Рішення

від 24.01.2018 по справі 813/4889/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року справа № 813/4889/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиського районного центру зайнятості в особі голови комісії з припинення юридичної особи Мостиського РЦЗ директора ОСОБА_2 про визнання протипрвним рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

18.12.2017 року за вх. 30616 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мостиського районного центру зайнятості, в особі голови комісії з припинення юридичної особи Мостиського РЦЗ, Директора ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення про відмову у наданні статусу безробітного та зобов'язання вчинити дії, а саме надати статус безробітної згідно поданої заяви від 02.08.2017 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішення про відмову у наданні статусу безробітного є протиправним суперечить вимогам ЗУ Про зайнятість населення та Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами. Позивач зазначає, що не є членом особистого селянського господарства, оскільки не проживає спільно з особами, яким надана земельна ділянка для ведення ОСГ, жодної заяви на вступ у члени ОСГ не писала та не подавала у сільську раду, не укладала жодного договору найму із ОСГ.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву №18/03 від 05.01.2018, які мотивовані тим, що позивачу було відмовлено у наданні статусу безробітної, оскільки, у позивача на момент реєстрації були відсутні документи, передбачені п.3.4 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу , а саме довідки про припинення ведення селянського господарства або вихід з такого господарства. Відтак, відмова у наданні позивачу статусу безробітної є правомірною.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача, врахувавши заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

02.08.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Мостиського районного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної.

02.08.2017 року позивача зареєстровано у центрі зайнятості як особу яка шукає роботу.

03.08.2017 року Мостиським районним центром зайнятості надано відповідь ОСОБА_1 за №425/03 про відмову у наданні статусу безробітної у зв'язку з відсутністю документів, передбачених у п.3,4 даного Порядку, а саме: довідки про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.

Ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до п. 1. ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року за № 5067-VI статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно п. 2 ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 1 ЗУ Про особисте селянське господарство визначає, що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Дія цього Закону поширюється на фізичних осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Стаття 8 ЗУ Про особисте селянське господарство передбачено, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні статусу безробітної слугувало те, що позивачем не долучено до заяви довідки про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства згідно п.3.4 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу".

Відповідно до ч.2 ст.4 "Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" крім документів, зазначених у п.3 вказаного Порядку для реєстрації членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби) подається довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей цього Порядку ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що протягом 12 місяців, які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» менше шести місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно трудової книжки ОСОБА_1 АФ №001941, ОСОБА_3 (ОСОБА_1 змінила прізвище на підставі свідоцтва про шлюб Серія І-СГ №2426) працювала на посаді менеджера у ФОП ОСОБА_4 з 12.05.2017 по 12.06.2017.

Орім того, відповідно до довідки про склад сім`ї №1491 від 20.10.2017 року ОСОБА_1 зареєстрована, але не проживає за адресою - с. Ніговичі, вул. Східна,4, Мостиський район, Львівська область.

Згідно довідки про склад сім`ї №1839 від 02.11.2017 року ОСОБА_1 проживає за адресою (не зареєстрована) - с. Раденичі, вул.Пасічна, 48, Мостиський район, Львівська область з 12.02.2015 року.

Відповідно до довідки Зав`язанцівської сільської ради Мостиського району Львівської області ОСОБА_1 пай не виділявся, земельної ділянки у власності не має.

Згідно п.1 розділу ІІ Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.04.2017 року №572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2017 за №574/30442 облік особистих селянських господарств та їх членів здійснюється у формі № 1«Облікова картка об'єкта по господарського обліку» у розділі II «Список осіб, які ведуть особисте селянське господарство» , який містить основні відомості про таких громадян. У графі «Відмітка про ведення особистого селянського господарства» , що складається з двох частин «ведеться» і «припинено» , для громадян, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також осіб, які перебувають у сімейних чи родинних стосунках і спільно проживають з особою, якій надана земельна ділянка з відповідним цільовим призначенням, фіксується їхнє волевиявлення вести (брати участь, бути членом особистого селянського господарства) або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом про ставлення у відповідній частині графи підпису члена особистого селянського господарства із зазначенням дати.

У судовому засіданні позивач вказала, що не надавала своєї згоди на ведення особистого селянського господарства, не укладала жодного трудового договору чи договору найму з ОСГ та не заповняла облікову картку у графі «Відмітка про ведення особистого селянського господарства» , відтак не є членом ОСГ. За місцем реєстрації не проживає з 2015 року, відтак не може здійснювати трудову діяльність в ОСГ.

Окрім того, як вбачається, з долучених довідок позивач проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, з 12.02.2015 року, а не з батьками, яким надана земельна ділянка для ведення селянського господарства.

Таким чином, відповідачем не конкретизовано у відмові в наданні статусу безробітної від 03.08.2017, до якого саме ОСГ належить позивач, відтак вимагати довідку про вихід із членства ОСГ, у відповідача не було підстав.

За таких обставин, суд вважає, що доказів того, що позивач є членом ОСГ, відповідачем не надано та не доведено правомірності винесеного рішення.

Як передбачено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення, а саме, відмови позивачу у наданні статусу безробітного.

З огляду на викладене, адміністративний позов належить задовольнити в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити з Державного бюджету України в користь позивача.

Керуючись статей 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Мостиського районного центру зайнятості про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу безробітної у формі листа від 03.08.2017 року.

3. Зобов`язати Мостиський районний центр зайнятості надати ОСОБА_1 статус безробітної згідно заяви від 02.08.2017 року.

4. Стягнути з Мостиського районного центру зайнятості (адреса: 81300, Львівська область, м.Мостиська, вул.Міцкевича, 2а, ЄДРПОУ 22366173) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: Львівська область, Мостиський район, с.Раденичі, іден. номер НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 705,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 01.02.2018 року.

Суддя Карп`як О.О.