Рішення

від 04.03.2010 по справі 2-2541/10

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2541/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

головуючого - судді Денисюка П.Д.,

при секретарі Шматковій Б.Ю.,

з участю представника позивача - начальника юридичного відділу Рівненської філії ВАТ ВТБ Банк ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Рівненської філії ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №02-840-213 від 11 жовтня 2006 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду з позовом, просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №02-840-213 від 11 жовтня 2006 року у сумі 27534,93 грн. шляхом звернення стягнення на заставлений відповідно до договору застави №236/02-840-213 від 11 жовтня 2006 року автомобіль марки ВАЗ , модель 21114, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №ХТА21114060252711, реєстраційний номер НОМЕР_1. В обґрунтування позовних вимог вказує, що між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого йому було надано кредит в сумі 9230 доларів США на строк до 08 жовтня 2010 року включно з виплатою 11,5 відсотків річних за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за кредитним договором між сторонами 11 жовтня 2006 року також було укладено договір застави транспортного засобу №236/02/840-213, відповідно до якого предметом застави є автомобіль марки ВАЗ, модель 21114, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. Відповідач порушив умови кредитного договору, у результаті чого станом на 05 листопада 2009 року його заборгованість перед банком становить 3435,51 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 27534,93 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задоволити, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень проти позову не подав.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, а позов задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК, банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого йому було надано кредит в сумі 9230 доларів США на строк до 08 жовтня 2010 року включно з виплатою 11,5 відсотків річних за користування кредитом.

Для забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за кредитним договором між сторонами 11 жовтня 2006 року також було укладено договір застави транспортного засобу №236/02/840-213, відповідно до якого предметом застави є автомобіль марки ВАЗ, модель 21114, 2006 року випуску, колір - жовтий, шасі (кузов, рама, коляска) № ХТА21114060252711, тип ТЗ - ЛЕГКОВИЙ-в УНІВЕРСАЛ, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований РЕГ 1 МРВ ДАІ м. Рівне 10.10.2006 р.

Позивач свій обов'язок за кредитним договором щодо надання відповідачу кредиту виконав, надавши відповідно до ордеру-розпорядження №1 від 11жовтня 2006 року кредит у повному розмірі 9 230 доларів США.

Відповідач з 10 червня 2008 року умови кредитного договору не виконує (не повертає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом).

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 549 ЦК України передбачає, що позичальник у разі порушення зобов'язання сплачує кредитору неустойку (пеню, штраф).

Пунктами 9.2 та 9.3 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача станом на 05 листопада 2009 року становить 3435,51 доларів США, що станом на 05 листопада 2009 року за офіційним курсом НБУ становить 27 534,93 гривні, з них залишок по кредиту - 1 895,86 доларів США (еквівалент - 15 194,94 грн.), сума простроченого кредиту - 1 311,97 доларів США (еквівалент - 10 515,18 грн.), сума нарахованих відсотків - 43,59 долари США (еквівалент - 349,37грн.), сума прострочених відсотків - 45 доларів США (еквівалент - 360,67 грн.), сума пені за прострочення сплати кредиту - 124,62 долари США (еквівалент - 998,80 грн.), сума пені за прострочення сплати відсотків - 14,47 доларів США (еквівалент - 115,97 грн.).

Ст.1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зважаючи на зазначені порушення відповідачем умов кредитного договору позивач на підставі п.6.3 кредитного договору набув право вимоги до відповідача, а у відповідача згідно п. 4.7 кредитного договору виникло зобов'язання достроково повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, виконати інші зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною 2 ст. 589 ЦК України також встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 9.3 договору застави встановлено, що заставодержатель має право за рахунок Предмету застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі на момент фактичного задоволення (максимальний розмір вимоги), включаючи кредит, плату за користування кредитом, пеню, комісію, штрафні сканції та будь-які інші платежі, передбачені кредитним договором, збитки, завдані йому пошкодженням, втратою предмета застави та простроченням виконання зобов'язання, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Згідно п.3.6 договору застави позивач має право у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором достроково стягнути суму кредиту та звернути стягнення на предмет застави.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що з ОСОБА_2 слід достроково стягнути 27534,93 грн. заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договором застави, а також понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.610, 611, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Рівненської філії ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №02-840-213 від 11 жовтня 2006 року задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Рівненської філії ВАТ ВТБ Банк 27534 (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять чотири) гривні 93 копійки заборгованості за кредитним договором №02-840-213 від 11 жовтня 2006 року шляхом звернення стягнення на заставлений відповідно до договору застави №236/02-840-213 від 11 жовтня 2006 року автомобіль марки ВАЗ , модель 21114, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №ХТА21114060252711, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Рівненської філії ВАТ ВТБ Банк 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 35 копійок в рахунок відшкодування державного мита та 120 (сто двадцять) гривень в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, а саме після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржено без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-дениий строк з дня проголошення рішення.

Головуючий