Постанова

від 06.07.2018 по справі 906/810/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/810/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Баранівський районний центр зайнятості,

відповідач - Військова частина А0409

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини А0409

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 30.01.2018

у складі колегії суддів: Розізнана І.В. (головуючий), Бучинська Г.Б., Мельник О.В.

та на рішення Господарського суду Житомирської області

від 09.11.2017

у складі судді Кудряшової Ю.В.

за позовом Баранівського районного центру зайнятості

про стягнення 1 538, 96 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 22.02.2018 поштовим відправленням Військова частина А0409 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.11.2017 у справі №906/810/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №906/810/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2018.

3. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

4. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування пункту 9 розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 15.06.2015 № 613, статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

5. Баранівський районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Військової частини А 0409 про стягнення шкоди - надмірно виплачених коштів ОСОБА_6 на суму 1 538, 96 грн.

6. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дані про доходи ОСОБА_6, зазначені в довідці про заробітну плату, виданій відповідачем, є недостовірними, що мало наслідком спричинення шкоди на суму 1 538, 96 грн.

Короткий зміст рішення першої інстанції

7. Рішенням 09.11.2017 Господарський суд Житомирської області позов задовольнив, стягнув з Військової частини А 0409 на користь Баранівського районного центру зайнятості переплачену суму допомоги по безробіттю в сумі 1 538, 96 грн., стягнув з Військової частини А 0409 в дохід Державного бюджету України 1 600 грн. судового збору.

7.1. Місцевий суд встановив таке:

- 20.03.2017 до Баранівського районного центру зайнятості з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_6, мешканець АДРЕСА_1, який з 15.10.2010 по 24.02.2017 проходив службу у Військовій частині А 0409 (В2731), код 07962707, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Леваневського б/н;

- після реєстрації 20.03.2017 в центрі зайнятості з метою отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_6 надав до центру довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) №1098 від 29.03.2017, видану за попереднім місцем служби - Військовою частиною А 0409. У довідці №1098 грошова винагорода за розрахунковий період (12 календарних місяців, що передують місяцю реєстрації в державній службі зайнятості як безробітного (березень 2016 - лютий 2017 року, всього 361 день) зазначена 125 348, 94 грн.;

- середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) ОСОБА_6 за розрахунковий період була визначена 347, 23 грн. (125 348, 94 грн. / З61 дн.);

- під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_6 здійснювалась виплата матеріального забезпечення (допомога по безробіттю) із розрахунку середньоденної заробітної плати (грошового забезпечення) 347, 23 грн. за період з 27.03.2017 по 24.05.2017 на суму 12 282, 46 грн.;

- проведеним Новоград-Волинський міським центром зайнятості розслідуванням страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення (акт розслідування №05-286 від 25.05.2017) встановлено, що дані про доходи, зазначені в довідці про заробітну плату (грошове забезпечення) №1098 від 29.03.2017, є недостовірними (завищений розмір грошової винагороди);

- згідно з первинними документами та новою довідкою про заробітну плату (грошове забезпечення) №1572 від 25.05.2017, виданою Військовою частиною А 0409, грошова винагорода за розрахунковий період становить 109 560, 02 грн. та відповідно середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) становить 303, 49 грн. (109 560, 02/361);

- виходячи із зазначеного, виплата допомоги по безробіттю з розрахунку середньоденної заробітної плати (грошового забезпечення) 303,49 грн. за період з 27.03.2017 по 24.05.2017 складає 10 743, 50 грн.;

- внаслідок подання роботодавцем недостовірних відомостей про доходи (довідки про грошове забезпечення №1098 від 29.03.2017 Баранівський районний центр зайнятості незаконно здійснив виплати ОСОБА_6 на суму 1 538, 96 грн. (12 282,46 - 10 743, 50);

- вимогу Баранівського районного центру зайнятості про відшкодування добровільно 1 538, 96 грн. відповідач залишив без задоволення.

7.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- внаслідок видачі відповідачем довідки №1098 від 29.03.2017 з недостовірними відомостями про заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_6 (протиправна поведінка) позивачем нараховано та виплачено ОСОБА_6 допомогу по безробіттю у більшому розмірі. При цьому, останнє перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з видачею Військовою частиною А 0409 (польова пошта В2731) довідки №1098 від 29.03.2017. Дії відповідача щодо видачі зазначеної довідки з недостовірними відомостями про заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_6 є винними в силу положень статті 1166 ЦК України, оскільки відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_6 в довідці №1098 від 29.03.2017 не відповідають інформації, зазначеній в довідці №1572 від 25.05.2017, яка також видана відповідачем. Зазначені обставини відповідачем не спростовані. Таким чином, судом встановлена наявність всіх елементів юридичного складу, необхідного для відшкодування Військовою частиною А 0409 Баранівському районному центру зайнятості позадоговірних збитків (шкоди);

- дані про особу, які надійшли згідно з обміном з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містили інформації за березень - червень 2016 року, а кількість днів (28) за лютий 2017 року не відповідала даним військового квитка, так як ОСОБА_6 звільнений 24.02.2017, за таких неточних даних державного реєстру позивач змушений був прийняти для розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_6 дані довідки від 29.03.2017 №1098;

- в ході розслідування страхового випадку по ОСОБА_6 та перевірки достовірності даних довідки від 29.036.2017 №1098 встановлено, що сума грошового забезпечення за лютий 2017 року не відповідає даним довідки та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. За результатами розслідування військова частина зробила коригування даних за лютий 2017 року та надала довідку про заробітну плату (грошове забезпечена винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 25.05.2017 №1572;

- частиною 3 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду. З огляду на таке правове регулювання, яке покладає на роботодавця шкоду за заподіяну позивачу шкоду поданням недостовірних відомостей про заробітну плату працівника, місцевий суд стягнув з відповідача на користь позивача 1 538, 96 грн. завданої шкоди та судові витрати в дохід Державного бюджету України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

8. Постановою 30.01.2018 Рівненський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Військової частини А 0409 на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.11.2017 у справі №906/810/17 залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції в повному обсязі встановлено фактичні обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку, а доводи відповідача про те, що з 01.06.2016 позивач повинен обчислювати страховий стаж та середнє грошове забезпечення громадян (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби) за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування є необґрунтованими, оскільки частиною 3 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не спростовується можливість застосування такої санкції за видачу відповідачем недостовірної довідки. Також, суд прийняв до уваги об'єктивну неможливість отримання інформації з державного реєстру за відсутності у ньому даних у державному реєстрі на момент нарахування виплати по безробіттю ОСОБА_6 за період березень - червень 2016 року. З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку про те, що розрахунок позивачем розміру допомоги по безробіттю ОСОБА_6 здійснено з дотриманням визначеної законодавцем процедури.

Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги доводи скаржника про те, що позивачем не отримано з персоніфікованого обліку Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про особу ОСОБА_6, оскільки в матеріалах справи містяться розрахунки середньомісячної заробітної плати безробітного ОСОБА_6 з врахуванням даних з Держреєстру застрахованих осіб.

Апеляційний суд не прийняв до уваги доводи скаржника про те, що позивачу було доцільно призначити допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, оскільки ОСОБА_6 надав позивачу всі необхідні документи для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати, тому у позивача були відсутні підстави відповідно до пункту 9 Порядку призначати допомогу по безробіттю в мінімальному розмірі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

10. Скаржник доводив, що страховий стаж та середнє грошове забезпечення застрахованих громадян до 01.06.2016 обчислювалося центрами зайнятості на підставі поданих безробітним до центру довідок страхувальника. Починаючи з 01.06.2016 страховий стаж та середнє грошове забезпечення обчислювалося за отриманими даними персоніфікованого обліку відомостей застрахованих осіб з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому, Баранівський районний центр зайнятості був зобов'язаний отримати дані персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та при обчисленні страхового стажу і середнього грошового забезпечення керуватися виключно ними. До моменту отримання зазначених даних позивачу було доцільно призначити допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, що дало б змогу унеможливити незаконні виплати допомоги по безробіттю.

Доводи інших учасників справи

11. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України 15.06.2015 №613

Пункт 1 - допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

Пункт 9 - якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру, для військовослужбовців - після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи або за рішенням суду.

13. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"

Частина 1 статті 35 - роботодавець має право:

- брати участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до цього Закону і статуту Фонду;

- на судовий захист своїх прав.

Частина 2 статті 35 - роботодавець зобов'язаний:

1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

2) подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про:

- прийняття на роботу працівників;

- розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників;

- виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;

- використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

Частина 3 статті 35 - достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду. Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті. Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім'ї реалізувати своє право на забезпечення та отримання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Частина 4 статті 35 - з роботодавця утримуються:

- сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду;

- незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу;

- незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. З огляду на компетенцію касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права - частини 3 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", статті 1166 ЦК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

15. Законодавцем передбачено відповідальність роботодавця за подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 35 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Згідно з частиною 2 статті 35 цього Закону, до таких відомостей належить, зокрема, розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників та обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду шкоду, заподіяну внаслідок надмірних виплат.

16. Виходячи з положень пункту 1 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, - допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу .

Отже, допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості безробітному за його особистою заявою, а розмір допомоги може визначатися не лише на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а й на підставі довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

З огляду на таке, Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що розмір допомоги по безробіттю визначається центрами зайнятості лише на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

17. Верховний Суд зазначає про обмеження законодавцем його повноважень згідно із статтею 300 ГПК України на предмет оцінки доказів та виходить з відповідної оцінки, яка була надана доказам у справі судами першої та апеляційної інстанцій.

Виходячи з наявних матеріалів справи та прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, 20.03.2017 до позивача з метою отримання допомоги по безробіттю звернувся громадянин ОСОБА_6, який надав йому довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) №1098 від 29.03.2017, видану відповідачем. При цьому, відповідач під час розгляду справи не заперечував і не заперечує той факт, що відомості щодо оплати в даній довідці були недостовірними, також зазначив, що встановлена винна особа, на яку було накладено дисциплінарне стягнення.

18. Судами при розгляді справи по суті встановлено, що Новоград-Волинським міським центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення (акт розслідування №05-286 від 25.05.2017) згідно з яким встановлено, що дані про доходи, зазначені в довідці про заробітну плату (грошове забезпечення) №1098 від 29.03.2017, є недостовірними (завищений розмір грошової винагороди).

Отже, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено наявність порушень трудового законодавства при видачі довідки, відповідач під час розгляду справи не заперечував і не заперечує той факт, що відомості щодо оплати в даній довідці були недостовірними, наявність таких недостовірних відомостей призвела до завдання шкоди, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення шкоди та наявність складу цивільного правопорушення.

19. Верховний Суд не приймає посилання скаржника на постанову ВГСУ від 09.08.2017 у справі №918/57/17, оскільки обставини у зазначеній справі, які мають істотне значення для її вирішення, відрізняються від обставин, встановлених у даній справі. Зокрема, висновки Вищого господарського суду України у справі №918/57/17 щодо обов'язку районного центру зайнятості отримати дані персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування стосуються проведення перевірки достовірності зазначених у документах даних.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи містяться розрахунки середньомісячної заробітної плати безробітного ОСОБА_6 з врахуванням даних з Держреєстру застрахованих осіб, а перевірка була здійснена відповідним органом - Новоград-Волинським міським центром зайнятості.

20. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

21. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судами першої та апеляційної інстанцій обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування постанови апеляційного суду та рішення суду першої інстанції.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

22. Доводи скаржника, зазначені в пункті 10 мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються висновками пунктів 15-21 мотивувальної частини постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судів попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови апеляційного суду та рішення суду першої інстанції.

В. Судові витрати

24. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини А0409 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 та рішення Господарського суду Житомирської області від 09.11.2017 у справі №906/810/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк