Постанова
від 18.07.2018 по справі 521/20406/17
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 521/20406/17

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Сегеда О.М. Час і місце ухвалення: 15:38, 30.01.2018р., м.Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Єщенка О.В.,

Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

06.12.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №0397/50000/17 від 10.05.2017 року, якою ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 523 697,53 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30.01.2018 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Одеської митниці ДФС про порушення митних правил №0397/50000/17 від 10.05.2017 року; закрито провадження у справі про порушення митних правил.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, 22.02.2018 року Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт наголошує, що позивачем у митних деклараціях від 04.08.2015 року №500040001/2015/008599 та №500040001/2015/015317 заявлено неправдиві відомості про вартість товару, надано інвойс №166378 від 04.08.2015, що містить неправдиві відомості про вартість переміщуваного товару, що призвело до заниження сплати податків. Вказані відомості стали відомі 31.01.2017 року - при надходженні відповіді митних органів Турецької Республіки із наданням митних декларацій та інвойсів, які були підставою для відправки товарів в Україну.

У зв'язку з викладеним, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30.01.2018 року та прийняття нового судового рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

01.06.2018 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що судом першої інстанції винесено правомірне рішення, об'єктивно надано оцінку всім обставинам справи. Позивач просить апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Колегія суддів з матеріалів справи вбачає та сторонами не заперечується, що 03.08.2015 року до зони діяльності Одеської митниці ДФС від фірми відправника HEDEF AMBALAJ SAN VE DIS. TIC. LTD STI (Туреччина) на автомобілі НОМЕР_1/НОМЕР_2 надійшов товар речі домашнього вжитку .

04.08.2015 року в якості підстави для переміщення зазначених товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі імпорт особою, директором ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298) ОСОБА_2, були надані наступні документи: СМR від 01.08.2015 року №0809551, CARNET TIR № XN75937207, контракт від 06.07.2015 року № HAUSP 1402, інвойс від 01.08.2015 року №166378, пакувальний лист від 01.08.2015 року №166678, а також митна декларація в режимі МД ІМ 40 ТН від 04.08.2015 року №500040001/2015/008599.

04.08.2015 року зазначені товари були оформлені згідно МД ІМ 40 ТН №500040001/2015/008599 та випущені у вільний обіг.

24.12.2015 року на вказану партію товару була подана митна декларація ІМ 40 ДТ №500040001/2015/015317.

Відповідно до наданих відомостей, продавцем Компанією HEDEF AMBALAJ SAN.VE DIS TIC.LTD. STI (Туреччина) на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298, 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва,115) на умовах поставки СІР Іллічівськ поставлявся товар: речі домашнього вжитку у кількості 677 місць вагою брутто - 22607,00 кг, нетто - 22469,00 кг.

Загальна вартість задекларованих товарів склала 60 230,50 доларів США (2063509,60 грн. за курсом НБУ на момент митного оформлення), сума сплачених платежів 675765,40 грн.

З метою встановлення автентичності поданих документів, Одеською митницею ДФС було направлено запит до митних органів Туреччини.

31.01.2017 року до Одеської митниці ДФС листом Державної фіскальної служби України від 24.01.2017 №1531/7/99-99-20-02-01-17 надійшла відповідь митних органів Турецької Республіки із наданням митних декларацій та інвойсів, які були підставою для відправки товарів в Україну.

14.04.2017 року старшим інспектором другого відділу оперативного реагування управління протидії митним порушенням Одеської митниці ДФС Самолевським К.В. складено протокол про порушення митних правил № 0397/50000/17 у відношенні ОСОБА_2

З вказаного протоколу вбачається, що після отримання з митних органів Туреччини відповіді та документів, Одеською митницею ДФС було зроблено висновок про те, що при декларуванні товарів в режимі імпорт за МД ІМ40ДЕ від 04.08.2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 директором ТОВ Щедрий Пан (ЄДРПОУ 37224298) ОСОБА_2 заявлено неправдиві відомості про вартість товару, надавши інвойс №166378 від 01.08.2015р., що містить неправдиві відомості про цю вартість переміщуваного товару.

На підставі протоколу про порушення митних правил №0397/50000/17, винесено постанову в справі про порушення митних правил №0397/50000/17, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 2523697,53грн.

Не погоджуючись з правомірністю постанови про порушення митних правил №0397/50000/17 від 10.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності без повного дослідження об'єктивної та суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова у справі про порушення митних правил №0397/50000/17 від 10.05.2017 року відносно ОСОБА_2 є протиправною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) встановлено, що питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Згідно ст. 4 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку; дозвіл органу доходів і зборів - надання особі органом доходів і зборів усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У розумінні ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

За правилами статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Згідно ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, є за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості.

Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Статтею 277 МК України передбачено, що об'єктами оподаткування митом є: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України.

Колегія суддів враховує, що відповідно до вимог ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає інші документи, передбачені митним кодексом.

Такі заходи митним органом вчиняються з метою можливого усунення розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів, а також коригування митної вартості товарів та подальшої сплати митних платежів у встановленому розмірі.

Так, на момент декларування товару, що переміщувався через митний кордон України, законність наданих позивачем документів, які стали підставою для митного оформлення, не викликала у митниці жодних сумнівів, фактично встановлена автентичність наявного та заявленого товару.

Зі змісту ст. 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому МК України.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 336 МК України однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

31.01. 2017 року до Одеської митниці ДФС листом Державної фіскальної служби України від 24.01.2017 №1531/7/99-99-20-02-01-17 надійшла відповідь митних органів Турецької Республіки із наданням митних декларацій та інвойсів, які були підставою для відправки товарів в Україну.

Колегія суддів зазначає, що експортна митна декларація ЕХ-1 №4610136693 від 01.08.2015 р. є митним документом, що підтверджує експорт товарів, законність вивезення продукції з країни-експортера та ввезення в країну-імпортер. При цьому, відповідно до умов Інкотермс 2010, експортну декларацію може оформляти кожна із сторін зовнішньоекономічного контракту, тобто, як продавець, так і покупець.

Дослідивши наявну в матеріалах справи експортну митну декларацію від 01.07.2017р. №4610136693 від 01.08.2015 р. щодо постачання товару, колегією суддів встановлено, що вона була оформлена продавцем товару Компанією HEDEF AMBALAJ SAN.VE DIS TIC.LTD. STI (Туреччина), про що зазначено безпосередньо в п.1 декларації згідно з правилами оформлення такого документу в країні відправлення.

Таким чином, на момент митного оформлення товару, поданого згідно митної декларації ІМ40ДЕ від 04.08.2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 в діях ОСОБА_2 був відсутній прямий умисел для ухилення від сплати митних платежів та надання недостовірних відомостей щодо товару, оскільки під час митного оформлення товарів в режимі імпорт за декларацією МД ІМ40ДЕ від 04.08.2015 року №500040001/2015/008599, ІМ 40 ТН №500040001/2015/015317 ним було надано органу доходів і зборів усі документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення. Жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленим або одержаним незаконним шляхом, або таким, що містить неправдиві відомості, не визнавався.

Напроти, подані митними органами Турецької Республіки копії інвойсів, пакувальних листів, рахунків-фактур не містять жодних підписів ОСОБА_2 чи печаток ТОВ Щедрий Пан , що не дає змоги встановити відношення позивача до їх заповнення, подання чи навіть обізнаності про їх існування.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності посадовими особами Одеської митниці ДФС не було досліджено наявності у діях позивача умислу, не прийнято до уваги, що надані документи були складені та подані до митних органів Турецької Республіки продавцем товару Компанією HEDEF AMBALAJ SAN.VE DIS TIC.LTD. STI (Туреччина), та не наведено жодних доказів обізнаності позивача про існування документів.

Крім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції ухвалою від 11.07.2018 року витребувала у відповідача оригінал справи про порушення митних правил №0397/50000/17 від 14.04.2017 року за ознаками вчинення гр. ОСОБА_2 порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Оглянувши матеріали зазначеної справи, колегією суддів встановлено, що в ній містяться виклики ОСОБА_2 для надання пояснень та участі у можливому складанні протоколу від 06.03.2017 року, 28.03.2017 року; виклик для отримання протоколу від 07.04.2017 року; супровідний лист про направлення постанови про порушення митних правил.

Проте, у матеріалах справи про порушення митних правил №0397/50000/17 відсутні докази направлення та отримання позивачем, як повідомлень про розгляд справи так і самої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що в свою чергу свідчить про суттєве порушення процедури розгляду справи, що позбавило особу можливості надати пояснення та захистити свої права.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги митного органу висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2018 року суд апеляційної інстанції не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Ю.В. Осіпов

СудОдеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.07.2018
Оприлюднено25.07.2018
Номер документу75453874
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —521/20406/17

Постанова від 18.07.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Бойко А.В.

Ухвала від 07.05.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Бойко А.В.

Ухвала від 07.05.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Бойко А.В.

Ухвала від 18.04.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Бойко А.В.

Ухвала від 07.03.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Бойко А.В.

Ухвала від 13.02.2018

Адміністративне

Малиновський районний суд м.Одеси

Сегеда О. М.

Рішення від 30.01.2018

Адміністративне

Малиновський районний суд м.Одеси

Сегеда О. М.

Рішення від 30.01.2018

Адміністративне

Малиновський районний суд м.Одеси

Сегеда О. М.

Ухвала від 30.01.2018

Адміністративне

Малиновський районний суд м.Одеси

Сегеда О. М.

Ухвала від 22.01.2018

Адміністративне

Малиновський районний суд м.Одеси

Сегеда О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні