Постанова

від 25.01.2018 по справі 826/3792/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3792/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Геос-УКБ до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №69426552210 від 29.10.2015.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформував податковий кредит та грошові зобов'язання з податку на додану вартість, а також, що реальність господарських операцій позивача із його контрагентами ПАТ Солді і Ко , ТОВ Будівельна компанія Форс , ТОВ Сіндорай , ТОВ СКМ Девелопмент , ТОВ Фьюженс , ТОВ ТПК Євро-пласт за спірний період, - квітень 2015 року підтверджена належним чином оформленими документами, а висновки відповідача, викладені у Акті перевірки є необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що в результаті господарських операцій позивача з контрагентами, відбулось завершення будинків за адресами: вул. Щорса, 26-а, бульвар Лепсе 7-г, проспект Академіка Глушкова 92-Б, проспект Перемоги №90/1, вул. Щекавицька, 53 у місті Києві, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Крім того, судом першої інстанції не було витребувано жодного документа від позивача та пояснень, тобто неповно досліджено обставини справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Сіндорай , ТОВ СК Девелопмент , ТОВ ТПК Євро-Пласт , ТОВ Фьюженс носять нереальний характер виходячи з висновків, які викладені в Акті перевірки.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ Геос-УКБ з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПАТ Солді і Ко (код ЄДРПОУ 23162981), ТОВ Будівельна компанія Форс (код ЄДРПОУ 39234748), ТОВ Сіндорай (код ЄДРПОУ 39006848), ТОВ СКМ Девелопмент (код ЄДРПОУ 38894304), ТОВ Фьюженс (код ЄДРПОУ 39246622), ТОВ ТПК Євро-пласт (код ЄДРПОУ 36061419) за квітень 2015 року, за наслідками якої складено Акт № 432/26-55-22-10/38825398 від 12.10.2015 (далі - Акт перевірки) (а.с. 11-37 Том I).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2015 року у сумі 843 712 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №69426552210 від 29.10.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 265 568 грн (843 712 грн за основним платежем та 421 856 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 38 Том I).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а з матеріалів справи не вбачається реальності господарських операцій позивача з ПАТ Солді і Ко , ТОВ Будівельна компанія Форс , ТОВ Сіндорай , ТОВ СКМ Девелопмент , ТОВ Фьюженс , ТОВ ТПК Євро-пласт , тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Згідно з ст. 180 ПК України платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

За правилами ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У результаті дослідження матеріалів справи та наданих позивачем доказів, колегія суддів вважає за необхідне вказати на наступне.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до Акту перевірки ПАТ Солді і Ко позивачу виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 72 410 грн 12 коп., у т.ч. ПДВ 12 068 грн 35 коп. ТОВ Геос-УКБ згідно платіжних доручень №280 від 08.04.2015, №282 від 08.04.2015, №439 від 21.04.2015, №451 від 22.04.2015 перерахувало на користь зазначеного контрагента кошти на загальну суму 72 410 грн 12 грн., у т.ч. ПДВ 12 068 грн 35 коп.(а.с. 137-140 Том I).

З видаткових накладних №015700 від 15.04.2015, №015702 від 30.04.2015, №017603 від 21.04.2015 вбачається, що поставлено товар лише на загальну суму 30 758 грн 72 коп., в т.ч. ПДВ 5126 грн 46 коп., що підтверджується рахунками-фактурами: від 08.04.2015 №17366, від 21.04.2015 №21565, від 30.03.2015 №12545, від 02.04.2015 №14296 (а.с. 125-127, 133-136 Том I).

Однак, до податкового кредиту квітня 2015 року позивачем згідно податкових накладних на загальну суму 72 410 грн 12 коп. включено ПДВ за вказаним контрагентом у розмірі 12 068 грн 35 коп.

Крім того, позивачем лише в суді першої інстанції надано копії товарно-транспортних накладних: №015700 від 15.04.2015, №017603 від 21.04.2015 та №015702 від 30.04.2015, які не були пред'явлені до перевірки (а.с. 128-132 Том I).

При цьому, твердження позивача, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних документів, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

В Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 25.02.2009 для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: є товарно-транспортна накладна.

Згідно розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Розділу 11 вказаних Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил, яка повинна містити назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Водночас, згідно до частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (Положення № 88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, товарно-траспортні накладні відносяться до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, за умови їх належного оформлення.

При цьому, колегія суддів погоджується з постановою суду першої інстанції щодо невідповідності видаткових та товарно-транспортних накладних, оскільки з ТТН №015700 від 15.04.2015 вбачається, що товар до перевезення здано завідуючим складу ОСОБА_3 у той час, коли відповідна видаткова накладна містить інформацію про відпуск товару іншою особою (а.с. 128 Том I).

Отримання товару у видатковій накладній зафіксовано начальником дільниці ОСОБА_4, у ТТН зазначено про відпуск вантажу за довіреністю вантажоодержувача №564 від 15.04.2015 ОСОБА_4, у той час як у графі про прийняття вантажу міститься підпис директора ОСОБА_5 (а.с. 129 Том I), довіреність на якого відсутня в матеріалах справи.

Вказане стосується і видаткових накладних №017603 від 21.04.2015 та №015702 від 30.04.2015 (а.с. 126-127 Том I).

У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи не підтверджують реальний характер здійснення господарських операцій з ПАТ Солді і Ко .

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ Будівельна компанія Форс , колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 05.03.2015 між ТОВ Будівельна компанія Форс як субпідрядником та позивачем, як підрядником укладено договір №2/03/1, за умовами якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик власними та/або залученими силами виконати опоряджувальні роботи в житловому комплексу на вулиці Щорса, 26-а в Печерському районі м. Києва, що визначені в кошторисі, який є невід'ємною частиною даного договору, а підрядник зобов'язується прийняти виконані роботи та повністю сплатити їх вартість. Договірна ціна виконання робіт, визначена сторонами у додатку № 1 Кошторис , є твердою і становить - 500 000 грн, в тому числі ПДВ - 83333 грн 33 коп. (а.с. 149-153 Том I).

За умовами вказаного договору ТОВ Будівельна компанія Форс на адресу позивача оформила акт приймання виконання опоряджувальних робіт №15 від 08.04.2015, виписано податкову накладну №15 від 08.04.2015 на суму 500 000 грн, в тому числі ПДВ - 83333 грн 33 коп., та перераховано кошти за платіжним дорученням №290 від 08.04.2015 (а.с. 157 Том I).

З Акту перевірки вбачається, що за операціями (будівельні роботи) лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, оскільки згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2014 залишкова вартість основних засобів ТОВ Будівельна компанія Форс не обліковувалась, відсутня інформація про наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Аналізом звітності встановлена відсутність складських приміщень. Згідно звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, поданого ТОВ Будівельна компанія Форс за квітень 2015 року - середньооблікова кількість працівників за звітний період становить десять осіб. Також Акт перевірки містить посилання на неподання позивачем до перевірки документів на підтвердження якості та безпеки матеріалів, які використані при проведенні будівельних робіт, та документів щодо отриманих та оплачених послуг водопостачання та водовідведення, отримання електроенергії. При дослідженні ланцюга постачання та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, податковим органом встановлено невідповідність придбаних ТОВ Будівельна компанія Форс товарів, робіт, послуг - роботам, які були реалізовані позивачу за договором №2/03/1 від 05.03.2015.

Так, позивачем до матеріалів справи надано висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 14.07.2011 №05.03.02-04/73528 стосовно будівельної суміші, від 12.03.2011 №05.03.02-04/22366 на лакофарбові матеріали, від 12.07.2010 №№05.03.02-03/8194 на засоби для герметизації, монтажні піни, сертифікати відповідності №UA1.022.0232817-13 терміном дії з 10.12.2013 по 05.12.2014, на керамічну цеглу, № UA1.090.0176062-13 терміном дії з 09.08.2013 до 08.08.2015, на теплоізоляційні вироби, паспорт якості №1976 від 08.04.2014 на бетонні вироби та інші висновки, сертифікати та паспорта (а.с.158-192 Том I).

Проте, не надано жодних доказів, що вказані матеріали використовувались контрагентом для виконання робіт, передбачених договором від 05.03.2015 №2/03/1.

З урахуванням встановлених обставин справ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи не підтверджують реальний характер здійснення господарських операцій з ТОВ Будівельна компанія Форс .

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем в апеляційній скарзі не оспорюються висновки суду першої інстанції по господарським операціям з контрагентом ТОВ Будівельна компанія Форс .

Щодо господарських операцій ТОВ Геос-УКБ з ТОВ Сіндорай суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2015 між позивачем як замовником та ТОВ Сіндорай , як виконавцем укладено договір №01/04/2015, за умовами якого виконавець зобов'язується на свій ризик з матеріалів замовника виконати і передати останньому роботи по поставці і монтажу металопластикових і дверних конструкцій на об'єкті: житловий будинок з приміщеннями соціально-побутового призначення на пр. Академіка Глушкова, 92-Б в Голосіївському районі м. Києва (а.с. 194-201 Том I).

Позивачу за вищевказаним договором ТОВ Сіндорай виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: від 23.04.2015 №25, №24, №26, від 08.04.2015 №23, від 06.04.2015 №22, від 01.04.2015 №20 та №21 на загальну суму 2 358 150 грн, у т.ч. ПДВ 393 025 грн (а.с. 20 Том I).

З видаткових накладних від 28.04.2015 №9, від 29.04.2015 №10, від 29.04.2015 №11 вбачається, поставлено товар на з суму 63 170 грн., в т.ч. ПДВ 10 528 грн 33 коп. (а.с. 202-204 Том I), при цьому товар оплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями: від 01.04.2015 №1264, № 1263 від 01.04.2015, від 06.04.2015 № 1439, від 08.04.2015 № 1556, від 23.04.2015 № 2005, №2003 та №2004 (а.с. 205-212 Том I).

В Акті перевірки контролюючий орган прийшов до висновку про проведення господарських операцій з ТОВ Сіндорай , які не носять реального характеру, оскільки документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку проведено без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Так, згідно з поданою, вказаним підприємством, податковою звітністю, кількість найманих працівників становить чотири особи, у зв'язку з неподанням балансу підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання робіт для ТОВ Геос-УКБ . Згідно бази даних АІС Автомобіль ДАІ МВС України у ТОВ Сіндорай відсутні транспортні засоби.

З пояснень позивача вбачається, що виготовлення, поставка та монтаж металопластикових виробів на відповідний об'єкт будівництва здійснює ТОВ Європроф на підставі договорів поставки, укладених між останнім та ТОВ Сіндорай , на підтвердження чого було надано договір №0304-1 від 03.04.2015, специфікації до нього, видаткову накладну №178 від 29.05.2015, товарно-транспортну накладну №Р-178 від 29.05.2015, акт надання послуг №178 від 29.05.2015; договір поставки від 03.04.2015 №0304-2, специфікації до нього, видаткову накладну №177 від 29.04.2015, товарно-транспортну накладну №Р177 від 29.04.2015, акт надання послуг №177 від 29.04.2015; договір поставки №0304-3 від 03.04.2015, специфікації до нього, видаткову накладну №179 від 29.04.2015, товарно-транспортну накладну №Р179 від 29.04.2015, акт надання послуг №179 від 29.04.2015.

Зазначив, що вказані документи свідчать про реальність господарських операцій.

Однак, вказані доводи про підтвердження господарських операцій з відповідним контрагентом колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

У відповідності до умов пункту 5.1 Договорів №01/04/2015 від 01.04.2015 та №03/04/15 від 03.04.2015, щомісячно до 22-го числа звітного місяця виконавець надає замовнику для погодження два екземпляри довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) та два екземпляри актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), підписаних зі свого боку; належним чином підписані та оформлені акти індивідуального та комплексного випробування та акти про прийняття результатів виконаних за даним договором робіт; виконавчу документацію.

Згідно з п.5.2 вказаного Договору Замовник зобов'язується протягом десяти робочих днів з моменту отримання повідомлення, актів та документації, перелічених у п.5.1 даного договору, отримання підписаних з боку виконавця актів, що вказані в пунктах 3.2.4, 3.2.12 даного договору забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) підписаний уповноваженими представниками обох сторін, є підставою для сплати замовником вказаної в акті вартості робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього Акту, за умови надходження коштів від Замовника будівництва.

Разом з тим, згідно п. 3.2.4 вказаного договору виконавець зобов'язаний дотримуватись необхідних вимог по техніці безпеки роботи, пожежної охорони та охорони праці протягом всього терміну виконання робіт, а п.3.2.12 в такому договорі відсутній.

При цьому, ні до перевірки податкового органу, ні до суду, довідок про вартість виконаних підрядних робіт форма №КБ-3, актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2В, актів індивідуального та комплексного випробування, актів про прийняття результатів виконаних робіт, виконавчої документації) позивачем надано не було.

Посилання апелянта, що пункти зазначені в типових договорах, в тому числі і за договором №01/04/2015 від 01.04.2015, розроблених на замовлення ТОВ Геос-УКБ застосовується вибірково, у відповідності із кожним видом виконуваних підрядних підрядною організацією робіт, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що права і обов'язки, встановлені господарським договором, є обов'язковими до виконання за виключенням звільнення від обов'язку або його виконання у випадках встановлених договором.

При цьому, з вказаного договору не вбачається випадків, коли сторони договору звільняються від виконання покладених на них обов'язків.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, суми ПДВ за договором №01/04/2015 від 01.04.2015 включені ТОВ Геос-УКБ до податкового кредиту за квітень 2015 року, при цьому згідно з одним із договорів, укладеним між ТОВ Сіндорай та ТОВ Європроф , та доданих до нього видаткової, товарно-транспортної накладної та акта надання послуг, операції відбувались у травні (а.с. 194-197 Том I).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про нереальний характер здійснення господарських операцій з ТОВ Сіндорай .

Щодо господарських операцій з ТОВ СКМ Девелопмент колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно видаткових накладних від 30.04.2015 №РН-0000292, від 14.04.2015 №РН-0000259, від 09.04.2015 №РН-0000251, від 30.04.2015 №РН-0000296, від 30.04.2015 №РН-0000294, від 30.04.2015 №РН-0000298, від 29.04.2015 №РН-0000289, від 20.04.2015 №РН-0000270, від 07.04.2015 №РН-0000249, від 07.04.2015 №РН- 0000248, від 30.04.2015 №РН-0000297, від 20.04.2015 №РН-0000269, від 16.04.2015 №РН-0000264, від 07.04.2015 №РН-0000243, від 07.04.2015 №РН-0000244 поставлено товар на загальну суму 476 820 грн, в т.ч. ПДВ 79 470 грн (а.с. 240-254 Том I).

Позивачу виписано податкові накладні: від 07.04.2015 №№ 7, 10, від 09.04.2015 №14, від 20.04.2015 №№ 23, 24, від 21.04.2015 №28, від 29.04.2015 №40, від 30.04.2015 №№ 42, 43, 45 на загальну суму 312 110 грн, у т.ч. ПДВ 52 018 грн 34 коп.

При цьому, оплату за вказаний період здійснено за платіжними дорученнями №2310 від 30.04.2015, №1310 від 02.04.2015, №1689 від 10.04.2015, №1701 від 10.04.2015, №1944 від 21.04.2015, №1309 від 02.04.2015 на загальну суму 165 860 грн (а.с. 255-260 Том I).

Однак, у відповідності до Акту перевірки згідно звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, поданого ТОВ СКМ Девелопмент за квітень 2015 року, середньооблікова кількість штатних працівників становить дві особи, інформація про використання основних фондів відсутня, також встановлено відсутність інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту та устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності. Також зафіксовано, що єдиним субпідрядником ТОВ СКМ Девелопмент є ТОВ Компанія Ярманда , щодо якої здійснено висновок про формування податкової вигоди контрагентам-покупцям внаслідок маніпулювання номенклатурними групами товарів та формування штучного податкового кредиту.

На обгрунтування своїх вимог, позивач надав до суду першої інстанції копію акту від 18.12.2014 прийому ТОВ СКМ Девелопмент від ТОВ Український лізинговий фонд в лізинг транспортного засобу та договір №1612-4 від 16.12.2014 перевезення вантажу, укладеного між ТОВ СКМ Девелопмент та ТОВ АТП Рубін (а.с. 261 Том I).

При цьому, сума податкового кредиту, включена позивачем до податкового кредиту у квітні 2015 року за податковими накладними, виписаними ТОВ СКМ Девелопмент на загальну суму 312 110 грн. (а.с.22 Том I).

Однак, з наданих до справи копій платіжних доручень вбачається, що оплата здійснена у сумі 165860 грн, що не відповідає задекларованій сумі в розмірі 312 110 грн.

Доказів того, що оплата була здійснена пізніше суду також не надано.

Таким чином, вказане свідчить про нереальний характер здійснення господарських операцій з ТОВ СКМ Девелопмент .

Посилання апелянта на ті обставини, що в Акті перевірки відповідачем не ставиться під сумнів реальність операцій позивача та його контрагента ТОВ СКМ Девелопмент , зумовлено кредитовим сальдо на кінець квітня 2015 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки контролюючий орган, дослідив ланцюг постачання, та здійснив аналіз фінансово-господарської діяльності вказаного контрагента, прийшов до висновку що за операціями (матеріали) лише офорлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сумм податкового кредиту, наслідок чого є отримання по ланцюгу постачання від ТОВ СКМ Девелопмент до позивача необгрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Вказані висновки контролюючого органу свічать про нереальність операцій позивача та його контрагента.

В частині господарських операцій позивача з ТОВ Фьюженс , суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про не підтвердження реального характеру здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, виходячи з наступних обставин справи.

Як свідчать матеріали справи, 17.02.2015 між позивачем як замовником та ТОВ Фьюженс , як виконавцем укладено договір №80/2/17 про надання консультаційних послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати консультаційні послуги при підготовці документів на об'єкті будівництва Житловий комплекс з підземним та наземним паркінгом на вул.Щорса, 26а, Печерський район, м.Київ (а.с. 264-266 Том I).

19 лютого 2015 року між позивачем як замовником та ТОВ Фьюженс як виконавцем укладено договір №82/2/19 про надання консультаційних послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги з аудиту виробничої та виконавчої документації (журнали виконання робіт, акти прихованих робіт, паспорти та сертифікати матеріалів, протоколи випробувань бетону та армування), консультаційні послуги щодо оформлення Акту готовності до експлуатації об'єкта будівництва Житловий комплекс з підземним та наземним паркінгом на вул.Щорса, 26а, Печерський район, м.Київ (а.с. 271-275 Том I).

ТОВ Фьюженс на адресу позивача виписано акти передачі-прийняття послуг: від 28.04.2015, від 30.04.2015, від 23.04.2015 та від 21.04.2015 на загальну суму 1417 490 грн, у т.ч. ПДВ 236 248 грн 33 коп. (а.с. 269-270, 276-277 Том I).

Оплату послуг згідно вказаного договору проведено за платіжними дорученнями: від 21.04.2015 №1913, від 23.04.2015 №2056, від 28.04.2015 №19 та від 30.04.2015 №36 на загальну суму 1 417 490 грн, у т.ч. ПДВ 236 248 грн 33 коп. (а.с. 278-281 Том I), а ТОВ Фьюженс позивачу надано податкові накладні: №92 від 30.04.2015, №69 від 28.04.2015, №49 від 23.04.2015, №31 від 31.04.2015 на загальну суму 1 417 490 грн, у т.ч. ПДВ 236 248 грн 33 коп.

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки у відповідності до звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, поданого ТОВ Фьюженс за квітень 2015 року, середньооблікова кількість штатних працівників становить вісім осіб. У зв'язку з неподанням балансу підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, ТОВ Фьюженс у податковій декларації за квітень 2015 р. сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Максі трейдинг груп , яке формує вигоду контрагентам - покупцям, маніпулюючи номенклатурними групами товарів та формування штучного податкового кредиту (а.с. 97 Том II).

Обгрунтовуючи відсутність необхдності у виробничому обладнанні, сировині та матеріалів для надання консультаційних послуг і аудиту за відповідними договорами, та достатність трудових ресурсів для здійснення діяльності контрагента, позивач виходив з огляду на звіт ТОВ Фьюженс про надані послуги при супроводженні ходу будівництва об'єкта Житловий комплекс з підземним та наземним паркінгом на вул.Щорса, 26а в Печерському районі м.Києва .

Так, згідно доводів позивача починаючи з березня 2015 року він виконував будівельні роботи по вул.Щорса, 26-а в м.Києві на підставі договору про заміну сторони та відступлення права вимоги від 05.03.2015, укладеного між ТОВ Гарант-Н як замовником, ТОВ Будівельна компанія Геос як первісним підрядником та ТОВ Геос-УКБ як новим підрядником (а.с.129-141 Том III).

Однак, договори про надання консультаційних послуг укладені позивачем з ТОВ Фьюженс 17.02.2015 та 19.02.2015, тобто раніше ніж позивач почав виконувати будівельні роботи за відповідною адресою.

Згідно актів від 21.04.2015 та від 23.04.2015 передачі-прийняття послуг за договором №80/2/17 від 17.02.2015 ТОВ Фьюженс здійснювало надання наступних послуг: консультацій щодо підготовки документів, необхідних для отримання будь-яких погоджень від ПрАТ Київгаз , КП Київзеленбуд , Департаменту ДАІ МВС України, ДП Украаерорух , консультацій щодо підготовки документів, необхідних для підключення об'єкта до мереж теплопостачання ПрАТ Київенерго , консультацій щодо підготовки документів, необхідних для укладання договорів між замовником будівництва - ТОВ Гарант-Н та ТОВ СУ-630 (а.с. 269-270 Том I).

Проте, ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів використання отриманих за договором №80/2/17 від 17.02.2015 консультаційних послуг у господарській діяльності позивача, а саме документів, які були підготовлені для отримання погоджень ПрАТ Київгаз , КП Київзеленбуд , Департаменту ДАІ МВС України, ДП Украаерорух , самих погоджень, документів щодо підключення об'єкта до мереж теплопостачання ПрАТ Київенерго та договорів між ТОВ Гарант-Н та ТОВ СУ-630 , як і документів, підготовлених для їх укладення.

З актів від 28.04.2015 та від 30.04.2015 передачі-прийняття послуг за договором №81/2/19 від 19.02.2015 вбачається, що ТОВ Фьюженс надано послуги з аудиту виробничої та виконавчої документації, консультаційні послуги щодо оформлення акта готовності об'єкта до експлуатації (а.с. 276-277 Том I).

У відповідності до п.23 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461, акт готовності об'єкта до експлуатації разом із відповідною заявою подається замовником до Державної архітектурно-будівельної інспекції для отримання сертифіката.

У матеріалах справи наявний сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ №164150580302 від 26.02.2015 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта Будівництво житлового комплексу з підземним та надземними паркінгами по вул.Щорса, 26-А у Печерському районі м.Києва проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації (а.с.82 Том I).

Таким чином, ТОВ Фьюженс не мало можливості надавати позивачу консультаційні послуги щодо оформлення акта готовності об'єкта до експлуатації у квітні місяці 2015 року (відповідно до актів передачі-прийняття послуг), оскільки сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України про підтвердження готовності до експлуатації об'єкта видано ще 26.02.2015.

Крім того, позивачем не надано жодного документа, оформленого ТОВ Фьюженс за наслідком проведення аудиту виробничої та виконавчої документації, - аудиторського висновку.

До наданих апелянтом 24.01.2018 копій актів технічного приймання вводів водопроводу каналізації будинку по вул. вул.Щорса, 26-А у Печерському районі м.Києва на підтвердження використання консультаційних послуг ТОВ Фьюженс у господарській діяльності позивача, колегія суддів відноситься критично, оскільки з вказаних документів встановлено, що їх складення здійснено на виконання вимог законодавства для здачі в експлуатацію збудованого об'єкта, а не у зв'язку з наданням консультаційних послуг ТОВ Фьюженс .

Щодо господарських правовідносин ТОВ ТПК Євро-пласт слід відзначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2015 між позивачем як замовником та ТОВ ТПК Євро-пласт як виконавцем укладено договір №01/03, за умовами якого виконавець зобов'язується на свій ризик з матеріалів замовника виконати і передати роботи по внутрішньому оздобленню приміщень на об'єкті: будівництво житлового будинку №1 просп. Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі м.Києва (а.с. 283-287 Том I).

02 березня 2015 року між позивачем як замовником та ТОВ ТПК Євро-пласт як виконавцем укладено договір №02/04-15, за умовами якого виконавець зобов'язується на свій ризик з матеріалів замовника виконати і передати роботи по внутрішньому оздобленню приміщень на об'єкті: житловий будинок з офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 7-г (літера А ) у Солом'янському районі м.Києва (а.с. 293-297 Том I).

Згідно умов вказаних договорів замовник зобов'язується протячгом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання повідмолення, актів та документації, перелічених в пунктах 5.1 даного Договору забезпечити прийом виконаних робіт та передати викоавцю один екземпляр підписаного зі свого боку Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В). Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), підписаний уповноаженими представниками обох сторін, є підставою для сплати замовником вказаної в Акті вартості робіт, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання вказаного Акту, за умови надходження коштів від замовника будівництва.

ТОВ ТПК Євро-пласт надано акти приймання виконаних будівельних робіт №8 від 28.04.2015 та №9 від 30.04.2015 на загальну суму 402115 грн, у т.ч. ПДВ 67 019 грн 17 коп., довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за квітень 2015 року за формою КБ-3 (а.с. 289, 299 Том I).

Однак, оплату послуг проведено раніше, ніж складено вказані Акти згідно платіжних доручень: від 10.04.2015 №1674, від 22.04.2015 №1958, від 27.04.2015 №2127 на загальну суму 57 560 грн, у т.ч. ПДВ 9 593 грн 33 коп (а.с. 290-292 Том I).

У свою чергу ТОВ ТПК Євро-пласт позивачу виписано податкові накладні №1 від 28.04.2015 та №2 від 30.04.2015 на загальну суму 402 115 грн, у т.ч. ПДВ 67 019 грн 17 коп.

У відповідності Акту перевірки згідно звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, поданого ТОВ ТПК Євро-пласт за квітень 2015 року, середньооблікова кількість штатних працівників становить дев'ять осіб. Аналізом звітності підприємства встановлено відсутність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання робіт для позивача. Також Акт перевірки містить посилання на неподання позивачем до перевірки документів на підтвердження якості та безпеки матеріалів, які використані при проведенні будівельних робіт, та документів щодо отриманих та оплачених послуг водопостачання та водовідведення, отримання електроенергії. При дослідженні ланцюга постачання податковим органом встановлено невідповідність придбаних ТОВ ТПК Євро-пласт товарів, робіт, послуг роботам, реалізованим позивачу за вищезазначеними договорами. У зв'язку із зазначеним зроблено висновок про створення зовнішніх ознак виконання будівельних робіт та їх документального оформлення без фактичного надання з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди та формування податкового кредиту з ПДВ.

З приводу зазначеного позивач пояснив, що субпідрядні організації за використання електроенергії, водопостачання та водовідведення не платили, відповідні договори та розрахунки укладалися та здійснювалися замовниками будівництва.

На виконання вимог ухвали Окружного адміністратиного суду міста Києва від 08.06.2016 щодо витребування у ТОВ ТПК Євро-пласт документів, які підтверджують наявність у нього трудових ресурсів, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, залучення субпідрядників, що необхідні для виконання робіт на замовлення ТОВ Геос-УКБ у квітні 2015 року, вказаним підприємством надано до суду першої інстанції зокрема, копії договору оренди приміщення від 25.11.2014, укладеного між ТОВ Нікандр та ТОВ ТПК Євро-пласт , договору оренди транспортного засобу від 15.08.2013, укладеного між гр. ОСОБА_7 та ТОВ ТПК Євро-пласт , договору про надання приміщення у безоплатне користування від 08.01.2014, укладеного між ПП Зумелектро та ТОВ ТПК Євро-пласт , довідку про штат працівників підприємства станом на 01.04.2015 (а.с. 121-133 Том III).

Крім того, ТОВ ТПК Євро-пласт також надано суду копії договору №27/02-15 від 27.02.2015, укладеного між ним як замовником та ТОВ Кігенс як підрядником, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на об'єктах замовника, а замовник - прийняти і оплатити, а також договору №31/03-15 від 31.03.2015 з умовами, аналогічними вищенаведеному договору, актів приймання виконаних будівельних робіт №8 від 27.04.2015 на об'єкті: будівництво житлового будинку №1 просп. Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі м.Києва та №9 від 29.04.2015 на об'єкті: житловий будинок з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на бульварі Івана Лепсе, 7-г у Солом'янському районі м.Києва (а.с. 138-143 Том III).

Згідно вказаних документів, роботи за договором №01/03 від 02.03.2015, укладеного між позивачем та ТОВ ТПК Євро-пласт , на об'єкті: будівництво житлового будинку №1 просп. Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі м.Києва частково (секція №2) виконані ТОВ Кігенс , а роботи за договором №02/04-15 від 02.03.2015 на об'єкті: житловий будинок з офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 7-г (літера А ) у Солом'янському районі м.Києва повністю виконані ТОВ Кігенс .

При цьому, вартість вказаних робіт за актами, складеними ТОВ Кігенс на користь ТОВ ТПК Євро-пласт , та актами, складеними ТОВ ТПК Євро-пласт на користь позивача, є однаковою (а.с. 289, 299 Том I, а.с. 47-51 Том III).

Вказане суперечить меті підприємницької діяльності, не має економічного ефекту та є, на переконання суду, недоцільним.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про залучення ТОВ ТПК Євро-пласт для виконання робіт для ТОВ Геос-УКБ , підрядною організацією ТОВ Кігенс , оскільки в договорах на виконання робіт №27/02-15 від 27.02.2015 та №31/03-15 від 31.03.2015, укладених між ТОВ ТПК Євро-пласт та ТОВ Кігенс не зазначено найменування об'єктів на яких будуть виконуватись роботи, а також перелік виконуваних робіт (а.с. 138-140 Том III).

Таким чином, з вказаних договорів не можливо встановити, що роботи про які наголошує апелянт, виконувались для передачі ТОВ Геос-УКБ .

Разом з тим, твердження апелянта про на те, що під час виконання робіт ТОВ ТПК Євро-пласт , згідно з умовами договорів, використовувало матеріали ТОВ Геос-УКБ , які були придбані ним у березні-квітні 2015 року, на підтвердження чого надано копії видаткових накладних (а.с. 8-64 Том II), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем надано докази придбання ним будівельних матеріалів та не надано доказів передачі таких матеріалів виконавцю робіт - ТОВ ТПК Євро-пласт .

У відповідності до п.3.2.2 договору №01/03 від 02.03.2015, виконання робіт за даним договором з матеріалів, виробів і конструкцій замовника виконавець зобов'язаний здійснювати лише після отримання останніх від замовника на підставі накладної, підписаної уповноваженими представниками замовника та виконавця. Виконавець зобов'язаний надати замовнику список мматеріально відповіальних осіб із зразками їх підписів, які мають право підписувати накладні на отримання від замовника матеріалів, виробів і конструкцій, необхдіних для виконання умов данного Договору (список надається на фірмовому бланку виконавця, який підписаний керівником виконавця та засвідчений печаткою виконавця.

Таким чином, отримання матеріальних виробів і конструкцій замовника передбачено на підставі накладної, підписаної упоноваженими представника Замовника та виконавця (а.с. 284 Том I).

При цьому, до апеляційної скарги позивачем долучено акти приймання передачі матеріалів, а не накладні та не надано жодних доказів про повноваження осіб, які мають право підписувати вказані акти. Зазначені акти не надавались ні до перевірки, ні до суду першої інстанції, хоча розробником цих актів є очевидно позивач.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів відноситься критично до наданих актів, оскільки в апеляційній скарзі не зазначено причин їх ненадання як до перевірки, так і до суду першої інстанції, також вони не відповідають вимогам договорів №01/03 від 02.03.2015 та 302/04 від 02.04.2015.

Встановлено, що згідно п.5.1 вказаних договорів передбачено надання виконавцем замовнику належним чином оформлених та підписаних актів індивідуального та комплексного випробування, виконавчої документації, однак вказаних документів до суду позивачем не надано.

У відповідності до п. 5.2 та п. 5.3 договорів замовник зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання повідомлення, актів та документації, перелічених в п.5.1 даного Договору забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В). При виникненні зауважень до виконаних робіт Замовник зобов'язується у вказаний термін надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від прийому робіт та підписання Акту приймання виконаних підряжних робіт.

Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), підписаний уповноваженими представникми обох сторін, є підставою для сплати замовником вказаної в Акті вартості робіт, протягом 5 банківських дінв з моменту підписання цього Акту, за умови надходження коштів від замовника будівництва (а.с. 285-286 Том I).

Вказаних документів до суду не надано.

До податкового кредиту відповідного періоду позивачем за податковими накладними, виписаними ТОВ ТПК Євро-пласт , включено суму ПДВ 67 019 грн 17 коп., розрахованих з вартості виконаних робіт у розмірі 402 115 грн, при цьому, згідно наданих відповідачу до перевірки та суду, платіжних доручень, вбачається, що оплачено роботи лише у сумі 57 560 грн, у т.ч. ПДВ 9 593 грн 33 коп.

Посилання апелянта на ті обставини, що в Акті перевірки відповідачем не ставиться під сумнів реальність операцій позивача та його контрагента ТОВ ТПК Євро-пласт , зумовлено кредитовим сальдо на кінець квітня 2015 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки контролюючий орган, дослідив ланцюг постачання, та здійснив аналіз фінансово-господарської діяльності вказаного контрагента, прийшов до висновку що за операціями (матеріали) лише офорлювались окремі первинні документ из метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сумм податкового кредиту, наслідок чого є отримання по ланцюгу постачання від ТОВ ТПК Євро-пласт до позивача необгрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, встановлені обставини свідчать про нереальний характер здійснення господарських операцій з ТОВ ТПК Євро-пласт .

Доводи апелянта про те, що в результаті господарських операцій, вчинених позивачем з його контрагентами, відбулося завершення будівництва об'єктів за адресами: просп. Академіка Глушкова, 92-Б у м.Києві, просп.Перемоги, 90/1 у м.Києві, вул.Щорса, 26-а у м.Києві, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суд позбавлений можливості достовірно встановити, ким, коли та у якому обсязі виконано ті чи інші будівельні роботи на зазначених об'єктах, а також які саме коли і ким поставлені матеріали при цьому використані.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції в порушення вимог частини п'ятої статті 11 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази або витребувати з власної ініціативи, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки у відповідності до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2016 про відкриття провадження у справі запропоновано позивачу подати до суду засвідчені копії наявних додаткових письмових доказів на підтвердження обставин, якими обгрунтовується позов, письмові пояснення із зазначенням причин неможливості подання таких доказів для сприяння у витребуванні їх судом.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про нереальність господарських правовідносин з ПАТ Солді і Ко , ТОВ Будівельна компанія Форс , ТОВ Сіндорай , ТОВ СКМ Девелопмент , ТОВ Фьюженс , ТОВ ТПК Євро-пласт .

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки суб'єкт владних повноважень, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв у межах та у спосіб наданих йому повноважень, тому податкове повідомлення-рішення податкового органу є правомірним та не підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 31 січня 2018 року.