Вирок

від 23.07.2010 по справі 1-485/10

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 1-485/10

Номер провадження -

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі головуючого

ОСОБА_1 при секретарі

ОСОБА_2 за участю прокурора

ОСОБА_3 та захисника

ОСОБА_4 розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

селища Знам'янка Кіровоградської області,

українця, громадянина України, освіта

середня спеціальна, неодруженого,

працюючого за наймом, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

за ст.. 187 ч. 2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 03.12.2008 року близько 02.00 год. перебуваючи на вулиці Кременчуцькій в місті Кіровограді, вступивши в злочинну змову з невстановленою слідством особою, підійшов до раніше не знайомого гр. ОСОБА_6 Невстановлена слідством особа звернулась до ОСОБА_6 під приводом отримати цигарку та став спілкуватись з ОСОБА_6, в той час коли ОСОБА_5 спостерігав за навколишнім середовищем. Невстановлена слідством особа став вимагати у ОСОБА_6, щоб останній віддав їм кошти та мобільний телефон. На що ОСОБА_6 повідомив, що в нього немає при собі грошей та мобільного телефону. Отримавши відмову ОСОБА_5 передав невстановленій слідством особі розкладний ніж і останній направивши його на потерпілого ОСОБА_6, погрожуючи його застосуванням, продовжив вимагати видачі їм майна, і отримавши знову відмову, наніс потерпілому удар рукою в область обличчя потерпілого, спричинивши йому фізичний біль. Боячись за своє життя та здоров'я, сприймаючи погрози, як реальні, боячись подальшого фізичного впливу, потерпілий ОСОБА_6 не став чинити опору та вийнявши з кишені свого одягу гроші в сумі 30 грн., передав їх невстановленій слідством особі, а ОСОБА_5, знаходячись в злочинній змові з невстановленою слідством особою, діючи навмисно та цілеспрямовано з корисних міркувань, став обшукувати кишені одягу потерпілого ОСОБА_6, і заволодів його грошима в сумі ЗО грн. та пластиковою карткою Приватбанку , на рахунку якої знаходились гроші в сумі 450 грн., після чого невстановлена слідством особа, з метою подавлення волі потерпілого, нанесла йому удар рукою в область лівого ока та ще один удар в область чола, спричинивши йому фізичний біль, при

-2-

цьому невстановлена слідством особа стала вимагати у ОСОБА_6, видачі їм мобільного телефону. Потерпілий ОСОБА_6, боячись застосування відносно себе ножа, переживаючи за своє життя та здоров'я, не став чинити опору нападникам та вийняв зі своєї кишені мобільний телефон моделі Соні - Еріксон ^-810 і , вартістю 700 грн., зі стартовим пакетом МТС вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходились гроші в сумі 4 грн., і передав його невстановленій слідством особі. Після чого останній відвів потерпілого ОСОБА_6 до річки Інгул, де приставивши його до дерева став утримувати потерпілого, та вимагати назвати пін-код пластикової картки Приватбанку , при цьому ОСОБА_5 з метою подавити волю потерпілого, наніс йому удар рукою в область носа, спричинивши йому фізичний біль. Після чого невстановлена слідством особа, приставивши лезо ножа до спини потерпілого ОСОБА_6, та разом зі ОСОБА_5 відвели потерпілого до банкомату. Ввівши пін-код, з пластикової картки потерпілого зняли гроші в сумі 450 грн. Заволодівши майном потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_5 знаходячись в злочинній' змові з невстановленою слідством особою, з місця скоєння злочину зникли, викраденим майном розпорядилися за власним розсудом, чим завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 1420 грн.

Допитаний, в ході судового засідання підсудний ОСОБА_5 вину у скоєному злочині визнав повністю та показав суду, що він дійсно в ніч з 02.12.2008 року на 03.12.2008 року, точного часу він не пам'ятає, з його двоюрідним братом ОСОБА_7 вийшли з будинку родичів на вул. Кременчуцьку у м. Кіровограді, так як вирішили покурити та побачили, що в напрямку району Н.Балашівки йде невідомий хлопець. Він сказав про те ОСОБА_7, і вони вирішили в того попросити цигарок. Вони покликали до себе ОСОБА_6, той зупинився і пригостив їх цигарками. Вони стали спілкуватися, і сказали ОСОБА_6, що мають намір поїхати в район ОСОБА_8 м. Кіровограда, та у зв'язку з тим, що вони не місцеві, вони попросили ОСОБА_6 провести їх на зупинку громадського транспорту, щоби сісти на маршрутне таксі та доїхати в район ОСОБА_8. ОСОБА_6 відмовив їм. ОСОБА_7 це обурило і він сказав ОСОБА_6, щоб той по-доброму віддав гроші та телефон, і тоді ОСОБА_7 його чіпати не буде. ОСОБА_6 пояснив, що у того не має ні грошей, ні мобільного телефону. ОСОБА_7 дістав брелок, схожий на ножа, і направивши в сторону ОСОБА_6 ножа, і знову став вимагати у ОСОБА_6 видачі грошей та мобільного телефону, ОСОБА_6 знову пояснив, що у того не має ні грошей, ні мобільного телефону. Почувши відмову видавати телефон та гроші, ОСОБА_7 наніс хлопцю удар рукою в область обличчя, і у того з губи пішла кров. Після нанесення удару ОСОБА_7 сказав ОСОБА_6, що продовжить того бити, якщо той не дасть гроші та телефон. ОСОБА_6 вийняв з кишені одежі гроші і передав ті гроші ОСОБА_7. Він не повірив ОСОБА_6, що той віддав всі гроші ОСОБА_7 і він став обшукувати кишені одягу потерпілого. З кишені потерпілого він дістав: паспорт на його ім'я, в паспорті знаходилися дві банківські картки з пін-кодами. Він оглянув документи і повернув їх хлопцю. Після чого ОСОБА_7 наніс ОСОБА_6 удар рукою в обличчя та ще один удар в область лоба, після чого ОСОБА_7 став вимагати видати тому мобільного телефону, і ОСОБА_6 вийняв з кишені мобільний телефон моделі Соні - Еріксон \? 810 і і передав ОСОБА_7. ОСОБА_7 поклав телефон хлопця собі в кишеню. Після чого ОСОБА_7 сказав, щоб ОСОБА_6 ішов з

-3-

ними, і той пішов з ними в напрямку річки, при тому ОСОБА_7 утримував потерпілого рукою за плече, щоби той від нього не втік. Коли вони дійшли до річки, ОСОБА_7 приставив ОСОБА_6 до дерева, і ОСОБА_7 і він, по черзі стали питати в того пін-код пластикових карток, і той назвав один пін-код картки, і сказав, що другої картки пін-код не пам'ятає. Коли ОСОБА_7 приставив до ОСОБА_6 брелок, він з ціллю запобігти застосування брелка, відштовхнув хлопця рукою, від чого він штовхнув потерпілого в область обличчя. Від його поштовху хлопець впав на землю, і залишився сидіти біля дерева. Він сказав ОСОБА_7, щоби той заспокоївся і не чіпав хлопця. Після того ОСОБА_6 піднявся, і ОСОБА_7 приставив тому до спини брелка, під того куртку, і вони втрьох направилися в район Ковалівки до банкомату, так як ОСОБА_7 хотів, щоби ОСОБА_6 був присутнім при тому, як той знімає гроші з банкомату, коли вони йшли ОСОБА_7 пригрозив ОСОБА_6, що якщо той має намір втекти від того, то той негайно застосує брелок. По дорозі ОСОБА_7 погрожував ОСОБА_6, якщо той звернеться до міліції, той того знайде та розбереться з тим. Коли вони прийшли до магазину Візит , що розташований на вул. Ж.ОСОБА_3 в районі Ковалівки м. Кіровограда, ОСОБА_7 прикрив руко камеру спостереження на банкоматі, і по пін-коду ОСОБА_6, зняв з банківської картки гроші в сумі 400 грн. Після чого вони пішли до нічного магазину де придбали собі дві пляшки безалкогольного пива, а коли вийшли з магазину вони заказали для ОСОБА_6 таксі, ОСОБА_7 у якого знаходилися всі гроші ОСОБА_6, розрахувався за таксі, і коли той поїхав, він разом з ОСОБА_7 направилися до ігрових автоматів. Мобільний телефон ОСОБА_6 залишився у ОСОБА_7, той пояснив, що залишає той телефон для особистого користування. Коли вони повернулися до родичів, нікому з рідні вони не розповідали, що викрали у хлопця та гроші та телефон. В скоєному щиро розкаюється. Потерпілому в повній мірі відшкодовано завданий збиток.

Крім показів підсудного його вина підтверджується наступними доказами:

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 30.12.2008 р.,

в ході проведення якого ОСОБА_6 показав місце скоєння злочину відносно

нього та розповів про обставини скоєння злочину.

( а. с. 45-49)

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 06.01.2009 р.

проведеного за участю ОСОБА_5, в ході проведення якого

ОСОБА_5 вказав на обставини скоєння ним злочину та показав місце

скоєння злочину.

(а. с. 73-76) Враховуючи, що підсудний ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у скоєному злочині, не оспорює фактичні обставини справи, відсутні будь - які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також заслухавши думку учасників судового розгляду, роз'яснивши їм наслідки ст. 299 ч.З КПК України та з їх згоди, суд обмежившись дослідженням доказів по справі лише допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, визнав недоцільним дослідження показів свідків по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються.

З урахуванням викладеного суд кваліфікує дії підсудного

-4-

ОСОБА_5 за ст. 187 ч. 2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудного, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_5 скоїв умисний злочин, який відноситься до категорії тяжких.

За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно, раніше не судимий, працює за наймом.

Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття підсудного, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, але щиро розкаявся в скоєному злочині та добровільно відшкодував завданий збиток, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, та з урахуванням особи ОСОБА_5, який позитивно характеризуються за місцем проживання, працює за наймом, на підставі ст. 69 ч. 1 КК України, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 187 ч.2 КК України.

Керуючись : ст. ст. 323;324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним за ст. 187 ч.2 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді - 5 /п'яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком - два роки.

З урахуванням ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу

кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця

проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 на апеляційний період,

залишити - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда на протязі 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_1