Рішення

від 23.01.2018 по справі 817/1662/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 року м. РівнеСправа №817/1662/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Рівнетрансбуд" доГоловного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Рівнетрансбуд" (далі - ТОВ "Рівнетрансбуд") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 15.08.2017 №0005671401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 365866,00грн. (292693,00грн. - за податковим зобов'язанням, 73173,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Ухвалою суду від 15.12.2017, за клопотанням представника позивача, адміністративну справу №817/1662/17 об'єднано в одне провадження зі справою №817/1663/17 за позовом ТОВ "Рівнетрансбуд" до ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 15.08.2017 №0005661401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 392813,00грн. (347636,00грн. - за основним зобов'язанням, 45177,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), шляхом приєднання до справи №817/1662/17.

Об'єднані позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані рішення податкового органу, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що підставою для збільшення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість стали висновки відповідача про формальність здійснення господарських операцій за правочинами, вчиненими позивачем з ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж , та відповідно відсутність права позивача формувати податковий кредит за наслідками вказаних господарських операцій. Такі висновки суперечать чинному податковому законодавству та не підтверджені реальними доказами. Господарські операції ТОВ "Рівнетрансбуд" з ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж не суперечить актам цивільного законодавства, мали реальний товарний характер та здійснені в межах господарської діяльності позивача, підтверджуються наданими до перевірки первинними бухгалтерськими документами, тому стверджувати про безоплатність отримання позивачем таких товарів та послуг є безпідставно. Договори з вказаними контрагентами не визнавалися недійсними, відповідачем не було доведено, що сторони, вчиняючи правочини, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податків. На момент здійснення господарських операцій з ТОВ "Рівнетрансбуд" ФОП ОСОБА_4 був зареєстрований як фізична особа підприємець, а ПП Євробудмонтаж - як юридична особа та як платники податку на додану вартість. Відтак, оспорювані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач, ГУ ДФС у Рівненській області, позов не визнав з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена у відзиві, зокрема пояснила, що за наслідками перевірки позивача встановлено заниження ним 1931310,00грн. декларування показника Інші доходи в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих товарів/послуг від ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж . За реквізитами даних суб'єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акт надання послуг) з метою введення в законний товарообіг товарів невідомого джерела походження та товаровиробника, та, як наслідок, формування витрат та податкового кредиту кінцевому споживачу - ТОВ Рівнетрансбуд . Крім того, у вказаних контрагентів позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Відтак, господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування та ухилення від сплати податків. Таким чином, позивач не мав права формувати валові витрати та податковий кредит за такими господарськими операціями. Зазначила, що позивачем не наведено обґрунтувань позовних вимог в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 49433,00грн. Вважає, що висновки акта перевірки та оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними, та такими, що прийняті в межах повноважень, наданих чинним законодавством. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 14.07.2017 по 27.07.2017 працівниками ГУ ДФС у Рівненській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Рівнетрансбуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 03.08.2017 №629/17-00-14-01/38012798.

Згідно з висновками вказаного акта, документальною перевіркою встановлені порушення п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 347636,00грн., у тому числі за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 - 166930,00грн., з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 180706,00грн., та порушення п.187.1, п.187.7 ст.187, п.198.1, п.198,2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 розділу III Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 292693,00грн., в тому числі за серпень 2014 року - 3 333 грн., березень 2015 року - 46100,00грн., липень 2015 року - 19167,00грн., вересень 2015 року - 17033,00грн., жовтень 2015 року - 13333,00грн., листопад 2015 року - 17979,00грн., грудень 2015 року - 36400,00грн., березень 2016 року - 7557,00грн., квітень 2016 року - 17666,00грн., травень 2016 року - 25000,00грн., червень 2016 року - 25000,00грн., серпень 2016 року - 37382,00грн., вересень 2016 року - 20734,00грн., грудень 2016 року - 6009,00грн.

На підставі акта перевірки від 03.08.2017 №629/17-00-14-01/38012798 ГУ ДФС у Рівненській області сформовані податкові повідомлення-рішення від 15.08.2017 №0005661401, яким ТОВ "Рівнетрансбуд" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 392813,00грн. (347636,00грн. - за основним зобов'язанням, 45177,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), та від 15.08.2017 №0005671401, яким ТОВ "Рівнетрансбуд" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 365866,00грн. (292693,00грн. - за податковим зобов'язанням, 73173,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вважаючи такі рішення фіскального органу протиправними, ТОВ Рівнетрансбуд звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки, відповідачем встановлено заниження позивачем на 1931310,00грн. декларування показника Інші доходи в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих товарів/послуг від ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) та ПП Євробудмонтаж (код 36597800).

Відповідно до позиції фіскального органу, за реквізитами даних суб'єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акт надання послуг) з метою введення в законний товарообіг товарів невідомого джерела походження та товаровиробника, та, як наслідок, формування витрат та податкового кредиту кінцевому споживачу - ТОВ Рівнетрансбуд .

Проте, суд не може погодитися з таким твердженням відповідача щодо відсутності підстав для формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з фіктивним введенням в обіг товару, джерело походження якого не встановлено, з огляду на наступне.

До перевірки та до матеріалів справи позивачем надано первинні та податкові документи по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж , а саме: договір субпідряду №6 від 22.06.2015, договір субпідряду №10 від 04.09.2015, договір субпідряду №14 від 02.10.2015, договір субпідряду №18 від 14.10.2015, договір субпідряду №16 від 28.10.2015, договір субпідряду №20 від 29.10.2015, договір субпідряду №17 від 30.11.2015, договір субпідряду №7 від 22.03.2016, договір субпідряду №10 від 22.03.2016, договір субпідряду №12 від 04.04.2016, договір субпідряду №13 від 04.04.2016, договір субпідряду №30 від 25.07.2016, договір субпідряду №34 від 15.08.2016, договір субпідряду №45 від 30.11.2016, договір субпідряду №46 від 30.11.2016, договір субпідряду №47 від 30.11.2016, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, реєстр документів з 24.07.2015 по 24.07.2015, реєстр документів з 31.07.2015 по 31.07.2015, реєстр документів з 13.10.2015 з 13.10.2015, реєстр документів з 28.10.2015 по 28.10.2015, банківська виписка за період з 28.10.2015 по 28.10.2015, реєстр документів з 23.11.2015 по 23.11.2015, банківська виписка з період з 11.12.2015 по 11.12.2015, реєстр документів з 28.12.2015 по 28.12.2015, банківська виписка за період з 28.03.2016 по 18.03.2016, реєстр документів з 13.04.2016 по 13.04.2016, банківська виписка за період з 23.05.2016 по 23.05.2016, банківська виписка за період з 16.06.2016 по 16.06.2016, реєстр документів з 09.08.2016 по 09.08.2016, банківська виписка з 09.08.2016 по 09.08.2016, банківська виписка з 27.09.2016 по 27.09.2016, реєстр документів з 16.12.2016 по 16.12.2016, видаткова накладна №51 від 27.02.2015, видаткова накладна №52 від 30.10.2015, видаткова накладна №53 від 30.10.2015, видаткова накладна №54 від 30.10.2015, видаткова накладна №55 від 30.11.2015, видаткова накладна №56 від 30.11.2015, видаткова накладна №57 від 28.12.2015, видаткова накладна №121 від 30.06.2016, видаткова накладна №122 від 29.07.2016, видаткова накладна №123 від 29.07.2016, реєстр документів з 06.02.2015 по 06.02.2015, реєстр документів з 15.10.2015 по 15.10.2015, реєстр документів з 21.10.2015 по 21.10.2015, реєстр документів з 26.10.2015 по 26.10.2015, реєстр документів з 05.11.2015 по 05.11.2015, реєстр документів з 23.11.2015 по 23.11.2015, реєстр документів з 28.12.2015 по 28.12.2015, банківська виписка з 03.06.2016 по 03.06.2016, банківська виписка з 25.07.2016 по 25.07.2016, банківська виписка з 26.07.2016 по 26.07.2016, товарно-транспортна накладна від 27.02.2015, товарно-транспортні накладні від 30.10.2015, товарно-транспортні накладні від 30.11.2015, товарно-транспортна накладна від 28.12.2015, товарно-транспортні накладні від 29.07.2016, товарно-транспортні накладні від 30.06.2016, договір підряду на виконання робіт №168 від 16.04.2015, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року, договір підряду на виконання робіт №234 від 12.05.2015, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року, договір №247-15 від 12.10.2015, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015, договір №243-15 від 12.10.2015, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року, договір генпідряду №17 від 19.10.2015, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, договір підряду на виконання робіт №964 від 05.10.2015, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року, договір підряду на виконання робіт №1004 від 12.10.2015, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року, договір підряду №324-15 від 10.12.2015, додаткова угода №2/50-16 до договору №324-15 від 10.12.2015, додаткова угода №3 до договору №324-15 від 10.12.2015, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року, договір №146-16 від 16.10.2016, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 року, договір №153-16 від 23.05.2016, акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за серпень 2016 року, договір підряду на виконання робіт №1174 від 28.10.2015, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року, акт приймання виконаних будівельних робі за серпень 2016 року, договір підряду на виконання робіт №539 від 01.07.2015, акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за вересень 2016 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, договір підряду на виконання робіт №778 від 26.07.2016, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, договір підряду на виконання робіт №744 від 25.07.2016, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, договір підряду на виконання робіт №624 від 14.07.2016, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, податкові декларації з податку на додану вартість (у т.ч. уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок) за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Наявні документи оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, а тому є обов'язковими для врахування у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Рівнетрансбуд .

Жодних недоліків (дефектності) первинних документів щодо своєчасності, достовірності складання та заповнення видаткових та податкових накладних, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі в акті перевірки не зазначено.

Відповідачем в акті перевірки та в судовому засіданні не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку. Факт отримання товарів та послуг товариством, повна оплата придбаного товару та послуг, а також передача отриманих послуг замовникам підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського обліку, які не заперечені і не спростовані фіскальним органом.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спори між сторонами щодо недійсності договорів відсутні. Контролюючим органом також не доведено, що господарські зобов'язання між ТОВ Рівнетрансбуд та вказаними контрагентами вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Крім того, за результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про фактичне підтвердження оплати товариством отриманих товарів та послуг, а отже порушень при здійсненні господарської діяльності товариства ГУ ДФС у Рівненській області не виявлено. Отже, правочини, укладені між ТОВ Рівнетрансбуд та названими контрагентами, виконані сторонами.

Відповідачем не надано доказів проведення зустрічних звірок з контрагентами ТОВ Рівнетрансбуд , не наведено в акті перевірки посилання на порушення кримінальних справ щодо посадових осіб контрагентів або наявність обвинувальних вироків.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на вимоги статті 77 КАС України, частиною 2 якої визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, суд враховує, що на момент укладення зазначених акті перевірки договорів субпідряду контрагенти ТОВ Рівнетрансбуд були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, будь-які відомості в ЄДРПОУ про відсутність платників за місцезнаходженням відсутні, а самі підприємства не перебували в стані припинення юридичної особи, були зареєстровані платниками єдиного податку та ПДВ, в т.ч. і на час перевірки.

Наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про безпідставність посилання контролюючого органу в акті перевірки на відсутність у ТОВ Рівнетрансбуд укладених договорів з ФОП ОСОБА_4, оскільки факт отримання товару підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на перевезення товару.

Щодо висновків контролюючого органу про відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів, то така інформація є різновидом податкової інформації і не може бути підставою для висновку щодо здійснення правочинів без мети настання реальних наслідків, проведення безтоварних операцій, та, відповідно, однією з підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань, в даному випадку - збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж , не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт.

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж матеріальних ресурсів в акті перевірки не зазначено, а відсутність найманих працівників не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

При цьому, чинним законодавством України не передбачено обов'язку підприємства перевіряти наявність ресурсів у контрагента, а також формувати витрати, доходи та податковий кредит лише за їх наявності.

Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, судом встановлено, що ТОВ Рівнетрансбуд здійснило розрахунок з ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж саме за отримані товари та послуги, що підтверджено всіма первинними документами обліку, зокрема, платіжними дорученнями.

У той же час, жодних документів, що підтверджували б отримання ТОВ Рівнетрансбуд товарів та послуг від будь-яких інших підприємств, податковий орган в акті перевірки та в судовому засіданні не вказав.

Також слід зазначити, що в силу п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами частини 2 статті 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому, відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу №1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Відтак, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Також, згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 10.10.2012 за №К-24491/10, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій ТОВ Рівнетрансбуд та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

В акті перевірки відповідачем не наведені будь-які належні докази нікчемності правочину, укладеного між ТОВ Рівнетрансбуд та його контрагентами, а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договорів підряду та первинних документів до них не уповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки також відсутні відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В судовому порядку такі договори також не визначалися нікчемними.

В силу вимог ч.1 ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч.2 ст.2 Кримінального кодексу України.

Проте, в акті перевірки будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб контрагентів ТОВ Рівнетрансбуд , безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірного правочину, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, не наведено.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу), що також кореспондуються з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , яким визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9 Закону №996-XIV).

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Під час розгляду справи судом досліджено первинні документи, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, і які свідчать про реальне придбання товарів та послуг у контрагентів, які фактично були використані товариством у власній господарській діяльності, що підтверджується наданими до перевірки належним чином оформлених первинних документів.

Таким чином, твердження відповідача, викладене в акті перевірки, про нереальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж спростовується первинними бухгалтерськими документами та вищенаведеними нормами чинного законодавства.

З огляду на викладене, встановлені актом перевірки порушення п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.187.1, п.187.7 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 розділу III Податкового кодексу України не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому донарахування грошових зобов'язань та штрафних санкцій по взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_4 та ПП Євробудмонтаж є безпідставними.

Щодо позовних вимог в частині податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 49433,00грн. та 12358,00грн. штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2017 №0005671401, то в цій частині в позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено актом перевірки, та не заперечувалося сторонами, ТОВ Рівнетрансбуд укладено договір від 10.7.2014 №10 з Концерном Східно-Європейський будівельний альянс (Замовник). Предметом даного договору є виконання робіт ТОВ Рівнетрансбуд для Концерну Східно-Європейський будівельний альянс , а саме: сухої стяжки приміщень будівлі по вул.Соборна 283, №3, №4, №5, в м.Рівному.

29.08.2014 Концерном Східно-Європейський будівельний альянс було перераховано для позивача грошові кошти (аванс) в сумі 20000,00грн., в т. ч. податок на додану вартість 3333,33грн., призначення платежу: За виконання БМР по вул.Соборна, 283 .

В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступним чином: Дт 311 Кт 6811. Відповідно, ТОВ Рівнетрансбуд виписано податкову накладну №8 від 29.08.2014 на суму 20000,00грн., в т. ч. податок на додану вартість 3333,33грн. Суму податку на додану вартість по даній накладній позивачем не було включено до складу податкових зобов'язань за серпень 2014 року. Тому, як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем, згідно з результатами співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту аналітичної системи АІС Податковий блок , наявна розбіжність між задекларованими показниками ТОВ Рівнетрансбуд та Концерн Східно-Європейський будівельний альянс за серпень 2014 року в сумі 3333грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не задекларовані податкові зобов'язання.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

Таким чином, ТОВ Рівнетрансбуд в порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, занизило податкові зобов'язання в сумі 3333грн. за серпень 2014 року.

Також судом встановлено, що в ході проведення перевірки ТОВ Рівнетрансбуд укладено договір №461 від 07.10.2014 з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник). Предметом даного договору є виконання робіт позивачем для Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради по капітальному ремонту мереж гарячого, холодного водопостачання, водовідведення та системи опалення житлового будинку по вул.Макарова, 38 в м.Рівному. Загальна вартість робіт за 2014 рік становить 609939,00грн. Форма розрахунків по даному договору - безготівкова.

На виконання умов даного договору позивачем було отримано аванс в розмірі 300000,00грн., в т.ч. податок на додану вартість в сумі 50000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 21.10.2014. За наслідками виконання договору позивачем виконано роботи згідно актів виконаних робіт форми КБ-2 за грудень 2014 року в сумі 576597,08грн. з ПДВ, проте, бухгалтерський запис про нарахування податкових зобов'язань відсутній.

Таким чином, дебіторська заборгованість по рах.361 по контрагенту Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради станом на 31.12.2014 становить 276597,08грн. Згідно з банківською випискою за 12.03.2015 по рахунку 26009455001099/UАН, відкритого в АТ ОТП БАНК (300528), встановлено отримання коштів від Управління житлово-комунального господарства в сумі 276597,08грн. в т.ч. ПДВ 46099,51грн., призначення платежу: за виконані роботи по капітальному ремонту мереж гарячого, холодного водопостачання, водовідведення та системи опалення житлового будинку по вул.Макарова, 38 в м.Рівному, за грудень 2014 року , в результаті чого, розрахунки за виконані роботи по вищевказаному договору проведені в повному обсязі.

Згідно з п.187.7 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

В ході перевірки правильності формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, враховуючи положення п.187.7 ст.187 Податкового кодексу України, судом встановлено, що позивач безпідставно не включив до складу податкових зобов'язань за березень 2015 року суму 276597,08грн., в т.ч. ПДВ 46099,51грн. як оплату за рахунок бюджетних коштів від Управління житлово-комунального господарства.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2015 року №9073729429 від 20.04.2015 встановлено, що ТОВ Рівнетрансбуд задекларовано зобов'язання в сумі 47022,00грн., в тому числі по контрагентах ТОВ ЮСК Україна на суму 617,43грн. ПДВ та КОНЦЕРН СЄБА на суму 46404,33грн. ПДВ.

В рядку Інші додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до декларації за березень 2015 року відсутні задекларовані показники.

Враховуючи вищевикладене, в податковій декларації за березень 2015 року відсутні задекларовані суми податку на додану вартість з Управлінням житлово-комунального господарства в сумі 46100,00грн., що призвело до порушення позивачем п.187.7 ст.187 Податкового кодексу України, а саме: заниження податкових зобов'язань в сумі 46100,00грн., в т.ч. за березень 2015 року в сумі 46100,00грн.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №0005671401 від 15.08.2017, за вищенаведені порушення відповідачем правомірно нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 49433,00грн. та застосовано 12358,00грн. штрафних санкцій.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ГУ ДФС у Рівненській області не доведено правомірності прийнятих податкового повідомлення-рішення від 15.08.2017 №0005661401 та податкового повідомлення-рішення від 15.08.2017 №0005671401 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 304075,00грн. (243260,00грн. - за податковим зобов'язанням, 60815,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), а відтак адміністративний позов належить задовольнити частково.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3). При цьому, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області форми "Р" від 15.08.2017 №0005671401 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 304075,00грн. (триста чотири тисячі сімдесят п'ять гривень), з яких: 243260,00грн. (двісті сорок три тисячі двісті шістдесят гривень) - за податковим зобов'язанням, 60815,00грн. (шістдесят тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області форми "Р" від 15.08.2017 №0005661401 повністю.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код 39394217), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Рівнетрансбуд" (АДРЕСА_1, 33024; ідентифікаційний код 38012798) судовий збір в сумі 10453,33грн. (десять тисяч чотириста п'ятдесят три гривні тридцять три копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.02.2018.

Суддя Щербаков В.В.