Постанова

від 16.07.2018 по справі 817/1662/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1662/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" липня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря Круглій В.В.,

сторін та їх представників: від позивача -пред. ОСОБА_2; від відповідача -пред. Білик М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "23" січня 2018 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетрансбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

суддя в 1-й інстанції - Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне ,

дата складання повного тексту рішення - 01.02.2018,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетрансбуд" (далі - ТОВ "Рівнетрансбуд") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування:

- податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 15.08.2017 №0005671401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 365866,00грн. (292693,00грн. - за податковим зобов'язанням, 73173,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

-податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 15.08.2017 №0005661401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 392813,00грн. (347636,00грн. - за основним зобов'язанням, 45177,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), шляхом приєднання до справи №817/1662/17.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.01.2018року визнано протиправним та скасовано:

податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області форми "Р" від 15.08.2017 №0005671401 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 304075,00грн. (триста чотири тисячі сімдесят п'ять гривень), з яких: 243260,00грн. (двісті сорок три тисячі двісті шістдесят гривень) - за податковим зобов'язанням, 60815,00грн. (шістдесят тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області форми "Р" від 15.08.2017 №0005661401 повністю.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнутто із суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код 39394217), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетрансбуд" (АДРЕСА_1, 33024; ідентифікаційний код 38012798) судовий збір в сумі 10453,33грн. (десять тисяч чотириста п'ятдесят три гривні тридцять три копійки).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що операція позивача з ФОП ОСОБА_5 з поставки ТМЦ в дійсності не відбувалася, оскільки позивач до перевірки не надав документів щодо походження ТМЦ таких, як декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності, що не дає змоги встановити виробника та походження товару та не підтверджує руху товару по ланцюгу постачання. У ФОП ОСОБА_5 відсутні трудові ресурси та активи для поставки такого товару. При цьому, відповідач вказує, що в ході перевірки встановлено обставини щодо наявності у позивача ТМЦ ідентичні тим, що задекларовані як отримані позивачем від ФОП ОСОБА_5, заперечуючи реальність операцій з вказаним суб'єктом вказує на необхідність включення вартості таких цінностей до доходів як безоплатно отриманих товарів.

Також відповідач, заперечуючи реальність операцій позивача з ПП Євробудмонтаж , зазначаючи, що ПП Євробудмонтаж відсутні трудові ресурси для виконання об'єму робіт зазначених у формах КБ-2в (при наявності 2 працівників, у вказаних формах зазначено понесення витрат на оплату праці працівникам що виконували такі роботи). У період 2015-2016рр ПП Євробудмонтаж не зареєстровано жодної податкової накладної на придбання робіт (послуг), капітальний ремонт житлових будинків м. Рівного та будівель районних судів Рівненської області.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому позивач вказує, що судом вірно встановлено всі обставини справи та надано належну правову оцінку. Зазначає, що зібраними у справі доказами підтверджуються обставини з приводу реальності операцій позивача з ФОП ОСОБА_5 та ПП Євробудмонтаж .

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача на названих контрагентів є реальними, а відтак відсутні підстави для урахування у складі доходу та податкових зобов'язань позивача вартості отриманих ТМЦ та виконаних робіт, як безоплатно отриманих.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами акту документальної планової виїзної перевірки позивача від 03.08.2017 №629/17-00-14-01/38012798 винесено податкові повідомлення-рішення від 15.08.2017:

- №0005661401, яким ТОВ "Рівнетрансбуд" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 392813,00грн. (347636,00грн. - за основним зобов'язанням, 45177,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0005671401, яким ТОВ "Рівнетрансбуд" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 365866,00грн. (292693,00грн. - за податковим зобов'язанням, 73173,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Підставою для винесення таких рішень слугували висновки акту перевірки про заниження позивачем на 1931310,00грн. декларування показника Інші доходи в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих товарів/послуг від ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) та ПП Євробудмонтаж (код 36597800).

Відповідно до позиції фіскального органу, за реквізитами даних суб'єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акт надання послуг) з метою введення в законний товарообіг товарів невідомого джерела походження та товаровиробника для формування витрат та податкового кредиту кінцевому споживачу - ТОВ Рівнетрансбуд . На цій підставі відповідач зважаючи на фактичне надходження на баланс позивача ТМЦ та обставин щодо фактичного виконання робіт, визнав ці ТМЦ та роботи, як безоплатно отримані.

Дослідивши зібрані у справі докази на предмет підставності відображення в податковому обліку позивача господарських операцій з ФОП ОСОБА_5 та ПП Євробудмонтаж та наявності правових підстав для визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, колегією суддів встановлено таке.

1. Щодо підставності збільшення грошових зобов'язань позивачу по операціях з придбання ТМЦ у ФОП ОСОБА_5, то на підтвердження обставин щодо реального здійснення таких операцій з вказаним суб'єктом господарювання суду надано:

- видаткові накладні: №51 від 27.02.2015, №52 від 30.10.2015, №53 від 30.10.2015, №54 від 30.10.2015, №55 від 30.11.2015, №56 від 30.11.2015, №57 від 28.12.2015, №121 від 30.06.2016, №122 від 29.07.2016, №123 від 29.07.2016, предметом яких є поставка великогабаритних ТМЦ, а зокрема - лісопродукції та будівельних матеріалів (а.с. 233-242 т.1);

- платіжні документи та банківські виписки про оплату позивачем коштів за поставлені ТМЦ ФОП ОСОБА_5 (а.с.243-250 т.1, а.с.1-4 т.2, 194-203 т.5);

- товарно-транспортні накладні: від 27.02.2015, від 30.10.2015, від 30.11.2015, від 28.12.2015, від 29.07.2016, від 30.06.2016, відповідно до яких водій ОСОБА_5 здійснював доставку транспортним засобом лісопродукції та будівельних матеріалів позивачу (а.с. 5-16, 89 т.2).

2. Щодо підставності збільшення грошових зобов'язань позивачу по операціях з придбання робіт (послуг) у ПП Євробудмонтаж , то на підтвердження обставин щодо реального здійснення операцій з вказаним суб'єктом господарювання суду надано:

- договір генпідряду №17 від 19.10.2015, договори підряду на виконання робіт: №168 від 16.04.2015року, №234 від 12.05.2015, №247-15 від 12.10.2015року, договір №247-15 від 12.10.2015, договір №243-15 від 12.10.2015, 964 від 05.10.2015року, №1004 від 12.10.2015, №324-15 від 10.12.2015, №153-16 від 23.05.2016, додаткові угоди №2/50-16 та №3 до договору №324-15 від 10.12.2015, №1174 від 28.10.2015, №539 від 01.07.2015, №324-15 від 10.12.2015, №146-16 від 16.10.2016, №1174 від 28.10.2015, №778 від 26.07.2016, №744 від 25.07.2016, №624 від 14.07.2016року, предметом яких є виконання позивачем (підрядник) за дорученням Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (замовник) робіт по капітальному ремонту житлових будинків м. Рівного та будівель районних судів Рівненської області (а.с.63-250 т.1);

- договори субпідряду №6 від 22.06.2015, №10 від 04.09.2015, договір субпідряду №14 від 02.10.2015, №18 від 14.10.2015, №16 від 28.10.2015, №20 від 29.10.2015, №17 від 30.11.2015, №7 від 22.03.2016, №10 від 22.03.2016, №12 від 04.04.2016, №13 від 04.04.2016, №30 від 25.07.2016, №34 від 15.08.2016, №45 від 30.11.2016, №46 від 30.11.2016, №47 від 30.11.2016, предметом яких є виконання ПП Євробудмонтаж (субпідрядник) за дорученням позивача (підрядник) робіт по капітальному ремонту житлових будинків м. Рівного та будівель районних судів Рівненської області (а.с. 63-94 т.1);

- акти приймання позивачем виконаних ПП Євробудмонтаж будівельних робіт КБ2в: за липень, вересень, жовтень листопад, грудень 2015 року; за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2016 року (а.с. 95-209 т.1);

-акти приймання виконаних будівельних робіт КБ2 та переданих позивачем для замовників - УЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради та ТУ ДСА в Рівненській області: за липень, вересень, жовтень листопад, грудень 2015 року; за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2016 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (а.с.64- 250 т.4, а.с.1-123 т.5) ;

- банківська виписка за період з 28.03.2016 по 18.03.2016, реєстр документів з 13.04.2016 по 13.04.2016, банківська виписка за період з 23.05.2016 по 23.05.2016, банківська виписка за період з 16.06.2016 по 16.06.2016, реєстр документів з 09.08.2016 по 09.08.2016, банківська виписка з 09.08.2016 по 09.08.2016, банківська виписка з 27.09.2016 по 27.09.2016, реєстр документів з 16.12.2016 по 16.12.2016 про переказ коштів в оплату ТМЦ та робіт замовниками на користь позивача та позивачем зазначених контрагентів (а.с. 210-232 т.1, а.с.124-149 т.5).

- податкові накладні, складені ПП Євробудмонтаж по факту виконання субпідрядних робіт для позивача (а.с. 167-189 т.5).

Наявні документи оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, а тому є обов'язковими для врахування у бухгалтерському та відповідно податковому обліку ТОВ Рівнетрансбуд .

Стосовно ж доводів апеляційної скарги, що ФОП ОСОБА_5 не мав ресурсів та активів для постачання позивачу ТМЦ, то вказані доводи спростовуються договором оренди складського приміщення ФОП ОСОБА_5 від 03.11.2014року, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, за допомогою яких здійснювалась доставка ТМЦ позивачу, видатковими накладними на придбання ФОП ОСОБА_5 товарно - матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_6 (204-213 т.5).

З приводу доводів відповідача, що ПП Євробудмонтаж не могло здійснити виконання підрядних робіт за замовленням позивача через відсутність трудових ресурсів для виконання об'єму робіт зазначених у формах КБ-2в, то листом від 22.06.2018року (а.с. 38 т.4) ПП Євробудмонтаж повідомило, що субпідрядні роботи виконувались за рахунок залучених до виконання робіт будівельників за цивільно-правовими угодами. Окрім того, на підтвердження обставин з приводу фактичного виконання субпідрядних робіт ПП Євробудмонтаж надано накладні на переміщення будівельних матеріалів для виконання субпідрядних робіт від позивача до ПП Євробудмонтаж (а.с.157-166 т.5).

Жодних недоліків (дефектності) первинних документів щодо своєчасності, достовірності складання та заповнення видаткових та податкових накладних, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі в акті перевірки не зазначено.

Відповідачем в акті перевірки та в судовому засіданні не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку. Факт отримання товарів та послуг товариством, повна оплата придбаного товару та послуг, а також передача отриманих послуг замовникам підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського обліку.

Вказуючи на фіктивність названих господарських операцій, відповідач не надав доказів відсутності фактичного волевиявлення сторін на виконання таких договорів, або змови сторін у прикритті незаконної господарської діяльності з метою отримання пільг та зменшення об'єкта оподаткування за рахунок складання названими контрагентами фіктивних первинних документів.

За даними акту перевірки, відповідач не здійснював ні зустрічних звірок, ні перевірок первинно-бухгалтерських документів ФОП ОСОБА_5 та ПП Євробудмонтаж , а відтак не дослідив обставин з приводу фактичної можливості виконання такими суб'єктами перелічених господарських операцій.

Не надано відповідачем і доказів винесення судом вироків/рішень у кримінальних справах або справах про адміністративні правопорушення, якими встановлено обставини щодо незаконної господарської діяльності названих суб'єктів з метою отримання пільг та зменшення об'єкта оподаткування за рахунок складання названими контрагентами фіктивних первинних документів.

Згідно зі статтею 1 та 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що за результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про фактичне виконання таких робіт, поставку ТМЦ позивачу та фактичну оплату позивачем на користь перелічених контрагентів коштів в оплату товарів, робіт. Відтак, наведені господарської операції є такими, що спричинили реальні зміни майнового стану платників податків - сторін договору.

Отож, доводи контролюючого органу щодо фіктивності господарських операцій позивача з названими контрагентами ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені належними та достеменними доказами.

З огляду на зазначене, в супереч положень ст.77 КАС України відповідач не довів обставин, що господарські операції між позивачем та названими суб'єктами господарювання вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Приписами частини 2 статті 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу №1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Відтак, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Відповідачем не встановлено замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, а відтак останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Водночас, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку підприємства перевіряти наявність певних ресурсів у контрагента, а також формувати витрати, доходи та податковий кредит лише за їх наявності.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Надані до перевірки та суду первинні документи, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, і які свідчать про реальне придбання товарів та послуг у названих контрагентів.

Відтак, доводи відповідача, що отримані позивачем ТМЦ та виконані підрядні роботи є об'єктами, що надійшли від невідомих осіб, а відтак є безоплатно отриманими товарами та послугами, що підлягають оподаткуванню позивачем саме як безоплатно отримані є безпідставними.

За наведених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені актом перевірки порушення п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.187.1, п.187.7 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 розділу III Податкового кодексу України не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому донарахування грошових зобов'язань та штрафних санкцій по товарах та послугах (як безоплатно отриманих), які фактично отримані позивачем від ФОП ОСОБА_5 та ПП Євробудмонтаж та оплачені їм є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "23" січня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "17" липня 2018 р.