Рішення

від 30.01.2018 по справі 521/20406/17

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/20406/17

Пр. №2а/521/112/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Пасічник О.Е.,

за участю представника позивача - ОСОБА_5.,

за участю представника Одеської митниці ДФС - Ткаченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання противоправною та скасування постанови про порушення митних правил,

встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, посилаючись на те, що в кінці листопада 2017 року він дізнався, що 10 травня 2017 року в.о. заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - Одеська митниця ДФС)була винесена постанова Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №0397/50000/17 від 10 травня 2017 року, якою його, ОСОБА_4, станом на 2015 рік директора ТОВ Щедрий Пан , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 2 523697,53 грн. Вважав постанову Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №0397/50000/17 від 10 травня 2017 року, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог, посилався на те, що 03 серпня 2015 року до зони діяльності Одеської митниці ДФС на автомобілі НОМЕР_1/ НОМЕР_2 надійшов товар речі домашнього вжитку , який було оформлено та випущено ТОВ Щедрий Пан у вільний обіг за митною декларацією типу МД ІМ 40 ТН від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599 на підставі документів доданих до митного оформлення, зокрема, СМR від 01 серпня 2015 року №0809551, CARNET TIR № XN75937207, контракту від 06 липня 2015 року № HAUSP 1402, інвойс від 01 серпня 2015 року №166378, пакувального листа від 01 серпня 2015 року №166678.

24 грудня 2015 року на вказану партію товару була подана митна декларація ІМ 40 ТН від 24 грудня 2015 року №500040001/2015/015317.

Зі змісту постанови Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №0397/50000/17 від 14 квітня 2017 року вбачається, що 31 січня 2017 року до Одеської митниці ДФС листом Державної фіскальної служби України від 24 січня 2017 року №1531/7/99-99-20-02-01-17 надійшла відповідь митних органів Турецької Республіки із наданням митних декларацій та інвойсів, які були підставою для відправки товарів в Україну.

Позивач зазначав, що на підставі даної відповіді, Одеською митницею ДФС було зроблено висновок про те, що при декларуванні товарів в режимі імпорт за МД ІМ 40 ТН від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ40ТН від 24 грудня 2015 року №500040001/2015/015317, директором ТОВ Щедрий Пан ОСОБА_4 заявлено неправдиві відомості про вартість переміщуваного товару, надавши інвойс від 01 серпня 2015 №166378, що містить неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Вказував, що за твердженням митниці, згідно документів, наданих митними органами Турецької Республіки, вартість експортованого товару становила 36091,55 доларів США та 225987,00 Євро (6242442,65 грн. згідно курсу НБУ на момент митного оформлення), а митна вартість товару, заявлена до митного оформлення згідно МД ІМ 40 ТН від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599 складає 60230,55 доларів США (2063509,60 грн. згідно курсу НБУ на момент митного оформлення). Дані обставини стали підставою того, що митницею було зроблено висновок щодо неправомірного зменшення директором ТОВ Щедрий Пан митних платежів на суму 4178933,05 грн. Отже сума недоплачених ТОВ Щедрий Пан митних платежів становить 841232,51 грн., чим вчинене порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України.

Позивач вказував, що під час митного оформлення товарів в режимі імпорт за МД ІМ 40 ТН від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599 декларантом було надано органу доходів і зборів усі документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення. Жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Стверджував, що декларантом до митного оформлення був наданий той інвойс, що був наданий контрагентом, та підстав для сумніву щодо достовірності інформації, яку він подав у нього не було. Тобто у нього, як декларанта був відсутній умисел на внесення неправдивих відомостей про вартість товару, зазначеного в інвойсі від 01 серпня 2015 року №166378, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.485 МК України.

Позивач вважає, що у постанові Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №0397/50000/17 від 10 травня 2017 року не наведено належних доказів на підтвердження того, що йому, як директору ТОВ Щедрий Пан могло бути відомо про відмінність вартості товарів та наявність у нього прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які передбачена ст.485 МК України. Обставини щодо можливого надання митному органу неправдивих відомостей під час митного оформлення імпортованого товару, які стали підставою для недоврахування відповідних податків і зборів, не могли і не залежали від його волі, та не можуть свідчити про його умисел на ухилення від сплати митних платежів, а отже в його діях відсутня суб'єктивна сторона в складі адміністративного правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Посилаючись на порушення своїх прав, оскільки постанова Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №0397/50000/17 від 10 травня 2017 року було прийнято митницею без дотримання вимог ст.526 МК України, тобто, без належного сповіщення позивача, останній просив суд визнати противоправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС в справі про адміністративне правопорушення митних правилвід 10 травня 2017 року за №0397/50000/17 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Представник позивача, діючий на підставі довіреності від 13 листопада 2017 року у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі (а.с.16).

