Постанова

від 11.01.2018 по справі 804/3830/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2018 рокусправа № 804/3830/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Богданенка І.Ю.,

судді: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 (довіреність від 28 грудня 2017 року),

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (ухвалену в м. Дніпрі суддею Прудником С.В.)

у справі № 804/3830/17

за позовом ОСОБА_2

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову у списанні податкового боргу у розмірі 318069,20 гривень, за яким минув строк позовної давності 1095 днів, викладену у листі від 30 травня 2017 року №1155/10/04-08-17-13; визнання податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 318069,20 гривень безнадійним, як такий за яким минув строк позовної давності 1095 днів та зобов'язання повторно розглянути заяву про списання безнадійного податкового боргу та прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

За доводами апеляційної скарги, податкова заборгованість у розмірі 318069,20 гривень утворилася за 2004-2010 роки, внаслідок закінчення строку давності настали умови для визнання боргу безнадійним, проте відповідач безпідставно та протиправно відмовив у прийнятті рішення про списання безнадійного податкового боргу. Судом першої інстанції не враховані судові рішення, якими відповідачу відмовлено у стягненні податкового боргу з позивача та не надано правової оцінки листу від 30 травня 2017 року №1155/10/04-08-17-13, як рішенню суб'єкта владних повноважень, що порушує права та інтереси.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 зареєстрований як самозайнята особа та перебуває на обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

28 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо повідомлення про наявність заборгованості з часу її виникнення (а.с. 12).

Листом від 16 травня 2017 року №1069/10/04-08-17-13 відповідач повідомив, що станом на 15 травня 2017 року за позивачем рахується податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами в сумі 318069,20 гривень. Вказано, що заборгованість складається з зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб на підставі поданих річних декларацій, у тому числі за: 2004 рік в сумі 39536,61 гривень (декларація на суму 41976,61 гривень), 2005 рік в сумі 24754,34 гривень, 2006 рік в сумі 24011,77 гривень, 2007 рік в сумі 42355,37 гривень, 2008 рік в сумі 93549,15 гривень, 2009 рік в сумі 42121,68 гривень, 2010 рік в сумі 51740,28 гривень (а.с. 13).

22 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з заявою, в якій вказав, що сума нарахованої відповідачем заборгованості становить 318069,20 гривень, у зв'язку з чим відповідачем у 2017 році накладено заборону на відчуження належного позивачу автомобіля Хендай Санта Фе . З урахуванням закінчення строку позовної давності, просив скасувати нараховану суму заборгованості 318069,20 гривень та скасувати заборону на відчуження автомобіля (а.с. 15).

Згідно з листом від 30 травня 2017 року №1155/10/04-08-17-13, відповідач повідомив позивача, що за позовами Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області по справам №2а-2655/08 та №2а-13018/09/0470 Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено постанови про стягнення податкової заборгованості з ОСОБА_2.

З посиланням на підпункт 102.4 пункту 102 Податкового кодексу України, відповідач вказав, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу, отже за порушеним питанням, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання податковим органом підтвердження повного погашення суми боргу в встановленому порядку (а.с. 14).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року у справі №2а-2655/08 стягнуто з приватного нотаріуса ОСОБА_2 заборгованості з податку з доходів фізичних осіб за період з 2003 року по 2007 рік включно в сумі 128279,36 гривень. Постанова суду набрала законної сили 28 березня 2013 року (а.с.113).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі №2а-13018/09/0470 стягнуто з приватного нотаріуса ОСОБА_2 заборгованості по податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік в сумі 93549,15 гривень. Постанова суду набрала законної сили 12 лютого 2013 року (а.с. 112).

Також, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, у справі №2а-10823/10/0470, адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного нотаріуса ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік у сумі 42121,68 гривень - залишено без розгляду (а.с. 48-51).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі №804/5514/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до приватного нотаріуса ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік у сумі 42121,68 гривень - залишено без розгляду (а.с. 52-54).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року (а.с. 55).

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі №804/792/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до приватного нотаріуса ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік у сумі 51740,28 гривень (а.с. 56-59).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року (а.с. 60).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності обставини, які б свідчили про набуття сумою в розмірі 318069,20 гривень статусу безнадійного податкового боргу, оскільки в судовому порядку заборгованість частково стягнута та відповідно, відсутні підстави для виникнення у податкового органу обов'язку щодо списання зазначеної суми.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість в тому числі за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до змісту статті 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року №577 (далі - Порядок).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. цього Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Статтею 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно з фактичними обставинами справи, автомобіль позивача перебуває у податковій заставі.

Отже, відповідачем вжитий захід забезпечення сплати позивачем - платником податків грошового зобов'язання, а тому відсутні підстави вважати, що спірна сума заборгованості має характер безнадійного боргу.

Доводів та доказів оскарження позивачем внесення його майна до податкової застави не зазначено і не подано.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що лист відповідача від 30 травня 2017 року №1155/10/04-08-17-13 містить викладення обставин та відповідь на порушене позивачем питання, обґрунтування неможливості прийняття рішення про визнання боргу безнадійним та зняття податкової застави, відповідь надана з дотримання строків.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не встановлено, постанову суду першої інстанції у справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 31 січня 2018 року.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим