Рішення

від 30.01.2018 по справі 927/27/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2018 року Справа № 927/27/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Відара» , вул. Незалежності, 28-А, м. Сміла, Черкаська область, 20701

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Російське підприємство «БОЕЗ Україна» , пр. Героїв, 46/415, м. Дніпро, 49106

про стягнення 97631 грн. 23 коп.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Приватного підприємства «Відара» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Російське підприємство «БОЕЗ Україна» про стягнення заборгованості у сумі 97631 грн. 23 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем у мов укладеного сторонами договору на виконання субпідрядних робіт, що укладається між генеральним підрядником і субпідрядником №08 від 17.05.2017.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.01.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 927/27/18, розгляд справи по суті призначено на 30.01.2018, 14:10.

Сторони явки своїх повноважних представників у засідання суду не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх юридичними адресами ухвали господарського суду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4910603317913 від 05.01.2018 - відповідачу.

15.01.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду, надіслана судом позивачеві за даним позовом - Приватну підприємству «Відара» (юридична адреса: вул. Незалежності, 28-А, м. Сміла, Черкаська область, 20701), із зазначенням причини повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання» .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, позивач у справі належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Від позивача на адресу суду надійшла заява від 30.01.2018 у якій зазначено, що представник позивача у судове засідання 30.01.2018 не прибуде та просить розглядати справу за наявними у матеріалах справи доказами. Відзиву на позов від відповідача позивач не отримував.

23.01.2018 на адресу суду надійшло клопотання відповідача від 24.01.2018, у якому позивач просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості подання відзиву до початку судового засідання, оскільки ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.01.2018 отримано відповідачем 19.01.2018. У поданому клопотанні відповідач зазначив, що він знаходиться в іншій області, а особа, що надає правничу допомогу як представник відповідача, зайнята у інших судових засіданнях, тому відповідач просить суд всі судові засідання, що будуть призначатись до розгляду у справі №927/27/18, проводити в режимі відеоконференції та визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час вищезазначених судових засідань.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд зазначає, що ухвалою суду від 04.01.2018 явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, отже, відсутні підстави визнавати поважними або неповажними причини відсутності представника, як учасника провадження у справі. Також, відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк (до 25.01.2018 - п. 6 ухвали Господарського суду Чернігівської області) без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, суд з урахуванням конкретної справи може відхилити доводи учасника судового провадження - юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити (за дійсних намірів прийняти участь у судовому засіданні) участь у судовому засіданні іншого представника як з числа своїх представників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Зі змісту ст. 197 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає справу. Випадки в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Необхідність здійснення відеоконференції визначається з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників процесу, які не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.

Враховуючи викладене вище, у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

17.05.2017 між сторонами у справі укладений договір на виконання субпідрядних робіт, що укладається між генеральним підрядником і субпідрядником №8 (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого відповідач (генпідрядник) доручив, а позивач (субпідрядник) зобов'язався за завданням замовника та згідно із будівельними нормами на свій ризик, власними та/або залученими силами будівельно-монтажні роботи відповідно до затвердженої в установленому порядку Проектної документації, умов договору, додатків та додаткових угод до нього, корті являються невід'ємною частиною договору (за винятком робітна виконання яких замовником буде укладено прямі договори з іншими підприємствами), ліквідувати недоліки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт та приймання робіт генпідрядником або в гарантійні строки експлуатації та передати результат виконаних робіт через генпідряднику, а генпідрядник забов'язався надати субпідряднику будівельний майданчик (земельна ділянка, розташована за адресою: Україна, 17142, Чернігівська область, Носівський район, с. Рівчак-Степанівка, вул. Зернова, 3Б ), дозвіл на будівництво, затверджену Проектну документацію.

Замовник - ТОВ Агронадія , підприємство, що створено та діє за законодавством України, яке доручає виконання робіт, супроводжує будівництво і веде технічний нагляд, приймає у генпідрядника завершені роботи та здійснює за них розрахунок з генпідрядником (ст. 1 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони домовились, що усі роботи за договором, які прямо передбачені у договорі, додатках та додаткових угодах до нього, повинні бути виконані субпідрядником належним чином у повному обсязі та передані генпідряднику у порядку, передбаченому договором, а генпідрядник, в свою чергу, повинен здійснити оплату належним чином виконаних робіт за договірною ціною, передбаченою договором, додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п. 4.3 договору договірна ціна на момент підписання договору становить 395340 грн. 83 коп., крім того ПДВ 20% - 79068,17 грн., всього з ПДВ 474409,00 грн.

