Постанова

від 23.04.2018 по справі 927/27/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р. Справа№ 927/27/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання Шмиговська А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Російське підприємство БОЕЗ Україна

на рішення господарського суду Чернігівської області від 30.01.2018 р.

у справі №927/27/18 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Приватного підприємства Відара

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Російське підприємство БОЕЗ Україна

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство Відара звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Російське підприємство БОЕЗ Україна про стягнення суми боргу за договором на виконання субпідрядних робіт, укладеного між генеральним підрядником та субпідрядником 17.05.2017 р. №08 у розмірі 97631,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено повного розрахунку за фактично виконані позивачем роботи.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.01.2018 р. позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ Українсько-Російське підприємство БОЕЗ Україна на користь ПП Відара заборгованість у розмірі 97631,23 грн., витрати на сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем не було повернуто позивачу підписаного зі свого боку акта приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2017 року форми КБ-2в, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим на підставі п. 13.2.4 договору акт вважається прийнятим генпідрядником без заперечень та підлягає підписанню, а роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті. Крім того, відповідачем не спростовано факт виконання позивачем будівельно-монтажних робіт відповідно до умов договору. У встановлені договором строки відповідач виконані позивачем будівельно-монтажні роботи не оплатив, сума заборгованості склала 97631,23 грн. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі неповністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити. Вважає, що суд першої інстанції не дослідив відповідність акта №11 умовам договору, не встановив невідповідність інформації щодо періоду виконання робіт, зазначену позивачем, неправильно визначив характер спірних правовідносин та не застосував відповідні норми чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення залишити без змін. Вважає, що рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає обставинам справи та ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України. Відповідачем було долучено до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17.05.2017 р. між ПП Відара та ТОВ Українсько-Російське підприємство БОЕЗ Україна було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №8, відповідно до умов якого відповідач (генпідрядник) доручив, а позивач (субпідрядник) зобов'язався за завданням замовника та згідно з будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та/або залученими силами будівельно-монтажні роботи відповідно до затвердженої в установленому порядку Проектної документації, умов договору, додатків та додаткових угод до нього, котрі є невід'ємною частиною договору (за винятком робіт, на виконання яких замовником буде укладено прямі договори з іншими підприємствами), ліквідувати недоліки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт та приймання робіт генпідрядником або в гарантійні строки експлуатації та передати результат виконаних робіт через генпідрядника, а генпідрядник зобов'язався надати субпідряднику будівельний майданчик (земельна ділянка, розташована за адресою: Україна, 17142, Чернігівська область, Носівський район, с. Рівчак-Степанівка, вул. Зернова, 3Б ), дозвіл на будівництво, затверджену проектну документацію.

Замовник - ТОВ Агронадія , підприємство, що створено та діє за законодавством України, яке доручає виконання робіт, супроводжує будівництво і веде технічний нагляд, приймає у генпідрядника завершені роботи та здійснює за них розрахунок з генпідрядником (ст. 1 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони домовились, що усі роботи за договором, які прямо передбачені у договорі, додатках та додаткових угодах до нього, повинні бути виконані субпідрядником належним чином у повному обсязі та передані генпідряднику у порядку, передбаченому договором, а генпідрядник, в свою чергу, повинен здійснити оплату належним чином виконаних робіт за договірною ціною, передбаченою договором, додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п. 4.3 договору, договірна ціна на момент підписання договору становить 395340,83 грн., крім того ПДВ 20% - 79068,17 грн., всього з ПДВ 474409,00 грн.

Пунктом 6.3.2 договору передбачено, що в обов'язки генпідрядника входить безперервне і своєчасне фінансування виконання робіт та здійснення розрахунків з субпідрядником за виконані роботи, відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 13.2.1 договору, після завершення виконання робіт (етапів роботи) субпідрядник повідомляє генпідрядника про готовність виконаних робіт та надає генпідряднику по два екземпляри актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 13.2.3 договору, у випадку виявлення недоліків під час приймання робіт, генпідрядник зобов'язаний протягом 5 робочих з дня отримання від субпідрядника актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, надати останньому мотивовану відмову від прийняття у письмовій формі та дефектний акт з переліком виявлених недоліків в роботах та строків, які пропонуються субпідряднику для усунення таких недоліків.

У разі, якщо протягом 5 робочих днів генпідрядник не надасть субпідряднику підписаний акт чи обґрунтовану відмову від його підписання, такий акт вважається прийнятим генпідрядником без заперечень та підлягає підписанню, а роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті (п. 13.2.4 договору).

Відповідно до п. 12.5 договору, кінцевий розрахунок за виконані субпідрядні роботи здійснюється генпідрядником протягом 5 банківських днів після підписання сторонами кінцевого акта виконаних робіт.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2017 року форми КБ-2в на суму 346479,47 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та втрати за жовтень 2017 року, які підписані лише позивачем (директором ПП Відара ОСОБА_2) (а.с. 34-42, т. 1).

Відповідачем вказаний акт та довідка не підписані. При цьому, відповідачем не наведено суду обгрунтованих заперечень щодо факта виконання або щодо якості виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт, а також не зазначено належних підстав непідписання акта та довідки.

При цьому, виконані будівельні роботи відповідачем сплачені частково на суму 248848,24 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями (а.с. 19-25 т. 1). Залишок коштів у розмірі 97631,23 грн. відповідачем не сплачено. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні, відповідачем не спростовані.

Позивачем на електронну адресу відповідача були направлені листи №54 від 31.08.2017 р., №56 від 07.09.2017 р., №57 від 12.09.2017 р. з проханням погодити акт приймання виконаних будівельних робіт та сплатити суму заборгованості (а.с. 27-32 т. 1).

Також позивачем на адресу відповідача було направлено лист №58 від 06.10.2017 р. з вимогою про підписання акта приймання виконаних будівельних робіт та проведення розрахунку за виконані роботи на підставі рахунку-фактури №СФ-0000142 від 06.10.2017 р. на суму 97631,23 грн., що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4910603268548 від 09.10.2017 р. (а.с. 44-45 т. 1).

Зазначені листи відповідачем були залишені без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Сума заборгованості відповідача за укладеним сторонами у справі договором на виконання субпідрядних робіт, що укладається між генеральним підрядником і субпідрядником №8 від 17.05.2017 р. становить 97631,23 грн. Згідно платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, відповідачем було сплачено на користь позивача 248848,24 грн. Загальна вартість виконаних позивачем складає 346479,47 грн. (346479,47-248848,24=97631,23).

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За приписами ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2017 року форми КБ-2в на суму 346479,47 грн., а також факт часткової оплати відповідачем виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт у розмірі 248848,24 грн.

Як зазначено вище, відповідачем не було повернуто позивачу підписаного зі свого боку акта приймання виконаних будівельних робіт №11 за жовтень 2017 року форми КБ-2в, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим на підставі п. 13.2.4 договору акт вважається прийнятим генпідрядником без заперечень та підлягає підписанню, а роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, право особи вимагати припинення дії, яка порушує право.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на той факт, що позивачем не надано повного пакету документів до акта виконаних робіт №11, що унеможливило відповідачу затвердити його, не відповідає договірним положенням.

Слід зазначити, що проект договору №8 був запропонований до підписання саме відповідачем, а тому зміст договірних зобов'язань відповідачу, в тому числі і наслідки, передбачені п. 13.2.4 договору, був відомий. При цьому, серед таких документів акта на закриття прихованих робіт не зазначено.

В той же час додані до апеляційної скарги акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року та локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, не можуть бути предметом розгляду з тих підстав, що вказані документи складені відповідачем всупереч умов договору, встановленим у п. 13.2.3 договору. Вказані документи не були направлені позивачу у строки, передбачені п. 13.2.4 договору (5 робочих днів з дня отримання акта виконаних робіт), а отримані як додаток до апеляційної скарги у лютому 2018 р., тобто після ухвалення судового рішення по справі.

Зміст апеляційної скарги не спростовує висновку місцевого господарського суду щодо вказаних вище фактичних обставин справи.

Слід зазначити, що укладений між сторонами у справі договір на виконання субпідрядних робіт є чинним, у встановленому законом порядку недійсним або нікчемним не визнаний, а тому посилання відповідача на невиконання ПП Відара будівельних робіт через відсутність матеріальних активів та оформлених працівників оцінюється колегією суддів критично.

Щодо долучених відповідачем через електронну адресу суду до матеріалів справи додаткових доказів по справі, то колегією суддів вказані докази відхиляються, оскільки всупереч ст. 269 ГПК України, відповідачем не обґрунтовано неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Крім того, не всі документи зазначені відповідачем у переліку, долучені ним до матеріалів справи. В судовому засіданні також з'ясовувалась поважність причин неподання таких документів до суду першої інстанції.

Щодо доводів скаржника в апеляційній скарзі про відхилення судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, то колегія суддів зазначає, що вказане клопотання не було обґрунтовано належним чином. Крім того, відповідачем не було надано належних доказів неможливості його участі у судовому засіданні.

Щодо посилань відповідача на наявні у матеріалах справи листи щодо направлення на об'єкт будівництва додаткової будівельної бригади через порушення строків, передбачених графіком виконання робіт, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться листи-відповіді позивача на зазначені листи, з яких вбачається, що відсутність робочої бригади на об'єкті викликана невиплатою робочим заробітної плати, у зв'язку з тим, що підприємство відповідача не розрахувалось за виконаний об'єм робіт. Також в матеріалах справи містяться листи, в яких позивач неодноразово звертався до відповідача щодо оплати вартості фактично виконаних будівельних робіт.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем будівельно-монтажні роботи у розмірі 97631,23 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі неповністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 30.01.2018 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Російське підприємство БОЕЗ Україна залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 30.01.2018 р. у справі №927/27/18 залишити без змін.

Справу №927/27/18 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, що передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Б.О. Ткаченко