Постанова

від 30.01.2018 по справі 826/9955/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9955/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2017 по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кернел-Трейд до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Кернел-Трейд звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000264050 від 17.05.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2013, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2016 касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 у справі №826/9955/13-а скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд, виходив з того, що з метою повного та всебічного встановлення обставин справи судам слід було повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2017 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Кернел-Трейд зареєстроване в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації 12.06.2001, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 31454383. ТОВ Кернел-Трейд взято на облік у органах державної податкової служби та перебуває на обліку в Центральному офісі з 15.03.2011.

У періоді, що перевірявся відповідно до свідоцтва № 100330387 від 31.03.2011, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 314543826559.

В період з 12.04.2013 по 18.04.2013 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Кернел-Трейд з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Анкор Агро Опт (код 37104594) за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатом якої складено акт перевірки від 25.04.2013 № 463/40-50/31454383, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено витрати у зв'язку з придбанням товару (послуг), які проведено на підставі нікчемних правочинів на загальну суму 1 944 817,00 грн., в тому числі: за IV квартал 2011 року на суму 1 602 701 грн., за І квартал 2012 року на суму 342 116 грн.

Дане порушення призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в загальній сумі 1 944 817,00 грн., в тому числі: за IV квартал 2011 року на суму 1 602 701 грн., за І квартал 2012 року на суму 342 116 грн.

На підставі акта перевірки 25.04.2013 № 463/40-50/31454383 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 № 0000264050, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 1 944 817,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ Анкор Агро Опт (код ЄДРПОУ 37104594).

Між ТОВ Кернел-Трейд (покупець) та ТОВ Анкор Агро Опт (постачальник) укладено ряд договорів поставок, згідно умов яких постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження на умовах, передбачених вказаними договорами, а саме: від № К979/12 від 29.09.2011 на поставку насіння соняшника, в кількості 200 000 т., на загальну суму з ПДВ 530 000,00 грн.; №Н2072/13 від 03.10.2011 на поставку соняшника, в кількості 450 000 т., на загальну суму з ПДВ 1 102 500,00 грн.; №К2238/13 від 06.10.2011 на поставку соняшника, в кількості 150 000 т., на загальну суму з ПДВ 364 500,00 грн.; №Н2543/13 від 11.10.2012 на поставку кукурудзи, 150 000 т. на загальну вартість з ПДВ - 266 250,00 грн.; №Н2386/12 від 15.10.2011 на поставку насіння соняшника, в кількості 50 000 т., на загальну суму з ПДВ 140 000,00 грн.; №Н2442/12 від 19.10.2011 на поставку насіння соняшника, в кількості 50 000 т., на загальну суму з ПДВ 145 000,00 грн.; №Н 2640/12 від 25.10.2011 на поставку кукурудзи, в кількості 50,000 т., на загальну суму з ПДВ 88 000,00 грн.; №Н 2722/12 від 28.10.2011 на поставку соняшника, в кількості 120 000 т., на загальну суму з ПДВ 372 000,00 грн.; №Н2778/12 від 28.10.2011 на поставку насіння соняшника в кількості 10 000 т., на загальну суму з ПДВ 30 500,00 грн.; №Н3292/13 від 15.11.2011 на поставку соняшника, в кількості 160 000 т., на загальну суму з ПДВ 512 000,00 грн.; №К2061/12 від 22.12.2011 на поставку кукурудзи, в кількості 100,000 т., на загальну суму з ПДВ 143 000,00 грн.; №К3767/12 від 14.03.2012 на поставку кукурудзи, в кількості 50,000 т., на загальну суму з ПДВ 85 000,00 грн.; №Н5565/13 від 28.04.2012 на поставку насіння пшениці 5 кл., в кількості 40,000 т., на загальну суму з ПДВ 66000,00 грн.; №Н 5566/12 від 30.04.2012 на поставку пшениці 3 кл., в кількості 100,000 т., на загальну суму з ПДВ 183 000,00 грн.; №Н5827/12 від 07.06.2012 на поставку соняшника, в кількості 5,000 т., на загальну суму з ПДВ 17 000,00 грн.; №К59/13 від 31.07.2012 на поставку ячменю 3 кл., в кількості 35,000 т., на загальну суму з ПДВ 68 600,00 грн.; №К76/13 від 10.08.2012 на поставку ячменю 3 кл., в кількості 40,000 т., на загальну суму з ПДВ 80 000,00 грн.; №К1107/13 від 26.09.2012 на поставку ячменю 2 кл. групи А, в кількості 40,000 т., на загальну суму з ПДВ 85 200,00 грн.; №Н 2449/13 від 08.10.2012 на поставку кукурудзи, в кількості 50,000 т., на загальну суму з ПДВ 102 500,00 грн.; №К1667/13 від 23.10.2012 на поставку кукурудзи, в кількості 125,000 т., на загальну суму з ПДВ 238 750,00 грн.; №К1757/13 від 29.10.2012 на поставку кукурудзи, в кількості 160,000 т., на загальну суму з ПДВ 315 200,00 грн.; №К1758/13 від 29.10.2012 на поставку кукурудзи, в кількості 200,000 т., на загальну суму з ПДВ 388 000,00 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за товар, постачальниками виписані позивачу первинні документи, зокрема, видаткові та податкові накладні, виставлені рахунки-фактури.

Також, в підтвердження реальності виконання умов договорів поставки позивачем надано товарно-транспортні накладні, а також карточки аналізу зерна, сертифікати якості.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Закон України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Колегія суддів зазначає, що згідно умов вказаних вище договорів постачальник зобов'язується поставити позивачу товар на умовах EXW.

У зв'язку з цим позивачем було укладено ряд договорів складського зберігання сільськогосподарської продукції, згідно яких Зерновий склад приймає від поклажодавця (ТОВ Кернел-Трейд ) зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних показників якості, встановлених нормативними документами на відповідний вид зерна, та розташувати його по сховищам на складі, а саме: від 04.07.2011 №7/68 зерновий склад - ТОВ Миргородський елеватор , що знаходиться за адресою: м. Миргород, вул. Петрівська, 15; від 24.07.2012 №31/12-хб зерновий склад - Філія Хлібна база №88 ДП Полтавський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України, що знаходиться за адресою: Полтавська область, смт. Артемівка; від 08.08.2011 №10 зерновий склад - ТОВ Маловисківське хлібоприймальне підприємство , що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 161; від 26.06.2012 №3-Е зерновий склад - ТОВ Мосінвест , що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Злинка, вул. П.Велігіна, буд.9; від 02.11.2011 №ПАН-00091 зерновий склад - Пантаєвська філія ТОВ Нікопольська зернова компанія ; від 05.07.2011 №383 зерновий склад - Філія Державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів , що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Чайковського, 28; від 25.06.2012 №1 зерновий склад - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України ; від 28.08.2011 №2/11/С зерновий склад - ТОВ Новоодеський елеватор (адреса: Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Решетєєва, 79) та укладені до них додаткові угоди.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами перевірки, розрахунки між суб'єктами господарювання проведено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями.

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем валових витрат за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагента.

Зокрема, щодо взаємовідносин ТОВ Кернел-Трейд із контрагентом ТОВ Анкор Агро Опт в акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки відповідачем використано податкові декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ Кернел-Трейд за перевіряємий період; дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України та акт від 01.02.2013 № 68/22-200/37104594 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Анкор Агро Опт (код ЄДПРОУ 37104594) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року та податку на прибуток за II- IV квартали 2011 року, І квартал 2012 року щодо відображення правових відносин з контрагентом - постачальником ТОВ Єкрап-Мет (код ЄДРПОУ 37400862) за період жовтень 2011 року - лютий 2012 року та контрагентами-покупцями.

В акті від 01.02.2013 № 68/22-200/37104594 зазначено, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС посадовим особам ТОВ Анкор Агро Опт вручено лист від 20.12.2012 №7975/10/22-222 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питання здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ Анкор Агро Опт з контрагентом - постачальником ТОВ Скрап-Мет (код ЄДРПОУ 37400862) за період жовтень 2011 року - лютий 2012 року з контрагентами-покупцями.

ТОВ Анкор Агро Опт листом від 30.01.2013 б/н надані письмові пояснення та оригінали первинних бухгалтерських та податкових документів, а саме: письмове пояснення, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, договори по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ Скрап-Мет , картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ Скрап-Мет , документи щодо наявності власних виробничих потужностей, складських приміщень, договори оренди складських та офісних приміщень.

Однак, ТОВ Анкор Агро Опт не надало до перевірки укладені договори з контрагентами-покупцями, документи щодо наявності трудових ресурсів (штатний розклад), головні книги, журнали-ордери та відомості по наявним субрахункам та інші документи, які підтверджували б здійснення господарської діяльності ТОВ Анкор Агро Опт у жовтні 2011 року - лютому 2012 року товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання та передачу товарно-матеріальних цінностей, документи, що підтверджують сплату грошових коштів за товар від покупців.

Також, як зазначає податковий орган, ТОВ Анкор Агро Опт не надано до перевірки товарно-транспортних накладних, які свідчили б про фізичне переміщення товару та по яких відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документи, що підтверджують прийняття товарів, а саме журналів реєстрації довіреностей.

Поряд з цим в акті вказується, що за ініціативою ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено дослідження зразків почерку гр. ОСОБА_3, директора і засновника ТОВ Скрап-Мет , реєстраційних і звітних документів ТОВ Скрап-Мет , за результатами чого встановлено, що вони виконані іншими особами. В результаті чого 02.11.2012 порушено кримінальну справу № 50-6270 за фактом підробки документів невстановленими слідством особами ТОВ Скрап-Мет за ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України. У рамках справи за постановою суду 22.11.2012 була розкрита банківська таємниця по даному підприємству.

Також, згідно висновку спеціаліста від 29.11.2012 № 649 Головного управління МВС України в Київській області підписи на статуті ТОВ Скрап-Мет (дата реєстрації 30.11.2010), протоколу збору учасників №1 ТОВ Скрап-Мет та наказу № 1-к від 30.11.2010 - напроти прізвища ОСОБА_3 виконані не громадянином ОСОБА_3, а іншою особою.

Також, в акті перевірки вказується, що в результаті проведених заходів встановлено, що операції з поставки товарів (робіт/послуг) ТОВ Скрап-Мет на адресу ТОВ Анкор Агро Опт мають ознаки безтоварних , оскільки: згідно наявної оперативної інформації та офіційних даних, наведених в декларації по податку на прибуток, контрагент-постачальник підприємства не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не мають найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, не встановлено факту транспортування та отримання товару від підприємства-постачальника до контрагента-покупця.

Податковим органом зроблено висновок про те, що документи, виписані ТОВ Скрап-Мет контрагенту ТОВ Анкор Агро Опт не підтверджені фактом реального здійснення господарських операцій, в свою чергу, ТОВ Анкор Агро Опт не підтверджено факту транспортування товару контрагентам-покупцям. В ході проведення детального аналізу не встановлено здійснення поставки товарів по ланцюгу постачання, внаслідок здійснення маніпулювання податковою звітністю з метою отримання податкової вигоди третіми особами.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток необхідно з'ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що дані документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Взаємовідносини позивача з контрагентом ґрунтувалися на договірних правовідносинах, а саме на договорах поставки, за якими постачальник зобов'язується продати (поставити), а покупець - прийняти та оплатити товар (зерно) на умовах, передбачених вказаними договорами.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за товар, постачальниками виписані позивачу первинні документи, зокрема, видаткові та податкові накладні, виставлені рахунки-фактури, карточки аналізу зерна, договори про надання складських приміщень, складські квитанції на зерно, інші документи на підтвердження подальшої реалізації та/або використання у своїй господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг). Факт виконання та отримання товарів, оплата їх вартості підтверджуються документально.

Не береться колегією суддів до уваги посилання апелянта на відсутність товарно-транспортних накладних та доказів транспортування товару, оскільки правилами ведення податкового обліку взагалі не передбачено обов'язковості ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності формування податкових вигод.

З наведеного у сукупності вбачається, що позивач в даному конкретному випадку не є учасником транспортних відносин та з урахуванням особливостей, передбачених договорами, має прийняти товар у себе на складі, у зв'язку з чим наявність у нього в даному конкретному випадку транспортних документів не є обов'язковою.

Виходячи з наведеного, за даних конкретних умов поставки достатнім є оформлення поставки накладною, актом, іншим подібним документом про прийняття товару на складі, які є достатніми первинними документами, що підтверджують факт поставки товару на склад позивача.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, позивачем в підтвердження реальності виконання умов договорів поставки позивачем надано товарно-транспортні накладні.

Крім того, за пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними :… при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно контрагента за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір, укладений позивачем з даним товариством до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсним.

Також колегія звертає увагу, що під час розгляду справи податковим органом не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку статті 55-1 ГК України ( Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання ). Не надано рішення суду, прийнятого в порядку статті 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами частиною 3 статті 228 ЦК України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку статті 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

Колегія суддів зазначає, що позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які свідчили б про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на отриманий акт від 01.02.2013 № 68/22-200/37104594 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, як на підставу для висновку відповідача про порушення позивачем вказаних норм Податкового кодексу України, оскільки, сам по собі акт не є належним та допустимим доказом даних фактів, посилання на безтоварність операцій такого постачальника з питань їх взаємовідносин з контрагентами, не може вважатися беззастережним та безперечним доказом в підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій у даній справі.

Отже, оскільки первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача із своїм контрагентом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також враховуючи підтвердження в ході розгляду справи реальності здійснення вищевказаних господарських операцій, то колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків акту перевірки позивача щодо порушень допущених ТОВ Кернел-Трейд під час здійснення своєї господарської діяльності, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000264050 від 17.05.2013, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Федотов І.В.,

Губська Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 31.01.2018.