Рішення

від 25.01.2018 по справі 826/8170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2018 року 11 год. 39 хв. № 826/8170/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Багрій М.В., за участі представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Грицаєнка Р.М., розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 січня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ СТРОЙ БУД" (код ЄДРПОУ 38569691) за березень-червень 2015 року;

- скасувати наказ Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.02.2017 року №52

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.03.2017 року №0012381306.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, зо позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 в лютому 2017 року проведена Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві без законних на то підстав, а податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 року №0012381306 підлягає скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що з 07.02.2017 року по 13.02.2017 року Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД (код ЄДРПОУ 38569691) за березень-червень 2015 року, за результатами якої складено акт від 20.02.2017 року №1586/26-52-13-06/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1) угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст.215, ст. 218 ЦК України встановлено нікчемні правочини:

- по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД ;

- по операціях з взаєморозрахунків між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД .

2) перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємства-постачальника, а саме: ПП фірма Обрій , в зв'язку з чим фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбані товарів/послуг від вищезазначеного контрагента - постачальника, чим порушено п.188.1 ст.188, п.п. а п.198.1, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, та занижено податку на додану вартість в загальній сумі - 138828,89 грн, в т.ч. І кв. 2015 року на суму ПДВ - 32025,22 грн., в ІІ кв. 2015 року на суму ПДВ - 106803,67 грн.

За результатами перевірки донараховано податку на додану вартість в загальній сумі 138 828,89 грн.

За наслідками перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 року за №0012381306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 173 536,10 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями , за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 34707,21 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення позапланової документальної перевірки та з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Підстави та порядок проведення перевірок з питань порушення вимог податкового законодавства контролюючими органами визначено Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Вичерпний перелік підстав проведення документальних перевірок визначений статтею 78 ПК України.

Документальна виїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 5 ПК України встановлено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

За змістом пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виходячи з наведених законодавчих норм податкового законодавства, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків у контролюючого органу виникає лише після вручення копії наказу під розписку про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України, а відтак невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві не надано доказів дотримання податковим органом положень п.79.2 ст.79 ПК України, щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення, або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу, або письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідач в порядку, передбаченому ст.78 КАС України, не надав доказів дотримання ним вимог зазначених вище положення ПК України.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі №21-425а14, де визначено, що нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Як зазначено в постановах Верховного суду України від 16.02.2016 року по справі №21-2749а15 та від 27 січня 2015 року по справі №21-425а14: право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою; окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК; підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних; лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки; з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку; невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У рішенні від 20.10.2011 року Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Як було зазначено судом раніше, вичерпний перелік підстав проведення документальних перевірок визначений статтею 78 ПК України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, серед інших, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з акту перевірки, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на обов'язковий письмовий запит про надання пояснення та документального підтвердження з питань господарських відносин з ТОВ КАПІТАЛ СТРОЙ БУД (код ЄДРПОУ 38569691) №9464/10/26-52-17-01-53 від 28.09.2015 року документи не надані.

При цьому відповідачем не надано доказів надсилання зазначеного запиту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, як і не надано самого запиту.

Разом з тим, судом встановлено, що ДПІ у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надсилався запит №5556/10/26-52-17-01-53 від 08.06.2015 року на який позивачем надана відповідь від 07.07.2015 року №15 з усіма необхідними документами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування наказу №52 від 01.02.2017 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також визнати протиправними дій посадових осіб відповідача, що полягають у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки.

Водночас, як було встановлено судом за наслідками перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 року за №0012381306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 173 536,10 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 34707,21 грн.

Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи вищенаведене, акт документальної невиїзної перевірки від 20.02.2017 року №1586/26-52-13-06/НОМЕР_1 не може бути підставою для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Що стосується клопотання позивача про відшкодування витрат на правову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20 грудня 2011 року №4191-VI визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах-суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Тобто, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

На підтвердження витрат правничої допомоги адвоката ОСОБА_3 надано договір про надання правової допомоги від 14.06.2017 року, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, розрахунки №1-06/17 від 26.06.2017 року та №2-11/17 від 13.11.2017 року, акти прийняття виконаних робіт від 26.06.2017 року та 13.11.2017 року, платіжне доручення №852 від 26.06.2017 року.

Оскільки в матеріалах справи міститься документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача стосовно стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 9 264 грн.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3 335, 36 ( три тисячі триста тридцять п'ять гривень 36 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ СТРОЙ БУД" (код ЄДРПОУ 38569691) за березень-червень 2015 року.

Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.02.2017 року №52.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3 335, 36 ( три тисячі триста тридцять п'ять гривень 36 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Присудити на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 264 грн. (дев'ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текс рішення виготовлено та підписано 01.02.2018 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа