Справа № 755/18346/17
У Х В А Л А
про призначення судового розгляду
"24" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР 24.11.2017 за № 12017100010011202 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5. ст. 27, ч. 1 ст. 205 ККУкраїни,
в с т а н о в и в :
У провадження суду надійшов цей обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні з огляду на що у ньому було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Прокурор вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.
Сторона захисту заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору так як він не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Щодо доводів сторони захисту про його невідповідність вимогам ч. 2ст. 291 КПК України, то суд враховує те, що це не відповідає фактичним обставинамкримінального провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2008 року у справі "Ващенко проти України" зазначив, що поняття "обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51); у рішенні від 25.07.2000, у справі «Маттоціа проти Італії", суд зазначив, що ... обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які ніби-то мали місце і є підставою для висунення обвинувачення, а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів.Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції.
У цьому випадку, суд враховує те, що прокурор прийшов до висновку, що в ході досудового розслідування встановлені фактичні обставини, які дають підстави обвинувачувати особу з наведенням обставин за яких сам злочин був скоєний, є достатніми для формулювання обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні на підставі оголошеної підозри, а тому виходячи з положень п.п. 3-4 ч. 1ст. 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», бере до уваги з цього питання позицію колегією суддів Апеляційного суду м. Києва у справі № 757/38389/15-к, та сприймає таке його формування, як таке, що ґрунтується на вимогахКПК України, зокрема його ст. 291, адже в цій ситуації, виходячи з конкретних обставин справи, ступінь "детальності" інформування обвинуваченого є достатнім для повного розуміння суті висунутого обвинувачення, який є достатнім для підготовки адекватного захисту, тобто у цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченій інформації цілком і повністю кореспондується з п. "b" ч. 3 ст. 6 КЗПЛ.
Про хибність доводів захисту свідчить і той факт, що обвинувачення сформульоване відносно обвинуваченої із зазначенням правової кваліфікації, яка містить в собі не тільки посилання на окремі статті (частини статті) кримінального закону, але й формулювання об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Разом із цим, викладені доводи про невідповідність пред`явленого обвинувачення критеріям чіткості, однозначності і визначеності, а також про його невідповідність правовій кваліфікації діяння, не заслуговують на увагу, оскільки не можуть бути предметом судової перевірки в стадії підготовчого судового засідання.
Ці питання підлягають вирішенню лише в стадії судового розгляду, в тому числі шляхом реалізації прокурором своїх повноважень щодо зміни, доповнення обвинувачення або відмови від підтримання державного обвинувачення.
З цих же підстав не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акта і доводи про те, що в обвинувальному акті не чітко викладено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, чи дані про час, чи місце діяння.
Тобто, стороною захисту, у супереч положень ст. ст.22,26,91,92 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, не було надано, у відповідності до норм ст. ст.85,86 КПК України, належних та допустимих доказів, які б безумовно свідчили про те, що обвинувальний акт, у даному провадженні, суперечить положеннямКПК України, а викладені безпосередні підстави повернення до переліку регламентованого п.п. 1-9 ч. 2 ст. 291 даного Кодексу не віднесені та є такими, що підлягають оцінці судом у нарадчій кімнаті при постановлені кінцевого судового рішення у справі, та можуть слугувати підставою для виправдання обвинуваченої, у разі їх підтвердження в ході судового розгляду, у зв`язку з чим, суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, як необґрунтоване.
Також, у підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
Серед іншого, зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення ст. 28 КПК України в частині того, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а обвинувачення в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.
Підстав для вирішення питань пов"язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченої немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу.
Керуючись ст. ст. 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання сторони захисту про поверення обвинувального акту прокурору відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 24.11.2017 за № 12017100010011202 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5. ст. 27, ч. 1 ст. 205 ККУкраїни, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 40 на 05.02.2018 о 15:30 год.
У судове засідання викликати сторін кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
Визначити час проголошення повного тексту 15:40 год. 26.01.2018.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 72021039 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Бірса О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні