Рішення

від 02.02.2018 по справі 278/1469/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/1469/17

Провадження №2/278/1051/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с.з. - Гуцало Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства "Райффазен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, в обґрунтування якого зазначив, що 05 травня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль (далі Банк) та ОСОБА_3 (далі Позичальник) було укладено Кредитний договір №014/5550/82/132811 (далі Кредитний договір), згідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 30 000 доларів США 00 центів строком до 05.05.2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,0 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань між сторонами 05 травня 2008 року укладено Договір іпотеки, на підставі якого в забезпечення виконання своїх зобов'язань, відповідач передала нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею - 202,7 кв. м., житловою - 72,5 кв, м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею - 1585 кв. м., кадастровий номер: НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Умови договору відповідач не виконувала належним чином, щомісячно кредит не погашала, сплату відсотків не проводила, заборгованість станом на 10 квітня 2017 року становить 312638 гривень 33 копійки, а тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмети іпотеки, які на праві власності належать відповідачу та передані в іпотеку позивачеві.

Представник позивача позов підтримав з підстав зазначених в ньому та подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. У відповідності до ч.6 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.280 та ч.2 ст.247 ЦПК України.

З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.

Вивчивши матеріали справи, судом були встановлені наступні факти.

05 травня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №014/5550/82/132811, згідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 30000 доларів США 00 центів строком до 05.05.2018 року, зі сплатою відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 14,0 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора (а.с.11-18).

27 травня 2011 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №014/5550/82/132811/01, відповідно до умов якої сторони досягли згоди щодо порядку страхування за Кредитним договором (а.с.27-28).

26 жовтня 2015 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №014/5550/82/132811/81-1-0-00/22018, відповідно до умов якої сторони вирішили з 27.10.2015 року встановити процентну ставку за користування кредитом у розмірі 17% річних, у зв'язку з чим Графік погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості Кредиту викладено у новій редакції. 26 жовтня 2015 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №014/5550/82/132811/81-1-0-00/22017, щодо якої сторони змінили умови кредитування Позичальника за Кредитним договором у наступному порядку: Кредитор з 27.10.2015 року відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 30 000,00 доларів США та 300 036,91 грн., в рамках якої: кредит у сумі 30 000,00 доларів США наданий згідно умов Кредитного договору на споживчі цілі вважається першим траншем кредиту; другий транш кредиту в сумі - 300 036,91 грн. надається на рефінансування заборгованості за першим траншем кредиту. Дата остаточного погашення першого траншу кредиту - 05.05.2018 року, відсоткова ставка - 14,00 % річних, другого - 27.12.2025 року, відсоткова ставка - 19,00 % річних (а.с.30-35).

Відповідно до п. п. 1.1.2. п. 1.1. Кредитного договору кредитні кошти видавались на споживчі цілі у сумі: 29 411 доларів США 76 центів та на оплатку комісії за надання кредиту в розмірі 588 доларів США 24 центів.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 05 травня 2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки який був посвідчений Демецькою С.Л. приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу за реєстровим №3432, на підставі якого в забезпечення виконання свої зобов'язань, ОСОБА_3 передала нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею - 202,7 кв. м., житловою - 72,5 кв, м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею - 1585 кв. м., кадастровий номер: НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.50-53).

Станом на 10 квітня 2017 року Позичальник має перед Банком заборгованість в сумі 312638 гривень 33 копійки, яка складається з:

- поточна заборгованість за кредитом - 290135 гривень 33 копійки;

- заборгованість за відсотками - 22503 гривні 10 копійок (а.с.9-10).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання це право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.33 Закону України Про іпотеку (в редакції чинної на день виникнення правовідносин) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

У частинах першій, третій статті 36 Закону України Про іпотеку зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому, згідно із частиною першою статті 37 Закону України Про іпотеку правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України Про іпотеку, якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу, позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку ).

Крім того, як вбачається зі Звіту про оцінку предмета іпотеки, виготовленого на замовлення ПАТ Райфайзен Банк Аваль приватним підприємством Коекс , станом на 26 січня 208 року ринкова вартість житлового будинку загальною площею 202,7 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 складає 989525 гривень, а згідно Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки №ESK-26012018-115 станом на 26 січня 208 року ринкова вартість земельної ділянки, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1585 га., кадастровий номер НОМЕР_1 складає 146074 гривень. Проте, зазначена вартість перевищує визначену позивачем станом на дату подання позовної заяви ціну позову на 822960 грн. 60 коп. (1135599 - 312638,43 = 822960,60), тобто у 2,6 рази перевищує суму обчисленої ПАТ Райффайзен Банк Аваль станом на 22 червня 2017 р. заборгованості за кредитним договором, що в даному випадку, виходячи з вартості нерухомого майна, на яке позивач просить звернути стягнення та суми заборгованості за кредитним договором, вказана сума та вартість предмета іпотеки, на яке ПАТ Райффайзен Банк Аваль просить визнати за ним право власності, не є співмірними, що є порушенням таких передбачених пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 82, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову акціонерному товариству "Райффазен Банк Аваль" відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. В. Зубчук