Постанова

від 29.01.2018 по справі 906/810/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Справа № 906/810/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.11.2017р. у справі №906/810/17 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Баранівського районного центру зайнятості (Житомирська область, м. Баранівка)

до Військової частини НОМЕР_1 (м. Новоград-Волинський)

про стягнення 1 538, 96 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Баранівський районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення шкоди у формі надмірно виплачених коштів ОСОБА_1 в сумі 1538, 96 грн., спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.11.2017р. у справі №906/810/17 позов задоволено; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Баранівського районного центру зайнятості переплачену суму допомоги по безробіттю в сумі 1538,96 грн.; здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що страховий стаж та середнє грошове забезпечення застрахованих громадян до 01.06.2016р. обчислювався центрами зайнятості на підставі поданих до центру зайнятості довідок про заробітну плату. Однак, починаючи з 01.06.2016р. страховий стаж та середнє грошове забезпечення застрахованих громадян обчислюється за отриманими даними персофінікованого обліку відомостей застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. На думку скаржника, перед здійсненням виплати допомоги по безробіттю, позивач був зобов`язаний отримати дані персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та при обчисленні страхового стажу і середнього грошового забезпечення керуватися виключно вказаними даними. До моменту отримання даних з Державного реєстру позивачу було доцільно призначити допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, що дало б змогу унеможливити незаконні виплати допомоги по безробіттю. Таким чином, скаржник не погоджується, що він повинен нести відповідальність у зв`язку із недоліками роботи позивача, які проявились в ігноруванні обов`язку своєчасно перевірити подані ОСОБА_1 документи.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2018р. визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 16.01.2018р. №01-03/48, відповідно до п. 17.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії у справі Грязнова В.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.01.2018р. визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Бучинська Г.Б.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.

В судове засідання 30.01.2018р. представники сторін не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 270 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017р.) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, 20.03.2017р. до Баранівського районного центру зайнятості з метою пошуку роботи, звернувся ОСОБА_1 , який з 15.10.2010р. по 24.02.2017р. проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Після реєстрації 20.03.2017р. в центрі зайнятості як безробітного, з метою отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 надав до центру довідку про заробітну плату №1098 від 29.03.2017, видану Військовою частиною НОМЕР_1 . Згідно даних довідки грошова винагорода за розрахунковий період березень 2016р. - лютий 2017р. складає 125 348, 94 грн.

Під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 здійснювалась виплата допомоги по безробіттю із розрахунку середньоденної заробітної плати 347,23 грн. за період з 27.03.2017р. по 24.05.2017р. в сумі 12 282, 46 грн.

За результатами проведеного розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Новоград-Волинським міським центром зайнятості складено акт розслідування №05-286 від 25.05.2017р., яким встановлено, що дані про доходи ОСОБА_1 зазначені в довідці про заробітну плату №1098 від 29.03.2017р. є недостовірними, оскільки завищений розмір грошової винагороди.

Згідно первинних документів та нової довідки про заробітну плату №1572 від 25.05.2017р., виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , грошова винагорода за розрахунковий період березень 2016р. - лютий 2017р. становить 109560,02 грн. та відповідно середньоденна заробітна плата 303, 49 грн.

Таким чином, виплата допомоги по безробіттю із розрахунку середньоденної заробітної плати 303,49 грн. за період з 27.03.2017р. по 24.05.2017р. складає 10 743, 50 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. №272 від 20.06.2017р.) про повернення надмірно виплачених коштів ОСОБА_1 в розмірі 1 538, 96 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди у формі надмірно виплачених коштів ОСОБА_1 в сумі 1538,96 грн., спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та збитками, вина.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє особу від відповідальності, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення, зокрема, є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 38 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець несе відповідальність, зокрема за подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1266, затверджено "Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням", який визначає правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, зокрема на випадок безробіття.

Відповідно до п. 22 Порядку довідка про середню заробітну плату (дохід) видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату (дохід).

Для призначення виплат у разі настання безробіття військовослужбовцям та іншим особам, які отримували грошове забезпечення, довідка про грошове забезпечення видається військовими комісаріатами, де такі особи перебувають на обліку, або військовими частинами та установами, де такі особи проходили службу.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015р. №613, затверджено "Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності", який визначає процедуру, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, та механізм обчислення районними, міськими, районними у містах та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості страхового стажу.

Відповідно до п. 1 Порядку допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

Згідно п. 9 Порядку, якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009р. затверджено "Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним", який визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду.

Згідно п. 8 Порядку відмова особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи вище викладені норми чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також довідок про грошове забезпечення. На позивача, як орган, що призначає допомогу по безробіттю покладено контрольні функції щодо перевірки достовірності зазначених у документах даних. В свою чергу, якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця то суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем.

Матеріалами справи підтверджується, що до Баранівського районного центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 та з метою отримання допомоги по безробіттю надав довідку про заробітну плату №1098 від 29.03.2017, видану Військовою частиною НОМЕР_1 . Згідно даних довідки грошова винагорода ОСОБА_1 за розрахунковий період березень 2016р.- лютий 2017р. складала 125 348, 94 грн.

Як встановлено апеляційним судом, з метою перевірки достовірності зазначених у довідці про заробітну плату даних, позивачем отримано з персоніфікованого обліку Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про особу ОСОБА_2 , які не містили інформації за березень - червень 2016р., а кількість днів (28) за лютий 2017р. не відповідала даним військового квитка, так як ОСОБА_1 звільнений 24.02.2017р., тому у зв`язку із неточністю даних реєстру позивачем для розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 внесено дані, які містилися в довідці про заробітну плату від 29.03.2017р. №1098, відповідно до вимог Порядку, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015р. №613.

Разом з тим, у зв`язку із проведеним розслідуванням страхового випадку ОСОБА_2 встановлено, що дані про його заробітну плату, вказані у довідці про заробітну плату №1098 від 29.03.2017р. недостовірні, оскільки завищений розмір грошової винагороди, що підтверджується актом розслідування №05-286 від 25.05.2017р., складеним Новоград-Волинським міським центром зайнятості.

Отже, оскільки відповідачем видано застрахованій особі довідку про заробітну плату з недостовірними даними, на підставі якої позивачем призначено та виплачено їй матеріальне забезпечення по безробіттю у більшому розмірі, суд апеляційної інстанції вважає доведеним наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків в розмірі 1538,96 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника про те, що позивачем не отримано з персоніфікованого обліку Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про особу ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах справи містяться розрахунки середньомісячної заробітної плати безробітного ОСОБА_1 з врахуванням даних з Держреєстру застрахованих осіб (а.с. 37-38).

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу дії п. 1 Порядку, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015р. №613, розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення.

Таким чином, позивачем відповідно до вимог Порядку внесено дані для розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 на підставі даних довідки від 29.03.2017р. №1098, що не суперечить вимогам вищевказаного Порядку.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника, що позивачу було доцільно призначити допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, оскільки ОСОБА_1 надав позивачу всі необхідні документи для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати, тому у позивача були відсутні підстави відповідно до п. 9 Порядку призначати ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в мінімальному розмірі.

Колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.11.2017р. у справі №906/810/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 05.02.2018 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Мельник О.В.