ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2017 р. Справа № 804/5783/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Фірма Віп-Гарант до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
11 вересня 2017 року ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Фірма Віп-Гарант (далі - ТОВ Фірма Віп-Гарант , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2017р. № НОМЕР_1 на суму 51203, 67 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позову зазначено про безпідставність нарахування штрафної санкції у розмірі 51203, 67 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, встановлену податковим органом за результатами проведеної камеральної перевірки з податку на додану вартість за червень, липень, вересень, листопад 2015 року та за квітень 2016 року, оскільки що акт камеральної перевірки № 7534/04-36-12-13/32952503 від 19.07.2017 р. містить недостовірні дані, щодо порушення платником податків граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податковій звітності з ПДВ за періоди: червень, липень, вересень, листопад 2015 року, квітень 2016 року. Вказує, що довідками від 24.07. 2017 р., 01.08.2017 р. Лівобережної ОДПІ підтверджується відсутність податкової заборгованості у позивача. До того ж, згідно розрахунку до оскарженого повідомлення-рішення, розрахунок граничного строку нарахування штрафних санкцій податковий орган здійснив з моменту подання декларації, чим порушив положення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Підприємством були вчинені усі дії по перерахуванню узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, визначений податковим законодавством. Отже, підстави для нарахування штрафних санкцій за спірні періоди, відповідно до ст.126 Податкового кодексу України, відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року відкрито провадження у даній адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).
До судового засідання 27.11.2017 року з'явились представники сторін.
Представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити, надано письмові заперечення на позов, згідно яких посилаючись на п. 87.9 ст. 87, п. 131.2 статті 131 Податкового кодексу України зазначає про наявність у позивача заборгованості, у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість самостійно задекларованих платником за звітні періоди. За результатами аналізу інтегрованої картки платника податків ТОВ Віп-Гарант за періоди 2015-2016р. щодо підстави виникнення податкового боргу вважає, що позивач сплачував грошові кошти з податку на додану вартість в обсягах, відповідних узгодженим сумам грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених платником у податкових деклараціях з ПДВ за звітні періоди 2015-2016р. не враховуючи наявність податкового боргу та те, що згідно положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України зазначені кошти першочергово перераховувались на погашення податкового боргу перед погашенням податкового зобов'язання. На підставі викладеного, вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що винесено правомірно.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.07.2017 р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, керуючись п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку ТОВ Фірма Віп-Гарант з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень, липень, вересень, листопад 2015 року та квітень 2016 року.
За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт перевірки від 19.07.2017р. № 7534/04-36-12-13/32952501, у висновках якого вказано про порушення вимог п. 57.1 ст. 57 , п. 57.3 гл. 2 розділу ІІ та п. 203.2 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень, липень, вересень, листопад 2015 року та квітень 2016 року.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки, ТОВ Фірма Віп-Гарант подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки від 19.07.2017 року №7534/04-36-12-13/32952503.
На підставі акта перевірки від 19.07.2017 року №7534/04-36-12-13/32952503 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.08.2017 року, яким ТОВ Фірма Віп-Гарант збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 51203,69 грн.
Правомірність винесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Податкового кодексу України).
Судом досліджено залучені до матеріалів справи копії платіжних доручень №№ 307 від 27.07.2015 р.; 375 від 12.08.2015 р. , 415 від 27.08.2015 р. , 560 від 12.10.2015 р., 564 від 13.10.2015 р. 561 від 13.10.2015 р. , 562 від 13.10.2015 р. , 591 від 29.10.2015 р., 717 від 14.12.2015 р. , 757 від 29.12.2015 р. , 1158 від 13.05.2016 р., 1179 від 27.05.2016 р. (а.с. 111-122) на підтвердження недостовірності даних, які містяться в оскаржуваному акті та протиправним нарахуванням штрафних санкцій щодо порушення граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податковій звітності з ПДВ за періоди червень 2015 року, липень 2015 року, вересень 2015 року, листопад 2015, квітень 2016 року, які оформлені відповідно до вимог ст. 201 Податковий кодекс України, із зазначенням дати їх здійснення та призначенням платежу.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податковий кодекс України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із зазначених доказів вбачається, виконання позивачем податкових зобов'язань за спірні періоди відповідно до положень податкового законодавства, до настання встановленого законодавством граничного строку сплати податкового зобов'язання, що виключає нарахування штрафних санкцій.
