Постанова

від 06.02.2018 по справі 804/16849/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Київ К/9901/9133/18 804/16849/13-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.) у справі № 804/16849/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Добробуд до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Добробуд (далі - ТОВ Добробуд ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ) від 27.11.2013 року № 0000591501 та № 0000601501.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року від 23.06.2014 року прийнято відмову ТОВ Добробуд від адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 27.11.2013 року № 0000591501 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 450,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 26.11.2013 року № 0000601501; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 27.11.2013 року № 0000591501 в частині зменшення ТОВ Добробуд розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за період червень 2013 року на суму 671610,00 грн.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулась із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 198 Податкового кодексу України у звязку з несвоєчасним та не в повному обсязі наданням на перевірку первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ Домбудсервіс , а також ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ Добробуд зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Добробуд з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ Домбудсервіс за червень - вересень 2012 року, ТОВ Епіцентр К за липень 2012 року, ТОВ ВКФ Місія за лютий 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 05.11.2013 року № 1913/15-1/32781455, в якому відображено висновок про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в загальному розмірі 1229576,34 грн., сплачених в ціні придбаних у ТОВ Домбудсервіс підрядних робіт за нікчемними правочинами.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на те, що за ланцюгом між ТОВ Домбудсервіс та ТОВ ВК Віконні системи і попередніми контрагентами останнього відсутні факти здійснення господарських операцій.

На підставі названого акту перевірки від 27.11.2013 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0000591501, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2013 року в розмірі 672060,00 грн. та № 0000601501, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 557516,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що операції по придбанню позивачем підрядних робіт у ТОВ Домбудсервіс є реальними, фактично відбулися, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримала зазначені висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, між позивачем (як замовником), ТОВ Ебоуд Файненс (як генпідрядником) та ТОВ Домбудсервіс (як підрядником) укладено договір підряду № Ф-01 від 09.04.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик, власними силами чи із залученням третіх осіб, власними засобами із власних матеріалів виконати роботи по улаштуванню вентилюємого фасаду на 3 та 4 секціях у фітнес - центрі на об'єкті, розташованому за адресою: вул. Рогальова, 28, в м. Дніпропетровську; генпідрядник зобов'язується здійснювати контроль та нагляд за виконанням робіт підрядником.

До зазначеного договору також було укладено додаткові угоди від 30.08.2012 року №3, №4 та №8.

Крім цього, між ТОВ Добробуд та ТОВ Ебоуд Файненс (як генпідрядником) та ТОВ Домбудсервіс (як підрядником) укладено договір підряду № 27/08-12, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами та засобами із власних матеріалів виконати роботу по демонтажу тимчасової огорожі на об'єкті, що розташований за адресою: вул. Рогальова, 28, в м. Дніпропетровську.

На підтвердження виконання зазначених господарських операцій (постачання матеріалів для здійснення будівельних робіт та їх виконання), позивачем було надано копії укладених договорів, додаткових угод до них, податкових накладних, актів приймання виконаних робіт, платіжних доручень.

Надані позивачем первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Оцінивши подані платником докази за правилами ст. 86 КАС, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

До того, ж як вбачається з акту перевірки позивачем було надано всі необхідні документи.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ Добробуд , не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Крім того, судами встановлено, що будівництво житлового комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 28, замовником якого виступало ТОВ Добробуд , закінчено, що підтверджується сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ № 165130580732, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. В матеріалах справи також міститься акт готовності об'єкта до експлуатації від 14.02.2013 № 1.

Також з'ясовано, що у ТОВ Домбудсервіс наявні спеціальні дозвільні документи: ліцензія Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Серії АВ №315779, строком дії з 25.04.2007 року по 25.04.2012 року, на підставі якої, вищевказане підприємство має право виконувати роботи по зведенню несучих та огороджуючи конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж (для звичайних умов, для нового будівництва, для реконструкції та капітального ремонту); дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки №934.11.12-45.21.1, виданий Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, строком дії з 21.10.2011 року по 21.10.2016 року.

При цьому судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.03.2013 року № 548/221/34734428 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Домбудсервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ ВК Віконні системи як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару (надання послуг), податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту поставки та виконання робіт, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна