ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 листопада 2017 року № 826/16004/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві доПриватного акціонерного товариства Дніпро Мотор Інвест прозастосування заходів реагування ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі також - позивач або ГУ ДСНС у м. Києві) з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства Дніпро Мотор Інвест (далі також - відповідач або ПрАТ Дніпро Мотор Інвест ), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ПрАТ Дніпро Мотор Інвест (код 14298457) за адресою: вул. Якутська, 14 у Святошинському районі міста Києва;
- визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 року № 130 Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів , зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та двері приміщень ПрАТ Дніпро Мотор Інвест (код 14298457) за адресою: вул. Якутська, 14 у Святошинському районі міста Києва;
- в разі задоволення даного адміністративного позову про застосування заходів реагування, обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду, покласти на ГУ ДСНС у м. Києві;
- судові витрати покласти на ПрАТ Дніпро Мотор Інвест (код 14298457).
Позовні вимоги мотивовано тим, що приміщення ПрАТ Дніпро Мотор Інвест за адресою: вул. Якутська, 14 у Святошинському районі міста Києва експлуатуються ним з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а тому застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації вказаних приміщень є необхідним та належним заходом, направленим на попередження та недопущення настання негативних наслідків.
Відповідач проти позову заперечив, зважаючи на усунення виявлених позивачем порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які, на його думку, за своєю природою не створювали реальної небезпеки для життя та здоров'я людей, у зв'язку з чим просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.
Керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши у порядку письмового провадження подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ ДСНС у м. Києві від 11.08.2016 № 363 Про проведення планових перевірок , була призначена планова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема, відносно ПрАТ Дніпро Мотор Інвест (код 14298457) за адресою: вул. Якутська, 14 у Святошинському районі міста Києва.
У період з 26.09.2016 по 27.09.2016 провідним інспектором відділу пожежної безпеки УДНК ГУ ДСНС у м. Києві Кувеньовим О.В. спільно з начальником ВДН (к) у СПТБ та ЦЗ Святошинського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Рахуба В.Г., за участю головного інженера ПрАТ Дніпро Мотор Інвест , була проведена планова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (з проведенням фотофіксації), за результатами якої складено акт № 166, яким були зафіксовані виявлені під час перевірки порушення ПрАТ Дніпро Мотор Інвест вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:
1. п.2.37. розділ III ППБУ - протипожежні двері не дообладнані пристроями для самозачинення;
2. п.2. 8. розділ III ППБУ - не менше одного разу на рік комісією господарчого органу не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення);
3. п.2.3. розділ III ППБУ - не надані сертифікати на протипожежні двері вентиляційної камери щодо відповідності їх вимогам ДБН В. 1.1 -7-2002;
4. п.1.8. розділу IV ППБУ - допускається улаштування тимчасових електромереж;
5. п.1.1. розділу V ППБУ - з сповіщувачів пожежної сигналізації не зняті захисні пристрої після ремонту в порушення п.7.1.1. додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014;
6. п.2.2. розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кранів;
7. п.2.2.розділу V ППБУ - не рідше одного разу на шість місяців не проводиться розгортання та згортання наново пожежних плоскоскладальних рукавів;
8. п.3.6. розділу V ППБУ - територія підприємства не забезпечена первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;
9. п.2.27. розділу ІІІ ППБУ - за наявності людей у приміщеннях двері евакуаційних виходів замкнені на замки, які відкриваються ключем;
10. п.1 ст.20 КЦЗУ - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;
11. п.2 ст.20 КЦЗУ - у суб'єкта господарювання не призначено посадову особу з питань цивільного захисту;
12. п.1.2. розділу 5 ППБУ - приміщення технічного обслуговування автомобілів не обладнано системою автоматичного пожежогасіння в порушення додатку А п.12.8 ДБН В.2.5-56:2014.
Порушення 1-11 були усунені відповідачем, про що повідомлено позивача листом від 06.10.2016 № 56.
Відносно порушення 12 відповідачем зазначено, що приміщення ПрАТ Дніпро Мотор Інвест за адресою: вул. Якутська, 14 у Святошинському районі міста Києва обладнані системою протипожежних заходів (СПЗ), відповідно до проектів та вимог, що були чинні на дату введення в експлуатацію, що підтверджується відповідними документами, а саме: актом проведення комплексного випробування установки автоматичної пожежної сигналізації від 15.08.2002; актом прийняття автоматичної установки пожежної сигналізації в експлуатації від 15.08.2002; актом проведення комплексного випробування установки автоматичного пожежогасіння, автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення людей про пожежу від 29.10.2004; актом прийняття установки автоматичного пожежогасіння, автоматичної пожежної сигналізації та системи сповіщення людей про пожежу в експлуатацію від 29.10.2004.
Наявність у вказаних приміщеннях відповідача установок автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони також підтверджується експертним висновком протипожежного стану об'єкту.
Окрім того, під час планової перевірки відповідача на предмет додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб у вересні 2015 року (акт від 30.09.2015 № 294) відповідного порушення № 12 виявлено не було.
Також, позивачем у період з 19.07.2017 по 20.07.2017 була проведена позапланова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання (відповідачем) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт № 86, яким зафіксовано порушення відповідачем п.1.2. розділу 5 ППБУ - приміщення технічного обслуговування автомобілів не обладнано системою автоматичного пожежогасіння в порушення додатку А п.12.8. ДБН В.2.5.-56:2014.
Вважаючи наведене порушення таким, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування до відповідача відповідних заходів реагування.
Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі також-Кодекс) та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі також-Закон).
Згідно зі статтею 1 Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (стаття 3 Закону).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (частина шоста статті 7 Закону).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (частина сьома статті 7 Закону).
Відповідно до статті 4 Кодексу, цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Згідно з положеннями частини другої статті 17 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, окрім іншого, затверджує загальнодержавні правила техногенної та пожежної безпеки, а також вимоги, інструкції і методики, інші нормативно-правові акти у сфері техногенної та пожежної безпеки, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій; здійснює нормативно-правове регулювання щодо порядку організації та здійснення державного нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки, дозвільно-реєстраційної діяльності, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, порядку та умов застосування запобіжних заходів.
Відповідно до частини першої та другої статті 64 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно з пунктом 1, 3, 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основним завданням ДСНС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пунктів 1, 11, 12 частини першої статті 67 Кодексу, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, крім іншого: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною першою та другою статті 68 Кодексу визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
За результатом системного аналізу викладених законодавчих норм, суд дійшов висновку про те, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).
При цьому, суд вважає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
В той же час, позивачем не подані суду докази складання відносно відповідача припису, протоколу чи розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлені під час його перевірки та зафіксовані в актах перевірки № 166 та № 86, чи застосування до відповідача інших заходів реагування, що свідчить про не реалізацію позивачем належним чином наданих йому повноважень.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося раніше, порушення, зафіксовані в акті перевірки № 166 (з № 1 по № 11) усунені відповідачем, що позивачем не заперечується, а навпаки підтверджується.
Більше того, щодо порушення № 12, зафіксованого актом перевірки № 166 та продубльованого в акті № 86, що на даний час є фактично єдиною підставою для підтримання позивачем адміністративного позову, відповідачем документально спростовано його наявність (арк. справи 64-67, 74) та підтверджено, що спірні приміщення обладнані системою автоматичного пожежогасіння.
Суд також не залишає поза увагою ту обставину, що в ході планової перевірки позивача у вересні 2015 року (акт від 30.09.2015 № 294) відповідачем відповідного порушення № 12 виявлено не було.
При цьому суд зауважує, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.
Враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд не вбачає порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з боку відповідача, які б безпосередньо створювали загрозу життю та здоров'ю людей. Зворотного позивачем доведено не було.
Аналогічна правова позиція закріплена у численній судовій практиці по подібним справам, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 № К/800/3116/14, від 16.04.2015 № К/800/68557/14, від 21.04.2016 № К/800/68572/14 та ін.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується, зокрема, принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.О. Григорович
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2017 |
Оприлюднено | 01.02.2018 |
Номер документу | 71934468 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Григорович П.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні