Справа № 761/21278/17
Провадження № 2/761/3065/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
05 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Мальцев Д.О.,
при секретарі: Шилан Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та повернення сплачених коштів, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський , відповідно до якого просить визнати недійсним Договір про надання комплексу лікувально-фізкультурних послуг № 3502 від 28.10.2016, укладений між позивачем та відповідачем та стягнути з відповідача на користь позивача суму грошових коштів у розмірі 25 170 грн. за вказаним Договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено вище зазначений Договір. За умовами договору позивач придбав комплекс послуг, а відповідач надає такі послуги, при цьому клубна картка є перепусткою на територію фітнес-клубу і активується не пізніше 30 днів з дня оплати комплексу послуг. Сторони договору погодили, що строк дії клубної карти починається з 21.11.2016 р. та діє протягом 12+1 місяців. На виконання вимог зазначеного Договору позивачем сплачено грошові кошти в розмірі 25 170 грн. Позивач вважає, що спірний Договір укладений з порушенням законодавства про захист прав споживачів та є недійсним, оскільки приміщення, де розташований спортивний комплекс, за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 5, зачинене, у зв'язку з чим позивач позбавлений змоги отримати послуги, визначені в Договорі. Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.07.2017 встановлено нікчемність договорів оренди і договорів суборенди на користування приміщенням, за вище вказаною адресою. Позивач вважає, що його введено в оману в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , вважає діяльність відповідача нечесною підприємницькою практикою, а відтак договір, укладений між сторонами є недійсним, оскільки відповідач мав обмежений у користуванні приміщенням за вищевказаною адресою. Зміст правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Укладаючи договір з позивачем, відповідач не надав інформацію щодо неможливості виконання зобов'язань за договором, що не відповідає положенням Закону України Про захист прав споживачів . З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність. Зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно п. 9 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати під час розгляду вказаної справи положення ЦПК України в редакції від 03.10.2017.
Відповідно до ч. 4 ст. 222 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України).
З врахуванням тієї обставини, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду невідомі, заперечень проти позовної заяви не надав, а також того, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі даних та доказів.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, які підтверджені наданими сторонами доказами по справі.
Судом встановлено, що 28.10.2016 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський було укладено договір про надання комплексу лікувально-фізкультурних послуг № 3502 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1., 1.6. зазначеного Договору член фітнес-центру придбаває комплекс лікувально-фізкультурних послуг, а виконавець надає ці послуги за адресою за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 5.
За п.п. 1.2.,1.3. Договору, члену клуба видається клубна картка, яка є перепусткою на територію фітнес-клубу і активується протягом 30 календарних днів з дня оплати послуг.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем 28.10.16здійснено оплату послуг за вказаним Договором в розмірі 25 170 грн.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, відповідно до ст. 901 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з позову, позивач не отримує послуги, передбачені договором, фітнес-клуб є зачиненим і не працює. Також позивач вказує на те, що відповідач не повідомив клієнта про неможливість надання послуг, у приміщенні вказаному в договорі у зв'язку із відсутністю правових підстав для використання приміщення та не передбачив відповідальність за порушення умов договору щодо надання послуг.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про надання позивачу послуг, відповідно до умов, укладеного 28.10.2016 р. договору.
За приписами ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
В свою чергу підставою недійсності правочину, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Згідно до п. 7, 11 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що несправедливими є, зокрема, умови надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника), надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі
Як свідчать умови укладеного договору в угоді не передбачена будь - яка відповідальність виконавця послуг за порушення умов договору, в той час як встановлено обмеження прав споживача щодо права розірвання угоди, або обмеження права клієнта, не надаючи таку можливість споживачу послуг (п. 2.1.1., 2.1.2. договору).
Також умовами договору не надано право споживачу отримати свої кошти, сплачені за договором в разі його розірвання відповідачем за умови не надання належних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Під час розгляду справи не було отримано доказів, які б свідчили про те, що умови спірного договору відповідають положенням Закону України Про захист прав споживачів , а послуги надаються у порядку передбаченому договором та належної якості.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність і достатність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачем прав позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ЦК України, кодексу України, ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та повернення сплачених коштів - задовольнити.
Визнати недійсним Договір про надання комплексу лікувально-фізкультурних послуг № 3502 від 28.10.2016, укладений між ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський (адреса: м. Київ, пров. Рильський, 5, код ЄДРПОУ - 36411903).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський (адреса: м. Київ, пров. Рильський, 5, код ЄДРПОУ - 36411903) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 25 170 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Софійський (адреса: м. Київ, пров. Рильський, 5, код ЄДРПОУ - 36411903) на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.01.2018 |
Оприлюднено | 06.02.2018 |
Номер документу | 72022796 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Мальцев Д. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні