Рішення

від 02.02.2018 по справі 823/1847/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року справа № 823/1847/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

при секретарі Овсієнко Г.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1.(за довіреністю),

представника відповідача - Батаргіної Ю.О.(за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя особа - Шельпахівська сільська рада Христинівського району Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 20.06.2017: №870751-23, №870711-23, №870701-23, №870731-23, №870811-23, №870801-23, №870791-23, №870721-23, №870751-23, №870771-23, №87071-23, №87078-23, №87070-23, №87081-23, №87080-23, №87079-23, №87072-23, №87073-23, №87074-23, №87075-23, №87077-23.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що зазначені повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки об'єкти нежитлової нерухомості, на які податковим органом нарахований податок, використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а тому у відповідності до абз. ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, при цьому додатково зазначив, що майно на яке нарахований податок, належить іншій особі у відповідності до договорів дарування.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві. Зокрема представником наголошено, відповідно до реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 є власником нежитлових приміщень, які є об'єктом оподаткування у відповідності до вимог ПК України і не відносяться до абз. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Представник Шельпахівської сільської ради Христинівського району Черкаської області в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою від 21.11.2017 позовна заява ОСОБА_3 залишалася без руху для приведеня останньої до встановлених КАС України вимог.

11.01.2018 судом винесена ухвала про витребовування додаткових доказів з Шельпахівської сільської ради Христинівського району Черкаської області.

07.12.2017 закінчено підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

26.01.2015 Шельпахівською сільською радою Христинівського району Черкаської області прийнято рішення № 34-23/VI про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік, яким визначена ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 0,6 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року, за 1 кв. м. бази оподаткування.

20.01.2016 Шельпахівською сільською радою Христинівського району Черкаської області прийнято рішення № 4-8/VII про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, яким визначена ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 0,6 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, за 1 кв. м. бази оподаткування.

20.06.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області на підстав прийнятих Шельпахівською сільською радою Христинівського району Черкаської області рішень щодо ОСОБА_3 винесені податкові повідомлення - рішення за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , а саме: № 87075 1-23 на суму 5402, 07 грн.; № 87071 1-23 на суму 97789, 08 грн.; № 87070 1-23 на суму 9031, 23 грн.; № 87073 1-23 на суму 1472, 56 грн.; № 87081 1-23 на суму 52019, 07 грн.; № 87080 1-23 на суму 19423, 94 грн.; № 87079 1-23 на суму 5787, 94 грн.; № 87072 1-23 на суму 3173, 14 грн.; № 87075 1 -23 на суму 5402, 07 грн.; № 87078 1-23 на суму 48039, 14 грн.; № 87077 1-23 на суму 2161, 70 грн.; № 87071-23 на суму 110634, 93 грн.; №87078-23 на суму 54349, 7 грн.; № 87070-23 на суму 10217, 59 грн.; № 87081-23 на суму 58852, 45 грн.; № 87080-23 на суму 21975, 52 грн.; № 87079-23 на суму 6548, 26 грн.; №87072-23 на суму 3589, 97 грн.; № 87073-23 на суму 1666, 00 грн.; № 87074-23 на суму 4214, 2 грн.; № 87075-23 на суму 6111,71 грн.; № 87077-23 на суму 2445, 67 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до ДФС зі скаргою, однак рішенням ДФС від 19.10.2017 скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Вважаючи зазначене рішення податкового органу протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Згідно з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, судом встановлено, що на підставі договорів дарування, ОСОБА_4 була власником:

- з 30.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 279344471246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- з 24.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 274725671246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- з 30.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 280587171246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

- з 29.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 279810171246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4;

- з 28.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 277718071246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5;

- з 29.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 277315171246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6;

- з 25.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 275511971246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7;

- з 25.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 275429371246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8;

- з 24.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 274740171246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9;

- з 28.01.2014, об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 278177971246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ст. 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 ст. 10 ПК України, до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені ст. 12 ПК України.

Згідно із п. 12.3 ст. 12 ПК України, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

Відповідно до пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПК України, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з п. 12.5 ст. 12 ПК України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 ПК України.

Відповідно пп. 12.3.4 ст. 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Суд враховує, що 01.01.2015 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким шляхом викладення в новій редакції ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), було введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості .

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункти 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Згідно пп. 266.8.1, 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПК України, у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Таким чином, оскільки судом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_3 в базовому податковому періоді 2015-2016 роки не був власником нерухомого майна, враховуючи пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, суд дійшов до висновку про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно із ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 5303,07 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 20.06.2017 №870751-23, №870711-23, №870701-23, №870731-23, №870811-23, №870801-23, №870791-23, №870721-23, №870751-23, №870781-23, №87077-23, №87071-23, №87078-23, № 87070-23, №87081-23, №87080-23, №87079-23, №87072-23, №87073-23, №87074-23, №87075-23, №87077-23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 5303 грн. (п'ять тисяч триста три) грн. 07 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення складено 05.02.2018