Рішення

від 30.01.2018 по справі 914/54/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2018р. Справа №914/54/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Антап Україна , м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Р-Інжиніринг , м. Городок Львівської обл.,

про: стягнення заборгованості 56' 694,45 грн.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Зелінці В.В.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1 - представник (ордер серія КВ №049510 від 15.01.2018р.),

від відповідача : не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю Антап Україна подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Р-Інжиніринг про стягнення заборгованості на загальну суму 56' 694,45 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 30.01.2018р.

У судовому засіданні 30.01.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не здійснено повної оплати за отриманий товар, внаслідок чого існує заборгованість в розмірі 55' 920,00 грн. основного боргу. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 271,17 грн. 3% річних та 503,28 грн. інфляційних втрат, просив також стягнути з відповідача 5' 000,00 грн. витрат на правову допомогу та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1' 600,00 грн.

У судове засідання 30.01.2018р. представник відповідача не з'явився, хоча належно був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Ухвали суду, надіслані на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 81500, Львівська обл., м. Городок, вул.Людкевича, 14, повернулися з відділення поштового зв'язку із зазначенням причини повернення: за місцем обслуговування . Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 178 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

17.11.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Антап Україна виставило Товариству з обмеженою відповідальністю Р-Інжиніринг рахунок на оплату №3307 на загальну суму 55' 920,00 грн., у якому погодило з відповідачем назву товару лічильник тепла SHARKY VMT/intE/FS 473 ДУ 50 Qp 15 2-х канальний , кількість 2шт. , сума з ПДВ 55' 920,00грн. .

18.11.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю Антап Україна поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Р-Інжиніринг товар - лічильники тепла SHARKY VMT/intE/FS 473 ДУ 50 Qp 15 2-х канальний у кількості 2 шт. на загальну суму з ПДВ 55' 920,00 грн. поставка товару позивачем відповідачу відбулася на основі видаткової накладної №2257 від 18.11.2016р.

Обумовлений товар отримав заступник директора ОСОБА_2 за довіреністю №24 від 18.11.2016р., що підтверджується відповідним підписом у графі отримав - ОСОБА_2Л. .

Листом №169.1 від 24.10.2017р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості за отриманий товар або повернути товар.

Доказів погашення заборгованості в розмірі 56' 694,45 грн. відповідачем не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі поставки товару без укладення письмового договору шляхом досягнення усної домовленості щодо такої поставки.

При вирішенні спору суд враховує п. 1.6 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , де зазначено, що у господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства. Слід також враховувати, що договір, в тому числі в тій його частині, яка стосується відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, може бути укладено не лише шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, а й шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами, телефонограмами та іншими документами, якщо із зазначених документів вбачається, що сторони погодили умови стосовно такої відповідальності.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується поставлення позивачем відповідачу обумовленого товару (лічильників тепла), проте повна вартість поставленого товару відповідачем не оплачена. Таким чином правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 55' 920,00 грн. основного боргу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат в межах періоду, визначеного позивачем з 01.11.2017р. по 29.12.2017р. встановив, що позивач правомірно нарахував відповідачу 271,17 грн. 3% річних та 503,28 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5' 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем подано належну копію платіжного доручення №6983 від 25.01.2018р. на суму 5' 00,00 грн. про сплату ТОВ Антап Україна адвокату ОСОБА_1 правової допомоги, копію договору №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №12/01 від 12.01.2018р., копії посадочних документів на поїзд Київ-Львів (на суму 680,28 грн.). Суд, дослідивши подані позивачем докази понесення витрат на правову допомогу, вважає їх співмірними з наданими адвокатом послугами, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 5' 680,28 грн..

Сплачений позивачем судовий збір в силу вимог п. 1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219, 220, 221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Р-Інжиніринг (адреса: 81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Людкевича, будинок 14, код ЄДРПОУ 36769054 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Антап Україна (адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд.3Б, офіс 174, код ЄДРПОУ 31926313 ) 55' 920,00 грн. основного боргу, 271,17 грн. 3% річних, 503,28 грн. інфляційних втрат, 5' 680,28 грн. витрат на професійну правову допомогу та 1' 600,00 грн. судового збору.

3. Відповідно до ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2018р.

Суддя Козак І.Б.