Ухвала

від 05.02.2018 по справі 907/749/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"05" лютого 2018 р.                               Справа № 907/749/17

Суддя Львівського апеляційного господарського суду Хабіб М.І. – член колегії у складі суддів: Хабіб М.І. – судді- доповідача, суддів Зварич О.В., Юрченка Я.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дубівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації від 15.01.2018, вх. суду від 01.02.2018 №01-05/504/18

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2017, повний текст рішення складено 28.12.2017,

у справі № 907/749/17 (суддя Пригара Л.І.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Закарпатської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Ужгород

до відповідача: Дубівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації, смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області

про стягнення 41 282,88 грн невідшкодованих коштів за надані пільговим категоріям громадян телекомунікаційні послуги

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2017 у справі № 907/749/17 (суддя Пригара Л.І.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 41 282,88 грн невідшкодованих коштів за надані пільговим категоріям громадян телекомунікаційні послуги та 1600,00 грн судового збору.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, Дубівське управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації (відповідач) оскаржив рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Скаржник не додав до апеляційної скарги доказів сплати судового збору, вказавши в апеляційній скарзі, що відповідно до п.15 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» органи виконавчої влади АРК, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладені завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Ці доводи скаржника суперечать Закону України “Про судовий збір” в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147 –VІІІ, який набрав чинності 15.12.2017, оскільки на час подання апеляційної скарги (15.01.2018 згідно з поштовим штемпелем на конверті) відповідач не був звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи ціну позову (41282,88 грн), судовий збір за подання апеляційної скарги згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147 –VІІІ, підлягав сплаті в розмірі 2 400,00грн - 150% від 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (при поданні позову підлягав сплаті судовий збір у мінімальному розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму (1 600,00грн)).

Крім того, згідно з ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

В порушення вищевказаної норми до апеляційної скарги не додано описів вкладення. Як докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу скаржник додав лише фіскальний чек від 15.01.2018.

Частиною 2 статті 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Приписами ч.ч.1,2 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із встановленням строку для усунення вищевказаних недоліків.

При не усуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1.Апеляційну скаргу Дубівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації від 15.01.2018, вх. суду від 01.02.2018 №01-05/504/18 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2017 у справі № 907/749/17 залишити без руху.

2. Апелянту усунути недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги, та надати суду протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали:

-докази сплати судового збору в сумі 2 400,00грн в порядку, встановленому Законом України “Про судовий збір”, та подати суду довідку територіального органу Державного казначейства України про зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору;

-докази надіслання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу листом з описом вкладення.

3. Копію цієї ухвали суду надіслати Дубівському управлінню соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення для відома та належного виконання.

4.Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя          -доповідач                                                             М.І. Хабіб