачу негайно самостійно усунути виявлені перевіркою порушення до 01.05.2016.

Як зазначав позивач у позові, жодних дій зі сторони відповідача так і не було вчинено, виявлені перевіркою порушення усунені не були, у зв'язку з чим проведені ТОВ "Англійський сад" ремонтно-будівельні роботи зі встановлення перегородки з дверима та замуруванням функціонального (пожежного) входу/виходу зі споруди ринку порушують Правила торгівлі на ринках у м. Києві, Правила пожежної безпеки на ринках України, правила проведення перепланування нежитлових приміщень у м. Києві та порушенням права господарського відання КП "Володимирський ринок" як балансоутримувача головної споруди (будівлі) ринку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням, суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним, є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання Договору №29-12/14 від 29.12.2014 про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі, укладений між Комунальним підприємством "Володимирський ринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено наявність обумовлених законом підстав для розірвання Договору №29-12/14 від 29.12.2014, а тому і підстави для зайняття відповідачем наданих за ним торгівельних місць - відсутні, а тому у відповідача існує обов'язок по звільненню торгівельних місць, у зв'язку з чим вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити та передати позивачу торговельні місця надані в користування для здійснення торгівлі відповідно до Договору №29-12/14 від 29.12.2014 про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі та виселення відповідача з займаних місць - є законними, обгрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 (повний текст якого складено - 13.11.2017) у справі №910/15524/17 - у суду апеляційної інстанції відсутні.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, судом підлягає захисту право особи, що порушене іншими особами, чи не визнається.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду визнає, що першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Англійський сад" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 (повний текст якого складено - 13.11.2017) у справі №910/15524/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 (повний текст якого складено - 13.11.2017) у справі №910/15524/17 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Англійський сад".

4. Матеріали справи №910/15524/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29.01.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

А.Г. Майданевич