Окрім зазначеного, як на підставу наявності боргу у позивача податковий орган посилався на наявність недоїмки у сумі 35518,97 грн., нарахованої 30.07.2017 р. та внесеної в інтегровану картку платника податків ТОВ Фірма Віп-Гарант за липень 2015 року, зазначаючи, що підставою її виникнення у позивача є заборгованість за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 20.07.15р. у сумі 137625,00 грн. (а.с. 77).
Судом досліджено залучене до матеріалів справи платіжне доручення № 302 від 22.07.2015 р. та меморіальний ордер № 302 від 22.07.2015 р. (а.с. 157-158), якими підтверджується здійснення сплати донарахованого податковим органом грошового зобов'язання з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 20.07.2015р. у сумі 91750,00 грн. - основного платежу та штрафних санкцій у сумі 45875, 00 грн., всього на загальну суму 137 625,00 грн.
Враховуючи той факт, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 винесено 20.07.2015 р. та сплата податкового зобов'язання здійснена 22.07.2015 р., відповідно до положень податкового кодексу України суд не вбачає порушення строків виконання податкового зобов'язання, що виключає наявність заборгованості за зазначеним податковим повідомленням- рішенням сумі 35518,97 грн.
Натомість, податковий орган посилався на перерахування зазначених коштів в рахунок погашення першочергової податкової заборгованості, відповідно до положень п. 87.9 ст. 87 Податковий кодекс України, зокрема часткового погашення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням №0005162203 від 28.08.2014 р.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 28.08.2014 р. про збільшення грошового зобов'язання на суму 161040,00 грн. (107360,00 грн. основного зобов'язання та 53680,00 грн - штрафних санкцій) оскаржено позивачем в судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі № 804/14508/14 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 року №0005162203.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року залишено в силі.
За нормами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 57.4 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.
Згідно Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів № 765 від 05.12.2013 р., контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.
За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо (пункт 11 Порядку).
Пунктом 13 розділу ІІ наведеного Порядку передбачено, що занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.
Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.
Зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.
Враховуючи, що контроль та своєчасність відображення облікових показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами податкового органу, саме цей орган відповідно до законодавства несе відповідальність за точність даних внесення, виключення та відображення інформації щодо показників стану розрахунків платників.
У зв'язку зі скасуванням податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 28.08.2014 р., виключення суми нарахованого грошового зобов'язання, згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 28.08.2014 р. мало відбутися у листопаді 2015 року, проте зобов'язання - 107360, 00 грн, штрафних санкцій - 53 680,00 грн. та пені - 12104, 91 грн. виключено з податкового обліку податковим органом лише в жовтні 2016 року, що підтверджується даними в інтегрованій картці платника (а.с. 72). Отже, судом вбачається несвоєчасне внесення змін щодо виключення зазначених сум податковим органом в інформаційній системі податкового обліку, що призвело до невірного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних, відображених в інтегрованій картці платника, на підставі внесених податковим органом даних.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на сукупність вищевикладених обставин, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо порушення платником податків граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податковій звітності з ПДВ за періоди: червень, липень, вересень, листопад 2015 року, квітень 2016 року, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Фірма Віп-Гарант підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Фірма Віп-Гарант при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1600,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2736 від 04.09.2017 року (а.с.3).
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1600,00грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 27 листопада 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснено 04 грудня 2017 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Фірма Віп-Гарант до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.08.2017 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 51203,67 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Фірма Віп-Гарант (код ЄДРПОУ 32952501) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 04 грудня 2017 року.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2017 |
Оприлюднено | 01.02.2018 |
Номер документу | 71932867 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні