Постанова

від 30.01.2018 по справі 910/14568/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2018 р. Справа№ 910/14568/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

від прокуратури Жовтий С.О.

від позивача Муліванець О.В.

від відповідача Барабаш О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжшляхбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 по справі №910/14568/17 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави

в особі Овруцької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжшляхбуд"

про стягнення 186 761,42 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Коростенська місцева прокуратура в інтересах держави, в особі Овруцької міської ради Житомирської області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжшляхбуд" про стягнення 186 761,42 грн, в зв'язку з неналежним виконанням товариством зобов'язань за Договором підряду №48 від 06.03.2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 по справі №910/14568/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжшляхбуд" на користь Овруцької міської ради 186 761,42 грн суми боргу та 2 801,41 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що сплачені кошти, як попередня оплата за Договором в розмірі 186 761,42 грн є витратами, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, що є реальними збитками (ст. 22 ЦК України).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжшляхбуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 скасувати.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що місцевим господарським судом порушено норми ст. 64,65 ГПК України. Крім того, відповідач стверджує, що ним завершено виконання робіт на суму 180226,49 грн та визнає невикористання попередньої оплати в розмірі 6534,93 грн. В той же час, апелянт зазначає, що аванс, сплачений за виконанні роботи, не входить до складу збитків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А., апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду 29.01.2018.

22 січня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно встановлено обставини справи, а доводи апелянта є безпідставними.

В судовому засіданні 29.01.2018 оголошено перерву до 30.01.2018.

30 січня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, представником відповідача подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 30.01.2018 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, прокурора та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

06 березня 2017 року між Овруцькою міською радою (замовник) та ТОВ "Інжшляхбуд" (генпідрядник) укладено Договір підряду № 48 від 06.03.2017 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору замовник доручив, а генпідрядник взяв на себе зобов'язання по виконанню робіт з "Реконструкції спортивного майданчика по вул.Героїв Майдану у м.Овруч Житомирської області" на підставі проектно-кошторисної документації, яка надається замовником.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи, згідно з актом здавання-приймання виконаних робіт на рахунок генпідрядника.

Відповідно до п.1.3. Договору вартість робіт становить 1 033 000,00 грн.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що термін виконання робіт встановлюється з 06.03.2017 по 01.09.2017.

Згідно з п.2.4. Договору замовник зобов'язався прийняти роботи, виконані генпідрядником після виконання, за умови відсутності недоліків на підставі акту виконаних робіт.

Відповідно до п.2.5. Договору замовник зобов'язаний підписати акт приймання робіт на протязі 3 днів або, при виявленні недоліків у виконаній роботі скласти з участю генпідрядника акт про їх наявність.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що замовник сплачує аванс в розмірі 30 % від загальної суми договору після підписання даного Договору.

Відповідно до п.3.3. Договору генпідрядник надає замовнику акт приймання виконаних підрядних робіт (типової форми №КБ-2в), який розглядається протягом трьох робочих днів, але не пізніше 25 числа кожного місяця.

Згідно з п.3.6. Договору генпідрядник зобов'язаний використати одержаний аванс протягом двох місяців (60 календарних днів) після одержання авансу. По закінченню двомісячного терміну (60 календарних днів) невикористані суми авансу генпідрядник повертає замовнику в 1-денний термін.

Відповідно до Додаткової угоди №48/1 від 11.05.2017 року до Договору пункт 3.6. Договору викладено в наступній редакції: генпідрядник зобов'язаний використати одержаний аванс протягом трьох місяців (90 календарних днів) після одержання авансу. По закінченню даного терміну невикористані суми авансу генпідрядник повертає замовнику в 1-денний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 309 900,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, а саме частково виконав роботи на суму 123138,58 грн.

Згідно зі ст. 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 2, 3 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою №02-16/624 від 18.05.2017р. про виконання робіт, обумовлених Договором, в повному обсязі.

При цьому, як вбачається з пояснень директора відповідача Гищака Я.Я. останній підтвердив факт неналежного виконання зобов'язань за Договором.

Також, позивач листом від 18.07.17 №02-16/907 повідомив відповідача про відмову від підписання акту, в зв'язку з недоліками.

Доказів повторного передання (надсилання) замовнику акту виконаних робіт на суму 180226,49 грн матеріали справи не містять.

Інших доказів, які б підтверджували виконання відповідачем робіт на суму 180226,49 грн, останнім не надано.

Беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази виконання підрядником належним чином і в погоджений строк, всього обсягу робіт та докази передання (надсилання) замовнику актів виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що заявлена до стягнення сума не є збитками колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оскільки відповідач не виконав роботи в обумовлений договором строк, останній зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у вигляді сплаченої суми попередньої оплати. В такому випадку, ці кошти, відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України є витратами, зробленими управненою стороною.

При цьому, положеннями гл. 61 ЦК України, на відміну від ч. 2 ст. 693 ЦК України, що встановлює право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати, не передбачено право замовника вимагати повернення суми попередньої оплати. В таких випадках замовник має право відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України лише на відшкодування збитків, які згідно ч. 3 ст. 22 ЦК України відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Посилання апелянта, що місцевий господарський суд неналежним чином повідомив відповідача про дату час та місце розгляду справи колегією суддів також визнано безпідставними, оскільки як вбачається зі штампу Господарського суду міста Києва на звороті ухвали про порушення провадження у справі від 31.08.2017, остання направлена сторонам 05.09.2017. При цьому судове засідання призначено на 03.10.2017.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарським суд вжив заходів щодо завчасного повідомлення сторін про дату розгляду справи. В той час, як отримання апелянтом ухвали про порушення провадження 04.10.2017 носить суб'єктивний характер та не залежить від суду.

При цьому, апелянт не зазначає про необхідність подання додаткових доказів, які останній не зміг подати до суду першої інстанції, в зв'язку з необізнаністю про дату розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжшляхбуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 по справі №910/14568/17 без змін.

2.Матеріали справи №910/14568/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01.02.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна