Рішення

від 12.04.2007 по справі 12/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  12/128

12.04.07

За позовом          Національної телекомпанії України

До                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

„Панорама Медіа”                              

Про                                        стягнення 14 339,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Любченко О.М. –предст. (дов. № 8-07-19/3083

від 07.11.05р.)

Від відповідача                    не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Панорама Медія” про стягнення заборгованість в сумі 14 339,00 грн. (11 155, 17 грн. –основний борг, 762, 09 грн. –збитки від інфляції, 2 028, 41 грн. –пеня, 393, 33 грн. –3% річних), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 40-26 від 03.02.05 р. про надання послуг з розміщення реклами на телеканалі УТ-1

Ухвалою суду від 29.01.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/128 та призначено розгляд справи на 27.02.07 р.

Ухвалою суду від 27.02.07 р. розгляд справи відкладено на 12.04.07 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 29.01.07 р. про порушення провадження у справі № 12/128.

В судовому засіданні 12.04.07 р. представник позивача подав клопотання про уточнення розрахунку позовних вимог стосовно пені, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 056,84 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, в судові засідання 27.02.07 р. та 12.04.07 р. представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд не повідомлений про причини неявки в судове засідання представника відповідача, клопотань від представника відповідача про відкладення розгляду справи не надходило.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.05 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №40-26 про надання послуг з розміщення реклами на телеканала УТ- 1.

Відповідно до п.4.1. договору кількість, черговість і строки розміщення реклами узгоджується сторонами у відповідних додатках до договору, які є невід'ємними частинами цього договору.

24.02.05 р. сторонами було укладено додаток №1 до договору (копія залучена до матеріалів справи) яким встановлено, що позивач здійснює розміщення реклами відповідача на телеканалі УТ-1 з 01.04.05 р. по 30.06.05 р. Також цим додатком передбачена вартість послуг позивача за надання послуг з розміщення реклами –68 276 грн.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що узгоджену у додатках до цього договору вартість послуг позивача з розміщення реклами відповідач повинен перерахувати на рахунок позивача протягом 3 банківських днів з дня підписання відповідних додатків, але не пізніше як за 2 дні до першого розміщення реклами.

Як встановлено судом з наявних у матеріалах справи доказів та пояснень представника позивача, позивач приступив до виконання умов договору та здійснив його часткове виконання на суму 11 155,17 грн, що підтверджується ефірною довідкою позивача (копія залучена до матеріалів справи).

Однак, свої зобов'язання за договором №40-26 від 03.02.05 р. відповідач у встановлений договором термін не виконав. Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів відповідач не перерахував на рахунок позивача, кошти, обумовлені Додатком №1 до договору №40-26 від 03.02.05 р. та у встановлені вказаним договором терміни.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача за послуги, становить 11 155,17 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені у розмірі 1 056,84 грн., збитків від інфляції у розмірі 762, 09 грн. та 3% річних у розмірі 2 028, 41 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів відповідачем порушено строки виконання зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі  ст. 612 Цивільного Кодексу України, боржник вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2.2. договору передбачено, що позивач має право відмовити у розміщенні реклами у випадку, якщо відповідач не оплатив вартість послуг у терміни, визначені у розділі 4 цього договору.

Згідно зі ст. 615 ЦК України, у разі  порушення  зобов'язання  однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, відмова позивача від подальшого розміщення реклами є обґрунтованою та відповідає положенням договору №40-26 від 03.02.05 р. та вимогам чинного законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 11 155,17 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, збитків від інфляції та 3% річних, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.8.3. договору №40-26 від 03.02.2005р, за несвоєчасне перерахування коштів відповідач сплачує позивачу пеню на рівні подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.4. ст. 231 Господарського Кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1056,84 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суму пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1056,84 грн. підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за порушення грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача сума збитків від інфляції становить 762,09 грн., а сума 3% річних становить 393,33 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 762,09 грн. та 3% річних у розмірі 393,33 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 615, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Панорама Медіа” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, р/р 260041011 у Філії АБ „Полтава-банк” м. Києва, МФО 322562, код ЄДРПОУ 32848032) на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, р/р 35223005000821 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 23152907) 11 155 (одинадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 17 коп. –основного боргу, 762 (сімсот шістдесят дві) грн. 09 коп. –збитків від інфляції, 1 056 (одна тисяча п'ятдесят шість) грн. 84 коп. –пені, 393 (триста дев'яносто три) грн. 33 коп. –3% річних, 133 (сто тридцять три) грн. 67 коп. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко