Постанова

від 25.01.2018 по справі 813/4477/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/5301/17 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

представників відповідача: Жеребецького Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (ухвалена головуючим-суддею Кедик М.В., час ухвалення судового рішення 12 год 33 хв у м. Львові, повний текст складений 03.04.2017) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина-Захід до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) Галичина-Захід звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Стрийська ОДПІ) № 0001671400 від 02.12.2016, яким товариству було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Позов мотивований тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 2214/14-00/30124457 від 21.11.2016 про нереальність господарських операцій з Приватним підприємством (далі - ПП) Компанія Фотоніка та ПП Аква-Медікум є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Стрийська ОДПІ подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував позицію представника відповідача щодо відсутності у долучених накладних на переміщення товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) № 810 від 01.10.2015, № 914 від 30.10.2015 та № 1022 від 30.11.2015 відомостей про осіб, які були відповідальними за отримання будівельних матеріалів. В актах виконаних робіт і списання матеріалів на ремонт (будівництво) № № 317, 318, 319 від 02.10.2015, № № 332, 336 від 30.10.2015, № № 401-405 від 30.11.2015 відсутня інформація про осіб, які їх підписували. Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги доводи представника відповідача щодо сумніву економічної доцільності залучення працівників ПП Аква-Медікум та ПП Компанія Фотоніка до виконання ремонтно-будівельних робіт, оскільки ТзОВ Галичина-Захід володіє власними трудовими ресурсами. Залишено поза увагою той факт, що ТзОВ Галичина-Захід здійснило в рази більші витрати на оплату послуг отриманих від залучених контрагентів. Щодо наданих для перевірки первинних документів встановлено неможливість фактичного надання ПП Компанія Фотоніка послуг наявними трудовими і матеріальними ресурсами, виходячи з її специфіки, задекларованого обсягу ремонтно-будівельних робіт. Не надано документів, які підтверджують допуск працівників ПП Аква-Медікум та ПП Компанія Фотоніка для виконання ремонтно-будівельних робіт на території ТзОВ Галичина-Захід , на території якого діє контрольно-пропускний режим, штатного розпису працівників, журналу допуску працівників та транспортних засобів на територію ТзОВ Галичина-Захід , листів-погоджень, які б підтверджували узгодження сторонами договору конкретного обсягу робіт, їх вартість та умов виконання, документів щодо вивозу будівельних відходів, журналу будівельних робіт. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта Жеребецького Н.Б.. який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що в період з 25.10.2016 по 31.10.2016 Стрийською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Галичина-Захід (код ЄДРПОУ - 30124457) з питань достовірності декларування ПДВ по рахунках з ПП Компанія Фотоніка (код ЄДРПОУ - 39509193) та ПП Аква-Медікум (код ЄДРПОУ 31896965) за період з 01.10.2014 по 31.08.2016, за результатами якої складено акт № 2214/14-00/30124487 від 21.11.2016.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3 ст.198, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду, що залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок підприємства (рядок 25.2 Декларації) в сумі 243 091,00 грн, в тому числі за вересень 2015 року в сумі 15 260,00 грн, за жовтень 2015 року 57 525,00 грн, за листопад 2015 року в сумі 25 537,00 грн, за грудень 2015 в сумі 144 769,00 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом 02.12.2016 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001671400, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у сумі 471 306,00 грн, у тому числі основний платіж 314 203,00 грн та штрафна (фінансова) санкція 157 103,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між позивачем та його контрагентами, факт виконання яких підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а фактичні обставини справи доводять факт реальності господарських операцій та достатність у позивача та його контрагента необхідних умов для здійснення господарської діяльності при здійсненні будівельних робіт. У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними у встановленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Посилання відповідача в акті перевірки на матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016210000000018 від 18.03.2016 за ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, як на підставу підтвердження нереальності господарських операцій та дефектність виписаних ПП Компанія Фотоніка та ПП Аква-Медікум первинних документів, суд першої вважав безпідставними, оскільки представником відповідача не було надано суду доказів на підтвердження того, що існує судове рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, прийняте в порядку кримінального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи із зазначеним у ньому вказаних обставин.

Проте, колегія суддів вважає, що до висновку про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено пунктом 198.2 цієї статті, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше : - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу другого п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Господарські взаємовідносини між ТзОВ Галичина-Захід та ПП Компанія Фотоніка відбувались на підставі договору № 7б від 14.09.2015, договору № Б8 від 28.09.2015, договору № 01/10/2015 від 01.10.2015, договору № Б6 від 07.10.2015, договору № 13-104 від 21.10.2015, договору № 15-105 від 21.10.2015, договору № 15-121 від 07.12.2015.

На підтвердження наявності господарських взаємовідносин з ПП Компанія Фотоніка позивачем надано суду копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, податкові накладні, накладні на переміщення, акти виконаних робіт і списання матеріалів на ремонт (будівництво), дефектні акти, акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року, за листопад 2015 року.

Господарські взаємовідносини між ТзОВ Галичина-Захід та ПП Аква-Медікум відбувались на підставі договору № 10Б від 01.10.2015, договору № 03/12 від 03.12.2015, договору № 04/12 від 04.12.2015, договору № 04/12 від 04.12.2015, договору № 10/12 від 10.12.2015, договору № 03/02 від 03.02.2016, договору № 18/02 від 18.02.2016.

На підтвердження наявності господарських взаємовідносин з ПП Аква-Медікум позивачем надано суду копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, податкові накладні, накладні на переміщення, акти виконаних робіт і списання матеріалів на ремонт (будівництво), дефектні акти, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, за листопад 2015 року, за березень 2016 року, за лютий 2016 року.

Проте, колегія судів зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідальної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджене належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В даному випадку, суд першої інстанції не врахував позицію представника відповідача щодо відсутності у долучених накладних на переміщення ТМЦ № 810 від 01.10.2015, № 914 від 30.10.2015, № 1022 від 30.11.2015 відомостей про осіб, які були відповідальними за отримання будівельних матеріалів. Крім того, в актах виконаних робіт та списання матеріалів на ремонт (будівництво) № 317 від 02.10.2015, № 318 від 02.10.2015, № 319 від 02.10.2015, № 336 від 30.10.2015, № 332 від 30.10.2015, № 401 від 30.11.2015, № 402 від 30.10.2015, № 403 від 30.10.2015, № 404 від 30.10.2015, № 405 від 30.10.2015 відсутня інформація про осіб, які їх підписували.

Також, позивачем для підтвердження здійснення господарських операцій з ПП Компанія Фотоніка та ПП Аква-Медікум не було надано штатного розпису працівників, зокрема, журналів допуску працівників та транспортних засобів на територію ТзОВ Галичина-Захід , листів-погоджень, які б підтверджували узгодження сторонами договору конкретного обсягу робіт, їх вартість та умови виконання, документів щодо вивозу будівельних відходів, журнал будівельних робіт.

Відтак, за наведених вище обставин, документи, якими позивач обґрунтовує факти здійснення господарських операцій між ТзОВ Галичина-Захід та ПП Компанія Фотоніка , ПП Аква-Медікум не можуть підтверджувати його право на формування податкового кредиту за наслідками їх відображення в податковому обліку.

Крім того, як вбачається із наявних письмових доказів, які були витребувані судом апеляційної інстанції, зокрема, вироку Сихівського районного суду м. Львова від 10.08.2017 по справі № 464/4508/17 відносно ОСОБА_2 щодо реєстрації та використання фіктивних підприємств, таких як ПП Компанія Фотоніка та ТзОВ 100 років гарантії , ОСОБА_2 з корисливих мотивів, з метою приховання злочинної діяльності, направленої на здійснення імітації фінансово-господарської діяльності, прикриття незаконної господарської діяльності, організовував групу осіб, об'єднавши співучасників - виконавців ОСОБА_3 та встановлену досудовим розслідуванням особу, які з метою прикриття незаконної діяльності, зареєстрували та використали фіктивні підприємства, такі як ПП Компанія Фотоніка (ЄДРПОУ - 39509193) та ТОВ 100 років гарантії (ЄДРПОУ - 35400766). Останні жодної господарської діяльності від імені підприємств не здійснювали, а ОСОБА_2 фактично володіючи реквізитами даних підприємств, маючи в розпорядженні установчі документи та печатки вищевказаних фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, виготовляв документи із використанням даних СПД, які в подальшому використовував для прикриття незаконної діяльності, достовірно знаючи, що створює видимість здійснення фінансово-господарської діяльності та діє в порушення вимог чинного законодавства, яке регулює здійснення підприємницької діяльності, ведення бухгалтерського та податкового обліків.

Варто також звернути увагу на заяву ОСОБА_3, подану начальнику ГУ ДФС у Львівській області від 05.07.2016 за вх. № 752, у якій він заперечив свою участь у здійсненні фінансово-господарських операцій від імені ТзОВ 100 років гарантії та ПП Аква-Медікум та підтвердив, що фактично не займався веденням господарської діяльності протягом січня 2015 року по червень 2016 року. З січня 2015 року по квітень 2016 року за щомісячну винагороду у вигляді 2000 грн підписував первинні документи від імені ПП Аква-Медікум , не ознайомлюючись з ними, без мети здійснення господарської діяльності. Будь-яких фінансово-господарських операцій як службова особа ПП Аква-Медікум він не проводив, в тому числі з ТзОВ Галичина-Захід .

З огляду на встановлені вироком суду обставини, які свідчать про те, що контрагенти позивача були створені з метою здійснення протиправної діяльності, яка полягала у вчиненні нереальних господарських операцій та оформленні на такі операції первинних документів з метою незаконного відображення таких операцій у податковій звітності задля безпідставного формування податкових зобов'язань, суд дійшов висновку щодо безпідставного формування позивачем витрат та податкового кредиту за такими операціями.

Такі обставини не можуть залишитися неврахованим судом, оскільки ознаки фіктивного підприємства несумісні з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зазначене вище, дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 21-1615а16, зокрема в постанові суд зазначив, що первинні документи, які стали підставою для формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємства, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених п. 138.1 ст.138 ПК України витрат є безпідставними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність реального характеру господарських відносин між ТзОВ Галичина-Захід та ПП Компанія Фотоніка , ПП Аква-Медікум , а відтак висновки контролюючого органу є правомірними та відповідають дійсним обставинам справи.

Наведені вище обставини не були з'ясовані судом першої інстанції відповідно до принципу офіційного з'ясування всіх обставин по справі, не витребувано вказаних вище доказів, про які йдеться в акті перевірки, а представником позивача не були такі спростовані надані суду апеляційної інстанції докази, якими підтверджується безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами.

Згідно ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно були встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.139, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 по справі № 813/4477/16 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина-Захід до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос І. О. Яворський Повне судове рішення складено 01.02.2018.