Постанова

від 23.01.2018 по справі 911/2230/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. Справа№ 911/2230/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Цибульському Р.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 23.01.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 (повний текст складено29.09.2017) у справі №911/2230/17 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд"

про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд про усунення перешкод у користуванні майном, зобов'язання будь-яких інших осіб звільнити єдиний майновий комплекс шляхом виселення, зобов'язання передати по акту ключі, технічну документацію.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №911/5204/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до відповідача у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, за адресою Київська обл. смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, крім того, зазначеним рішенням суду припинено право власності відповідача у даній справі на вищенаведений майновий комплекс, однак, як вказує позивач він неодноразово намагався потрапити до приміщення комплексу, проте відповідачем чиняться перешкоди в користуванні майном, яке належить на праві власності позивачу.

Узагальнені заперечення відповідача грунтуються на тому, що єдиний майновий комплекс, за адресою Київська обл. смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а є єдиним майновим комплексом підприємства відповідача, а оскільки, належна відповідачу частка не виділена, у відповідача відсутні підстави для передачі вказаного майна позивачу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2017 (повний текст якого підписано 29.09.2017) позов задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю; підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. Відповідно до рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №911/5204/16 позивач набув право власності на чітко визначене майно. В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача щодо зобов'язання будь-яких інших осіб звільнити вказане майно є неконкретизованими, коло таких осіб не визначено і не зазначено в якості відповідачів. Вимоги щодо зобов'язань надати ключі, оригінали технічної документації та інших можливих засобів доступу до вказаного комплексу також не конкретизовані, а саме не вказаний перелік конкретної технічної документації та не надано доказів наявності у відповідача документації за конкретним переліком, не визначено також у позовних вимогах, кількість ключів та які саме ключі позивач просить витребувати, не визначено також інші можливі засоби доступу, які позивач просить надати. Складання акту приймання-передачі майна не є засобом захисту порушених прав у розумінні ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 (повний текст якого підписано 29.09.2017) у справі №911/2230/17 - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що містить невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Зокрема, апелянт посилався на те, що позивачем не надано жодного доказу, що відповідач своїми діями створює перешкоди в користуванні нерухомим майном, нерухоме майно є єдиним майновим комплексом, майнові права на земельну ділянку під нерухомістю належать відповідачу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 (повний текст якого підписано 29.09.2017) передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Гончаров С.А., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі 911/2230/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.11.2017.

21.11.2017 розгляд справи не відбувся.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2017, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №911/2230/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.11.2017 для розгляду справи №911/2230/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Гончаров С.А., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2017 справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 21.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2018.

22.01.2018 від відповідача через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення по суті апеляційної скарги, в яких апелянт додатково зазначив, що позивачем подано негаторний позов, однак відповідно до обставин на які він посилається у позові, позивач мав звертатися до суду за захистом порушеного права з віндикаційним позовом, а відтак судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі не вірно застосовано статтю 391 Цивільного кодексу України, та звернув увагу апеляційного суду на ту обставину, що зазначена правова позиція системно застосовується судом касаційної інстанції, на доказ чого подав тексти відповідних Постанов Вищого Господарського суду України.

В судовому засіданні 23.01.2017 представник апелянта (відповідача) доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання 23.01.2018 позивач представників не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином (ухвала від 21.12.2017 про оголошення по справі перерви до 23.01.2018 вручена згідно поштового повідомлення 0101122353371). На адресу суду позивач направив заяву в якій проти доводів апеляційної скарги заперечував, оскільки вважає їх надуманими та такими, що не відповідають обставинам справи, просив розглядати справу 23.01.2018 за відсутності представника позивача та долучити до матеріалів справи копію рішення Бородянської селищної ради двадцять шостої сесії сьомого скликання від 31.10.2017.

Частиною 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Учасники процесу не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Частиною 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, неоспорені обставини справи, і визначені відповідно до них правовідносини, наступні.

Позивач у даній справі звернувся до суду вказуючи на порушення відповідачем його прав на користування майном, звернення стягнення на яке, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки було предметом розгляду у справі Господарського суду Київської області №910/5204/16.

Пунктом 2 рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2016 постановлено наступне: в рахунок погашення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, код 35144635) за Рамковою угодою № FW115.771 від 31.10.2013 та укладеними на її підставі договором про надання траншу № 115.44148/FW115.771 від 31.10.2013, договором про надання траншу № 115.44185/FW115.771 від 31.10.2013, договором про надання траншу № 115.44293/FW115.771 від 12.03.2014, зі змінами та доповненнями, у загальному розмірі 2963685,31 грн. , звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" права власності на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210, з початковою вартістю, що буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент набуття права власності.

Пунктом 3 вказаного рішення суду постановлено, припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 320/1, код 35144635) на єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

Вищезазначене рішення суду від 09.06.2016, набрало законної сили 05.07.2016.

11.11.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженням майном.

У відповідь на яку, відповідачем було відмовлено позивачу з посиланням на те, що майно, що визнане на праві власності за позивачем є єдиним майновим комплексом відповідача та відповідно не може бути передано позивачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судом першої інстанції встановлено, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що на підставі рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16, яке набрало законної сили, позивачем набуто право власності на єдиний майновий комплекс розташований за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а та 19.10.2016 зареєстровано таке право.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі вищенаведеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про зобовя'зання відповідача звільнити майновий комплекс адмінбудівлі літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а який належить позивачу на праві приватної власності, яке виникло у позивача на підставі рішення господарського суду, що набуло законної сили і таке право у встановленому законом порядку позивачем зареєстровано, шляхом виселення ТОВ УБК Євробуд з займаних приміщень, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України , підприємство, а саме ТОВ УБК Євробуд є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності і до складу якого, як єдиного майнового комплексу, входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому, оскільки під час державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно позивач належну йому частку не виділив, а права на ТОВ УБК Євробуд та інші активи, належні підприємству передані позивачу не були, твердження останнього про наявність права власності на вказане нерухоме майно є сумнівним, судом апеляційної інстанції як підстава для відмови у задоволенні позову - відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 191 Цивільного кодексу України , підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю; підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. Підприємство не може виступати у цивільному праві, як суб'єкт правових відносин, оскільки цю функцію виконує суб'єкт цивільних відносин - юридична особа. Таким чином, під час укладення кредитного та іпотечного договорів відповідач виступав як юридична особа і як суб'єкт права, а не як об'єкт права, та передав в іпотеку частину нерухомого майна, на яке в подальшому у відповідності до вимог чинного законодавства, у позивача виникло право власності.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що оскільки предметом розгляду даної справи є усунення перешкод в користуванні саме майном, а позивачем не ставиться вимог щодо земельної ділянки на якій знаходиться майно то і відповідно задоволення позову не призведе до порушення прав останнього на земельну ділянку.

Крім того, на день розгляду апеляційної скарги, у відповідності до Рішення Бородянської селищної ради двадцять шостої сесії сьомого скликання від 31.10.2017 в зв'язку з набуттям позивачем права власності на єдиний майновий комплекс розташований за адресою Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а Бородянською селищною радою прийнято рішення про укладення з Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк договору оренди земельної ділянки площею 0,4199 га, яка знаходиться за адресою Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а для розміщення та експлуатації будівль і споруд. Натомість дію договору оренди землі №213/15 від 13.11.2015 укладеного між радою та відповідачем щодо оренди земельної ділянки площею 0,4199 га, яка знаходиться за адресою Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а для розміщення та експлуатації будівль і споруд радою - вирішено припинити.

Також, доводи апелянта про те, що позивачем подано негаторний позов, однак відповідно до обставин на які він посилається у позові, позивач мав звертатися до суду за захистом порушеного права з віндикаційним позовом, а відтак судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі не вірно застосовано статтю 391 Цивільного кодексу України не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідачем підтверджено фактичне користування спірним приміщенням та на вимогу позивача відмовлено у їх звільненні, посилаючись на ту обставину, що майно, що визнане на праві власності за позивачем є єдиним майновим комплексом відповідача та відповідно не може бути передано позивачу.

Отже, позивачем підтверджено належними засобами доказування той факт, що відповідач ускладнює здійснення повноважень користування належним на праві власності позивачеві майном та перешкоджає власнику у здійсненні його законного права користуватися та розпоряджатися майном, а відтак позивач вірно обрав спосіб захисту порушуваного права та звернувся до суду саме з негаторним позовом, у відповідності до правовідносин які склалися між сторонами на момент звернення позивача з позовом до суду.

Висновки апеляційного суду щодо того, чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, зводяться до наступного.

Статтями 15 , 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, судом підлягає захисту право особи, що порушене іншими особами, чи не визнається.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України , права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, а відтак, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом заявлення вимоги про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов'язання звільнити займані приміщення, відповідає ефективному засобу захисту.

Натомість апеляційний суд, погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання будь-яких інших осіб звільнити вказане майно, оскільки такі позовні вимоги є неконкретизованими, коло осіб яких необхідно зобов'язувати на вчинення дій щодо звільнення приміщень - не визначено і не зазначено в якості відповідачів. Вимоги щодо зобов'язань надати ключі, оригінали технічної документації та інших можливих засобів доступу до вказаного комплексу також не конкретизовані, а саме не вказаний перелік конкретної технічної документації та не надано доказів наявності у відповідача документації за конкретним переліком, не визначено також у позовних вимогах, кількість ключів та які саме ключі позивач просить витребувати, не визначено також інші можливі засоби доступу, які позивач просить надати, а відтак місцевий господарський суд вірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги. Крім того, складання акту приймання-передачі майна не є засобом захисту порушених прав у розумінні ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України . Тобто в даному випадку обраний позивачем засіб захисту права не відповідає ефективному засобу захисту .

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Товариство з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд .

Керуючись ст.ст. 240, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК "Євробуд" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 у справі №911/2230/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 у справі №911/2230/17 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №911/2230/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 02.02.2018.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

О.М. Гаврилюк