Постанова

від 01.02.2018 по справі 751/2794/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 751/2794/17 Суддя (судді) першої інстанції: Ченцова С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської О.А.

суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Кашиної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, у якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0685/10203/16 від 11 травня 2017 року, винесену заступником начальника Чернігівської митниці ДФС України, ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 191619 гривень 66 копійок.

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25 жовтня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі вимог чинного законодавства України, а висновки викладені в оскаржуваному рішенні підтверджені документами наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року провадження у справі зупинено. Ухвалою від 01 лютого 2018 року - провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 01 лютого 2018 року представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.11.2016 року стосовно ОСОБА_2 складений протокол про порушення митних правил № 0685/10203/16 за ч.1 ст.483 та ст.485 Митного Кодексу України.

Двічі, постановою Новозаводського суду м. Чернігова від 15.03.2017 року та постановою судді Новозаводського суду м. Чернігова від 21.04.2017 року матеріали справи повернуті Чернігівській митниці ДФС.

Згідно постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.06.2017 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил , передбачених ч.1 ст. 483 МК України, закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Постановою заступника начальника Чернігівської митниці ДСФ ОСОБА_5 від 11.05.2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 191619 грн. 66 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови відповідача та наявність підстав для її скасування.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Згідно норм, закріплених у п.п. 1,4 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний, зокрема, здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

До складу митних платежів, згідно до п. 27 ст. 4 МК України належать: мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Частиною першою ст.458 Митного кодексу України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За приписами статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Вказана стаття Митного кодексу України передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органів доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Отже, зазначеною статтею передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. В даному випадку конкретна мета, як обов'язкова ознака складу правопорушення - є намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 374 МК України , товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України і в їжджає в Україну не частіше одного разу протягом доби, не підлягають декларуванню та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Апелянтом зазначено, що позивач організував схему, спрямовану на фактичне неконтрольоване ввезення в Україну у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності товарів, які переміщувались на підставі митної декларації від 02.11.2016 року № 11214325/021116/0502055, CMR від 02.112016, Commercial Invoice від 14.09.2016 року № CHZ1609/2 та Packing List до нього шляхом подрібнення товарної партії на нейтральній смузі та переміщення товарів на митну територію Україну громадянами відповідно до норм , встановлених ч.1 ст. 374 МК України , без письмового декларування та без оподаткування митними платежами.

На підтвердження цього відповідачем надано до суду апеляційної інстанції письмові пояснення від 24.11.2016 громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які повідомили, що ввезені ними в Україну 22.11.2016 товари та заявлені до митного контролю 24.11.2016 їм не належать, вони їх не придбавали, не є їхніми одержувачами в Україні, а лише за матеріальну винагороду погодились перемістити їх з нейтральної смуги в Україну через митний пост Нові Яриловичі (а.с.117-124).

При цьому, у своїх поясненнях громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, вказали, що особою, яка запропонувала їм за винагороду перемістити товар в Україну є ОСОБА_2

Колегія суддів зазначає, що інформацію, яка міститься в даних поясненнях позивачем не спростовано.

Разом з тим, я вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, останній вказаних обставин справи не дослідив.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, громадяни, що переміщували спірний товар через митний кордон України, в якості документів, що підтверджують вартість ввезених ними товарів, надавали Commercial Invoice, відповідно до яких відправником та продавцем вказаного товару є підприємство CHENGDU ZHONGCHANG TRADING Ltd. 12F. New World Commerce Building, NO.l Shiye Street Chengdu, 61(3015. Sichuan, China, Host Code 510260, а покупцями є вони особисто. Крім того, в пасажирських митних деклараціях зазначених громадян було зазначено про їх прибуття з товаром з території Республіки Білорусь.

Однак, відповідно до відомостей та документів, наданих листом Гомельської митниці Державного митного комітету Республіки Білорусь від 23.11.2016 № 03-3/20039, товари, ввезенні на митну територію України та заявлені до митного контролю для переміщення в Україну вищевказаними громадянами, фактично було вивезено з території Республіки Білорусь транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 за наступними документами: митна декларація від 02.11.2016 № 11214325/021116/0502055, CMR від 02.11.2016 б/н, Commercial Invoice від 14.09.2016 № CHZ1609/2, Packing List до Commercial Invoice від 14.09.2016 № CHZ 1609/2, відповідно до яких власником зазначених товарів є ОСОБА_2

Подані представником позивача під час апеляційного розгляду справи копії митних декларацій та інвойсів, які подавалися громадянами, що на думку позивача підтверджує факт права власності вказаних осіб на товари, які переміщувались ними через митний кордон у листопаді 2016 року, вказаних вище обставин не спростовують, оскільки відповідно до перелічених у попередньому абзаці документів, власником зазначених товарів є саме ОСОБА_2

При цьому, в СMR від 02.11.2016 б/н в графі 3 Місце розваження вантажу зазначено адресу: м. Київ, вул. Алмаатинська, 99/2, за якою зареєстровано місцезнаходження ТОВ Виробничо-будівельна компанія БУ-5 Підряд (ЄДРПОУ 16478092), Комерційно-виробниче приватне підприємство СЕД (ЄДРПОУ 21480978) та ТОВ ЛЮКСОН ЮЕЙ (ЄДРПОУ 38647837), керівником яких відповідно до баз даних податкового обліку та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є ОСОБА_2

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає що ОСОБА_2 діяв свідомо, розумів мету своїх дій, направлених на уникнення оподаткування товарів. Крім того, діяв у змові з групою осіб з корисних мотивів. Дії цих осіб, в тому числі й ОСОБА_2, заздалегідь скоординовано та організовано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є доведеність факту вчинення порушення митних правил даною особою та вина особи у його вчиненні.

Колегія суддів вважає, що Чернігівською митницею ДФС зібрано достатньо доказів, які містяться в матеріалах справи та були вказані судом апеляційної інстанції вище та які підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання позивача, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення Чернігівської митниці ДФС, на те, що постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.06.2017 (справа №751/1043/17), яка набрала законної сили, справу про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст.483 МК України, було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки диспозиція ч.1 ст.483 МК України містить інший склад правопорушення, ніж визначений ст. 485 КУпАП.

Відтак, висновок суду першої інстанції про неповноту провадження у справі та не повне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи не відповідає дійсності.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог та вважає постанову у справі про порушення митних правил № 0685/10203/16 від 11 травня 2017 року, про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - правомірною, такою, що прийнята відповідно та з дотриманням норм чинного законодавства України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для її скасування та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст. 242, 250, 286, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

П О С ТА Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25 жовтня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяВ.Ю. Ключкович СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 01 лютого 2017 року.