Постанова

від 31.01.2018 по справі 914/3366/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року

м. Київ

справа № 914/3366/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - Руденко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

1. Заступника прокурора Львівської області

2. Львівської міської ради

3. Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі суддів: Г.Г. Якімець - головуючий, С.М. Бойко, Т.Б. Бонк

від 20.09.2017р.

за позовом в.о. керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Львівської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі-Книга"

2. Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу І.М. Осадчук

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна

за участю представників:

від позивача: Шевченко М.І.,

від відповідача-1: не з'явилися,

від відповідача-2: не з'явилися,

від третьої особи: Мартиняк Р.М.,

від прокуратури: Збарих С.М.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року в.о. керівника Львівської місцевої прокуратури №1 звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Львівської міської ради з позовом до ТОВ "Апріорі-Книга" та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Осадчук Ірини Миколаївни про витребування у відповідача-1 на користь територіальної громади міста Львова об'єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 308,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності відповідача-1 на вказаний об'єкт нерухомого майна, здійсненої відповідачем-2.

Позов мотивований тим, що право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за територіальною громадою м. Львова на підставі рішення Галицького (Ленінського) райвиконкому м. Львова від 14.04.1987р. №222, а відтак, спірні приміщення належать до комунальної власності. Тому реєстрація права власності за ТОВ "Апріорі-Книга", на думку позивача, є неправомірною.

2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. у справі №914/3366/16 позов задоволено.

Рішення суду мотивоване тим, що будинок в м. Львові по вул. Ю.Дрогобича, 4 в цілому є у комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

Посилаючись на положення ст. 388 ЦК України, зважаючи на те, що відповідачеві-1 було відомо про наявність права власності у позивача на спірне майно, враховуючи, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею неправомірно, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

3. Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р. рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Апеляційний господарський суд виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували передачу спірних нежитлових приміщень у комунальну власність.

При цьому господарський суд апеляційної інстанції вказав, що нежитлове приміщення, яке просить витребувати у відповідача-1 міська рада, припинило існувати як річ, визначена індивідуальними ознаками, які були до здійснення відповідачем-1 реконструкції, відтак, повернення цього майна в натурі є неможливим.

Суд також зазначив, що ОСОБА_11 набуто у встановленому законом порядку право власності на нежитлові приміщення площею 308,2 кв. м в АДРЕСА_1, які не перебували у власності інших осіб.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

Львівська міська рада звернулася до касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права та просить постанову скасувати, а рішення залишити в силі.

Скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції, зокрема ст. 43 ГПК України, ч. 2 ст. 60, п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 182, 328, 331 ЦК України та ст. 2 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень". У скарзі стверджується, що реєстрація права власності на будинок №4 є підтвердженням права власності Львівської міської ради на спірні нежитлові приміщення в цьому будинку.

Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради також звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник вказує на помилковість висновків суду про необізнаність ТОВ "Апріорі-Книга" щодо орендних правовідносин, оскільки спірні приміщення орендуються з 1994 року АТ "Альтара", правонаступником якого є ТОВ "Апріорі-Книга". Скаржник також вважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції на те, що термін дії договору оренди закінчився 13.06.2015р., оскільки згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 29.09.2017р. остання оплата згідно договору здійснювалася 02.03.2016р.

Крім того скаржник зазначає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю винесено наказ про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.10.2016р. на об'єкт "Реконструкція нежитлового приміщення будівлі під літерою "А-3" з розширенням за рахунок простору горища під офіс з використанням існуючих входів на АДРЕСА_1

Посадовими особами Інспекції проведено перевірку та встановлено, що замовником будівництва ТОВ "Апріорі-Книга" здійснено самовільну надбудову одного повноцінного та мансардного поверхів над нежитловою будівлею "А-3" без відповідного документу на право виконання будівельних робіт.

Скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції ч. 1 ст. 184 ЦК України, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня реєстрація права власності на новостворений об'єкт нерухомості по вул. Дрогобича, 4.

Заступник прокурора Львівської області у касаційній скарзі вказує, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 317, 319, 388 ЦК України, ст. ст. 5, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та ст. ст. 4-3, 32, 33, 43 ГПК України.

У скарзі зазначається, що господарський суд апеляційної інстанції не врахував, що Львівською міською радою у 2008 році здійснено державну реєстрацію речових прав на будинок в цілому, як на будівлю капітального типу без жодних застережень щодо будь-яких нежитлових приміщень. Також вказується, що спірне майно вибуло з володіння міської ради поза її волею.

5. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційні скарги ТОВ "Апріорі-Книга" вважає їхні доводи безпідставними, а тому просить залишити скарги без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Відповідач-1 зазначає, що спірне нежитлове приміщення ніколи не було у власності міської ради, а право власності у ОСОБА_11 виникло на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого в межах повноважень такого органу.

6. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Рішенням Галицького (Ленінського) райвиконкому м. Львова від 14.04.1987р. №222 вирішено затвердити реєстр житлових будинків, які належать місцевим радам по Ленінському району міста Львова; Львівському міському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію даних будинків згідно реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). До Переліку державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), увійшов, в тому числі, житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 24.12.1991р. №728 "Про розмежування обласної комунальної власності і власності адміністративно-територіальних одиниць/підприємств та організацій житлово-комунального господарства області" затверджено перелік підприємств та організацій, які відносяться до комунальної власності Львівської міської ради народних депутатів, до якого включено також житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів районів міста Львова.

06.08.2008р. зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно; форма власності - комунальна; підстава виникнення права власності - рішення Галицького (Ленінського) райвиконкому м. Львова від 14.04.1987р. №222.

24.10.2013р. Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради як орендодавець та ТОВ "Апріорі-книга" як орендар уклали договір оренди №Г-8835-13, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 313,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дрогобича, 4.

20.01.2016р. державним реєстратором Львівського міського управління юстиції внесено запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_11 на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, підставою чого зазначено розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №346 від 20.12.2002р.

Місцевим господарським судом встановлено, що в Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради зареєстроване розпорядження голови районної адміністрації під номером 346 від 10.04.2002р. Це розпорядження має назву - "Про затвердження акту технічної комісії Галицького району про готовність до експлуатації квартири АДРЕСА_2 після об'єднання і перепланування". Вказане підтверджується листом Галицької районної адміністрації від 16.08.2016р. №3101-150 та безпосередньо розпорядженням Галицької районної адміністрації від 10.04.2002р. №346.

13.02.2016р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Львівського МНО Сиротяком Ю.Р. за №257.

В подальшому, за актом приймання-передачі майна від 01.03.2016р. громадянин ОСОБА_12 як учасник (засновник) ТОВ "Апріорі-книга" передав спірні нежитлові приміщення до статутного капіталу вказаного товариства.

На підставі акту приймання-передачі від 01.03.2016 р. право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за ТОВ "Апріорі-книга", що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Також судами встановлено, що ТОВ "Апріорі-Книга" здійснило покращення спірних нежитлових приміщень на суму 1 984 290 грн.

7. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд апеляційної інстанції вказав, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували передачу спірних нежитлових приміщень у комунальну власність.

Проте як вбачається із встановлених господарськими судами обох інстанцій обставин, право власності на будинок № 4 по вулиці Дрогобича у м. Львові зареєстровано у 2008 році за територіальною громадою міста Львова без будь-яких застережень щодо нежитлових приміщень та площі.

Посилання апеляційного господарського суду на недоведеність відсутності розпорядження Галицької районної адміністрації від 20.12.2002р. №346 на момент реєстрації права власності за ОСОБА_11 є помилковим, оскільки місцевий господарський суд встановив, що розпорядження №346, яке дійсно видавалось Галицькою районною адміністрацією в 2002 році, не стосується вказаних нежитлових приміщень. Крім того, відсутність такого розпорядження підтверджується листом Галицької районної адміністрації від 16.08.2016р. №3101-150.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що державна реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_11 проведена з порушенням вимог ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою встановлено підстави для державної реєстрації прав, що в свою чергу потягло неправомірність передачі таких приміщень у власність ТОВ "Апріорі-Книга".

Твердження апеляційного господарського суду стосовно того, що ОСОБА_11 набуто право власності на нежитлові приміщення, які не перебували у власності інших осіб, не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За положеннями ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено, зокрема, ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на встановлені судами обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що спірні нежитлові приміщення вибули з володіння Львівської міської ради без її згоди, зокрема на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №346 від 20.12.2002р., доказів існування якого суду не надано.

Також господарський суд першої інстанції врахував обізнаність відповідача-1 про належність спірних приміщень на праві власності позивачу, про що свідчить укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТОВ "Апріорі-книга" договір оренди спірних приміщень.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про витребування об'єкту нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності відповідача-1 на вказаний об'єкт.

Відповідно до ст. 43 ГПК України в редакції, яка діяла на час розгляду справи, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд наведеного не врахував та неправильно застосував, зокрема, ст. 388 ЦК України і ст. 43 ГПК України.

Твердження апеляційного господарського суду про те, що повернення спірних приміщень є неможливим у зв'язку з реконструкцією, є помилковим з огляду на ч. 4 ст. 390 ЦК України, згідно якої якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

8. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційних скарг

Заслухавши суддю-доповідача, представників прокуратури, позивача та третьої особи, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, який в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи скаржників про порушення судом апеляційної інстанції норм права, зокрема ст. 388 ЦК України, знайшли своє підтвердження при перегляді справи в касаційному порядку.

У зв`язку з цим, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційних скарг покладається на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги заступника прокурора Львівської області, Львівської міської ради та Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р. у справі №914/3366/16 скасувати.

Рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. у справі №914/3366/16 залишити в силі.

Стягнути з ТОВ "Апріорі-Книга" на користь прокуратури Львівської області 9 740,83 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Стягнути з ТОВ "Апріорі-Книга" на користь Львівської міської ради 9 740,83 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Стягнути з ТОВ "Апріорі-Книга" на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 9 740,83 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач