Рішення

від 31.01.2018 по справі 481/850/17

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/850/17

Провадж.№ 2-а/481/2/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вжещ С.І.

при секретарі Юхименко Т.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанов державного виконавця.

ВСТАНОВИВ:

У липня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем при винесенні постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження № 53668033 від 29.03.2017 року, зазначено про стягнення з боржника ОСОБА_2 районної ради виконавчого збору в сум 12800 гривень, що на думку позивача є неправомірним та постанова в цій частині підлягає скасуванню.

В процесі розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, подавши про це заяву , в якій просив про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 від 22.09.2017р. ВП № 53668033 про стягнення з боржника ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи в його відсутність та направивши заперечення на позов, зазначив, що в постанові про відкриття виконавчого провадження було ним правомірно зазначено про стягнення виконавчого збору, так як за даною категорією справ боржник не звільняється від його сплати.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступного.

Постановою Новобузького районного суду від 21.02.2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області щодо неприйняття рішення по розгляду технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки площею 48 га, з кадастровим № 4824510100:13:000:0049 із земель державної власності сільськогосподарського призначення ОСОБА_5 для створення та ведення фермерського господарства в межах території ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області (за межами населеного пункту); зобов'язано ОСОБА_2 районну раду Миколаївської області розглянути на найближчій сесії в порядку передбаченому чинним законодавством України питання про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки площею 48 га, з кадастровим № 4824510100:13:000:0049 із земель державної власності сільськогосподарського призначення ОСОБА_5 для створення та ведення фермерського господарства в межах території ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області (за межами населеного пункту) та за результатами розгляду, прийняти відповідне рішення; визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області від 28.03.2016 року за №90 Про надання рекомендації Головному управлінню Держгеокадастру в Миколаївській області щодо зміни цільового призначення та виду використання земельної ділянки, що планується до передачі в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства ; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнено з ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області за рахунок бюджетних асигнувань понесені позивачем судові витрати в сумі 551 ( п'ятсот п'ятдесят одної) гривні 20 копійок.

Постанова набрала законної сили.

На виконання постанови суду 24.03.2017 р. видано виконавчий лист №481/1305/16-а за яким зобов'язано ОСОБА_2 районну раду Миколаївської області розглянути на найближчій сесії в порядку передбаченому чинним законодавством України питання про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки площею 48 га, з кадастровим № 4824510100:13:000:0049 із земель державної власності сільськогосподарського призначення ОСОБА_5 для створення та ведення фермерського господарства в межах території ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області (за межами населеного пункту) та за результатами розгляду, прийняти відповідне рішення"

28.03.2017р. ОСОБА_5 звернувся до УДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області із заявою про примусове виконання виконавчого листа №481/1305/16-а .

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 29.03.2017р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53668033, якою зобов'язано боржника -ОСОБА_2 районну раду Миколаївської області виконати рішення суду у строк до 12.04.2017 року . У пункті 3 резолютивної частини постанови вказано: "Стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн."

22.09.2017 року по виконавчому провадженню №53668033 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області виконавчого збору в сумі 12800 гривень 00 копійок.

22.09.2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4Г винесено постанову про стягнення з боржника, ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області, витрат виконавчого провадження №53668033 в сумі 112 гривень 97 копійок.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 виконавче провадження №53668033 закінчене, на підставі п.11 ч.1 ст.39,ст..40 ЗУ Про виконавче провадження

Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України Про виконавче провадження (далі - Закон).

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).

Відповідно до п.5 ст.26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно ч.1 ст.27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ст..10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є:

1) фактичне виконання судового рішення;

2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

Суд зауважує, що постанова Новобузького районного суду Миколаївської області від 21.02.2017 р. у справі №481/1305/16-а рішенням немайнового характеру. Порядок виконання таких рішень передбачений розділом VIII Закону.

Згідно частини 6 статті 26 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ст..63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою ст..63 цього Закону.

Проаналізувавши положення статті 63 Закону суд зазначає, що під час виконання рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. Так, якщо рішення можливо виконати без участі боржника державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.

Таким чином, положення Закону, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

Суд зауважує, що виконання судового рішення № 481/1305/16-а можливе лише боржником, адже розглянути питання про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення для створення та ведення фермерського господарства в межах території ОСОБА_2 міської ради та прийняти відповідне рішення може виключно ОСОБА_2 районна рада Миколаївської області.

Крім того, судом встановлено, що фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.10 Закону,а діяв відповідно до приписів ст..63 Закону, двічі перевіривши виконання боржником рішення суду, надіслав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та 12.10.2017 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, суд вважає, що в даному випадку стягнення виконавчого збору з позивача згідно постанови державного виконавця від 22.09.2017р. ВП №53668033 є безпідставним та необґрунтованим, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4Г від 22.09.2017р. ВП № 53668033 про стягнення з боржника ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області витрат виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст.42 Закону Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

До витрат виконавчого провадження належить витрати на виготовлення та пересилання документів, плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та інші витрати, передбачені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2830/5. Оскільки у виконавчому провадженні №53668033 такі витрати були фактично понесені відповідачем, суд вважає постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 22.09.2017 р. правомірною.

Позовна вимога про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця Романчук В.Ю. про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як видно постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 29.03.2017 року, а з адміністративним позовом про оскарження цієї постанови ОСОБА_2 районна рада Миколаївської області звернулась до суду 24.07.2017 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії суду.

У позовній заяві позивач просить поновити строк, як пропущений з поважної причини, пояснивши великим навантаженням судових справ на працівників апарату районної ради, а також відсутністю в районній раді юридичної служби.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави вказані ним в заяві будуть визнані судом неповажними.

Суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зазначені позивачем причини, не вказують на обставини, які були об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення позивачем у справі процесуальних дій, пов'язаних з пред'явленням позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 9,77,194,240,241-246,250,255,268-271,287 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця Романчук В.Ю. про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору залишити без розгляду.

Позов ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4 від 22.09.2017р. ВП № 53668033 про стягнення з боржника ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області виконавчого збору.

Позов у частині визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4Г від 22.09.2017р. ВП № 53668033 про стягнення з боржника ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області витрат виконавчого провадження залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь ОСОБА_2 районної ради Миколаївської області судовий збір в розмірі 1600,0 (одна тисяча шістсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, в порядку, визначеному ст. ст. 295-297, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

З текстом постанови в повному обсязі можливо ознайомитись з 09.02.2018 року.

Суддя