Рішення

від 05.02.2018 по справі 826/10042/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2018 року № 826/10042/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вітес до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування наказів.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вітес , (далі - позивач, ТОВ Вітес ), до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - відповідач, Департамент), про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 22.03.2017 №65 та від 23.03.2017 №71, (далі - оскаржувані накази) .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони видані за відсутності законодавчо визначених підстав для скасування реєстрації декларацій. Позивача не повідомлено про скасування реєстрації декларацій. Реєстрація декларацій про початок виконання будівельних робіт та готовності об'єкта до експлуатації може бути скасована тільки у разі виявлення під час проведення перевірки недостовірних даних, наведених у зареєстрованих деклараціях, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорту.

Однак, як зазначено позивачем, у відповідача відсутні докази, які б свідчили про зазначення у зареєстрованих деклараціях недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/10042/17, (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представники відповідача заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову. Пояснили, що Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) із 12.10.2016.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , (далі - Закон у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, (далі - Порядок №466 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, (далі - Порядок №461 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), було запроваджено декларативний принцип оформлення замовником документів, які надають право виконувати будівельні роботи на об'єктах будівництва І - ІІІ категорії складності та підтверджують готовність таких об'єктів до експлуатації. Вказаний принцип полягав у тому, що відповідальність за достовірність даних, зазначених замовником у декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, покладалася на замовника, а функції органу державного архітектурно-будівельного контролю на етапі подання таких документів було зведено до перевірки повноти даних, вказаних замовником будівництва у відповідному документі декларативного характеру. Для реєстрації декларацій за декларативним принципом подання замовником будівництва інших документів, окрім двох примірників заповненої декларації відповідної форми, законодавством не передбачалося.

Оскаржувані накази видано у результаті: зазначення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 05.11.2015 №КВ083153091707 в частині загальної площі нежитлових приміщень об'єкта будівництва та необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону; замовником будівництва - ТОВ Вітес затверджено проекту документацію на об'єкт будівництва Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. А) по вул. Дніпровській набережній, 2 в Дніпровському районі м. Києва неналежним чином, та яка суперечить законодавству, чим порушено ст. 23 Закону України Про архітектурну діяльність .

На думку представника відповідача, Департамент правомірно наказом №65 скасував реєстрацію декларацій від 05.11.2015 №КВ083153091707 та від 03.12.2015 №КВ143153372369, оскільки проектна документація розроблена без отримання містобудівних умов та обмежень, та з істотним порушенням будівельних норм, державних стандартів та правил, адже передбачає збільшення геометричних розмірів (з 565,1 кв.м до 1015,0 кв.м), чим порушено ч. 3 ст. 29 Закону. Як наслідок, замовником будівництва - ТОВ Вітес у декларації про початок виконання будівельних робіт від 13.12.2016 №КВ083163483086 зазначені недостовірні дані в частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та загальної площі нежитлових приміщень об'єкта будівництва, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону.

Представник позивача у відповідні судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи сторона позивача повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також відсутність клопотань сторін про інше, у судовому засіданні 23.01.2018 судом, згідно зі ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, (тут і надалі - КАС України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку спрощеного позовного провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши у порядку спрощеного позовного провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 22.03.2017 Департаментом видано оскаржуваний наказ №65 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності , яким наказано:

- скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. А) по вул. Дніпровська набережна, 2 в Дніпровському районі м. Києва від 05.11.2015 №КВ083153091707. Замовник будівництва - ТОВ Вітес ;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І - ІІІ категорій складності Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. А) по вул. Дніпровська набережна, 2 в Дніпровському районі м. Києва від 03.12.2015 №КВ143153372369. Замовник будівництва - ТОВ Вітес .

Зі змісту оскаржуваного наказу №65 видно, що його видано відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону, Порядку №466, Порядку №461, на підставі листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві та доданих до нього документів від 22.03.2017 №10/26-4/2203/02/2.

23.03.2017 Департаментом видано оскаржуваний наказ №71 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт , яким наказано скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (ресторану) з існуючою прибудовою за адресою: вул. Дніпровська набережна, 2 в літ. А у Дніпровському районі м. Києва від 13.12.2016 №КВ083163483086. Замовник будівництва - ТОВ Вітес .

Зі змісту оскаржуваного наказу №71 видно, що його видано відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону, Порядку №466, на підставі листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві та доданих до нього документів від 22.03.2017 №10/26-4/2203/02/2, а також із врахуванням оскаржуваного наказу №65.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом, який також спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи на об'єктах будівництва, що належать до I - III категорій складності, після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Згідно ч. 2 ст. 34 Закону, вищевказана декларація, що надає право на виконання будівельних робіт, є чинною до завершення будівництва.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр, зокрема, щодо зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 3 ст. 34 Закону).

Зазначені положення кореспондують із приписами ст. 36 цього Закону, згідно з якими, право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Частинами 3, 4, 8 цієї норми передбачено, що форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Отже, як вбачається з аналізу викладених норм, дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва ІІІ категорії складності надається замовнику лише після реєстрації декларації встановленої форми про початок таких робіт, яка має містити повну та достовірну інформацію щодо об'єкта будівництва.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 05.11.2015 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. А) по вул. Дніпровська набережна, 2 в Дніпровському районі м. Києва за №КВ083153091707.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст. 39 Закону).

Частиною 6 ст. 39 Закону визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У ході судового розгляду справи встановлено, що декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. А) по вул. Дніпровська набережна 2 в Дніпровському районі м. Києва зареєстровано Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 03.12.2015 за №КВ143153372369.

Тобто, з викладеного суд робить висновок, що на час реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації були відсутні підстави для повернення таких декларацій замовникові.

Порядок скасування реєстрації декларацій визначений ст. 39-1 Закону.

За правилами, закріпленими у названій нормі, виявлення у зареєстрованій декларації недостовірних даних може бути як підставою для внесення змін у таку декларацію, так і підставою для скасування її реєстрації. Наведені правові наслідки залежать від характеру виявленої недостовірної інформації: якщо така свідчить про те, що об'єкту будівництва притаманні ознаки самочинно збудованого - реєстрація скасовується, а у випадку якщо підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом відсутні - вносяться зміни до декларації.

Так, за приписами ч. 2 цієї норми, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідні положення також деталізовані в п. 14 Порядку №466, згідно з яким, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Вказана норма кореспондується з п. 22 Порядку №461.

Отже, реєстрація декларації може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними.

При цьому, суд зауважує, що факт наявності у декларації недостовірних даних може бути встановлений у ході проведення перевірки.

Однак, як з'ясовано судом, фактично перевірку проведено не було. Зокрема, як зазначено відповідачем у письмових запереченнях проти позову, перевірку об'єкта будівництва проведено не було у зв'язку із відсутністю у перевіряючих доступу до такого об'єкту.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, (далі - Порядок №553 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 31.01.2017 видано наказ №55 Про проведення позапланової перевірки , яким Управлінню контролю за будівництвом Департаменту наказано здійснити проведення позапланової перевірки ТОВ Вітес на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: Дніпровська набережна, 2, в літ. А , у Дніпровському районі м. Києва.

23.02.2017, на підставі вказаного наказу, видано направлення для проведення позапланової перевірки, строк дії направлення: 23.02.2017 - 01.03.2017.

Згідно з п. 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 15 Порядку №553, у свою чергу, визначено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Так, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , затверджено форму акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також форму акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

З викладених норм суд робить висновок, що у разі проведення позапланової перевірки або у разі неможливості її проведення повинен був бути складений відповідний акт. Однак, як встановлено судом та не спростовано відповідачем шляхом надання суду примірнику відпорного акту, акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва за результатами виїзду на об'єкт будівництва з метою проведення позапланового заходу складено не було. А тому у суду взагалі відсутні докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва.

У ході судового розгляду справи представник відповідача посилався на те, що внаслідок неможливості проведення перевірки Департамент звертався з листом до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві щодо сприяння у проведенні перевірки. Однак, доказів, які б свідчили про направлення такого листа суду не надано, як і не надано доказів (листа із підтвердженням належного його відправлення) того, що Департаментом замовнику будівництва - ТОВ Вітес було направлено лист про необхідність прибуття та надання відповідної документації, необхідної для проведення перевірки, як на тому наполягав представник відповідача та зазначено у листі, адресованому Дніпровському УП ГУНП в м. Києві.

Як пояснили у ході судових засідань представники відповідача та що підтверджується матеріалами справи, до висновку про недостовірність даних, зазначених у деклараціях, реєстрація яких скасована, відповідач прийшов на підставі документів, наданих відповідачу Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві у відповідь на лист від 21.03.2017 №073-2358. Однак, на переконання суду, такі документи не свідчать про те, що на час реєстрації декларацій у них були зазначені завідомо неправдиві дані.

Зокрема, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, листом від 22.03.2017 №10/26-4/2203/02/2 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, у відповідь на лист від 21.03.2017 №073-2358, надав Департаменту копії акту перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05.07.2011, припису від 06.07.2011, акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 16.01.2012, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2012, акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 03.02.2012, постанови Окружного адміністративного суд міста Києва від 18.07.2012 у справі №2а-4116/12/2670, акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних норм і правил від 07.10.2016.

З викладеного суд робить висновок, що реєстрацію декларацій скасовано внаслідок аналізу документів, складених за результатами попередніх проведених перевірок, а не у результаті проведення перевірки та встановлення фактичних обставин, які мали місце на час проведення перевірки та видання за її результатами наказів про скасування реєстрації декларацій. Суд звертає увагу, що декларації, реєстрація яких скасована, стосувалися об'єкта будівництва за адресою: вул. Дніпровська набережна, 2, літера А . Водночас, відповідач, в обґрунтування своєї позиції, посилається на дані попередніх перевірок без розмежування об'єктів за літерами (наявні літери А , Б ). Крім того, суд ще раз звертає увагу, що результати попередніх перевірок жодним чином не свідчать про зазначення у деклараціях станом на дату їх реєстрації недостовірних даних.

Суд зауважує, що об'єктивна сторона правопорушення, яке є підставою для скасування реєстрації декларацій, передбачає вчинення замовником будівництва такої неправомірної дії як наведення у цій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

За переконанням суду, відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено, що на час реєстрації декларацій у них містилися недостовірні дані, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Суд вважає недоведеними твердження представників відповідача про те, що об'єкту будівництва притаманні ознаки самочинного та зазначає, що за умови, коли підстави вважати об'єкт самочинно збудованим не пов'язані з поданням недостовірних відомостей у декларації про початок виконання будівельних робіт, суб'єкт владних повноважень не позбавлений можливості вжити заходів, передбачених ст. 38 Закону, ч. 1 якої встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Скасування реєстрації декларації пов'язується законодавцем виключно із зазначенням у такій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об'єкт самочинно збудованим. Реєстрація відповідної декларації не може скасовуватися лише на основі виявлення в подальшому у об'єкта будівництва ознак самочинного.

Таким чином, підсумовуючи усе викладене вище суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних наказів, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Стосовно направлення позивачу примірників оскаржуваних наказів суд зазначає, що представниками відповідача суду надано копії супровідних листів, адресованих позивачу, та копію списку №218 згрупованих поштових відправлень, якими підтверджується факт направлення примірників наказів позивачу засобами поштового зв'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вітес до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування наказів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257, 262 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.03.2017 №65 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності , яким скасовано:

- реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. А) по вул. Дніпровська набережна, 2 в Дніпровському районі м. Києва від 05.11.2015 №КВ083153091707. Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю Вітес ;

- реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. А) по вул. Дніпровська набережна, 2 в Дніпровському районі м. Києва від 03.12.2015 №КВ143153372369. Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю Вітес .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.03.2017 №71 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт , яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (ресторану) з існуючою прибудовою за адресою: вул. Дніпровська набережна, 2 в літ. А у Дніпровському районі м. Києва від 13.12.2016 №КВ083163483086. Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю Вітес .

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вітес (код ЄДРПОУ 22902826) здійснений ним судовий збір у розмірі 3200,00 грн (три тисячі двісті гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.І. Келеберда