Постанова

від 06.02.2018 по справі 810/6695/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Київ К/9901/7258/18 810/6695/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду (суддя Басай О.В.) від 24 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року (головуючий суддя - Горяйнов А.М., судді: Мамчур Я.С., Шостак О.О.) у справі № 810/6695/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельне підприємство Укргазкомплект до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельне підприємство Укргазкомплект (далі - ТОВ ВБП Укргазкомплект ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Бориспільська ОДПІ) від 02.04.2013 року №0003722220 та №0003732220.

Справа судами розглядалась неодноразово. За наслідками останнього розгляду, постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Бориспільська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Бориспільська ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права , зокрема, ст. ст. 139, 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач зазначає, що вирішення даного спору судами вимагало більш ретельної перевірки обставин щодо реального виконання спірної господарської операції.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Бориспільською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВБП Укргазкомплект з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Агро Трейд Україна , їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень-липень 2011 року, про що складено акт від 14.03.2013 року №142/22-2/31127361.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей (будівельні матеріали) в ТОВ Компанія Агро Трейд Україна за договором купівлі-продажу від 04.08.2010 року №04/08-2010 з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, Бориспільська ОДПІ посилалась на результати контрольного заходу щодо контрагента ТОВ Компанія Агро Трейд Україна (акт ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 31.01.2013 року № 181/22.9-11/20039808 про неможливість проведення звірки ТОВ Компанія Агро Трейд Україна щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ ВКФ Плутон Трейд та ТОВ Укрбудтранссервіс за період з 01 червня по 31 липня 2011 року), де вказано про відсутність у контрагентів ТОВ Компанія Агро Трейд Україна в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед контрагентами, а також відсутність факту здійснення господарських операцій ними за ланцюгом постачання.

На підставі названого акту перевірки Бориспільською ОДПІ 02.04.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003732220, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 655741,80 грн. та № 0003722220, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 712762,80 грн., з яких 570210,24 грн. - основний платіж та 142552,56 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Компанія Агро Трейд Україна є реальними, фактично відбулися, пов'язані з господарською діяльністю підприємства, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримала зазначені висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваної господарської операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: укладеного договору та додаткових угод до них, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, листів щодо узгодження ціни на товар, паспортів на труби, заявок на будівельні матеріали, журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631, оборотно-сальдові відомості.

Бориспільською ОДПІ у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ ВКФ Укргазкомплект , не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем була також надана копія постанови про закриття кримінального провадження №32013100130000045 від 26.03.2014 року, відповідно до якої кримінальне провадження щодо ухилення службовими особами ТОВ ВБП Укргазкомплект від сплати податків у значних розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в їх діяннях складу кримінального правопорушення.

В межах даного кримінального провадження з'ясовано, що придбаний товар у ТОВ Компанія Агро Трейд Україна було використано ТОВ ВКФ Укргазкомплект під час виконання будівельних робіт на Київському півкільці на ділянці км 12+240 - км 14+360 (Жулянський шляхопровід у Солом'янському та Святошинському районах в м. Києві) (перший та третій пускові комплекси) будівельні матеріали, які відповідають будівельним матеріалам придбаним у ТОВ Компанія Агро Трейд Україна , про що свідчить лист КП Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва від 21.03. 2014 року № 31-342, копію якого долучено до матеріалів даної справи.

Крім того, судами встановлено, що правовідносини між позивачем та ТОВ Компанія Агро Трейд Україна вже були предметом звірки. Так, за результатами проведення звірки ТОВ ВБП Укргазкомплект щодо документального підтвердження господарських відносин, зокрема, із ТОВ Компанія Агро Трейд Україна за період з 01 по 30 червня 2011 року, було складено довідку від 26.10.2011 року № 401/127/23-0/31127361. У висновку до вказаної довідки зазначено, що звіркою ТОВ ВБП Укргазкомплект документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ Компанія Агро Трейд Україна за період з 01 по 30 червня 2011 року, їх вид, обсяг та розрахунки.

Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 31.01.2013 року № 181/22.9-11/20039808 про неможливість проведення звірки ТОВ Компанія Агро Трейд Україна як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару (надання послуг), податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту поставки та виконання робіт, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Бориспільської ОДПІ під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що спірна господарська операція здійснена позивачем з метою подальшого її використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна