Рішення

від 01.02.2018 по справі 910/19382/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2018Справа № 910/19382/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний та виробничий комплекс Енергосталь

до товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство Домінанта

про стягнення 27 119,48 грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-технічний та виробничий комплекс Енергосталь (далі - ТОВ НТВК Енергосталь , позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство Домінанта (далі - ТДВ СТ Домінанта , відповідач) про стягнення 27 119,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2016 на автомобільному шляху Харків-Золочів трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю чотирьох автомобілів, а саме: автомобіля Renault-19, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, автомобіля Mersedes Sprinter, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіля KIA Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням винного у ДТП ОСОБА_1, та автомобіля Scoda Fabia, державний реєстраційний номер 21-0874, під керуванням також винного у ДТП ОСОБА_2 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у відповідача - ТДВ СТ Домінанта . Оскільки транспортний засіб позивача був пошкоджений у ДТП, що відбулась з вини двох осіб, останній звернувся до відповідача - ТДВ СТ Домінанта за виплатою частини страхового відшкодування в розмірі 23 141,54 грн., яка становить половину розміру завданого позивачу майнового збитку. Однак, відповідач свої зобов'язання з виплати страхового відшкодування не виконав.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 27 119,48 грн., з яких: 23 141,54 грн. - основний борг, 2 908,22 грн. - пеня, 346,17 грн. - 3% річних, 723,55 грн. - інфляційна складова боргу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19382/17 та призначено її до розгляду на 23.11.2017.

17.11.2017 від Моторного (транспортного) страхового бюро України через відділ автоматизованого діловодства суду надійшла відповідь на судовий запит з відомостями про умови страхування цивільно-правової відповідальності особи, винної у ДТП, за полісом АЕ № 4648774.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.11.2017 розгляд справи відкладено на 12.12.2017.

12.12.2017 відділом автоматизованого діловодства суду був зареєстрований поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому відвідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що транспортний засіб позивача внаслідок вищевказаної ДТП був фізично знищений, а витрати на його відновлювальний ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП, у зв'язку з чим відшкодуванню підлягає лише різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, яка за розрахунком відповідача становить 23 876,08 грн., відповідно, на відповідача припадає частина такого відшкодування в сумі 11 938,04 грн., а виплаті позивачу підлягає страхове відшкодування в розмірі 10 938,04 грн. (11 938,04 грн. - 1 000,00 грн. франшизи).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.12.2017 було задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору та продовжено вказаний строк, розгляд справи відкладено на 09.01.2018.

02.01.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована відповідь позивача на відзив, в якій останній вказав, що вважає звіт про оцінку транспортного засобу, наданий відповідачем, неналежним доказом, оскільки той не містить ані фотоматеріалів щодо пошкодженого авто, ані акту його огляду експертом, а для визначення ринкової вартості пошкодженого автомобіля Renault-19 використовувались автомобілі не аналогічної марки, а іншої - переважно Daewoo.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.01.2018 справу № 910/19382/17 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 01.02.2018.

30.01.2018 відділом автоматизованого діловодства суду були зареєстровані подані відповідачем заперечення, в яких останній стверджував, що наданий ним звіт про оцінку пошкодженого транспортного засобу був складений експертом за результатами його огляду та з дотриманням вимог законодавства про оцінку майна, відтак є належним доказом, який підтверджує правову позицію відповідача.

У судове засідання 01.02.2018 представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165 , ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши раніше надані пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 29.01.2016 на автомобільному шляху Харків-Золочів трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю чотирьох автомобілів, а саме: автомобіля Renault-19, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіля Mersedes Sprinter, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіля KIA Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля Scoda Fabia, державний реєстраційний номер 21-0874, під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок вказаної ДТП був пошкоджений автомобіль Renault-19, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який є власністю позивача - ТОВ НТВК Енергосталь , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 07.12.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом також встановлено, що 11.06.2015 між ТДВ СТ Домінанта та фізичною особою - ОСОБА_3 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ № 4648774), яким була застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля KIA Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Період дії полісу встановлений з 12.06.2015 до 11.06.2016. Викладене підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією полісу АЕ № 4648774, а також довідкою МТСБУ № 7/2-28/28966 від 14.11.2017.

Таким чином, винним у скоєнні вищевказаної ДТП було визнано, зокрема й водія автомобіля KIA Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 8153 від 08.12.2016, величина матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault-19, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пошкодженого у ДТП (29.01.2016), приймається в розмірі ринкової вартості на момент пошкодження та становить 46 283,08 грн.

Матеріали справи свідчать, що 18.01.2017 власник пошкодженого автомобіля Renault-19, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, - ТОВ НТВК Енергосталь звернувся до ТДВ СТ Домінанта з заявою про виплату страхового відшкодування, проте, таке відшкодування потерпілій особі виплачено не було. Відповідач - ТДВ СТ Домінанта доказів протилежного суду не надав.

Частиною 1 ст. 16 Закону України Про страхування встановлено, що за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Згідно з приписами ст. 5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб (п. 36.3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Згідно з приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

На підставі наведених норм чинного законодавства суд вважає, що у позивача, як потерпілої особи, виникло право вимагати від особи, відповідальної за збитки, відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

При цьому, суд зазначає, що згідно з приписами п. 30.1 ст. 30 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди .

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у звіті № 03-R/31/0 від 25.05.2017, наданому відповідачем, ринкова вартість транспортного засобу Renault-19, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визначена на дату оцінювання, тобто на дату після ДТП. У свою чергу, у висновку № 8153 від 08.12.2016, наданому позивачем, ринкова вартість вказаного транспортного засобу визначення на момент ДТП. Таким чином, у жодному з наданих представниками сторін звітів про оцінку завданого внаслідок ДТП матеріального збитку не встановлена ринкова вартість транспортного засобу позивача до ДТП.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що вартість транспортного засобу позивача до ДТП була меншою, ніж вартість його відновлювального ремонту після ДТП. Відтак, не доведено відповідачем й те, що автомобіль Renault-19, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, є фізично знищеним, а відшкодуванню підлягає лише різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. З огляду на викладене, суд відхиляє заперечення відповідача, наведені останнім у відзиві.

Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування, належного до виплати, суд враховує наданий позивачем висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 8153 від 08.12.2016, який суд приймає як належний доказ понесених ТОВ НТВК Енергосталь збитків.

При цьому, зважаючи на те, що страхове відшкодування в даному випадку підлягає стягненню безпосередньо на користь потерпілої особи, його сума зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на підставі вимог п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Також відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що полісом АЕ № 4648774, на підставі якого застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи, передбачено, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн., а франшиза - 1 000,00 грн.

Відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем, становить 17 513,23 грн. (23 141,54 грн. - 4 628,31 грн. ПДВ). Оскільки доказів належної оплати страхового відшкодування суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 908,22 грн. пені, 3% річних в розмірі 346,17 грн. та інфляційну складову боргу в сумі 723,55 грн.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

З огляду на приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та зважаючи на те, що заяву про страхове відшкодування і висновок експертного автотоварознавчого дослідження відповідач отримав 18.01.2017, останнім днем строку виплати відповідачем страхового відшкодування було 18.04.2017 (18.01.2017 + 90 днів).

Дослідивши розрахунок пені за період з 19.04.2017 по 17.10.2017, наданий позивачем, суд встановив, що період нарахування вказаної штрафної санкції визначений позивачем вірно, проте пеню нараховано на розмір страхового відшкодування без вирахування ПДВ та франшизи, у зв'язку з чим судом був здійснений власний розрахунок пені.

Так, за розрахунком суду розмір пені за період з 19.04.2017 по 17.10.2017, нарахованої на суму страхового відшкодування в розмірі 17 513,23 грн., становить 2 212,90 грн. Отже, вказана позовна вимога є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню у розмірі меншому, ніж визначено позивачем, а саме - 2 212,90 грн. У стягненні частини пені в розмірі 695,32 грн. судом відмовлено.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, згідно з якою грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав передбачених цивільним законодавством, зокрема із факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат за період з 19.04.2017 по 17.10.2017, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 261,98 грн. (у стягненні частини 3% річних в розмірі 84,19 грн. судом відмовлено) та інфляційна складова боргу в розмірі визначеному позивачем - 723,55 грн. (оскільки за розрахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 1 111,21 грн., тобто є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: страхове відшкодування підлягає стягненню у розмірі 17 513,23 грн. (у стягненні частини страхової виплати в розмірі 5628,31 грн. судом відмовлено), пеня підлягає стягненню у розмірі 2 212,90 грн. (у стягненні частини пені в розмірі 695,32 грн. судом відмовлено), 3% річних підлягають стягненню у розмірі 261,98 грн. (у стягненні частини 3% річних в розмірі 84,19 грн. судом відмовлено), інфляційна складова боргу підлягає стягненню у розмір визначеному позивачем - 723,55 грн.,

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство Домінанта (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 119, ідентифікаційний код 35265086) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний та виробничий комплекс Енергосталь (61166, Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, будинок 9, ідентифікаційний код 34860617) основний борг у розмірі 17 513,23 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот тринадцять грн. 23 коп.), пеню в розмірі 2 212,90 грн. (дві тисячі двісті дванадцять грн. 90 коп.), 3% річних в розмірі 261,98 грн. (двісті шістдесят одна грн. 98 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 723,55 грн. (сімсот двадцять три грн. 55 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 221,95 грн. (одна тисяча двісті двадцять одну грн. 95 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.02.2018.

Суддя О.Г. Удалова