Представник відповідача, діючий за довіреністю від 28 грудня 2017 року в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав суду заперечення та відзив на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначав, що 03 серпня 2015 року до зони діяльності Одеської митниці ДФС від фірми - відправника HEDEF AMBALAJ SAN VE DIS. TIC. LTD STI (Туреччина) на автомобілі НОМЕР_1/ НОМЕР_2 надійшов товар речі домашнього вжитку . 04 серпня 2015 року в якості підстави для переміщення зазначених товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі імпорт особою, директором ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298) ОСОБА_4, були надані наступні документи: СМR від 01 серпня 2015 року №0809551, CARNET TIR № XN75937207, контракт від 06 липня 2015 року № HAUSP 1402, інвойс від 01 серпня 2015 року №166378, пакувального листа від 01 серпня 2015 року №166678, а також митна декларація в режимі МД ІМ 40 ТН від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599.

04 серпня 2015 року зазначені товари були оформлені згідно МД ІМ 40 ТН №500040001/2015/008599 та випущені у вільний обіг. 24 грудня 2015 року на вказану партію товару була подана митна декларація ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317.

Відповідно до наданих митних HEDEF AMBALAJ SAN.VE DIS TIC.LTD. STI (Туреччина) на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298, 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 115) на умовах поставки СІР Іллічівськ підлягав товар: речі домашнього вжитку у кількості 677 місць вагою брутто 22607,00 кг, нетто - 22469,00 кг.

Зазначав, що ст. 320 МК України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України нри митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому МК України.

Пунктом 8 частини 1 статті 336 МК України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Зазначав, що 31 січня 2017 року до Одеської митниці ДФС листом Державної фіскальної служби України від 24 січня 2017 №1531/7/99-99-20-02-01-17 надійшла відповідь митних органів Турецької Республіки із наданням митних декларацій та інвойсів, які були підставою для відправки товарів в Україну. В ході опрацювання інформації, яка надана у листі митних органів Турецької Республіки, було встановлено, що фактично товар, оформлений на Одеській митниці ДФС за МД ІМ40ДЕ МД ІМ 40 ТН від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Туреччини на умовах поставки FOB ISTANBUL , однак були виявлені розбіжності у фактурній вартості товару (згідно митної декларації: 60 230,50 доларів США (2063509,60 грн. за курсом НБУ на момент митного оформлення), згідно документів, наданих митними органами Туреччини - 36091,55 доларів США та 225987,00 Євро (6242442,65 грн. згідно курсу НБУ на момент митного оформлення).

Тобто, різниця між вартістю товарів за МД ІМ40ДЕ від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 (2063509,60 грн.) та фактичною загальною вартістю товарів оформлених з Туреччини до України (6242442,65 грн.), складає 4178933,05 грн., що свідчить та підтверджує заниження вартості товарів, оформлених в Одеській митниці ДФС.

Тобто, проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні зазначених вище товарів, директором ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298) ОСОБА_4 у митних деклараціях МД ІМ40ДЕ від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317, заявлено неправдиві відомості про вартість товару, надавши інвойс № 166378 від 01 серпня 2015, що містить неправдиві відомості про цю вартість переміщуваного товару.

Стверджував, що відповідно до норм Митного кодексу України та Податкового кодексу України, базою оподаткування товарів при ввезенні їх на митну територію України є митна вартість цього товару.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до вимог ст. 49 МК України є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті на ці товари.

Згідно службової записки заступника начальника м/п Чорноморський Одеської митниці ДФС від 14 квітня 2017 року №1013/15-70-62 сума митних платежів, сплачених за МД ІМ40ДЕ від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 становить 675765,40 грн.

У випадку заявлення вартості товару, яка відповідає вартості згідно надісланих митними органами Туреччини, сума митних платежів становила б 1516997,91 грн.

Тобто, різниця сум митних платежів, нарахованих та сплачених за митною вартістю, заявленою декларантом, та суми митних платежів, з урахуванням декларації, надісланої митними органами Туреччини становить 841232,51 грн.

Тому, за думкою відповідача, директором ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298) ОСОБА_4 при декларуванні товару за МД ІМ40ДЕ від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 з метою зменшення розміру митних платежів було заявлено в зазначену декларацію неправдиві відомості та надано інвойс від 01 серпня 2015 року №166378, що містить неправдиві відомості про вартість товарів, що призвело до неправомірного зменшення митних платежів на суму 841232,51 грн.

На підставі вищевказаних обставин, 22 лютого 2017 року посадовою особою Одеської митниці ДФС у відношенні ОСОБА_4 було складено протокол про порушення митних правил №0397/50000/17, передбаченого ст. 485 МК України, а 10 травня 2017 року винесено постанову в справі про порушення митних правил №0397/50000/17, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 2523697,53 грн.

Посилаючись на вищевикладене представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі(а.с.33-35,43-48).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 КАС України адміністративне судочинство встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що 03 серпня 2015 року до зони діяльності Одеської митниці ДФС від фірми - відправника HEDEF AMBALAJ SAN VE DIS. TIC. LTD STI (Туреччина) на автомобілі НОМЕР_1/ НОМЕР_2 надійшов товар речі домашнього вжитку .

04 серпня 2015 року в якості підстави для переміщення зазначених товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі імпорт особою, директором ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298) ОСОБА_4, були надані наступні документи: СМR від 01 серпня 2015 року №0809551, CARNET TIR № XN75937207, контракт від 06 липня 2015 року № HAUSP 1402, інвойс від 01 серпня 2015 року №166378, пакувальний лист від 01 серпня 2015 року №166678, а також митна декларація в режимі МД ІМ 40 ТН від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599.

04 серпня 2015 року зазначені товари були оформлені згідно МД ІМ 40 ТН №500040001/2015/008599 та випущені у вільний обіг. 24 грудня 2015 року на вказану партію товару була подана митна декларація ІМ 40 ДТ №500040001/2015/015317.

Відповідно до наданих митних HEDEF AMBALAJ SAN.VE DIS TIC.LTD. STI (Туреччина) на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298, 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва,115) на умовах поставки СІР Іллічівськ підлягав товар: речі домашнього вжитку у кількості 677 місць вагою брутто 22607,00 кг, нетто - 22469,00 кг.

Загальна вартість задекларованих товарів склала 60 230,50 доларів США (2063509,60 грн. за курсом НБУ на момент митного оформлення), сума сплачених платежів 675765,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення автентичності поданих документів, Одеською митницею ДФС було направлено запит до митних органів Туреччини.

31 січня 2017 року до Одеської митниці ДФС листом Державної фіскальної служби України від 24 січня 2017 №1531/7/99-99-20-02-01-17 надійшла відповідь митних органів Турецької Республіки із наданням митних декларацій та інвойсів, які були підставою для відправки товарів в Україну.

Статтею 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому МК України.

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 336 МК України однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Встановлено, що після отримання з митних органів Туреччини відповіді та документів, Одеською митницею ДФС було зроблено висновок про те, що при декларуванні товарів в режимі імпорт за МД ІМ40ДЕ від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 директором ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298) ОСОБА_4 заявлено неправдиві відомості про вартість товару, надавши інвойс № 166378 від 01 серпня 2015, що містить неправдиві відомості про цю вартість переміщуваного товару.

В судовому засіданні представник Одеської митниці ДФС пояснив суду, в ході перевірки митницею були виявлені розбіжності у митній вартості товару (згідно митної декларації: 60 230,50 доларів США (2063509,60 грн. за курсом НБУ на момент митного оформлення), згідно документів, наданих митними органами Туреччини - 36091,55 доларів США та 225987,00 Євро (6242442,65 грн. згідно курсу НБУ на момент митного оформлення). Різниця між вартістю товарів за МД ІМ40ДЕ від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 (2063509,60 грн.) та фактичною загальною вартістю товарів оформлених з Туреччини до України (6242442,65 грн.), складає 4178933,05 грн., що свідчить та підтверджує заниження вартості товарів, оформлених в Одеській митниці ДФС.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив суду, що за МД ІМ40ДЕ від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 до митного оформлення заявлено товари, відправником яких є Компанія HEDEF MBALAJ SAN.VE DIS TIC.LTD. STI (Туреччина).

У МД ІМ 40 ТН від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599 задекларовано товар речі домашнього вжитку у кількості 677 місць вагою брутто 22607,00 кг, нетто - 22469,00 кг., митною вартістю 60230,55 доларів США (2063509,60 грн. згідно курсу НБУ на момент митного оформлення), виробником яких є Компанія HEDEF MBALAJ SAN.VE DIS TIC.LTD. STI (Туреччина), сума сплачених платежів 675765,40 грн.

Загальна вартість товарів становить 60230,55 доларів США, що задекларована у МД ІМ 40 ТН від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599 за першим методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору, що підтверджується наданим до митного оформлення інвойсом від продавця товару Компанії HEDEF MBALAJ SAN.VE DIS TIC.LTD. STI (Туреччина) № 166378 від 01 серпня 2015.

Вказані обставини, свідчать про те, що висновок митниці про те, що документи, які були надані митним органом країни експорту свідчать про заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, грунтується тільки на припущеннях відповідача і спростовуються матеріалами справи.

Доводи, на які посилався представник позивача в судовому засіданні стосовно незаконних припущень відповідача щодо заявлених директором ТОВ Щедрий Пан ОСОБА_4 неправдивих відомостей про вартість переміщуваного товару, та наданих останнім документів, що містять неправдиві відомості, необхідних для визначення митної вартості товару, не були спростовані представником відповідача відповідно до діючого законодавства України. Встановлено, що 22 лютого 2017 року посадовою особою Одеської митниці ДФС у відношенні ОСОБА_4 було складено протокол про порушення митних правил №0397/50000/17, передбаченого ст. 485 МК України (а.с.10-15).

З матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2017 року на підставі протоколу про порушення митних правил №0397/50000/17, передбаченого ст. 485 МК України винесено постанову в справі про порушення митних правил №0397/50000/17, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 2523697,53грн. (а.с.6-9).

З змісту ст. 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У розумінні ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, є за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості.

Суд ваажає, що доказів наявності протиправної мети дій ОСОБА_4 щодо заявлення неправдивих відомостей та неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру Одеською митницею ДФС в ході розгляду справи не надано.

Окрім того суд враховує, що відповідно до вимог ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає інші документи, передбачені митним кодексом.

Такі заходи митним органом з метою можливого усунення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів, а також коригування митної вартості товарів та подальшої сплати митних платежів у встановленому розмірі не вживались.

З матеріалів справи вбачається, що на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупроводжувальних документах, зокрема, інвойсах та пакувальних листах, що підтверджується і листами фірми-відправника.

Так, на момент декларування товару, що переміщувався через митний кордон України законність наданих позивачкою документів, які стали підставою для митного оформлення не викликала у митниці жодних сумнівів, фактично встановлена автентичність наявного та заявленого товару.

За таких обставинах, суд вважає, що на момент митного оформлення товару, поданого згідно митної декларації ІМ40ДЕ від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 в діях ОСОБА_4 був відсутній прямий умисел для ухилення від сплати митних платежів та надання недостовірних відомостей щодо товару, оскільки під час митного оформлення товарів в режимі імпорт за декларацією МД ІМ40ДЕ від 04 серпня 2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 ним було надано органу доходів і зборів усі документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення. Жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

В протоколі про порушення митних правил зазначається: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Оцінюючи матеріали справи, суд виходить з того, що хоча і для провадження у справах про адміністративні правопорушення є характерним специфічний вид доказу - безпосереднє спостереження уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення і проведення адміністративного розслідування, проте сам по собі факт складання протоколу не може бути визнаний єдиним та достатнім доказом для встановлення вини особи в скоєнні правопорушення у разі оспорювання особою факту вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності

Згідно зі ст.485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

На підставі досліджених по справі доказів суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об'єктивної та суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 529 ч.1 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ст. 530 ч.6 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Як чітко зобов'язує ст. 77 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідні посилання сторони відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними та викликають обґрунтований сумнів.

Відповідно до ст. 531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Ураховуючи викладене, суд вбачає обґрунтованим задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову. Разом з тим, оскільки в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, суд вбачає обґрунтованим закрити провадження у відповідній справі.

Керуючись ст.ст. 4, 53, 57, 71, 292, 485, 494, 495, 498, 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 9, 20, 90, 238, 242, 245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання противоправною та скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити.

Визнати противоправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення митних правил за №0397/50000/17 від 10 травня 2017 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Закрити провадження у справі про порушення митних правил №0397/50000/17.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя: О.М.Сегеда