Постанова

від 23.01.2018 по справі 925/241/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Справа№ 925/241/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія"

на рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року

у справі № 925/241/15 (суддя - Пащенко А. Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Палладіум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія"

про стягнення 346 715,32 грн

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Палладіум" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 346715,32 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі №925/241/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Інвестиційна компанія" на користь ТОВ "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Палладіум" - 223386,52 грн основного боргу, 9528,38 грн 3 % річних, 56629,18 грн інфляційних втрат, 5790,88 грн судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія", 02.06.2015 року звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі №925/241/15 скасувати повністю та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі № 925/241/15 судової почеркознавчої експертизи.

Також, скаржник зауважив, що здійснення постачання дизельного палива позивачем відповідачу не знаходить свого відображення, ані в бухгалтерському, ані в податковому, обліку відповідача.

Крім того, скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення вказав, що на відповідних видаткових накладних не стоїть підпис уповноваженої особи відповідача, наявний підпис не належить Генеральному директору відповідача ОСОБА_2, що свідчить про навмисне підроблення документів з наміром фіксації фіктивних господарських операцій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" на рішення господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 13.07.2015 року. Розгляд справи розглядався різними колегіями суддів та неодноразово відкладався на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" про призначення по справі № 925/241/15 судової почеркознавчої експертизи задоволено частково. Призначено по справі комплексну судово-технічну та почеркознавчу експертизу документів. Провадження у справі №925/241/15 зупинено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 року апеляційне провадження у справі №925/241/15 поновлено. Зобов'язано сторін надати суду до судового засідання (заздалегідь) оригінали різних документів з достовірними зразками підпису ОСОБА_2 за період 2012-2013 роки. Документи, що містять вільні зразки відтисків печатки ТОВ "Інвестиційна компанія" за 2013 рік.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 року надіслано до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз справу для виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року, якою призначено по справі комплексну судово-технічну та почеркознавчу експертизу документів. Провадження у справі № 925/241/15 зупинено до отримання висновку експертизи, призначеної по даній справі

08.04.2016 року на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.в.о. - Т.Д. Голікової) №20640/20641-15-32/20642/15-33 від 06.04.2016 року про направлення матеріалів справи №925/241/15 в двох томах на адресу суду у зв`язку із неможливістю проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 року поновлено провадження у справі №925/241/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року призначено по справі № 925/241/15 почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено Приватному підприємству "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз".

Через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання судового експерта Приватного підприємства "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз" ОСОБА_4 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 року матеріали справи №925/241/15, додаткові матеріали для проведення дослідження, про надання яких порушено в клопотанні експерта, направлено до Приватного підприємства "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз". Провадження у справі №925/241/15 зупинено до надходження висновку та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.

23.11.2017 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярія) від Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №71/16 за результатами проведення судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 року поновлено провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року.

22.01.2018 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з погодними умовами.

За результатом розгляду клопотання Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що немає підстав для задоволення даного клопотання, з огляду на наступне.

Згідно ст. ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається протягом шістдесяти днів з дня поставлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Так, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки, предмет спору та ступінь складності справи не обумовлюють продовження строку розгляду апеляційної скарги, який відповідно до ст. 273 Господарського процесуального кодексу України підійшов до кінця, а задоволення клопотання призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.

Представник позивача у судове засідання 23.01.2018 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 27.11.2017 року на відповідну адресу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що видаткові накладені були підписані та скріплені печаткою відповідача. Жодних підстав сумніватися у справжності відтиску печатки та підписів у видаткових накладних позивач не вбачає.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду Черкаської області в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За доводами позивача ним було поставлено відповідачу у період з 13.07.2013 року по 31.07.2013 року товар (дизельне пальне) по видаткових накладних № КП-000004 від 12.07.2013 року на суму 55 499, 76 грн, № КП-000005 від 19.07.2013 року на суму 55 499, 76 грн, № КП-000006 від 26.07.2013 pоку на суму 56 193, 50 грн, № КП-000007 від 31.07.2013 pоку на суму 56193,50 грн з урахуванням ПДВ, а всього на загальну суму 223 386,52 грн.

Товар за твердженням позивача був прийнятий відповідачем без претензій і зауважень, вказані накладні підписані представником ТОВ "Інвестиційна компанія" та скріплені печаткою підприємства. Факт передачі представнику відповідача дизельного пального позивач підтверджує вказаними видатковими накладними та податковими накладними і відповідними податковими деклараціями.

У зв'язку з неоплатою відповідачем вартості отриманого дизельного пального позивач надіслав на адресу відповідача вимогу-претензію від 07.11.2013 року вих. № 319 про здійснення розрахунків із позивачем по наявній заборгованості за отримане дизельне пальне, однак відповідач на вказану претензію не відповів, борг не сплатив, тому позивач звернувся до господарського суду із даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 223 386,52 грн основного боргу за продане відповідачу дизельне пальне та пеню, індекс інфляції і три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з 12.07.2013 року.

В процесі розгляду спору в суді першої інстанції позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до суми до суми 346 715,32 грн, що складається із 223386,52 грн основного боргу, 56 629,18 грн інфляційних втрат, 9528,38 грн три проценти річних та 57171,24 грн пені.

Як вбачається з матеріалів справи і позивачем не заперечено, що письмовий договір про поставку дизельного пального між сторонами не укладався.

Відповідні видаткові накладні № КП-000004 від 12.07.2013 року на суму 55 499, 76 грн, № КП-000005 від 19.07.2013 року на суму 55 499, 76 грн, № КП-000006 від 26.07.2013 pоку на суму 56 193, 50 грн, № КП-000007 від 31.07.2013 pоку на суму 56193,50 грн з урахуванням ПДВ зі сторони відповідача підписані особою без зазначення прізвища підписанта та його посади.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Тобто, без довіреності від імені юридичної особи має право виступати лише керівник (директор).

Так, матеріали справи не місять, а позивачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу на підтвердження наявності довіреностей, в тому числі на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 12.5.8-12.5.9 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія зареєстрованого 11.02.2012 року за №10201050016005621 до компетенції Генерального директора товариства входить представництво без довіреності інтересів відповідача у взаємовідносинах з іншими установами, організаціями, підприємствами усіх форм власності, органами державної влади та місцевого самоврядування як на території України, так і за її межами та іноземними громадянами, особами без громадянства, вчинення від імені відповідача будь-яких дій в межах своєї компетенції ; видача довіреностей в межах своєї компетенції.

Протоколом загальних зборів учасників Товариства від 26.12.2011 року Генеральним директором відповідача було призначено ОСОБА_2. Згідно наказу №5К від 25.01..2012 року ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія .

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що відповідно до висновку експерта №71/16 за результатами проведення судової експертизи підписи на відповідних видаткових накладних виконані однією особою, однак виконання досліджуваних підписів від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія на видаткових накладених № КП-000004 від 12.07.2013 року, № КП-000005 від 19.07.2013 року, № КП-000006 від 26.07.2013 pоку, № КП-000007 від 31.07.2013 pоку, виконано не ОСОБА_2

Таким чином, враховуючи, що матеріли справи не містять відповідну довіреність на отримання товарно-транспортних накладних, а підпис на видаткових накладених не виконано ОСОБА_2 (керівник підприємства) ,суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що відповідні видаткові накладні є належними та допустимими доказами отримання відповідачем дизельного палива.

Відповідно до п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними доказами схвалення правочину, вчинененого з перевищенням повноважень, можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, останні не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу щодо здійснення відповідачем відповідних дій, які б свідчити про виконання правочину з придбання дизельного палива.

Окрім того, відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами, що є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Інформаційного Листа Вищого господарського суду України № 01- 06/928/2012 від 17.07.2012 року Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Так, відповідні видаткові накладені не містять дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, посади відповідальних співробітників відповідача. Отже, Досліджувані документи не є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тобто не фіксують здійснення відповідачем та позивачем господарської операції.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що позивачем як на підтвердження отримання відповідачем дизельного палива було надано суду першої інстанції товарно-транспортну накладну 10ААА від 11.07.2013 року, згідно якої дизельне паливо у кількості 24 150 літрів було поставлено Позивачу у пункті розвантаження місто Шпола. В той час, як місцезнаходження Відповідача - с. Іскрене, Шполянського району, Черкаської області. При цьому, вантажоодержувачем вказаний саме ТОВ І.Б.К. ПАЛЛАДІУМ , а не відповідач.

Тобто, товарно-транспортна накладна 10ААА від 11.07.2013 року жодним чином не підтверджує наявність операцій між відповідачем та позивачем.

Окрім цього, факт реєстрації податкових накладних, виданих позивачу відносно платника податків відповідача ДПІ у Печерському районі не підтверджено належними доказами. Крім того, як вбачається з письмових пояснень Смілянської ОДПІ від 28.07.2015 року за №3179/23-04-15-0218 надані на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року підтверджують відступіть такого контрагента як позивач щодо спірної поставки. Відповідачем не віднесено суму податку на додану вартість по видатковим накладним до податкового кредиту.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що позивачем не були виконані вимоги колегії суддів (докази неодноразово витребувались у позивача) щодо надання відповідних доказів фактичної поставки товару (дизельне пальне) відповідачу та оригіналів видаткових накладних №КП-000004 від 12.07.2013 року, №КП-000005 від 19.07.2013 року, №КП-000006 від 26.07.2013 року, №КП-000007 від 31.07.2013 року.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, позивач, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, викладених в позовній заяві.

Таким чином, відповідачем не були порушені оспорені права та інтереси позивача, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

За таких обставин, рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі №925/241/15 підлягає скасуванню, з підстав неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України), а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" - задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає стягненню з позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.05.2015 року у справі №925/241/15 - скасувати та прийняти нове рішення, яким:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Палладіум" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, код ЄДРПОУ 37101609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" (20623, Черкаська область, Шполянський район, с. Іскрене, вул. Васильківська, буд. 3, код ЄДРПОУ 32741920) витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3467,16 (три тисячі чотириста шістдесят сім гривен 16 копійок).

3. Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Матеріали справи №925/241/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

М.Г. Чорногуз

повний текст судового рішення складено 30.01.2018 року