Ухвала

від 01.02.2018 по справі 925/1110/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 925/1110/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Міщенко І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 (суддя Єфіменко В.В.) про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 (головуючий: Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Дідиченко М.А.)

за позовом Фермерського господарства "Степове"

до 1. Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4,

про скасування рішення державного реєстратора, запису про державну реєстрацію права власності, про визнання недійсним свідоцтва про право власності,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

24.07.2017 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 у справі №925/1110/16, у якій заявник просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 у справі №925/1110/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог фермерського господарства "Степове" відмовити повністю.

Обґрунтовуючи подану заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" зазначало, що підставою для прийняття 28.11.2016 Господарським судом Черкаської області рішення у справі №925/1110/16, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017, стало скасування 15.09.2016 апеляційним судом Черкаської області заочного рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10.10.2008 за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства "Союзагропромсервіс" про визнання права власності на незавершене будівництво. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 за результатами перегляду справи в касаційному порядку рішення апеляційного суду Черкаської області від 15.09.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06.06.2017 апеляційне провадження за апеляційною скаргою фермерського господарства "Степове" на заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10.10.2008 закрито; апеляційну скаргу фермерського господарства "Степове" на заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10.10.2008 залишено без розгляду. Таким чином, на думку заявника, скасовано судове рішення, яке було підставою для прийняття 28.11.2016 Господарським судом Черкаської області рішення у справі №925/1110/16.

Одночасно, у поданій заяві було заявлено клопотання про поновлення строку для перегляду справи за нововиявленими обставинами та прийняття заяви до розгляду.

Обґрунтовуючи дане клопотання заявник зазначив, що ухвала, що є підставою для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, прийнята апеляційним судом Черкаської області 06.06.2017, однак цього дня складено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст якого було отримано ОСОБА_4 поштою лише 07.07.2017. В свою чергу про постановлення апеляційним судом Черкаської області даної ухвали та отримання її копії ОСОБА_4 ТОВ "УБА-Еколайн" стало відомо лише 18.07.2017, в подальшому копію ухвали товариству було надано ОСОБА_4 При цьому, заявник зазначає, що на інтернет-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень і досі розміщена лише ухвала суду, що містить вступну та резолютивну частини.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.07.2017 у справі №925/1110/16 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 у справі № 925/1110/16.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі №925/1110/16 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.07.2017 у справі №925/1110/16 задоволено частково; ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.07.2017 у справі №925/1110/16 скасовано; справу №925/1110/16 направлено на розгляд до Господарського суду Черкаської області зі стадії прийняття заяви про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.10.2017 у справі №925/1110/16 клопотання про відновлення строку звернення із заявою задоволено; строк поновлено; прийнято до розгляду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 у справі № 925/1110/17.

Господарський суд Черкаської області ухвалою від 19.10.2017 у справі №925/1110/16 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 у справі №925/1110/16 відмовив повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон), в статті 1 якого вказано, що державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.

В частині 2 статті 15 Закону вказано, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На момент прийняття державним реєстратором спірних рішень від 07.11.2013 та від 14.12.2013 діяв Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 № 703 (далі - Порядок).

В пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень в установлених законом випадках проводиться відповідно до вимог та з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.

Порядок державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва виписаний окремим розділом, що складався із пунктів 72-77, відповідно до яких:

72. Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт, за заінтересованою особою.

73. У разі проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заінтересованою особою є особа, яка здійснює його будівництво.

74. Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник подає:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку;

1 - 1) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

3) документи, що зазначені у пункті 28 цього Порядку.

75. Якщо відповідно до законодавства право на виконання будівельних робіт виникає з моменту повідомлення уповноважених органів, заявник, крім документів, що зазначені у пункті 74 цього Порядку, подає копію документа, що відповідно до законодавства підтверджує факт повідомлення.

76. Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 74 і 75 цього Порядку, подає документ, що зазначений у пункті 29 цього Порядку.

Отже, пункти 74, 76 Порядку відсилають до пунктів 28, 29, в яких вказано, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування). Для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент прийняття спірних рішень діючим Порядком було чітко визначено, які документи повинні були подаватися для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва. Це не лише рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно чи документ, що підтверджував внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками), а також документи визначені у п. 74 Порядку.

Отже, скасування в апеляційному порядку рішення суду про визнання за відповідачем права власності не було єдиною підставою для прийняття 28.11.2016 Господарським судом Черкаської області рішення у даній справі, яке наразі товариство з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" просить переглянути за нововиявленими обставинами.

Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заява відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 у справі №925/1110/16 подана з пропуском строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України.

Суд зазначив, що зі змісту поданої заяви вбачається, що підставою для її подання є скасування 01.03.2017 касаційною інстанцією постанови апеляційної інстанції від 15.09.2016, про дату скасування касаційною інстанцією постанови апеляційної інстанції від 15.09.2016, тобто день встановлення нововиявлених обставин, заявник знав і не міг не знати, т.я. сам же приймав участь у її касаційному оскарженні.

При цьому, місцевий господарський суд вважає обґрунтованими доводи ФГ "Степове" про те, що ухвалою апеляційного суду не скасовано рішення райсуду від 15.09.2016, а закрито провадження у справі, про всі судові рішення, прийняті у справах (в т.ч. і у справі ОСОБА_4 До ВАТ "Союзагропромсервіс", та у справі за позовом ФГ "Степове" до Драбівської райдержадміністрації, ТОВ "Уба-Еколайн", третя особа - ОСОБА_4), заявнику ТОВ "Уба-Еколайн" було відомо, оскільки його представник - ОСОБА_5, є одночасно і представником ОСОБА_4, та був присутній у засіданнях при ухваленні судових рішень.

04.12.2017 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 у справі №925/1110/16 - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що другий відповідач, як на нововиявлену обставину, посилається на скасування судового рішення (рішення апеляційного суду Черкаської області від 15.09.2016 у справі №22-ц/793/1049/17), яке було підставою для прийняття 28.11.2016 Господарським судом Черкаської області рішення у справі №925/1110/16, однак колегія суддів, розглянувши матеріали даної справи, дійшла висновку про те, що вказані обставини не є нововиявленими.

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, що чинним на момент прийняття спірних рішень Порядком було чітко визначено, які документи повинні були подаватися для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва. Це не лише рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно чи документ, що підтверджував внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками), на що вказав представник Драбівської РДА у відзиві на позовну заяву.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що місцевим судом ухвалою суду було витребувано у Драбівської РДА реєстраційну справу щодо державної реєстрації права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва, дані вимоги не було виконано відповідачем-1, також не надано суду докази наявності у реєстраційній справі документів, у наведених вище пунктах Порядку. Також не надано доказів наявності таких документів та/чи подання їх державному реєстратору і відповідачем-2. Доказом відсутності у цього товариства документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розміщене незавершене будівництво, є його звернення від 17.09.2015 до позивача із проханням надати нотаріально засвідчене погодження на відведення йому частини земельної ділянки, що орендується позивачем.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підставою прийняття рішення було не тільки скасування в апеляційному порядку судового рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2008 року про визнання права власності, а й неподання заявником державному реєстратору всіх документів (перелік яких було визначено місцевим господарським судом у рішенні по даній справі), необхідних для здійснення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва та за відсутності яких проведення реєстрації не допускається. Отже, місцевим господарським судом було встановлено, що при здійсненні державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва державними реєстраторами були допущенні порушення Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 № 703. Враховуючи встановлення відповідних порушень, Господарським судом Черкаської області 28.11.2016 було прийнято рішення про скасування рішень і записів державних реєстраторів.

Суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, що скасування в апеляційному порядку судового рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2008 року про визнання права власності не було єдиною підставою для прийняття Господарським судом Черкаської області 28.11.2016 рішення у даній справі.

Відповідно у випадку чинності вказаного рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2008 року на момент прийняття Господарським судом Черкаської області 28.11.2016 рішення у даній справі не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається апелянт (скасування рішення апеляційного суду Черкаської області від 15.09.2016 у справі №22-ц/793/1049/17) не є істотними, тобто їх врахування судом не мало б наслідком прийняття іншого рішення, ніж те, яке було прийняте.

Стосовно доводів апелянта, якими він обґрунтовує необхідність скасування рішення суду першої інстанції у даній справі, про те, що дана справа підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції зазначив, що господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Заявником, як нововиявлену обставину було визначено скасування рішення апеляційного суду Черкаської області від 15.09.2016 у справі №22-ц/793/1049/17 та відповідно чинність рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2008 року про визнання права власності.

Відповідно суд переглядає судове рішення лише в тих межах, в яких вказані вище (визначені заявником) обставини впливають на суть рішення.

Доводи про непідвідомчість стосуються суті спору та не підлягають дослідженню в межах розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначив, що Господарським судом Черкаської області у рішенні від 28.11.2016 по даній справі було вказано, що даний спір є спором про право та підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки прийняття державним реєстратором спірних рішень та внесення записів стало підставою для виникнення спору про право позивача та відповідача на земельну ділянку, на якій розміщений спірний об'єкт незавершеного будівництва.

Такий висновок викладений у постанові Верховного суду України від 17 лютого 2015 року по справі № 21-551а14, в якій вказано, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформлені відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані вище доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування ані оскаржуваної ухвали, ані рішення, яке апелянт просить переглянути за нововиявленими обставинами.

Суд також зазначив, що доводи апелянта, які зводяться до непогодження зі статусом учасників даної справи ОСОБА_4 та Драбівської районної державної адміністрації не підлягають дослідженню в межах розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

В свою чергу, колегія суддів погодилася із висновком суду першої інстанції щодо пропуску строку на подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, та при цьому вважає, що місцевий господарський суд безпідставно ухвалою від 05.10.2017 поновив його заявнику.

Так, вказана ухвала Господарського суду Черкаської області від 05.10.2017 у справі №925/1110/16 не містить жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку заявником.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що такі поважні причини пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами були відсутні.

14.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 925/1110/16 до Вищого господарського суду України. Провадження за даною касаційною скаргою не відкривалося.

У касаційній скарзі Товариство обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №925/1110/16 і прийняти рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 у справі №925/1110/16 задовольнити та у задоволенні позовних вимог фермерського господарства "Степове" відмовити повністю.

За приписами пункту 4 частини першої Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

05.01.2018 касаційна скарга була отримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

05.01.2018 за результатом автоматизованого розподілу справи була визначена колегія суддів: суддя-доповідач Кушнір І.В., судді Краснов Є.В., Міщенко І.С.

11.01.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 925/1110/16, розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 26.01.2018.

Скаржник (Товариство з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн", відповідач-2) мотивує свою касаційну скаргу тим, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 у справі №925/1110/16 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 у справі №925/1110/16 прийнята з порушенням матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" зазначає, що на момент розгляду справи Господарським судом Черкаської області справи №925/1110/16 та її перегляду Київським апеляційним господарським судом набрало законної сили рішення апеляційного суду Черкаської області від 15.09.2016, яким скасовано заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області, яке в свою чергу було підставою для державної реєстрації права власності на незавершене будівництво. Однак, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 за результатами перегляду справи в касаційному порядку рішення апеляційного суду Черкаської області скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06.06.2017 апеляційне провадження за апеляційною скаргою фермерського господарства "Степове" на заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10.10.2008 у справі закрито; апеляційну скаргу фермерського господарства "Степове" на заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10.10.2008 залишено без розгляду. Таким чином, на думку скаржника, скасовано судове рішення, яке було підставою для прийняття Господарським судом Черкаської області рішення у справі №925/1110/16.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн", судом апеляційної інстанції протиправно не визнано ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 06.06.2017 нововиявленою обставиною всупереч п.4 ч.2 ст.112 ГПК України.

Скаржник вважає, що єдиною підставою, якій можна було надати оцінку в межах даної справи господарським судом за правилами господарського судочинства був виключно факт виникнення права власності на об'єкт незавершеного будівництва на підставі рішення Драбівського районного суду від 10.10.2008, а обставини дотримання державним реєстратором прав вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень не підлягають оцінці господарським судом, оскільки спори вказаної категорії підлягають вирішенню за правилами адміністративного судочинства у порядку, визначеному КАС України. За таких обставин, умовно виключаючи чинність рішення Драбівського районного суду від 10.10.2008, як підставу для прийняття Господарським судом Черкаської області рішення від 28.11.2016, за наявності виключно порушень вимог порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, якими мотивовано оскаржувані ухвалу від 19.10.2017 та постанову від 04.12.2017, справа підлягала б закриттю місцевим господарським судом, оскільки не підсудна останньому.

На думку скаржника, позиція судів стосовно порушення державним реєстратором прав вимог п.п.28, 29, 72-76 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011 №703, при здійсненні реєстрації права власності на незавершене будівництво за ОСОБА_4 та у подальшому за ТОВ "УБА-Еколайн" є хибною, оскільки п.п.72-75 Порядку врегульовано процедуру державної реєстрації на об'єкт незавершеного будівництва у загальному порядку, пакет документів, визначений п.74 Порядку підлягав би подачі забудовником для набуття права власності на об'єкт. У даному випадку право власності вже набуто ОСОБА_4 після набрання законної сили рішенням Драбівського районного суду від 10.10.2008, яке було виключною підставою для державної реєстрації права за набувачем.

Крім того, скаржник вважає, що суди повинні були визначити процесуальний статус ОСОБА_4 не як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а як співвідповідача у даній справі.

Також, на думку ТОВ "УБА-Еколайн", співвідповідачем за позовними вимогами ФГ "Степове", має виступати не Драбівська районна державна адміністрація, а відповідний державний реєстратор прав.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 925/1110/16 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "УБА-Еколайн" без задоволення.

ФГ "Степове" вважає, що подана ТОВ "УБА-Еколайн" касаційна скарга по суті є скаргою не на постанову від 04.12.2017, а на рішення господарського суду від 28.11.2016, адже в ній скаржник посилається на порушення норм процесуального права саме при прийнятті рішення від 28.11.2016 і не наводить будь-яких підстав для скасування ухвали суду від 19.10.2017, визначених у ч.1 ст.104 ГПК України (в редакції на момент подання скарги). Позивач зазначає, що рішення від 28.11.2016 вже було переглянуто та залишено без змін, а посилання на порушення норм процесуального права не є підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

На думку позивача, Київським апеляційним господарським судом 04.12.2017 дотримано межі перегляду судового рішення від 28.11.2016 за нововиявленими обставинами, оскільки у даному випадку рішення Апеляційного суду Черкаської області від 15.09.2016 (скасування якого скаржник вважає нововиявленою обставиною) не було єдиною підставою для прийняття рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 у справі №925/1110/16, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017, та суттєво на нього не вплинуло. Тому, переглядаючи судове рішення, господарський суд в ухвалі від 19.10.2017 прийшов до обґрунтованого висновку, що скасування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Апеляційного суду Черкаської області від 15.09.2016 не може бути єдиною і безумовною підставою для скасування рішення, що переглядається. Аналогічний висновок був зроблений судом апеляційної інстанції 04.12.2017.

Також ФГ "Степове" вважає, що ТОВ "УБА-Еколайн" пропущено строк для звернення до суду з заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки рішення Апеляційного суду Черкаської області від 15.09.2016 (скасування якого скаржник вважає нововиявленою обставиною) було скасовано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01.03.2017, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була подана ТОВ "УБА-Еколайн" лише 24.07.2017, тобто з порушення строку, встановленого п.3 ч.2 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів скаржника про підвідомчість справи адміністративному суду, позивач зазначає, що ФГ "Степове" спочатку зверталось до Черкаського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом, однак ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, провадження у справі №823/237/16 було закрито. Таким чином, припущення скаржника вже були перевірені позивачем та рішенням суду, яке набрало законної сили, спростовані. Крім того, позиція щодо розгляду справи в порядку адміністративного судочинства була викладена в рішенні Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016.

Позивач зазначає, що Драбівська районна державна адміністрація залучена відповідачем, оскільки вона є суб'єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а державний реєстратор таким суб'єктом не являється.

Разом з тим, ФГ "Степове" вважає, що доводи ТОВ "УБА-Еколайн" щодо непогодження зі статусом учасників даної справи ОСОБА_4 та Драбівської районної державної адміністрації не підлягають дослідженню в межах розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Від відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахування викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи Скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діяла на момент розгляду та подачі заяви (далі - ГПК):

"Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є :

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду."

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про порушення скаржником строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд доходить наступних висновків.

Згідно з ч.1, п.3 ч.2, п.1 ч.6, ч.7 ст.113 Господарського процесуального кодексу України :

"Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:

3) у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду.

Заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі:

1) подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом;

Про повернення заяви виноситься ухвала, яку може бути оскаржено."

Таким чином, в разі встановлення факту подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом, останній мав не прийняти таку заяву до розгляду та повернути заявникові.

Разом з тим, ухвалою від 05.10.2017 суд першої інстанції задовольнив клопотання скаржника про відновлення строку звернення та поновив зазначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.53 ГПК:

"За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено."

Тобто, оскаржено може бути саме відмова у відновленні пропущеного строку, а не безпосередньо його відновлення.

За викладених обставин, а саме відновлення ухвалою суду першої інстанції від 05.10.2017 строку подання заяви, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість посилання судів попередніх інстанцій, як на підставу відмови в задоволенні заяви, на порушення строку її подання та необґрунтованість поновлення, даного строку, оскільки це питання вже було вирішено зазначеною ухвалою суду першої інстанції і оскарженню таке поновлення не підлягає.

Разом з тим, згідно з ч.ч.1,5,8 ст.114 ГПК:

"Рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом."

Таким чином, безпосередньо перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

ГПК у відповідній редакції не передбачав здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд мав переглядати судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що доводи скаржника про відсутність порушених прав у позивача, непідвідомчість, визначення процесуального статусу ОСОБА_4 не як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а як співвідповідача у даній справі, а також щодо того, що співвідповідачем за позовними вимогами ФГ "Степове" має виступати не Драбівська районна державна адміністрація, а відповідний державний реєстратор прав, стосуються суті спору та не підлягають дослідженню в межах розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Дані доводи мали викладатися скаржником не в заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами та апеляційній і касаційній скаргах на судові рішення за результатами її розгляду, а в касаційній скарзі на первісні рішення Господарського суду Черкаської області 28.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017, подачі якої належним чином скаржником, згідно матеріалів справи, зроблено не було.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій при розгляді заяви про перегляд на підставі власної оцінки доказів, підставою прийняття рішення було не тільки скасування в апеляційному порядку судового рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2008 року про визнання права власності, а й неподання заявником державному реєстратору всіх документів (перелік яких було визначено місцевим господарським судом у рішенні по даній справі), необхідних для здійснення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва та за відсутності яких проведення реєстрації не допускається.

Так місцевим судом ухвалою суду було витребувано у Драбівської РДА реєстраційну справу щодо державної реєстрації права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва, дані вимоги не було виконано відповідачем-1, також не надано суду докази наявності у реєстраційній справі документів, зазначених у наведених вище пунктах Порядку. Також не надано доказів наявності таких документів та/чи подання їх державному реєстратору і відповідачем-2. Доказом відсутності у цього товариства документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розміщене незавершене будівництво, є його звернення від 17.09.2015 до позивача із проханням надати нотаріально засвідчене погодження на відведення йому частини земельної ділянки, що орендується позивачем.

Отже, місцевим господарським судом було встановлено, що при здійсненні державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва державними реєстраторами були допущенні порушення Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 № 703. Враховуючи встановлення відповідних порушень, Господарським судом Черкаської області 28.11.2016 було прийнято рішення про скасування рішень і записів державних реєстраторів.

Суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, що скасування в апеляційному порядку судового рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2008 року про визнання права власності не було єдиною підставою для прийняття Господарським судом Черкаської області 28.11.2016 рішення у даній справі.

Відповідно, у випадку чинності вказаного рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2008 року на момент прийняття Господарським судом Черкаської області 28.11.2016 рішення у даній справі не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається апелянт (скасування рішення апеляційного суду Черкаської області від 15.09.2016 у справі №22-ц/793/1049/17), не є істотними, тобто їх врахування судом не мало б наслідком прийняття іншого рішення, ніж те, яке було прийняте.

Відповідно до наведеної ст.300 Господарського процесуального кодексу України саме перевірка і переоцінка доказів та встановлення по новому фактичних обставин справи не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №925/1110/16- без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 320, 325 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №925/1110/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Еколайн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі №925/1110/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

І. Міщенко