Рішення

від 03.12.2013 по справі 1509/398/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/7823/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Жус І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Винкон на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 07 травня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 Овіка Ліпарітовіча до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Винкон про визнання договору оренди землі недійсним, за участю третіх осіб: відділу Держкомзему в Іванівському районі Одеської області, Регіонального агентства оцінки, Іванівської районної державної адміністрації Одеської області,

встановила:

04 квітня 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Винкон (далі - СТОВ Винкон ) про визнання договору оренди землі недійсним (а.с. 2-4).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що розпорядженням Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області № 192 від 12 травня 2011 року йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 55,14 га ріллі, в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства на території Катерино-ІІлатонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області (а.с.7) (далі - ОСОБА_4 землеустрою).

Відповідно до вказаного Розпорядження, 08 червня 2011 року відділом Держкомзему у Ширяївському районі було підготовлено умови відведення земельних ділянок, відповідно до яких приватне підприємство Виробничо-комерційна компанія Альянс-плюс підготувало проект землеустрою, який відповідно до п.2 вищезазначеного розпорядження та згідно з вимогами ст. 123 ЗК України було подано до Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою у Ширяївському районі Одеської області (а.с.8).

Висновком № 26-26-04/687 від 03.10.2011 року вищевказаної комісії, наданий позивачем ОСОБА_4 землеустрою було погоджено та направлено для проходження обов'язкової державної експертизи (а.с. 9).

21.09.2011 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області надало висновок, відповідно до якого ОСОБА_4 землеустрою було погоджено (а.с. 11-зв.).

Таким чином, позивачу було відведено земельні ділянки загальною площею 53,66 га ріллі, із яких: земельна ділянка № 1 - площею 23,32 га ріллі та земельна ділянка № 2 площею 30,34 га ріллі.

Всі наявні документи позивача було передано до відділу Держкомзему у Ширяєвському районі, за результатами перевірки якого було встановлено факт накладки земельної ділянки № 2 площею 30,34 га ріллі на земельну ділянку з кадастровим номером № 5121882000:002:0054, у зв'язку з чим відомості вказаної ділянки до автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру внесено не було, і відповідно кадастровий номер вказаній земельній ділянці присвоєно не було.

В подальшому було з'ясовано, що земельна ділянка, яка підлягає виділенню позивачу, межує із землями Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області, у тому числі - земельною ділянкою площею 51,60 га з кадастровим номером № 5121882000:002:0054, яка надана в довгострокову оренду на 30 років відповідачу по справі СТОВ Винкон (а.с. 68).

Під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, її межі було переміщено за межі адміністративної одиниці, у зв'язку з чим і відбулось накладення меж вказаної земельної ділянки на виділену позивачу земельну ділянку, орієнтованим розміром 1,01 га.

Представник відповідача позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 07 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені та було визнано договір оренди земельної ділянки розміром 51,60 га ріллі, укладений між Іванівською районною державною адміністрацією Одеської області та СТОВ Винкон 09 грудня 2004 року, зареєстрований в Іванівському відділі ОРФ ЦДЗК за № 040552000074 від 14 вересня 2005 року, недійсним та скасовано його державну реєстрацію (а.с. 79-83).

В апеляційній скарзі СТОВ Винкон ставить питання про скасування вищезазначеного рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено із порушенням норм матеріального права (а.с. 85-89).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що спірний договір довгострокової оренди земельної ділянки площею 51,60 га з кадастровим номером № 5121882000:002:0054, який був укладений 09 грудня 2004 року на 30 років між Іванівською районною державною адміністрацією Одеської області та відповідачем по справі СТОВ Винкон (а.с. 74), порушує права позивача ОСОБА_3, а тому він має бути визнаний недійсним зі скасуванням його державної реєстрації.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Іванівської районної державної адміністрації Одеської області від 11.11.2004 року № 603/А-2004 було надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 51,60 га багаторічних насаджень (виноградників) із земель сільськогосподарського призначення (землі запасу) в довгострокове користування СТОВ Винкон на умовах оренди строком на 30 років (а.с.71).

У відповідності до Акту від 01 червня 2005 року були встановлені в натурі межі зазначеної земельної ділянки (а.с.73) та між Іванівською районною державною адміністрацією Одеської області та відповідачем по справі СТОВ Винкон було укладено довгостроковий договір оренди цієї земельної ділянки.

ОСОБА_5 з Поземельної книги про земельну ділянку, останній був призначений кадастровий номер 5121882000:01:002:0054 із зазначенням, що вказана земельна ділянка перебуває в довгостроковій оренді СТОВ Винкон , строком на 30 років (а.с.68).

З огляду на викладене, земельна ділянка площею 51,60 га з кадастровим номером № 5121882000:002:0054 у встановленому законом порядку передана в довгострокову оренду СТОВ Винкон , що підтверджується відповідним договором оренди, який був укладений 09 грудня 2004 року на 30 років між Іванівською районною державною адміністрацією Одеської області та відповідачем по справі СТОВ Винкон .

У відповідності до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що передача в оренду позивачу ОСОБА_3 земельної ділянки, до складу якої також входить частка земельної ділянки, що передана в оренду СТОВ Винкон , орієнтовним розміром 1,01 га, була можлива лише у разі вилучення її у встановленому законом порядку у СТОВ Винкон .

Однак матеріали справи не містять жодного доказу того, що частка вказаної земельної ділянки вилучалась тим чи іншим способом у СТОВ Винкон .

Крім того, Розпорядження Іванівської районної адміністрації № 603/А-2004 від 11.11.2004 року про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки СТОВ Винкон також не оскаржено та не спростовано до теперішнього часу.

З підстав викладеного, колегія суддів зазначає, що спірним довгостроковим договором оренди земельної ділянки, який був укладений 09 грудня 2004 року на 30 років між Іванівською районною державною адміністрацією Одеської області та відповідачем по справі СТОВ Винкон , жодним чином не порушені права позивача ОСОБА_3, оскільки у останнього право володіння або користування зазначеною земельною ділянкою, або її частиною, не виникло.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Ширяєвської районної державної адміністрації Одеської області № 192 від 12 травня 2011 року позивачу ОСОБА_3 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 55,14 га ріллі в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяєвського району Одеської області.

За результатами перевірки було встановлено факт накладки земельної ділянки № 2 площею 30.34 га ріллі на земельну ділянку з кадастровим номером № 5121882000:002:0054, яка була передана в довгострокову оренду відповідачу - СТОВ Винкон , орієнтовним розміром 1,01 га, у зв'язку з чим відомості щодо вказаної ділянки до автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру внесено не було, і відповідно кадастровий номер вказаній земельній ділянці присвоєно не було.

Зазначені обставини виникли у зв'язку з тим, що під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в 2004 році відповідачу СТОВ Винкон , її межі було переміщено за межі адміністративної одиниці, у зв'язку з чим і відбулось накладання меж вказаної земельної ділянки на частку земельної ділянки, яка підлягала виділенню позивачу ОСОБА_3

Таким чином, передати позивачу ОСОБА_3 зазначену частку земельної ділянки було можливим лише після її вилучення у СТОВ Винкон .

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, як було вказано вище, первісним Розпорядженням Ширяївської державної районної адміністрації № 192 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_3 загальною площею 55,14 га (а.с.7). Фактичне погодження відбулось стосовно земельної ділянки загальною площею 53,66 га.

Тобто зазначені обставини свідчать про те, що фактично погодження розробки проекту було можливе за виключенням частки земельної ділянки, орієнтовною площею 1,01 га, яка вже 7 років тому була надана в користування відповідачу - СТОВ Винкон .

Однак, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу ОСОБА_3 зазначених обставин не було враховано, що фактично призвело до порушення прав СТОВ Винкон .

Разом з тим, позивач ОСОБА_3 не наділений повноваженнями вирішувати даний спір, оскільки, як було зазначено вище, він не є ні власником, ні користувачем даної земельної ділянки.

Вирішення питання щодо розмежування границь земельних ділянок, які знаходяться на території суміжних районів: Ширяївського та Іванівського, належить саме Ширяївській та Іванівській районним державним адміністраціям Одеської області.

Однак матеріали справи не містять доказів вирішення даного спору між вказаними районними адміністративними одиницями, у зв'язку з чим виділення земельної ділянки, частка якої перебуває в довгостроковій оренді СТОВ Винкон , в користування позивача ОСОБА_3, є незаконним і таким, що порушує права землекористувача - СТОВ Винкон .

З цих підстав, вимоги позивача ОСОБА_3 щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 09 грудня 2004 року між Іванівською районною державною адміністрацією та ТОВ Винкон площею 51,60 га з кадастровим номером № 5121882000:002:0054, розташованої на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області, та скасування його державної реєстрації, задоволенню не підлягають.

ОСОБА_5 ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судова колегія зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

ОСОБА_5 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалене судове рішення є незаконним і необґрунтованим, доводи заявника апеляційної скарги його спростовують у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Винкон задовольнити.

Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 07 травня 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 Овіка Ліпарітовіча до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Винкон про визнання договору оренди землі недійсним, за участю третіх осіб: відділу Держкомзему у Іванівському районі Одеської області, Регіонального агентства оцінки, Іванівської районної державної адміністрації Одеської області, відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_6

ОСОБА_2