Постанова

від 25.01.2018 по справі 808/333/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 рокусправа № 808/333/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасової Ю.В.

судді: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

представника позивача: Маруфенко Ольги Євгеніївни

представника відповідача: Радової Світлани Олександрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2017 (суддя Прасов Олександр Олександрович, дата складання повного тексту 24.03.2017)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-АГРО-ПРОДУКТ", звернувся з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов обґрунтовано тим, що маркетингові дослідження напряму використовуються у господарській діяльності ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" для аналізу кон'юнктури ринку товарів; витрати, пов'язані з оплатою послуг маркетингу спрямовані на забезпечення попиту на продукцію, а отже спрямовані на забезпечення отримання доходів від її продажу. Реальність господарських операцій підтверджується первинними документами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000838291402 від 26.07.2016, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 56000 грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не доведено порушення ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" податкового законодавства України, як зазначено в Акті перевірки №41/08-29-14-02-09/35105397 від 15.06.2016.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем (Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на відсутність підтвердження господарських операції.

Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що податковий орган дійшов помилкового висновку про нереальність господарських операцій, пов'язаних з маркетинговими послугами.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "ОРІМ" за період лютий, березень 2015 року, ТОВ "Мегаполіс Інвест Плюс" за період березень 2015 року, за результатами якої складено Акт №41/08-29-14-02-09/35105397 від 15.06.2016 (т.1, а.с.7-17; 87-97).

Результатом розгляду Запорізькою ОДПІ вищевказаного Акту перевірки №41/08-29-14-02-09/35105397 від 15.06.2016 стало прийняття 26.07.2016 відносно ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" податкового повідомлення-рішення №0000838291402, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 56000 грн. 00 коп. (т.1, а.с.18, 85).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять доказів реалізації відповідачем пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, а саме: щодо визнання недійсними правочинів (договорів).

Також матеріали справи не містять доказів притягнення службових осіб ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ", ПП "ОРІМ" до кримінальної відповідальності (щодо взаємовідносин, викладених в Акті перевірки №41/08-29-14-02-09/35105397 від 15.06.2016); не містять доказів відсутності змін в активах ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" за його операціями з ПП "ОРІМ"; не містять доказів перевірки контролюючим органом використання під час господарської діяльності ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" послуг, одержаних від ПП "ОРІМ".

При цьому, матеріали справи містять документи щодо реалізації послуг, одержаних від ПП "ОРІМ", у подальшій господарській діяльності з продажу харчових продуктів через мережу магазинів ТОВ "АТБ-Маркет", ТОВ "АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ", ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна".

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не спростовано факту надання послуг ПП "ОРІМ".

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем доведено наявність у нього ділової мети при взаємовідносинах з ПП "ОРІМ".

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що платник податків не повинен нести відповідальність за протиправні дії своїх контрагентів при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні послуг від ПП "ОРІМ" матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, матеріали справи містять документальне підтвердження змін в активах внаслідок оподатковуваних операцій з ПП "ОРІМ".

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з п.1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, надані позивачем до суду докази у сукупності підтверджують фактичне виконання ПП "ОРІМ" своїх зобов'язань, реальне здійснення господарських операцій.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань. Документально підтверджується використання ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" послуг, отриманих від ПП "ОРІМ", у подальшій своїй господарській діяльності.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" з ПП "ОРІМ". Тобто, документально підтверджено формування ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" валових витрат, податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ПП "ОРІМ" за періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Як зазначено у пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України).

В п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції податкові накладні, виписані ПП "ОРІМ", з урахуванням інших документів, обставин здійснених позивачем операцій надають право ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" на формування податкового кредиту.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що матеріали справи не містять підтверджень, що ПП "ОРІМ" знято з реєстрації як юридичну особу або у нього анульовано Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість - на день виписки податкових накладних за операціями з ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ". Тобто, відповідачем не спростовано те, що ПП "ОРІМ" могло виписувати податкові накладні.

В силу матеріалів справи відповідач, вважаючи фінансові операції позивача з його контрагентом сумнівними, не надав до суду відповідних карток передбачених "Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції", затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України №233 чи інформації з АРМ "Збір інформації про сумнівні операції".

У той же час, матеріали справи містять податкові накладні, виписані ПП "ОРІМ" та докази реальності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем не доведено порушення ТОВ "УКР-АГРО-ПРОДУКТ" податкового законодавства України, як то зазначено в Акті перевірки №41/08-29-14-02-09/35105397 від 15.06.2016.

Отже, за відсутності порушень податкового законодавства відсутні і підстави до вжиття заходів, передбачених п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Таким чином виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не були порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 25.01.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25.01.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 29.01.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова