Постанова

від 23.05.2018 по справі 814/58/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/58/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. Час та місце ухвалення судового рішення --:-- , м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 31.01.2018р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Крусян А.В.

суддів: Градовського Ю.М. , Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авентин до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14.01.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) Авентин звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007771501 від 07.12.2015р. щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6921грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2018р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Згідно із п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Авентин зареєстроване в якості юридичної особи 05.05.2003р. та як платник податків перебував на обліку в ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, правонаступником якого є ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області. Основними видами діяльності ТОВ Авентин є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; вантажний морський транспорт; складське господарство; допоміжне обслуговування наземного транспорту; допоміжне обслуговування водного транспорту (основний); транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ТОВ Авентин зареєстровано платником податку на додану вартість 01.02.2012 року згідно з свідоцтвом №200019560, здійснює будівництво портового перевантажувального комплексу морського транспорту Авентин в м. Миколаєві, вул. Проектна, 6.

За договором від 05.11.2012р. №07/11 позивач замовив у ТОВ Будівельна компанія Промстройсервіс розробку робочої документації будівництва портового перевантажувального комплексу.

Проектна документація пройшла експертизу у ДП Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи , про що складені експертні висновки, а також за результатами розробленого проекту позивачем отримані дозволи на виконання будівельних робіт.

В листопаді 2015 року співробітниками податкової проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, ТОВ Авентин за вересень 2015 року, в ході якої встановлено порушення вимог п. 200.5 ст. 200 ПК України та відмовлено товариству у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 6921грн., про що складений акт №1543/14-04-15-01-19/32507357 від 18.11.2015р.

З акту перевірки вбачається, що основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень ст.200 ПК України є введення їх в експлуатацію та відображення в бухгалтерському обліку на рахунку 10 Основні засоби . При визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування враховується наявність майна, що обліковується на рахунку 10 Основні засоби , незалежно від процесу його отримання (придбання чи їх спорудження (будівництва) самостійно).

У ТОВ Авентин відповідно до п.200.5 ст.200 ПК України обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців становить 1626грн., що менше заявленої суми бюджетного відшкодування у р.23.2 декларації за вересень 2015 року.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 р. №0007771501 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за вересень 2015р. у розмірі 6921грн. /т.1 а.с.18/

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши обставини справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу .

Згідно з п.200.5 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пунктом 198.3 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог Законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про архітектурну діяльність проектування об'єктів будівництва, це є вже відповідним етапом будівництва. Тому, витрати позивача на розробку проекту вже вважаються витратами на спорудження (будівництва) основних фондів.

При цьому, законодавець у п.200.5 ПК України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачивши право платників податків на отримання бюджетного відшкодування у разі нарахування податкового кредиту внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів, навіть у разі обсягів оподаткування за останні 12 місяців менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, виходив з мети цих витрат, а не їх результату.

Окрім цього, за правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 20.01.2015р., аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців Окрім цього, аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до пункту 200.5 статті 200 ПК платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 Основні засоби . Таким чином, якщо зазначені підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на іншому рахунку балансу, то це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку про безпідставність відмови відповідача у наданні ТОВ Авентин бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2015 у розмірі 6921грн.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.05.2018р. (справа №814/1952/15).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та вирішив справу по суті правильно, постанова суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та відстрочена апелянту, згідно зі ст.133 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївський області на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №:31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код ЄДРПОУ 22030106, судовий збір в розмірі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3