Рішення

від 29.03.2007 по справі 12/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  12/56

29.03.07

За позовом                    Приватного підприємства “Абріс графікс”

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська

типографія”

Про                              стягнення 30 987,78 грн.

Суддя Л.В.Прокопенко

Представники:

Від позивача          не з'явився

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київська типографія” про стягнення заборгованості в сумі 30 978, 78грн., яка виникла через неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань по оплаті за поставлений товар (поліграфічна продукція).

Ухвалою суду від 15.12.06 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/56 та призначено розгляд справи на 02.02.07 р.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання (вих.. № 64 від 02.02.07 р.) про зменшення розміру позовних вимог, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19 050,84 грн., оскільки відповідач вже після подання до суду позовної заяви погасив заборгованість у розмірі 11 936,94 грн.

Ухвалою суду від 02.02.07 р. розгляд справи відкладено на 27.02.07 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 15.12.06 р. про порушення провадження у справі № 12/56, зобов'язано позивача н виконання вимог п. 3.2 ухвали суду від 15.12.06 р. надати суду довідку про внесення до ЄДРПОУ відповідача станом на час розгляду справи.

В судовому засіданні 27.02.07 р. представник позивача надав довідку Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві (№ 21-10/570 від 31.01.07 р.), з якої стало відомо, що відповідач знаходиться за адресою, яка відрізняється від зазначеної у позові.

За таких обставин, а саме з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвалою суду від 27.02.07 р. розгляд справи відкладено на 29.03.07 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 15.12.06 р., від 02.02.07 р. та від 27.02.07 р. не виконав, в судове засідання 29.03.07 р. представник відповідача знову не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд не повідомлений про причини неявки в судове засідання відповідача, клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи не надходило.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на протязі тривалого часу продавав, а відповідач купував різноманітну друковану продукцію, що підтверджується відповідними рахунками –фактурами, видатковими накладними та довіреностями на отримання продукції (копії залучені до матеріалів справи).

Як вбачається з пояснень позивача оплату за отриману продукцію відповідач проводив не в повному обсязі.

06.10.06 р. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем на дату складання акту звірки становить 37 675,98 грн. (копія залучена до матеріалів справи).

09.10.06 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості за продану продукцію протягом трьох днів з моменту отримання претензії.

Однак, заборгованість відповідачем у повному обсязі сплачена не була. Відповідачем було перераховано на рахунок позивача 6 688,20 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем частково здійснено оплату заборгованості на суму 11 936,94грн (копії виписок уповноваженого банку залучені до матеріалів справи).

Таким чином заборгованість відповідача становить 19 050,84 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковим накладним та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 050,84 грн.

Оскільки між сторонами не було укладено договору та встановлено терміну проведення розрахунків, то згідно ст. 530 ЦК України 09.10.06 р. позивач направив відповідачеві претензію про встановлення терміну проведення розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошових коштів у розмірі 19 050,84 грн. за поставлений позивачем товар не сплачено.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 11, 202,205, 526, 530, 625, 629, 638, 639 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 49, 33, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Київська типографія” (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 22-А, р/р 26005038227351 в МФ ФАКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 30605098) на користь Приватного підприємства „Абріс графікс” (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44, р/р 26004544003001 в РЦ КБ „Приватбанк” м. Києва, МФО 320649, код ЄДРПОУ 31454404) 19 050 (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят) грн. 84 коп. основного боргу, 309 (триста дев'ять) грн. 88 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко