Постанова

від 01.02.2018 по справі 2607/15246/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 2607/15246/12 Головуючий у 1-й інстанціїсуддя: Васильченко О.В.

01 лютого 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни про призначення суб'єкта оціночної діяльності, скасування постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. та просила:

визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. з призначення суб`єкта оціночної діяльності та скасувати постанову про призначення оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 26.07.2017 (ВП №51858472);

визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А., з виставлення належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, на електронні торги, що мають відбутися 04.12.2017 (ВП №51858472).

Також скаржник звернувся до суду із заявою про зупинення в межах виконавчого провадження № 51858472 реалізації майна на підставі виконавчого листа-дубліката № 2607/15246/12 від 16.03.2016, виданого Подільським районним судом м. Києва, а саме: зупинити реалізацію арештованого майна шляхом проведення 04.12.2017 електронних торгів з продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63,6 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 та розташована за адресою: АДРЕСА_1.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1103/2018 Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30.11.2017 відкрито провадження у справі. На час розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця зупинено реалізацію майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1, в межах виконавчого провадження № 51858472 на підставі виконавчого листа-дубліката № 2607/15246/12 від 16.03.2016, виданого Подільським районним судом м. Києва.

В апеляційній скарзі ПАТ ВТБ Банк просить ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині зупинення реалізації майна. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів вказує, що на стадії розгляду скарги на дії державного виконавця процесуальне законодавство не передбачає право суду зупинити реалізацію арештованого майна. Зазначив, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпечення позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з чим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом м. Києва.

У судовому засіданні представник ПАТ ВТБ Банк просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених в ній підстав.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленні про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомили.

На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.

Ухвала суду першої інстанції в частині відкриття провадження в справі не оскаржується, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції не переглядається.

Постановляючи ухвалу про зупинення реалізації арештованого майна, суд першої інстанції виходив з того, що заявником оскаржуються дії державного виконавця щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності, а тому невжиття зазначених заходів може призвести до порушення прав скаржника, відновлення яких потребуватиме значних зусиль.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів .

Матеріали справи свідчать, що у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Махової Д.А. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності та просив скасувати зазначену постанову та з виставлення належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 на електронні торги (а. с. 1-5).

Також скаржник звернувся до суду фактично із заявою про зупинення в межах виконавчого провадження № 51858472 реалізації майна на підставі виконавчого листа-дубліката № 2607/15246/12 від 16.03.2016, виданого Подільським районним судом м. Києва, а саме: зупинити реалізацію арештованого майна шляхом проведення 04.12.2017 електронних торгів з продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63,6 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 35-38).

У статті 34 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (пункт 2); зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення (пункт 3).

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 Постанови від 07.02.2014 № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження).

Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця за наявності підстав суд має право зупинити реалізацію майна до завершення розгляду скарги.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що під час вчинення виконавчих дій, оцінювачем суб'єкта господарювання оціночної діяльності здійснювались дії щодо оцінки майна боржника для подальшої її реалізації, а саме квартири АДРЕСА_1, яка є єдиним житлом заявника.

За наведеного, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо зупинення реалізації арештованого майна правильними.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно забезпечив скаргу у вищезгаданий спосіб, оскільки на теперішній час проходить процедура реалізації спірної квартири в межах виконавчого провадження, колегія суддів вважає безпідставними в зв'язку з вищевикладеними доводами суду апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, подаючи відповідну заяву, заявник ставив на меті зупинить торги, які повинні були відбутися в грудні 2017 року. На теперішній час вказані підстави відпали, в зв'язку з чим заінтересована особа не позбавлена можливості ставити перед судом першої інстанції питання щодо скасування заходів забезпечення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в частині зупинення реалізації майна без змін.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року в частині зупинення реалізації майна залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст Постанови складено 06.02.2018.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк