Рішення

від 31.01.2018 по справі 814/58/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

31 січня 2018 р. справа № 814/58/16 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороз А. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТИН", вул. Проектна, 6, (АДРЕСА_1, 54002), м. Миколаїв, 54002

до відповідача:Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

про:скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2015 р. №0007771501,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентин" (надалі - позивач, ТОВ) звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.12.2015 р. №0007771501 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6921 грн.

Ухвалою від 12.12.2017 р. замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно не врахував його право на нарахування податкового кредиту і відповідно на бюджетне відшкодування, оскільки відповідно до ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) капітальне інвестування в будівництво портового перевантажувального комплексу морського транспорту «Авентин» , який в подальшому буде основним засобом в розумінні пп.14.1.138 ПК України, передбачає право позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування, так як це право виникає разом з початком триваючого процесу капітального інвестування, а не виключно з завершенням цього процесу та введенням в експлуатацію об'єкта, в який проводиться інвестування. Відтак, доводи відповідача, що основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень ст. 200 ПК України, є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 "Основні засоби", є такими, що суперечать змісту вказаної статті.

Відповідач позов не визнав, в письмових запереченням вказав на те, що розробка техніко-економічного обґрунтування будівництва є лише наміром щодо створення основного фонду, не є процесом будівництва, оскільки основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень ст.200 ПК України є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 « Основні засоби» . Відтак відмова ТОВ "Авентин" у наданні бюджетного відшкодування є обґрунтованою та законною, адже розрахунок бюджетного відшкодування в даному випадку не пов'язаний з придбання або спорудженням (будівництвом) основних фондів.

На підставі ч.9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентин" зареєстроване в якості юридичної особи 05.05.2003 р. та як платник податків перебував на обліку в ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, правонаступником якого є ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області. Основними видами діяльності ТОВ "Авентин" є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; вантажний морський транспорт; складське господарство; допоміжне обслуговування наземного транспорту; допоміжне обслуговування водного транспорту (основний); транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

В листопаді 2015 року співробітниками податкової проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, ТОВ "Авентин" за вересень 2015 року, в ході якої встановлено порушення вимог п. 200.5 ст. 200 ПК України та відмовлено ТОВ "Авентин" у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 6921 грн., про що складено Акт № 1543/14-04-15-01-19/32507357 від 18.11.2015 р.

З акту перевірки вбачається, вказаного висновку податкова дійшла з урахуванням того, що основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень ст.200 ПК України є введення їх в експлуатацію та відображення в бухгалтерському обліку на рахунку 10 « Основні засоби» . При визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна, що обліковується на рахунку 10 «Основні засоби» , незалежно від процесу його отримання (придбання чи їх спорудження (будівництва) самостійно).

У ТОВ «Авентин» відповідно до п.200.5 ст.200 ПК України обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців становить 1626 грн., що менше заявленої суми бюджетного відшкодування у р.23.2 декларації за вересень 2015 року.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 р. №0007771501, яким ТОВ "Авентин" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за вересень 2015 р. у розмірі 6921 грн. (а. с. 18).

Отже, позивач вважає, що витрати на замовлення робочої документації будівництва відносяться до капітальних інвестицій в створення основних засобів. Натомість відповідач вважає включення до податкового кредиту зазначених витрат передчасним, оскільки будівництво не здійснюється.

ТОВ "Авентин" зареєстрований платником податку на додану вартість 01.02.2012 року згідно з Свідоцтвом №200019560, здійснює будівництво портового перевантажувального комлексу морського транспорту "Авентин" в м. Миколаєві, вул. Проектна, 6.

За договором від 05.11.2012 р. № 07/11 позивач замовив у ТОВ "Будівельна компанія "Промстройсервіс" розробку робочої документації будівництва портового перевантажувального комплексу.

Проектна документація пройшла експертизу у ДП "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи", про що складені експертні висновки, а також за результатами розробленого проекту позивачем отримані дозволи на виконання будівельних робіт.

Позивачем протягом вересня 2015 року понесені витрати, пов'язані з будівництвом портового перевантажувального комплексу морського транспорту "Авентин", а саме витрати з телекомунікаційного зв'язку, інтернет зв'язку, з орендної плати за оренду залізничої колії, яка задіяна у проекті будівництва, з охорони будівництва спеціалізованою організацією ТОВ "Спарта", на підтвердження чого надані податкові накладні.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу .

Згідно з п.200.5 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пунктом 198.3 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» , «Про архітектурну діяльність» проектування об'єктів будівництва, це є вже відповідним етапом будівництва. Тому, витрати позивача на розробку проекту вже вважаються витратами на спорудження (будівництва) основних фондів.

При цьому, законодавець у п.200.5 ПК України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачивши право платників податків на отримання бюджетного відшкодування у разі нарахування податкового кредиту внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів, навіть у разі обсягів оподаткування за останні 12 місяців менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, виходив з мети цих витрат, а не їх результату.

Окрім цього, за правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 20.01.15, аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців Окрім цього, аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до пункту 200.5 статті 200 ПК платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 "Основні засоби". Таким чином, якщо зазнані підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на іншому рахунку баланса, то це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про безпідставність відмови відповідача у наданні ТОВ "Авентин" бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2015 у розмірі 6921 грн.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 1378 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 385 від 28.12.2015 р. та платіжним дорученням №11 від 05.01.2016 р. (а. с. 3-4) і з урахування задоволення позовних вимог судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в цьому розмірі.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТИН" (вул. Проектна, 6, (АДРЕСА_1, 54002), м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 32507357) до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 39554010) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.12.2015 р. №0007771501 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6921 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 39554010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТИН" (вул. Проектна, 6, (АДРЕСА_1, 54002), м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 32507357) судовий збір в сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в порядку, визначеному ст. ст. 295-297, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя А. О. Мороз