Ухвала

від 26.01.2018 по справі 362/353/18

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/353/18

Провадження 2/362/1002/18

У х в а л а

"26" січня 2018 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ Маруна Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та пені,-

В С Т А Н О В И В :

23.01.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Перевіривши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Зі змісту позову встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги не майнового характеру ( розірвання двох договорів оренди земельної ділянки) та вимогу майнового характеру (стягнення орендної плати та пені).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України , до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При пред'явлені позову позивач звернувся до суду з письмовою заявою про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування вимог заяви позивач зазначає, що він має скрутний майновий стан, оскільки є пенсіонером, отримує мізерну пенсію, на даний час не працює, не займається підприємницькою діяльністю, інших доходів не має, постійно хворіє і потребує лікування.

Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст. 136 ЦПК України , ст. 8 Закону України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Отже за змістом наведених норм єдиною підставою для звільнення від оплати судового збору є майновий стан сторони, який унеможливлює чи створює істотні перешкоди у сплаті нею судового збору у встановленому законом розмірі, про наявність якого сторона має надати належні і допустимі докази.

Аналогічні роз'яснення містить п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , згідно якого єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, медичні довідки про стан здоров'я та витрати на лікування, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Всупереч вимогам закону позивач не подав до суду переконливих доказів, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду першої інстанції. Зокрема позивач взагалі не додав до матеріалів позовної заяви будь-яких документів про розмір свого заробітку чи доходу, які б давали підстави для оцінки його матеріального стану.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору при подачі позову до суду.

Таким чином, на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач має сплатити судовий збір.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України , розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України Про судовий збір .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762,00 гривень.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 704,80 грн.).

В свою чергу за подання позовної вимоги майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (8810,00 грн.).

З огляду додатків позову встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн., а отже лише щодо однієї вимоги не майнового характеру.

Таким чином, оскільки позовні вимоги складають дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, позивачу необхідно доплатити судовий збір щодо однієї вимоги немайнового характеру та здійснити сплату судового збору щодо вимоги майнового характеру.

Крім того, в порушення загальних вимог діловодства, позовна заява не відповідає вимогам щодо її оформлення, а саме: обрано не належний шрифт та поля, що в майбутньому не дасть можливість суду належним чином оформити справу (підшити справу).

За правилами ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, заява оформлена не у відповідності до вимог діловодства (розмір полів).

З огляду на наведене, дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.175,176,177,185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ Маруна Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та пені - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М.Кравченко