Пунктом 6.3.2 договору передбачено, що в обов'язки генпідрядника входить безперервне і своєчасне фінансування виконання робіт та здійснення розрахунків з субпідрядником за виконані роботи, відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 13.2.1 договору після завершення виконання робіт (етапів роботи) субпідрядник повідомляє генпідрядника про готовність виконаних робіт на надає генпідряднику по два екземпляри актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 13.2.3 договору у випадку виявлення недоліків під час приймання робіт, генпідрядник зобов'язаний протягом 5 робочих з дня отримання від субпідрядника актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, надати останньому мотивовану відмову від прийняття у письмовій формі та дефектний акт з переліком виявлених недоліків в роботах та строків, які пропонуються субпідряднику для усунення таких недоліків.

У разі, якщо протягом 5 робочих днів генпідрядник не надасть субпідряднику підписаний акт чи обґрунтовану відмову від його підписання, такий акт вважається прийнятим генпідрядником без заперечень та підлягає підписанню, а роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті (п. 13.2.4 договору).

Відповідно до п. 12.5 договору кінцевий розрахунок за виконані субпідрядні роботи здійснюється генпідрядником протягом 5 банківських днів після підписання сторонами кінцевого акт виконаних робіт.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2017 форми КБ-2в на суму 346479 грн. 47 коп. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та втрати за жовтень 2017 (а.с. 34-42). Акт виконаних будівельних та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підписаний лише позивачем (директором ПП Відара ОСОБА_1В.). Відповідачем вказаний Акт та довідка не підписані. При цьому відповідач не надав суду заперечень щодо факту виконання або щодо якості виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт, не зазначив підстави непідписання Акту та довідки не зазначив.

При цьому виконані будівельні роботи відповідачем сплачені частково у сумі 248848 грн. 24 коп., що підтверджено наявними у справі платіжними дорученнями (а.с. 19-25). Решта заборгованості у розмір 97631 грн. 23 коп. сплачена не була.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовуються.

Позивачем на електронну адресу відповідача направлялися листи №54 від 31.08.2017, №56 від 07.09.2017, №57 від 12.09.2017 з проханням погодити Акт приймання виконаних будівельних робіт та сплатити суму заборгованості (а.с. 27-32).

Також позивачем на адресу відповідача направлявся лист №58 від 06.10.2017 з вимогою підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт та провести розрахунок за виконані роботи на підставі рахуноку-фактури №СФ-0000142 від 06.10.2017 на суму 97631 грн. 23 коп., що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4910603268548 від 09.10.2017 (а.с. 44-45).

Вимоги відповідачем були залишені без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Сума заборгованості відповідача за укладеним сторонами у справі договором на виконання субпідрядних робіт, що укладається між генеральним підрядником і субпідрядником №8 від 17.05.2017 становить 97631 грн. 23 коп.

Заборгованість у розмірі 97631 грн. 23 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2017 форми КБ-2в на суму 346479 грн. 47 коп., а також факт часткової оплати відповідачем виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт у розмірі 248848 грн. 24 коп.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору направлялися відповідачу для підписання Акт приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2017 форми КБ-2в та рахунок-фактуру №СФ-0000142 від 06.10.2017 на суму 97631 грн. 23 коп.

Відповідачем не було повернуто позивачу підписаного зі свого боку Акту приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2017 форми КБ-2в, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим на підставі п. 13.2.4 договору Акт вважається прийнятим генпідрядником без заперечень та підлягає підписанню, а роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Крім того, відповідачем не спростовано факт виконанання позивачем будівельно-монтажних робіт відповідно до умов договору, відзив з відповідними доказами відповідачем також не наданий.

У встановлені договором строки відповідач виконані позивачем будівельно-монтажні роботи не оплатив, сума заборгованості склала 97631 грн. 23 коп.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, право особи вимагати припинення дії, яка порушує право.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані позивачем будівельно-монтажні роботи у сумі 97631 грн. 23 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Російське підприємство «БОЕЗ Україна» , пр. Героїв, 46/415, м. Дніпро, 49106, код 24240105, на користь Приватного підприємства «Відара» , вул. Незалежності, 28-А, м. Сміла, Черкаська область, 20701, код 39120120, заборгованість у розмірі 97631 грн. 23 коп., витрати на сплату судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 30.01.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

3. Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписаний 02.02.2018

Суддя М.О. Демидова

.