Рішення

від 29.11.2013 по справі 1512/10290/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/4620/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Жус І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2013 року, у цивільній справі за позовом Органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Золотий берег» в місті Одесі до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за участю в якості третьої особи Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради,

встановила:

27 липня 2012 року Орган самоорганізації населення комітету мікрорайону «Золотий берег» в м. Одесі (далі - Орган СОН) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилався на те, що на підставі наказу начальника Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради (далі - Управління), з метою забезпечення реалізації власних повноважень, Управління передало Органу СОН матеріально-технічні ресурси (далі - спірне майно), а саме:

- багатофункціональний пристрій Samsung SСХ 4220 А4, лазерний принтер-копір-сканер МФУ 9С66ВFFQ50560 - 1 шт.;

- системний блок-монітор 17 ЖКІ (S)79Р12656, комп'ютер К12110803, клавіатуру ХЕ7А1036446, миша 14616909821 - 1 шт.;

- пристрій безперебійного живлення с/н LN 42809С02596.

Загальна вартість вказаних матеріально-технічних ресурсів складає 4 836,66 грн. та з боку Органу СОН вказане майно отримав його керівник - відповідачка ОСОБА_3

Представник позивача також зазначив, що рішенням конференції Органу СОН ОСОБА_3 достроково була звільнена від виконання обов'язків голови Органу СОН та жителями мікрорайону - делегатами конференції був обраний новий склад комітету та новий голова Органу СОН - ОСОБА_4, у зв'язку з чим ОСОБА_3 повинна була передати новому складу комітету всі правовстановлюючі та бухгалтерські документи, а також матеріальні цінності - комп'ютерну техніку та інше, що були отримані нею для організації належної роботи Органу СОН від Управління.

Посилаючись на те, що оскільки ОСОБА_3 матеріальні цінності, у вигляді комп'ютерної техніки, що знаходяться у комунальній власності, новому складу комітету Органу СОН до цього часу не передала та протизаконно тримає їх у себе, позивач просив його вимоги задовольнити та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на свою користь спірне майно, а також стягнути з відповідачки на свою користь судові витрати.

У судовому засіданні представник Органу СОН позов підтримав частково та пояснив суду, що багатофункціональний пристрій Samsung SСХ 4220 А4, лазерний принтер-копір-сканер МФУ 9С66ВFFQ50560, загальною вартістю 322 гривні 50 копійок, ОСОБА_3 залишила на робочому місці, а тому немає підстав для його витребування.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак надав суду заяву, в якій просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату (а.с. 87-90).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2013 року позов Органу СОН було задоволено частково, та було витребувано у ОСОБА_3 на користь позивача спірне майно, окрім багатофункціонального пристрою Samsung SСХ 4220 А4.

Також було зазначено, що в разі неможливості витребування вищевказаного майна, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 4 514,16 грн. та 214,16 грн. на відшкодування судового збору. У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення було залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування вищезазначеного заочного рішення суду, та ухвалення нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що заочне рішення суду ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що спірне майно, яке позивач просив витребувати від відповідачки, належить Органу СОН, а тому відповідачка ОСОБА_3 повинна повернути це майно Органу СОН.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. З ЗУ Про органи самоорганізації населення , Орган СОН є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення.

Згідно із ст. 17 ЗУ Про органи самоорганізації населення , матеріальною основою діяльності Органу СОН є майно, передане йому радою в оперативне управління. Орган СОН для виконання своїх повноважень користується майном згідно з його призначенням.

Положеннями ст. 327 ЦК України встановлено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Так, у відповідності до матеріалів справи, на підставі наказу начальника Управління від 04 грудня 2008 року № 50, з метою забезпечення реалізації власних повноважень, Управління в той же день передало відповідачці ОСОБА_3 матеріально-технічні ресурси, а саме:

- багатофункціональний пристрій 8атзип§ 8СХ 4220 А4, лазерний принтер-копір-сканер МФУ 9С66ВРР050560 -1 шт.;

- системний блок-монітор 17 ЖКІ (8)79Р12656, комп'ютер К.12110803, клавіатуру ХЕ7А 103 6446, миша 14616909821 -1 шт.;

- пристрій безперебійного живлення с/н П^ 42809С02596.

Зазначені обставини підтверджені Актом прийняття-передачі основних засобів від 04 грудня 2008 року (а.с.10).

Суд правомірно послався на ст. 398 ЦК України, згідно якої право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку, заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Однак, судом при цьому не було враховано, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що зазначене майно у встановленому законом порядку було передано відповідачкою ОСОБА_3 до Органу СОН.

Більш того, представник позивача також зазначила в суді апеляційної інстанції, що отримане від Управління майно, відповідачка ОСОБА_3 не передавала до Органу СОН, за виключенням багатофункціонального пристрою Samsung SСХ 4220 А4, лазерного принтер-копір-сканера МФУ 9С66ВFFQ50560, яке ОСОБА_3 після звільнення залишила на своєму робочому місці.

Так, як вбачається з матеріалів справи, спірне майно перебуває у власності Управління і знаходиться на його балансовому обліку, що підтверджується довідкою начальника та головного бухгалтера Управління № 01/18/637 від 26.11.2013 року (а.с.168).

Тобто, із викладеного слідує висновок про те, що Управління не передавало вказане спірне майно у власність або оперативне управління до Органу СОН і останнє цього майна на свій балансовий облік не приймало.

При цьому, Орган СОН є самостійною юридичною особою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8).

З огляду на викладене, Орган СОН не наділений повноваженнями на витребування спірного майна від відповідачки ОСОБА_3, оскільки це майно йому не належить та не передавалось.

Як було зазначено вище, спірне майно належить іншій юридичні особі - Управлінню, що окрім викладеного, також було підтверджено представником Управління в суді апеляційної інстанції.

Судом зазначених обставин не було враховано, що призвело до ухвалення рішення про задоволення позовних вимог юридичної особи, яка не мала повноважень на витребування спірного майна.

При цьому колегія суддів виходить із вимог, передбачених ст. 303 ЦПК України, згідно яких апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задоволення позовних вимог неналежного позивача є безумовною підставою для скасування уваленого судового рішення.

Судом також не було враховано, що позовні вимоги були заявлені стосовно спірного майна на загальну суму 4836,66 грн. В ході розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши про відмову в позові стосовно багатофункціонального пристрою Samsung SСХ 4220 А4, лазерного принтер-копір-сканера МФУ 9С66ВFFQ50560, не зазначивши його вартості.

Разом з тим, суд, жодним чином не обґрунтовуючи свого висновку, зменшив суму, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача до 4514,16 грн., таким чином самостійно без належних доказів оцінив багатофункціональний пристрій Samsung SСХ 4220 А4, лазерний принтер-копір-сканер МФУ 9С66ВFFQ50560 на суму 322,55 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ухваливши рішення про витребування від відповідачки спірного майна, суд разом з тим зазначив, що у разі якщо майно буде неможливо витребувати, то слід стягнути з ОСОБА_3 вартість цього майна, тобто резолютивна частина рішення викладена під умовою, що є недопустимим.

Також слід зазначити, що ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції в порушення вимог, передбачених ч. 1 ст.224, ч. ст.. 225 ЦПК України, не постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Матеріали справи також не містять доказів згоди позивача на ухвалення заочного рішення.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду частково достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалене судове рішення є незаконним і необґрунтованим, доводи заявника апеляційної його спростовують у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Органу СОН.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що у задоволенні позову слід відмовити через те, що позов заявлено неналежним позивачем, а не з тих підстав, на які посилалась заявниця апеляційної скарги.

Враховуючи, що позовні вимоги Органу СОН не підлягають задоволенню, не підлягають задоволенню також вимоги щодо стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2013 року скасувати.

Ухвалити в справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Золотий берег» в місті Одесі відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_5

ОСОБА_2