Рішення

від 31.01.2018 по справі 826/22075/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2018 року № 826/22075/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Санто Біо доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2015 року № 0004771501, № 0004781501,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Санто Біо (далі - ТОВ Санто Біо , позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2015 року № 0004771501, № 0004781501.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом без законних на те підставі, оскільки у позивача не було податкового боргу в розмірі 88 553, 00 грн. та податкова вимога на вказану суму була відкликана відповідачем. Вказаний факт також свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату даних коштів.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування свого заперечення посилався на порушення ТОВ Санто Біо граничних термінів сплати самостійного визначеного грошового зобов'язання, протягом строків визначених п. 54.ст. 54 ПК України.

А тому, на думку податкового органу, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, оскаржувані повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (станом на 15.12.2017р.), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ Санто Біо (код ЄДРПОУ 37107328) зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 20 травня 2010 року, запис в ЄДР № 1 073 102 0000 018945. Місцезнаходження ТОВ Санто Біо відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40-Б.

ТОВ Санто Біо станом на час подання адміністративного позову перебувало на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

До видів діяльності ТОВ Санто Біо за КВЕД відносяться: 63.99 Надання інформаційних послуг, н.в.і.у., 73.20 Дослідження кунюнктури ринку та виявлення громадської думки, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 69.20 Діяльність у сферах бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

04 червня 2015 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірки своєчасності сплати ТОВ Санто Біо податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань), за результати яких було складено Акти № 2969/26-58-15-01-09-37107328 та № 2970/26-58-15-01-09-37107328.

Вказаними перевірками встановлено порушення ТОВ Санто Біо п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за що пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

21 серпня 2015 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0004771501 форми Ш , яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, на підставі ст. 126 глави 11 розділу І ПК України за затримку на 10174 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 88 553, 00 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 %, що складає 17 710, 60 грн.;

- № 0004781201 форми Ш , яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, на підставі ст. 126 глави 11 розділу І ПК України за затримку на 11 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 171, 00 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 %, що складає 17, 10 грн.

Незгода з вказаними рішеннями обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 36 ПК України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Проте, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе сам платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 названого Кодексу закріплено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У той же час, згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість врегульовані розділом V ПК України.

Так, відповідно до положень пунктів 203.1 та 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зокрема, в обґрунтування правомірності прийняття вказаних рішень, відповідач зазначає, що згідно поданої ТОВ Санто Біо декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року податкові зобов'язання (рядок 1) визначено було у розмірі 109 731, 00 грн.; податковий кредит (рядок 10.1) - 0,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 21) - 16 984, 00 грн., та відповідно сума податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету, становила 92 747, 00 грн.

Так, як ТОВ Санто Біо було сплачено до бюджету лише суму в розмірі 3 200, 00 грн., та з урахуванням наявної переплати у розмірі 994, 00 грн., сума у розмірі 88 553, 00 грн. перейшла до графи недоїмка . Вказані операції, на думку податкового органу, підтверджуються наданою відповідачем обліковою карткою з податку на додану вартість.

10 квітня 2014 року ТОВ Санто Біо подано до податкового органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, відповідно до якого, зокрема, було уточнено Розділ ІІ Податковий кредит на суму 89 599, 00 грн. та Розділ ІІІ Розрахунки за звітний період на суму - 89 599, 00 грн.

Подання 10 квітня 2014 року вказаного розрахунку, на думку представника відповідача, є датою погашення боргу у розмірі 88 553, 00 грн., термін сплати якого ще настав 30 грудня 2013 року та за несплату вчасно якого було нараховано позивачу штраф.

При цьому, суд зазначає, що представником відповідача під час розгляду вказаної справи не було надано копії декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, надісланої на його адресу позивачем.

У той же час, з наданої копії декларації позивачем, судом встановлено, що 18 грудня 2013 року засобами електронного зв'язку ним було надіслано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5).

Згідно Квитанції № 2 вказана декларація була отримана податковим органом 19 грудня 2013 року о 11 год. 23 хв.

Одночасно з вказаною вище податковою звітністю, позивачем до податкового органу було також надіслано Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, який було отримано останнім 18 грудня 2013 року, про що свідчить Квитанція № 2.

Згідно з поданою ТОВ Санто Біо податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2013 року, в Розділі 1 Податкові зобов'язання колонки Б зазначено усього податкових зобов'язань на суму у розмірі 109 731, 00 грн. (рядок 1). Вказана сума підтверджується Реєстром виданих податкових накладних за період з 01.11.2013 року по 26.11.2013 року включно.

Водночас, у Розділі ІІ Податковий кредит зазначено суму податкового кредиту у розмірі 89 599, 00 грн. (рядок 17). Вказана сума підтверджується Реєстром отриманих податкових накладних за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року включно.

При цьому, сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18-21) та підлягає сплаті до загального/спеціального фонду державного бюджету у розмірі 3 148, 00 грн.

Вказану суму було сплачено позивачем до бюджету, що підтверджується платіжним документом від 19 грудня 2013 року.

У той же час, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (чинного на час подання спірної декларації), зокрема п. 4.6. Розділу III Розрахунки за звітний період , передбачено, що якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації (пп. 4.6.1). Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (пп. 4.6.3).

У рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та: сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110 (пп. 4.6.8).

З поданої вище декларації з податку на додану вартість, судом вбачається, що Розділ III Розрахунки за звітний період позивачем було заповнено у відповідності до Наказу Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , а суму що підлягала сплаті до загального/спеціального фонду державного бюджету сплачено у повному обсязі.

Відповідно до статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Штраф, згідно статті 111 вказаного Кодексу, є одним із видів відповідальності, яка застосовується до платника податків за невиконання або неналежне виконання ним вимог, установлених цим Кодексом.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання.

Аналіз наведеної правової норми, з урахуванням інших положень Податкового кодексу України, дає підстави для висновку, що відповідальність у вигляді штрафу, застосовується до платника податку у разі невнесення платником податків (податковим агентом, представником платника податку, банком на підставі податкової поруки) у встановлений цим кодексом строк, податку (збору), визначеного таким платником податків у податковому розрахунку.

Вказане вище свідчить про відсутність у позивача на час проведення відповідачем перевірок своєчасності сплати ТОВ Санто Біо податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань) податкового боргу за самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями, що виключає застосування до ТОВ Санто Біо штрафу.

За вказаних обставин, суд вважає, що визначення суми штрафу у розмірі 17 710, 60 грн. та у розмірі 17, 10 грн. було здійснено відповідачем неправомірно, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2015 року № 0004771501, № 0004781201.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00грн. з бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Санто Біо задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 21 серпня 2015 року № 0004771501, № 0004781201.

3. Присудити з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санто Біо понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін