Ухвала

від 31.01.2018 по справі 215/37/18

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/37/18

номер провадження 2/215/632/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року суддя Тернівського районного суд м. Кривого Рогу ОСОБА_1 розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпеченню позову по цивільній справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна,

в с т а н о в и в:

В січні 2018 року до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна, окрім того нею було подано заяву про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що підставою звернення до суду є те, що 24.02.2016 р. ОСОБА_2 перерахувала ОСОБА_3 кошти в сумі 78 900,00 грн на картковий рахунок № 5363 5423 0329 9979, видану ПАТ «КБ «Приватбанк» , будь-яких усних домовленостей та/чи письмових правочинів між сторонами щодо купівлі-продажу майна чи перерахування коштів на картковий рахунок не було, перерахунок коштів було здійснено через протиправні дії ОСОБА_3 в мережі Internet. Позовною вимогою є стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача грошових коштів у розмірі 78 900 грн. Позивач вказує, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1. Також за відповідачем рахується картка № 5363 5423 0329 9979, видана ПАТ КБ ПриватБанк .

За таких обставин позивач просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладенням арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 в межах суми, що становить 78 900,00 грн та накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, відкритого в ПАТ КБ Приватбанк на ім'я ОСОБА_3 за яким закріплена картка № 5363 5423 0329 9979 в межах суми, що становить 78 900 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч . 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч . 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, спір між сторонами виник з приводу перерахування коштів через протиправні дії ОСОБА_3 в мережі Intetnet, в сумі 78 900 грн на картковий рахунок відповідача за яким закріплена картка № 5363 5423 0329 9979.

Згідно копії квитанції ПАТ КБ ПриватБанк 24.02.2016р. ОСОБА_2 перерахувала ОСОБА_3 на картковий рахунок 5363 **** **** 9979 суму у розмірі 78 900 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір та існує вірогідність вчинення відповідачем дій, які в разі задоволення позову, можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому заява підлягає частковому задоволенню, а саме в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, відкритого в ПАТ КБ Приватбанк на ім'я ОСОБА_3 за яким закріплена картка № 5363 5423 0329 9979 в межах суми, що становить 78 900 грн.

В задоволенні заяви в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, в межах суми, що становить 78 900 грн, слід відмовити, оскільки позов забезпечено в межах позовних вимог, шляхом накладення арешту на картковий рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 149-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2 про забезпеченню позову по цивільній справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна задовольнити частково.

Накласти арешт на рахунок, відкритого в ПАТ КБ Приватбанк на ім`я ОСОБА_3 за яким закріплена картка № 5363 5423 0329 9979 в межах суми, що становить 78 900 грн

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до або через відповідні суди, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. У разі якщо ухвалу не було вручено у день її складання, учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали .

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: